Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Краснощокової Н.С., членів Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Плахтій І.Б., Сухового В.Г., Шелест С.Б., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Розваляєвої Т.С. за результатами розгляду дисциплінарної скарги Маселка Романа Анатолійовича стосовно суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Радишевської Олесі Ростиславівни, Кашпур Ольги Валеріївни, Уханенка Сергія Анатолійовича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 21 січня 2021 року за вхідним № М-5/38/7-21 надійшла дисциплінарна скарга Маселка Р.А. на неналежну поведінку суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Радишевської О.Р., Кашпур О.В., Уханенка С.А., яка, як стверджує скаржник, полягає у безпідставному затягуванні розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Студія права» (далі – ТОВ «ЮК «Студія права») на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2019 року у справі за позовом ТОВ «ЮК «Студія права» до Державної фіскальної служби України, третя особа – ОСОБА1 про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити дії (справа № 826/10323/16).
Так, автор скарги посилається на те, що касаційне провадження за скаргою відкрито 25 липня 2019 року, проте, станом на сьогодні касаційна скарга не розглянута, що є порушенням статті 342 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), відповідно до якої касаційна скарга на рішення та постанови має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження у справі.
Вказані обставини, на переконання Маселка Р.А., свідчать про вчинення суддями дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме: безпідставного затягування або невжиття заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 21 січня 2021 року дисциплінарну скаргу передано для попередньої перевірки члену Вищої ради правосуддя Розваляєвій Т.С.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги член Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Розваляєва Т.С. внесла пропозицію відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Радишевської О.Р., Кашпур О.В., Уханенка С.А.
Здійснивши попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Розваляєву Т.С., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Радишевської О.Р., Кашпур О.В., Уханенка С.А.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги – готує матеріали у строки, встановлені регламентом, з пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги, з урахуванням письмових пояснень суддів Радишевської О.Р., Кашпур О.В., Уханенка С.А., наданих Вищій раді правосуддя, встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 листопада 2018 року позовні вимоги ТОВ «ЮК «Студія права» задоволені частково. Визнані протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо направлення листом № 222 від 1 квітня 2015 року інформації про результати спеціальної перевірки ОСОБА1, в порушення пункту 12 Порядку проведення спеціальної перевірки відомостей щодо осіб, які претендують на зайняття посад, пов’язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого Указом Президента України від 25 січня 2012 року № 33/2012. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2019 року апеляційні скарги ОСОБА1, Державної фіскальної служби України задоволені. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 листопада 2018 року в частині задоволення позову скасовано, в цій частині ухвалено нову постанову, якою в задоволенні позову ТОВ «ЮК «Студія права» відмовлено повністю. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
ТОВ «ЮК «Студія права» подало касаційну скаргу.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (судді Радишевська О.Р., Кашпур О.В., Уханенко С.А.) від 25 липня 2019 року поновлено ТОВ «ЮК «Студія права» строк на касаційне оскарження. Відкрито касаційне провадження за скаргою. Витребувано з Окружного адміністративного суду міста Києва матеріали адміністративної справи № 826/10323/16.
Станом на сьогодні касаційна скарга не розглянута.
Маселко Р.А. у скарзі стверджує про безпідставне затягування суддями розгляду касаційної скарги. Зазначає, що справа має значний суспільний резонанс, оскільки стосується легітимності способу призначення Директора НАБУ, а несумлінне використання суддями своїх процесуальних повноважень, невжиття належних і дієвих заходів для забезпечення розгляду вказаної справи у розумні строки призвело до порушення встановленого законом строку розгляду та загального принципу про розумність строку розгляду, що є підставою для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.
У поясненнях на скаргу судді Кашпур О.В. та Уханенко С.А. зазначили таке.
Відповідно до частини першої, третьої статті 340 КАС України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду: з’ясовує склад учасників справи; вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи; вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції; вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються; вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи.
Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач призначає справу до касаційного розгляду у судовому засіданні чи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Отже, як просили врахувати судді, питання про черговість призначення справ до розгляду визначає суддя-доповідач, а саме суддя Радишевська О.Р.
У поясненнях на скаргу суддя Радишевська О.Р. зазначила таке.
3 липня 2019 року до Верховного Суду надіслано касаційну скаргу ТОВ «ЮК «Студія права».
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів для розгляду цієї касаційної скарги: суддю-доповідача Радишевську О.Р., суддів Кашпур О.Б., Уханенка С.А.
Ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2019 року відкрито касаційне провадження за скаргою.
Питання щодо строків розгляду касаційних скарг урегульовано статтею 342 КАС України. Так, відповідно до вказаної норми касаційна скарга на рішення та постанови, визначені частиною першою статті 328 цього Кодексу, має бути розглянута протягом шістдесяти днів, а на ухвали, визначені частинами другою та третьою статті 328 цього Кодексу, - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження у справі.
Черговість призначення справ до розгляду визначає суддя-доповідач.
Справи призначаються до розгляду з урахуванням часу, необхідного для проведення підготовчих дій з метою об’єктивного, законного та неупередженого їхнього розгляду. Під час проведення підготовчих дій оцінюються спірні правовідносини, рішення, дії та бездіяльність їхніх учасників, аналіз відповідності матеріального законодавства та судової практики.
Розглядаючи та вирішуючи адміністративні справи, суддя прагне повноцінно захистити і відновити суб’єктивні права, свободи та інтереси людини та громадянина.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру, або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Наведеним положенням кореспондують приписи частини першої статті 7 Закону України від 2 червня 2016 № 1402-VIIІ «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якою кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Суддя також зазначила, що поняття розумного строку міститься у статті 4 КАС України та означає найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
Також суддя просила врахувати, що у період з моменту відкриття касаційного провадження у справі № 826/10323/16, а саме: з 25 липня 2019 року до 4 лютого 2021 року, - до неї як судді-доповідача надійшло 747 справ і матеріалів. Серед них позовні заяви, апеляційні скарги, касаційні скарги та інші матеріали. Нерозглянутих на початок зазначеного періоду у її провадженні як судді-доповідача перебувало 1132 справи і матеріали.
У періоді з 25 липня 2019 року до 4 лютого 2021 року як суддею-доповідачем нею розглянуто справ та матеріалів – 861. Станом на 4 лютого 2021 року залишились не розглянутими 258 справ і матеріалів.
Також суддя просила врахувати, що нею розглядаються справи в складі колегій суддів і палат Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді. Так, у період з 25 липня 2019 року до 4 лютого 2021 року в складі колегій суддів розглянуто 2065 справ і матеріалів.
У зв’язку із значним навантаженням на суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду розгляд касаційних скарг та справ затримується та не завжди відбувається у такому порядку, в якому бажають суб’єкти оскарження, які звернулись до касаційного суду за захистом порушених прав в різні періоди часу.
З урахуванням завдань та засад адміністративного судочинства визначених в статті 2 КАС України, зокрема таких як: безсторонність (неупередженість), добросовісність, дотримання принципу рівності перед законом, запобігання всім формам дискримінації, не можуть ставитись в пріоритет одні учасники судового процесу перед іншими, всі рівні перед законом і кожному важливий розгляд його справи.
Суддя просила врахувати надані нею пояснення.
Як вже було зазначено, відповідно до статті 342 КАС України касаційна скарга на рішення та постанови, визначені частиною першою статті 328 цього Кодексу, має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження у справі.
Таким чином, враховуючи, що касаційне провадження відкрито 25 липня 2019 року та на сьогодні його розгляд не завершено, має місце порушення строків розгляду касаційної скарги, що визначені нормами процесуального права. Разом з тим недотримання встановлених законом строків розгляду справи обумовлено об’єктивними причинами, а саме: значним навантаженням судді-доповідача, - що вказує на відсутність вини у формі умислу або недбалості суддів як необхідного елементу складу дисциплінарного проступку.
Згідно із пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.
Положення цієї норми закону вказують, що визначальним фактором для встановлення дисциплінарним органом наявності в діях судді складу дисциплінарного проступку є саме безпідставне недотримання строків розгляду заяви, скарги чи справи.
Виявлення лише факту недотримання передбаченого законом строку розгляду заяви, скарги чи справи не є безумовним свідченням наявності підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Самі по собі строки поза зв’язком із конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення. Сплив чи настання строку набувають (можуть набути) правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких встановлюється цей строк.
У рішенні у справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що очевидно, для кожної справи буде свій прийнятний строк, і встановлення кількісного обмеження, чинного для будь-якої ситуації, було б штучним. Суд неодноразово визнавав, що неможливо тлумачити поняття розумного строку як фіксовану кількість днів, тижнів тощо (рішення у справі «Штеґмюллер проти Австрії»). Таким чином, у кожній справі постає питання оцінки, що залежатиме від конкретних обставин.
У пункті 116 рішення у справі «Вергельський проти України» зазначено: «Суд зауважує, що розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів».
Отже, попередньою перевіркою встановлено недотримання суддями вимог процесуального закону щодо строків розгляду касаційної скарги у справі № 826/10323/16, проте таке порушення не є наслідком безпідставного затягування або невжиття суддями заходів щодо розгляду цієї справи протягом строку, встановленого законом, оскільки недотримання строків розгляду справи обумовлено об’єктивними причинами.
Важливим елементом для встановлення Вищою радою правосуддя відомостей про ознаки дисциплінарного проступку є очевидна безпідставність недотримання строків розгляду заяви. Сам лише факт недотримання строку, встановленого законом для розгляду заяви, не може автоматично вказувати на наявність підстави для дисциплінарної відповідальності судді.
У Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено: для того, щоб виправдати дисциплінарне провадження, порушення має бути серйозним та кричущим.
Попередньою перевіркою не встановлено відомостей про наявність у поведінці суддів Радишевської О.Р., Кашпур О.В., Уханенка С.А. ознак дисциплінарного проступку, що полягає у безпідставному затягування або невжитті заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом, а встановлені факти вказують на відсутність у їх діях вини у формі умислу або недбалості як необхідного елементу складу дисциплінарного проступку.
Відповідно до частини шостої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями.
Оскільки під час попередньої перевірки не встановлено відомостей про наявність у діях суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Радишевської О.Р., Кашпур О.В., Уханенка С.А. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно цих суддів.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, враховуючи викладені обставини, керуючись частиною шостою статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи за дисциплінарною скаргою Маселка Романа Анатолійовича стосовно суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Радишевської Олесі Ростиславівни, Кашпур Ольги Валеріївни, Уханенка Сергія Анатолійовича.
Ухвала про відмову у відкритті дисциплінарної справи оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя Н.С. Краснощокова
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя І.Б. Плахтій
В.Г. Суховий
С.Б. Шелест
