Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Шапрана В.В., членів Краснощокової Н.С., Розваляєвої Т.С., Шелест С.Б., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маловацького О.В. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Гробова Григорія Дмитровича стосовно судді Приморського районного суду міста Одеси Літвінової Вікторії Володимирівни,
встановила:
10 лютого 2020 року за вхідним № Г-997/0/7-20 до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга Гробова Г.Д. стосовно судді Приморського районного суду міста Одеси Літвінової В.В.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 10 лютого 2020 року № Г-997/0/7-20 зазначену скаргу передано для розгляду члену Вищої ради правосуддя Маловацькому О.В.
У скарзі Гробов Г.Д. зазначив, що суддя Приморського районного суду міста Одеси Літвінова В.В. допустила дисциплінарні проступки, передбачені пунктами 3, 10, 11, 12, 15, 16, 17 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу; зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисне незазначення відомостей, визначених законодавством; використання статусу судді з метою незаконного отримання ним або третіми особами матеріальних благ або іншої вигоди, якщо таке правопорушення не містить складу злочину або кримінального проступку; допущення суддею недоброчесної поведінки, у тому числі здійснення суддею або членами його сім’ї витрат, що перевищують доходи такого судді та доходи членів його сім’ї; встановлення невідповідності рівня життя судді задекларованим доходам; непідтвердження суддею законності джерела походження майна; визнання судді винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, у випадках, установлених законом; неподання або несвоєчасне подання декларації родинних зв’язків суддею в порядку, визначеному цим Законом; подання у декларації родинних зв’язків судді завідомо недостовірних (у тому числі неповних) відомостей).
На обґрунтування наведених у скарзі тверджень Гробов Г.Д. зазначив, що звертався до Національного антикорупційного бюро України та Національного агентства з питань запобігання корупції стосовно незаконних дій судді Приморського районного суду міста Одеси Літвінової В.В. щодо недекларування майна її цивільного чоловіка ОСОБА_1, який, у свою чергу, неодноразово вчиняв спроби заволодіти приватною власністю скаржника, про що подані заяви до правоохоронних органів, відповідні відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Як зазначив скаржник, упродовж тривалого часу суддя Приморського районного суду міста Одеси Літвінова В.В. та громадянин ОСОБА_1, які мають спільних дітей, заперечували факт подружніх стосунків, чим суддя мотивувала невнесення до декларації відомостей про майно її чоловіка.
Скаржник вважає, що відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» суддя Приморського районного суду міста Одеси Літвінова В.В. повинна була внести до декларації відомості про майно, яке належить її цивільному чоловіку ОСОБА_1. Стверджує, що ОСОБА_1 є власником підсобного нежитлового приміщення другого поверху (на підставі рішення суду у справі № 2-3271/08 від 14 лютого 2008 року, прийнятого суддею Літвіновою В.В.), нежитлових приміщень горища загальною площею ___ кв. м (на підставі рішення суду у справі № 2-10059/07 від 28 грудня 2007 року, прийнятого суддею Літвіновою В.В.), підвального приміщення загальною площею __ кв. м (на підставі рішення суду у справі № 2-10058/07 від 28 грудня 2007 року, прийнятого суддею Літвіновою В.В.
Крім того, як вважає скаржник, суддя Приморського районного суду міста Одеси Літвінова В.В. із 2009 року зобов’язана була зазначати у деклараціях відомості щодо інших об’єктів, які на праві власності належать її цивільному чоловіку ОСОБА_1.
Зокрема, на переконання скаржника, суддя Приморського районного суду міста Одеси Літвінова В.В. повинна була декларувати майно свого цивільного чоловіка ОСОБА_1, право власності на яке визнано її заочними рішеннями, а також інше майно, набуте цим подружжям спільно, але оформлене як власність ОСОБА_1. Зазначив, що вказані факти розслідуються детективом Національного бюро Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № _____________ від 5 грудня 2017 року. Під час розслідування цієї справи детективами Національного антикорупційного бюро України надіслані до Національного агентства з питань запобігання корупції матеріали щодо отримання суддею Приморського районного суду міста Одеси Літвіновою В.В. у власність від громадянина України ОСОБА_1, який не є їй близькою особою у розумінні абзацу четвертого частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», подарунка у грошовій формі (____ грн), вартість якого перевищує один прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на день прийняття подарунка, чим порушила вимоги статті 23 цього Закону. На вказані кошти Літвінова В.В. придбала квартиру в місті Одесі загальною площею ___ кв. метра.
Крім того, у скарзі зазначено, що у зв’язку із цим стосовно судді Літвінової В.В. складено протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, який надіслано на розгляд до суду.
Щодо вказаного протоколу скаржник повідомив, що суддя Літвінова В.В. ухилялася від явок на засідання Київського районного суду міста Одеси та Одеського апеляційного суду з розгляду справи № 522/17102/18, кілька разів змінювала свої показання, затягувала розгляд справи, змінюючи адвокатів. Її представники також не з’являлися на засідання.
20 лютого 2019 року Київським районним судом міста Одеси винесено постанову у справі № 522/17102/18, якою провадження про вчинення Літвіновою В.В. 21 жовтня 2016 року адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), закрито.
Не погоджуючись із вказаною постановою, суддя Літвінова В.В. звернулася до Одеського апеляційного суду з апеляційною скаргою. Як особа, яка подала апеляційну скаргу, Літвінова В.В. затягувала розгляд справи (на шість судових засідань із семи не з’явилася, що є фактично проявом неповаги до суду).
За словами скаржника, розгляд вказаної справи спричинив значний суспільний резонанс через поведінку судді Літвінової В.В. та її чоловіка ОСОБА_1, які намагалися уникнути відповідальності за привласнення комунальної власності на підставі заочних рішень у справах, у яких ОСОБА_1 був позивачем, а суддя Літвінова В.В. приймала «потрібні рішення».
Кожне засідання у справі відвідувала велика кількість громадських діячів та журналістів. У судовому засіданні 25 червня 2019 року журналісти здійснювали зйомку за допомогою відеокамер та зафіксували, що під час надання пояснень суддя Літвінова В.В. намагалася уникнути відповідальності шляхом зміни показань і надання суду документів, які не стосувалися вказаної справи.
29 листопада 2019 року Одеський апеляційний суд ухвалив постанову у зазначеній справі, якою скасував постанову Київського районного суду міста Одеси у зв’язку з порушенням процедури закриття провадження у справі з підстав закінчення строку притягнення до відповідальності на підставі статті 38, пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП, та встановив, що під час розгляду справи у Київському районному суді міста Одеси допущено порушення через невстановлення факту вини та повного складу правопорушення, скоєного суддею Приморського районного суду міста Одеси Літвіновою В.В.
Одеський апеляційний суд виправив допущені судом першої інстанції порушення та встановив наявність у діях судді Літвінової В.В. складу правопорушення.
Літвінова В.В., не погоджуючись із постановою Одеського апеляційного суду від 29 листопада 2019 року, звернулася до Верховного Суду. Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження за зверненням Літвінової В.В.
ОСОБА_3 вважає, що суддя Приморського районного суду міста Одеси Літвінова В.В. допустила порушення, а саме не виконала обов’язку щодо підтвердження законності джерела походження майна, що є підставою для звільнення судді з посади відповідно до статті 126 Конституції України.
Крім того, скаржник зазначає, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя Літвінова В.В. допустила поведінку, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, відповідності способу життя судді його статусу, порушила норми суддівської етики та стандарти поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, своєю поведінкою проявила неповагу до суддів, адвокатів, свідків та інших учасників судового процесу.
За твердженням ОСОБА_3, суддя Приморського районного суду міста Одеси Літвінова В.В. не підтвердила законності джерела походження майна та була визнана судом винною у вчиненні корупційного правопорушення, однак не притягнута до відповідальності у зв’язку із закінченням строку притягнення до відповідальності через затягування судового процесу.
Як зазначив скаржник, суддя Літвінова В.В. продовжує порушувати антикорупційне законодавство, не вказуючи у щорічних деклараціях майно свого цивільного чоловіка ОСОБА_1, що є предметом розслідування у кримінальному провадженні № ______________ від 5 грудня 2017 року.
Крім того, рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 12 липня 2019 року № 1993 встановлено, що Літвінова В.В. як суб’єкт декларування при поданні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік зазначила недостовірні відомості стосовно своєї посади; не зазначила відомості про квартиру, яка належить на праві приватної спільної власності членам сім’ї (дочкам); не зазначила відомості про квартиру, яка належить їй на праві приватної власності; не зазначила відомості про право користування об’єктом нерухомого майна, місцезнаходження якого відповідно до розділу 2.1 «Інформація про суб’єкта декларування» декларації є її зареєстрованим місцем проживання; не зазначила відомостей про користування земельною ділянкою за фактичним місцем проживання; зазначила недостовірні відомості про джерела отриманих нею доходів у вигляді соціальних виплат; не зазначила відомості про отриманий дохід у вигляді подарунка у грошовій формі; не зазначила відомості про видаток та правочин, вчинений у звітному періоді, на підставі якого набуто право власності на квартиру. Вказане свідчить про недотримання суддею Літвіновою В.В. вимог пунктів 1, 2, 2-1, 7 та 10 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції».
Розбіжність між недостовірними відомостями, зазначеними у декларації судді Літвінової В.В., та достовірними відомостями щодо її майна становить понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що є ознакою кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-1 Кримінального кодексу України (далі – КК України).
З огляду на вказане скаржник просив притягнути суддю Приморського районного суду міста Одеси Літвінову В.В. до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення з посади судді.
За результатами попередньої перевірки скарги член Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маловацький О.В. запропонував відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Приморського районного суду міста Одеси Літвінової В.В.
Здійснивши попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маловацького О.В., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя погодилась із пропозицією доповідача з огляду на таке.
Підстави дисциплінарної відповідальності судді визначено частиною першою статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Основними засадами судочинства є, в тому числі, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, забезпечення обвинуваченому права на захист (стаття 129 Конституції України).
Статтею 1 КУпАП встановлено, що завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне й об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У межах відповідного провадження особі має бути забезпечено можливість реалізувати гарантовані статтею 6 Конвенції права на захист цивільного права (у широкому тлумаченні цього поняття, яке застосовується Європейським судом з прав людини (далі – ЄСПЛ)), а також під час розгляду справи щодо висунутого проти неї обвинувачення з точки зору Конвенції (зокрема, у тих випадках, коли це правопорушення спричинило для особи покарання, яке за своїм характером і за ступенем суворості належить, як правило, до «кримінальної» сфери).
ЄСПЛ поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Зокрема, в рішенні у справі «Надточій проти України» ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер КУпАП.
Частиною першою статті 172-5 КУпАП передбачено накладення стягнення у виді штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією подарунка, а отже, таке стягнення, по суті, прирівнюється до кримінального покарання.
Статтею 9 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов’язків, визначених процесуальним законом.
Водночас під час одноособового розгляду справи суддя, який розглядає справу, є головуючим у судовому засіданні. Саме головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, реалізацію учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав і виконання ними обов’язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об’єктивного з’ясування обставин у справі, усуваючи із судового розгляду все, що не має значення для вирішення справи.
З огляду на наведене, наявні підстави для висновку, що питання щодо обсягу та способу реалізації суддею Приморського районного суду міста Одеси Літвіновою В.В. під час судового провадження у справі № 522/17102/18 процесуальних прав та обов’язків як учасником цієї справи за відсутності відомостей про застосування до неї як особи, питання про притягнення до адміністративної відповідальності якої вирішувалося, заходів процесуального впливу у цьому випадку не може розглядатися в аспекті дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Також під час попередньої перевірки встановлено, що ухвалою Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 22 червня 2018 року № 1992/1дп/15-18 відмовлено у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Приморського районного суду міста Одеси Літвінової В.В. за дисциплінарною скаргою ОСОБА_3 та доповненнями до неї (у скарзі та доповненнях скаржник вказував, що під час розгляду справ № 2-10059/07, № 2-10058/07, № 2-3271/08 суддею допущені порушення норм законодавства, що є підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо факти неналежної поведінки судді, що повідомляються у дисциплінарній скарзі, вже були предметом перевірки та розгляду і щодо них відмовлено у відкритті дисциплінарної справи або ухвалено рішення у дисциплінарній справі.
З огляду на викладене наведені у скарзі ОСОБА_3 відомості щодо дій судді Літвінової В.В. під час здійснення правосуддя у справах № 2-10059/07, № 2-10058/07, № 2-3271/08 не можуть бути підставою для відкриття дисциплінарної справи. Отже, підстав для твердження про наявність у діях судді Літвінової В.В. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 11 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», немає.
Щодо предмета розслідування у кримінальному провадженні № ______________ та тверджень скаржника щодо здійснення детективами Національного антикорупційного бюро України досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні слід зазначити, що відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, твердження скаржника, що «… суддя Літвінова В.В. продовжує порушувати антикорупційне законодавство та продовжує не вказувати майно свого цивільного чоловіка ОСОБА_1 у щорічних деклараціях, що є предметом розслідування кримінальної справи …. у кримінальному провадженні № __________…», не ґрунтуються на фактичних даних, свідченнях, доказах. Рішення уповноважених органів державної влади, прийняті в межах їхньої компетенції, не можуть свідчити про наявність у діях судді ознак дисциплінарного проступку.
Стосовно доводів дисциплінарної скарги про наявність у діях судді Літвінової В.В. дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 16, 17 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», слід зазначити, що відповідно до статті 61 цього Закону суддя зобов’язаний щорічно до 1 лютого подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію родинних зв’язків за формою, що визначається Комісією. У разі одержання інформації, що може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) відомостей, поданих суддею у декларації родинних зв’язків, Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить перевірку зазначеної декларації.
Отже, перевірка відомостей щодо достовірності даних, зазначених у декларації родинних зв’язків судді, не належить до компетенції Вищої ради правосуддя. Лише за наявності констатованого факту та відповідного рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Вища рада правосуддя перевіряє встановлені обставини на наявність/відсутність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Таким чином, на підставі відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_3, не встановлено підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Літвінової В.В. у зв’язку з наявністю в її діях ознак дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 16, 17 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Стосовно подання суддею Літвіновою В.В. декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, слід зазначити таке.
Центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику є Національне агентство з питань запобігання корупції (стаття 4 Закону України «Про запобігання корупції»).
За приписами статті 11 вказаного Закону саме Національне агентство з питань запобігання корупції здійснює в порядку, визначеному цим Законом, контроль та перевірку декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проводить моніторинг способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Крім того, з метою виконання своїх повноважень Національне агентство з питань запобігання корупції має визначені статтею 12 зазначеного Закону права.
Згідно із частинами другою та третьою статті 12 Закону України «Про запобігання корупції» у разі виявлення порушення вимог цього Закону щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб або іншого порушення цього Закону Національне агентство з питань запобігання корупції вносить керівнику відповідного органу, підприємства, установи, організації припис щодо усунення порушень законодавства, проведення службового розслідування, притягнення винної особи до встановленої законом відповідальності; у разі виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, уповноважені особи Національного агентства з питань запобігання корупції складають протокол про таке правопорушення, який направляється до суду згідно з рішенням Національного агентства; у разі виявлення ознак іншого корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення Національне агентство з питань запобігання корупції затверджує обґрунтований висновок та надсилає його іншим спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції.
Відповідно до частини першої статті 50 Закону України «Про запобігання корупції» повна перевірка декларації полягає у з’ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення і може здійснюватися у період провадження суб’єктом декларування діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності.
Обов’язковій повній перевірці підлягають декларації службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується Національним агентством з питань запобігання корупції.
Обов’язковій повній перевірці також підлягають декларації, подані іншими суб’єктами декларування, у разі виявлення у них невідповідностей за результатами логічного та арифметичного контролю.
Національне агентство з питань запобігання корупції проводить перевірку декларації на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел, про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей.
На виконання Закону України «Про запобігання корупції» рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10 лютого 2017 року № 56 затверджено Порядок проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Порядок).
Згідно з пунктом 2 розділу II Порядку Національне агентство з питань запобігання корупції здійснює контроль щодо своєчасності подання декларацій на підставі: 1) повідомлень, що надходять від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб публічного права, які у встановленому Національним агентством порядку відповідно до статті 49 Закону України «Про запобігання корупції» перевіряють факт подання декларацій суб`єктами декларування, які в них працюють (працювали); 2) інформації, що надходить до Національного агентства від осіб, які надають допомогу щодо запобігання і протидії корупції (викривачів), стосовно можливого факту неподання або несвоєчасного подання декларації суб’єктом декларування; 3) інформації, що оприлюднюється у засобах масової інформації, у мережі Інтернет та вказує на можливий факт неподання або несвоєчасного подання декларації суб’єктом декларування; 4) самостійного виявлення Національним агентством факту неподання або несвоєчасного подання декларації суб’єктом декларування відповідно до даних Реєстру; 5) інформації, що надходить до Національного агентства від правоохоронних органів; 6) інформації, що надходить до Національного агентства від громадських об’єднань, їх членів або уповноважених представників.
Таким чином, повноваження щодо здійснення контролю за своєчасністю подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та їх перевірка належать до виключної компетенції Національного агентства з питань запобігання корупції.
З огляду на вказане та з урахуванням положень частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» перевірка щодо решти питань, порушених у дисциплінарній скарзі ОСОБА_3, стосовно своєчасності декларування, повноти та достовірності відомостей, задекларованих суддею Приморського районного суду міста Одеси Літвіновою В.В. у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в цілях дисциплінарного провадження може здійснюватися виключно на підставі відомостей, встановлених Національним агентством з питань запобігання корупції за результатами перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а у цьому випадку – також із урахуванням фактів та обставин, встановлених судовим рішенням, що набрало законної сили.
Під час попередньої перевірки із Приморського районного суду міста Одеси витребувано характеристику судді Літвінової В.В., із Київського районного суду міста Одеси – копії матеріалів справи № 522/17102/18. Крім того, на адресу Приморського районного суду міста Одеси судді Літвіновій В.В. надіслано лист із пропозицією надати пояснення, до якого долучено копію скарги Гробова Г.Д.
На запити члена Вищої ради правосуддя Приморським районним судом міста Одеси надано характеристику судді Літвінової В.В., Київським районним судом міста Одеси – копії матеріалів справи № 522/17102/18. Також Приморським районним судом міста Одеси повідомлено про неможливість ознайомлення судді Літвінової В.В. з адресованим їй листом, у зв’язку з перебуванням судді у відпустці без збереження заробітної плати для догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду.
Отриманих під час попередньої перевірки відомостей достатньо для вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для відкриття дисциплінарної справи.
Під час попередньої перевірки встановлено таке.
Літвінова Вікторія Володимирівна, ____ року народження, Указом Президента України від 15 червня 2001 року № 438/2001 призначена на посаду судді Ленінського районного суду міста Одеси, Указом Президента України від 25 січня 2003 року № 43/2003 переведена на посаду судді новоутвореного Приморського районного суду міста Одеси, Постановою Верховної Ради України від 15 березня 2007 року № 750-V обрана суддею безстроково. Із жовтня 2009 року по цей час перебуває у відпустках для догляду за дітьми. За період роботи зарекомендувала себе позитивно, як грамотний, кваліфікований юрист, сумлінний працівник. Володіє високим рівнем теоретичної підготовки, яку вміє правильно застосовувати на практиці. До виконання своїх обов’язків ставиться відповідально. Працьовита, ініціативна, енергійна, вимоглива до себе. Має розвинуті професійні вміння та навички, самоорганізована, спроможна до висновків. Систематично працювала над підвищенням свого професійного рівня. Раціонально планувала робочий час для розгляду справ та матеріалів. У спілкуванні із громадянами тактовна, доброзичлива, має високий рівень культури поведінки, у критичних ситуаціях поводиться коректно та стримано.
Із копій матеріалів справи № 522/17102/18 встановлено, що 19 вересня 2018 року уповноваженою особою Національного агентства з питань запобігання корупції стосовно Літвінової В.В. складено протокол про адміністративне правопорушення № 34-04/395, відповідно до якого Літвінова В.В., обіймаючи посаду судді Приморського районного суду міста Одеси, як суб’єкт, визначений у підпункті «ґ» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», на якого поширюється дія цього Закону, 21 жовтня 2016 року отримала у власність подарунок у грошовій формі (____ грн), вартість якого перевищує один прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на день прийняття подарунка, від громадянина України ОСОБА_1, який не є їй близькою особою у розумінні абзацу четвертого частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», чим порушила вимоги статті 23 цього Закону.
Постановою судді Київського районного суду міста Одеси Іванчука В.М. від 20 лютого 2019 року провадження у справі № 522/17102/18 стосовно Літвінової В.В. про вчинення 21 жовтня 2016 року адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-5 КУпАП, закрито на підставі статті 38, пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП, оскільки адміністративне правопорушення фактично було вчинене Літвіновою В.В. 21 жовтня 2016 року, а протокол про адміністративне правопорушення надійшов до Приморського районного суду міста Одеси 25 вересня 2018 року, після чого був скерований до апеляційного суду Одеської області для визначення територіальної підсудності. 31 жовтня 2018 року вказаний протокол надійшов до Київського районного суду міста Одеси після спливу строку, передбаченого статтею 38 КУпАП, тобто через два роки із дня вчинення адміністративного правопорушення, у зв’язку із чим суд був позбавлений об’єктивної можливості вирішити питання про притягнення Літвінової В.В. до відповідальності.
Відповідно до постанови Одеського апеляційного суду від 29 листопада 2019 року у справі № 522/17102/18 закриття провадження в адміністративній справі на підставі пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП можливе лише в разі встановлення винуватості Літвінової В.В. у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення. Оскільки у мотивувальній частині постанови суду першої інстанції такі висновки відсутні і, як вказав суд апеляційної інстанції, не встановлено жодних фактичних обставин у справі, суд обмежився лише перенесенням описової частини протоколу стосовно Літвінової В.В. до свого рішення та закрив провадження у справі у зв’язку із закінченням строку притягнення особи до адміністративної відповідальності, це, зокрема, стало підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Таким чином, апеляційний суд скасував постанову місцевого суду та за результатами розгляду апеляційної скарги прийняв нову постанову, якою апеляційну скаргу Літвінової В.В. задоволено частково, постанову Київського районного суду міста Одеси від 20 лютого 2019 року скасовано та прийнято нову постанову, якою провадження в адміністративній справі про притягнення Літвінової В.В. до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 172-5 КУпАП закрито на підставі пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених статтею 38 КУпАП.
При цьому суд апеляційної інстанції встановив такі обставини та дійшов таких висновків.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» подарунок – це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової.
Об’єктом статті 172-5 КУпАП є порушення передбачених статтею 23 Закону України «Про запобігання корупції» заходів щодо запобігання корупції.
Судом встановлено, що Літвінова В.В., обіймаючи посаду судді Приморського районного суду міста Одеси, як суб’єкт, визначений у підпункті «ґ» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», на якого поширюється дія цього Закону, 21 жовтня 2016 року отримала у власність від громадянина України ОСОБА_1 подарунок у грошовій формі (_____ грн), вартість якого перевищує один прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на день прийняття подарунка, що підтверджується копією розписки від 21 жовтня 2016 року, долученою до пояснень Літвінової В.В. від 16 липня 2018 року, які містяться в матеріалах справи.
Із розписки від 21 жовтня 2016 року судом встановлено, що вказані грошові кошти суддя Літвінова В.В. отримала від ОСОБА_1 для придбання квартири для їхньої спільної доньки ОСОБА_4 (том 1, а. с. 33).
Крім того, отримання Літвіновою В.В. у власність подарунка у грошовій формі (___ грн) від ОСОБА_1 підтверджується поданим 3 листопада 2016 року Літвіновою В.В. повідомленням про суттєві зміни в її майновому стані, розміщеним на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції за посиланням: https://public.nazk.gov.ua/declaration/356b1188-57fb-4e92-94d6-b3f36095bbbd.
При цьому при поданні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік у розділі 2.2 «Інформація про членів сім’ї суб’єкта декларування» вказаної декларації Літвінова В.В. не зазначила, що ОСОБА_1 є членом її сім’ї.
З наданих Літвіновою В.В. пояснень від 16 липня 2018 року суд встановив, що у 2015–2016 роках ОСОБА_1 не перебував із нею у шлюбі та не був особою, яка спільно проживає, пов’язана спільним побутом, має взаємні права та обов’язки, не був членом її сім’ї у розумінні Закону України «Про запобігання корупції», що апеляційним судом визнано обставиною, яка спростовує доводи апеляційної скарги та пояснення Літвінової В.В. у судовому засіданні щодо спільного проживання з ОСОБА_1 та наявності спільних прав та обов’язків і на момент отримання подарунка.
Апеляційний суд також відхилив доводи апеляційної скарги стосовно того, що Літвінова В.В. не є суб’єктом відповідальності за інкримінованим їй правопорушенням, оскільки з 5 листопада 2009 року безперервно перебуває у відпустці для догляду за дитиною. Також суд відхилив посилання на те, що у поданому 3 листопада 2016 року Літвіновою В.В. повідомленні про суттєві зміни в майновому стані фактично відображено набуття у власність за відплатним правочином квартири, а не грошових коштів, оскільки вказане повідомлення також містить інформацію щодо отримання нею подарунка у грошовій формі (____ грн) від ОСОБА_1.
Суд апеляційної інстанції відхилив і інші доводи Літвінової В.В. та, враховуючи, що ОСОБА_1 не є Літвіновій В.В. близькою особою відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», дійшов висновку, що, отримавши від ОСОБА_1 подарунок у грошові формі в розмірі ____ грн, Літвінова В.В. порушила вимоги статті 23 вказаного Закону та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 172-5 КУпАП.
За таких обставин апеляційний суд вважає, що наявними у справі доказами підтверджена винуватість Літвінової В.В. у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-5 КУпАП.
Вказане судове рішення набрало законної сили.
Таким чином, постановою Одеського апеляційного суду від 29 листопада 2019 року у справі № 522/17102/18 встановлено факт винуватості Літвінової В.В. у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-5 КУпАП, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією.
Отже, попередньою перевіркою встановлено обставини, які можуть свідчити про наявність у діях судді Літвінової В.В. дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 15 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Крім того, під час попередньої перевірки з’ясовано, що 12 липня 2019 року за результатами здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої суддею Приморського районного суду міста Одеси Літвіновою В.В., Національним агентством з питань запобігання корупції прийнято рішення № 1993, яким встановлено, зокрема, таке:
у розділі 2.1 «Інформація про суб’єкта декларування» декларації суб’єкт декларування відобразила недостовірні відомості стосовно своєї посади, чим не дотрималася вимог пункту 1 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції»;
у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларації суб’єкт декларування не зазначила відомості про квартиру, яка належить на праві приватної спільної часткової власності членам сім’ї (дочкам), не зазначила відомості про квартиру, яка належить їй на праві приватної власності, не зазначила відомості про право користування об’єктом нерухомого майна, місцезнаходження якого відповідно до розділу 2.1 «Інформація про суб’єкта декларування» декларації є її зареєстрованим місцем проживання, не зазначила відомості про користування земельною ділянкою за фактичним місцем проживання, чим не дотрималася вимог пункту 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції»;
у розділі 4 «Об’єкти незавершеного будівництва» декларації суб’єкт декларування зазначила недостовірні відомості стосовно права на об’єкт незавершеного будівництва, який належить на праві приватної власності третій особі, чим не дотрималася вимог пункту 2-1 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції»;
у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації суб’єкт декларування зазначила недостовірні відомості про джерела отриманих нею доходів у вигляді соціальних виплат та не зазначила відомості про отриманий дохід у вигляді подарунка у грошовій формі, чим не дотрималася вимог пункту 7 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції»;
у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» декларації суб’єкт декларування не зазначила відомості про видаток та правочин, який вчинений у звітному періоді, на підставі якого набуто право власності на квартиру, чим не дотрималася вимог пункту 10 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції».
За результатами з’ясування достовірності задекларованих відомостей встановлено, що зазначені недостовірні відомості відрізняються від достовірних на загальну суму ______ грн (підпункти 2.1 та 2.2 пункту 2, підпункт 4.2 пункту 4 розділу І рішення Національного агентства з питань запобігання корупції).
Таким чином, Національне агентство з питань запобігання корупції вирішило:
1. Суб’єкт декларування при поданні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевою самоврядування, за 2016 рік зазначила недостовірні відомості стосовно своєї посади; не зазначила відомості про квартиру, яка належить на праві приватної спільної часткової власності членам сім’ї (дочкам); не зазначила відомості про квартиру, яка належить їй на праві приватної власності; не зазначила відомості про право користування об’єктом нерухомого майна, яке відповідно до розділу 2.1 «Інформація про суб’єкта декларування» декларації є її зареєстрованим місцем проживання; не зазначила відомості про користування земельною ділянкою за фактичним місцем проживання; зазначила недостовірні відомості стосовно права на об’єкт незавершеного будівництва; зазначила недостовірні відомості про джерела отриманих нею доходів у вигляді соціальних виплат; не зазначила відомості про отриманий дохід у вигляді подарунка у грошовій формі; не зазначила відомості про видаток та правочин, який вчинений у звітному періоді, на підставі якого набуто право власності на квартиру, чим не дотрималась вимог пунктів 1, 2, 2-1, 7 та 10 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції».
Недостовірні відомості, зазначені у декларації, відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що є ознакою кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-1 КК України.
2. Точність оцінки задекларованих активів відповідає даним, отриманим з наявних джерел.
3. Наявність конфлікту інтересів не встановлено.
4. Правові підстави для встановлення ознак незаконного збагачення відсутні.
5. Доручити уповноваженій особі – головному спеціалісту відділу проведення повних перевірок Департаменту перевірки декларацій та моніторингу способу життя ОСОБА_5 повідомити суб’єкта декларування Літвінову Вікторію Володимирівну про прийняте рішення та вжити заходів для створення в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, можливості подання нею декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік з достовірними відомостями.
Отже, як вбачається із вказаного рішення, Національним агентством з питань запобігання корупції не встановлено наявності конфлікту інтересів, визначено, що точність оцінки задекларованих активів відповідає даним, отриманим з наявних джерел, правові підстави для встановлення ознак незаконного збагачення відсутні. З огляду на вказане відсутні підстави для встановлення у діях судді Літвінової В.В. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Разом із цим у рішенні Національного агентства з питань запобігання корупції від 12 липня 2019 року № 1993 вказано, що суб’єкт декларування Літвінова В.В. при поданні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік зазначила недостовірні відомості стосовно своєї посади; не зазначила відомості про квартиру, яка належить на праві приватної спільної часткової власності членам сім’ї (дочкам); не зазначила відомості про квартиру, яка належить їй на праві приватної власності; не зазначила відомості про право користування об’єктом нерухомого майна, яке відповідно до розділу 2.1 «Інформація про суб’єкта декларування» декларації є її зареєстрованим місцем проживання, не зазначила відомості про користування земельною ділянкою за фактичним місцем проживання; зазначила недостовірні відомості стосовно права на об’єкт незавершеного будівництва; зазначила недостовірні відомості про джерела отриманих нею доходів у вигляді соціальних виплат; не зазначила відомості про отриманий дохід у вигляді подарунка у грошовій формі; не зазначила відомості про видаток та правочин, який вчинений у звітному періоді, на підставі якого набуто право власності на квартиру, чим не дотрималась вимог пунктів 1, 2, 2-1, 7 та 10 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції», що може свідчити про наявність у діях судді Приморського районного суду міста Одеси Літвінової В.В. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 10 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисне незазначення відомостей, визначених законодавством).
Таким чином, попередньою перевіркою дисциплінарної скарги ОСОБА_3 встановлено обставини, які можуть свідчити про наявність у діях судді Приморського районного суду міста Одеси Літвінової В.В. ознак дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 10, 15 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (визнання судді винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, у випадках, установлених законом; зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисне незазначення відомостей, визначених законодавством), що може бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження.
Керуючись статтями 43–46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Приморського районного суду міста Одеси Літвінової Вікторії Володимирівни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя В.В. Шапран
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя Н.С. Краснощокова
Т.С. Розваляєва
С.Б. Шелест
