Вища рада правосуддя, розглянувши висновок члена Вищої ради правосуддя Бенедисюка І.М. за результатами перевірки повідомлення суддів Першотравневого районного суду міста Чернівців Федіної Аліни Василівни, Стоцької Лариси Анатоліївни, Іщенка Ігоря Володимировича про втручання в їхню діяльність як суддів щодо здійснення правосуддя,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 11 червня 2018 року (вхідний № 2855/0/6-18) надійшло повідомлення суддів Першотравневого районного суду міста Чернівців Федіної А.В., Стоцької Л.А., Іщенка І.В. про втручання в їхню діяльність як суддів щодо здійснення правосуддя.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 11 червня 2018 року вказане повідомлення передано члену Вищої ради правосуддя Бенедисюку І.М. для проведення перевірки.
За результатами попередньої перевірки член Вищої ради правосуддя Бенедисюк І.М. дійшов висновку про наявність підстав для вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя за повідомленням суддів Першотравневого районного суду міста Чернівці Федіної А.В., Стоцької Л.А., Іщенка І.В.
Дослідивши матеріали перевірки та заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Бенедисюка І.М., Вища рада правосуддя дійшла такого висновку.
У повідомленні зазначається, що в провадженні колегії суддів Першотравненого районного суду міста Чернівців у складі судді-доповідача Федіної А.В., суддів Стоцької Л.А. та Іщенка І.В. перебуває на розгляді кримінальне провадження за обвинуваченням Особа_1, Особа_2, Особа_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 187, статтею 257 Кримінального кодексу України (далі – КК України), та Особа_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 187, статтею 257, частиною першою статті 263 КК України.
Під час судового розгляду кримінального провадження учасники процесу, зокрема обвинувачені та окремі захисники, вчиняли дії, які колегією суддів розцінені як втручання у їхню діяльність щодо здійснення правосуддя, що зумовило звернення суддів із відповідним повідомленням до Вищої ради правосуддя, Генеральної прокуратури України, а також Ради суддів України.
Як слідує з повідомлення, під час судового розгляду кримінального провадження адвокатами обвинувачених неодноразово заявлялися безпідставні відводи суддям колегії суддів, зокрема, з підстав проведення судового засідання за відсутності деяких захисників обвинувачених, допущення до розгляду справи адвоката, призначеного регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги, а також направлення обвинуваченими дисциплінарних скарг на дії суддів до Вищої ради правосуддя. Крім того, адвокатами направлялися безпідставні клопотання до Верховного Суду про направлення кримінального провадження до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів.
Крім того, під час судових засідань вільними слухачами за допомогою технічних засобів здійснювалися відеозаписи судових засідань, які в подальшому були опубліковані в мережі Інтернет та поширені в соціальній мережі Facebook. Знаючи достовірно про здійснення відео фіксації судових засідань, адвокатами та обвинуваченими у своїх зверненнях до суду та виступах, зокрема, у судових дебатах, допускалися погрози, негативні та критичні висловлювання на адресу суддів (тексти виступів обвинувачених та захисників наведені у повідомленні). Крім того, до ухвалення рішення по суті у справі одним із адвокатів було надано коментарі телеканалу «Чернівці» у програмі «Чернівецький промінь». У своїх коментарях адвокат допускав критику на адресу суддів, зневажливо висловлював незадоволення судовим процесом, розповсюджував неправдиві твердження у кримінальному провадженні, звинувачуючи колегію суддів у корупційних зв’язках з потерпілою стороною.
Незалежність судової влади є головною умовою забезпечення верховенства права, ефективного захисту прав і свобод людини та громадянина, юридичних осіб, інтересів суспільства й держави.
Незалежність і недоторканність суддів гарантуються статтями 126 та 129 Конституції України, якими встановлено, що вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Згідно зі статтею 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Суддя зобов’язаний звернутися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора.
До повноважень Вищої ради правосуддя статтею 131 Конституції України та статтею 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» віднесено вжиття заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя та незалежності суддів.
Право на розгляд справи безстороннім судом, встановленим законом, гарантується статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Однією із процесуальних гарантій цього права є забезпечення процедури відводу судді у ситуації, коли суддя має особистий інтерес у результаті розгляду справи, має конфлікт інтересів або іншим чином упереджений стосовно будь-якої особи, яка бере участь у справі.
Заявлення відводу судді не суперечить положенням процесуального законодавства та не є спробою тиску чи впливу на суддю. За наявності визначених кримінальним процесуальним законодавством підстав судді може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Звернення осіб, які беруть участь у справі, до суду з необґрунтованими клопотаннями та заявами про відвід можуть свідчити про зловживання процесуальними правами, наданими чинним законодавством.
Таким чином, звернення адвокатів до суду з необґрунтованими клопотаннями та заявами про відвід може свідчити про зловживання процесуальними правами.
Право на звернення до Вищої ради правосуддя з дисциплінарними скаргами на дії суддів передбачено статтею 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до частини другої статті 329 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) сторони та учасники кримінального провадження, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов’язані додержуватися порядку в судовому засіданні і беззаперечно підкорятися відповідним розпорядженням головуючого у судовому засіданні.
Головуючий у судовому засіданні вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку (частина друга статті 321 КПК України).
Верховний Суд України у роз’ясненнях, викладених у пунктах 3, 16 постанови Пленуму від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади», зазначає, що суди повинні належним чином реагувати на порушення учасниками процесу та іншими присутніми в залі судового засідання особами встановленого законом і судом порядку розгляду справ та за наявності підстав вирішувати питання про притягнення винних у вчиненні таких порушень до відповідальності.
Cуддя зобов’язаний протистояти спробам не процесуального впливу на його діяльність зі здійснення правосуддя та діяти у відповідності з присягою – здійснювати правосуддя об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону.
Отже, суд, встановивши, що певна особа проявила неповагу до суду, повинен вирішити питання про притягнення її до відповідальності, встановленої законом.
Стосовно змісту репортажу на телеканалі «Чернівці», поширення публікацій на Інтернет ресурсах та у соціальній мережі Facebook щодо обставин у кримінальному провадженні слід зазначити, що статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.
Гарантії вказаної статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поширюються і на висловлення поглядів чи критики, озвучення певних припущень.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Українська прес-група проти України» від 29 березня 2005 року висловлена позиція, що при дотриманні умов § 2 статті 10 Конвенції право вільно передавати інформацію поширюється не лише на «інформацію» та «ідеї», які сприймаються сприятливо або вважаються необразливими чи нейтральними, але й такі, які ображають, шокують чи викликають стурбованість. Такі є вимоги плюралізму, толерантності і лібералізму, без яких немає «демократичного суспільства».
У своїй практиці Суд розрізняє факти та оціночні судження. Якщо існування фактів може бути підтверджене, правдивість оціночних суджень не піддається доведенню. Вимога довести правдивість оціночних суджень є нездійсненною і порушує свободу висловлення думки як таку, що є фундаментальною частиною права, яке охороняється статтею 10 Конвенції.
Судді, які ухвалюють рішення іменем України та є публічними особами, при виконанні своїх обов’язків повинні враховувати інтерес до них з боку суспільства та право інших осіб висловлювати свої оціночні судження стосовно здійснення правосуддя, а також розрізняти спроби втручання в їхню діяльність із здійснення правосуддя та вираження іншими особами своїх думок, припущень, критики на адресу суддів. Судді повинні визнати, що вони є публічними особами і їм не слід бути занадто чутливими.
Водночас відповідно до пункту 1 частини першої статті 21, пунктів 2, 3 частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики. Порушення присяги адвоката України та правил адвокатської етики є дисциплінарним проступком адвоката.
Згідно зі статтею 7 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 9 червня 2017 року, у своїй професійній діяльності адвокат зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не має права у своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
Статтею 25 вказаних Правил адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, в тому числі, вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу тощо), використовувати свої особисті зв’язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво, або захист інтересів клієнтів.
Відповідно до статті 42 зазначених Правил, представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов’язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.
Слід звернути увагу, що адвокати при використанні різних форм спілкування в мережі Інтернет повинні дотримуватись високих стандартів чесності та пам’ятати про наслідки їх невиконання для їх професійної репутації та авторитету адвокатури в цілому (стаття 59 Правил).
У рішенні «Вераат проти Нідерландів» Європейський Суд з прав людини зауважив, що хоча адвокати також мають право на свободу вираження поглядів, особлива природа юридичної професії накладає відповідні обмеження на їхню публічну поведінку, яка має бути стриманою, чесною та гідною.
Оскільки суди - гаранти правосуддя, їх роль є ключовою в державі, яка ґрунтується на принципі верховенства права, вони повинні користуватися довірою суспільства і відповідно бути захищені від нічим не обґрунтованих нападів, особливо маючи на увазі таку обставину, що на суддях лежить обов’язок стриманості, який заважає їм відповісти на критику (справа Де Гаєс та Гійзельс проти Бельгії (1997 р.).
Така поведінка адвокатів Особа_5, Особа_6 та Особа_7 під час судового розгляду кримінального провадження за обвинуваченням Особа_1, Особа_2, Особа_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 187, статтею 257 КК України, та Особа_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 187, статтею 257, частиною першою статті 263 КК України, дає підстави для вжиття Вищою радою правосуддя заходів щодо забезпечення незалежності суддів, передбачених статтею 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя вживає інших заходів, які є необхідними для забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.
Згідно зі статтею 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
Враховуючи наведені обставини, Вища рада правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів, передбачених статтею 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», а тому вважає за доцільне звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури щодо притягнення до передбаченої законом дисциплінарної відповідальності адвокатів Особа_7, Особа_5, Особа_6 у зв’язку з вчиненням ними дій, що свідчать про втручання в діяльність суддів Першотравневого районного суду міста Чернівців Федіної А.В., Стоцької Л.А., Іщенка І.В. щодо здійснення правосуддя.
З огляду на викладене та керуючись статтями 3, 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя
вирішила:
звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури щодо притягнення до передбаченої законом дисциплінарної відповідальності адвокатів Особа_7, Особа_5, Особа_6 у зв’язку з вчиненням ними дій, що свідчать про втручання в діяльність суддів Першотравневого районного суду міста Чернівців Федіної Аліни Василівни, Стоцької Лариси Анатоліївни, Іщенка Ігоря Володимировича.
Голова Вищої ради правосуддя І.М. Бенедисюк
