Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Шапрана В.В., членів Комкова В.К., Краснощокової Н.С., Маловацького О.В., заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Гусака М.Б., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за окремою ухвалою Вінницького апеляційного суду від 6 грудня 2018 року стосовно судді Немирівського районного суду Вінницької області Алєксєєнка Василя Мефодійовича,
встановила:
ухвалою Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 25 лютого 2019 року № 542/1дп/15-19 стосовно судді Немирівського районного суду Вінницької області Алєксєєнка В.М. відкрито дисциплінарну справу за окремою ухвалою Вінницького апеляційного суду від 6 грудня 2018 року (унікальний номер 10800/0/8-18).
Підставою для відкриття дисциплінарної справи стали дії судді Немирівського районного суду Вінницької області Алєксєєнка В.М. під час розгляду справи № 140/268/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, що могли свідчити про вчинення суддею Алексєєнком В.М. дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Так, у лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 26 лютого 2018 року (суддя Науменко С.М.) відкрито провадження в цій справі.
Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 30 липня 2018 року (суддя Науменко С.М.) задоволено заяву ОСОБА_2 про відвід судді Науменка С.М. Справу передано до канцелярії суду для здійснення повторного автоматизованого розподілу в порядку статті 33 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України).
Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Немирівського районного суду Вінницької області від 30 липня 2018 року у вказаній справі головуючим визначено суддю-доповідача Слободяник Т.В.
Ухвалою судді Немирівського районного суду Вінницької області Слободяник Т.В. від 2 серпня 2018 року зазначену справу призначено до розгляду на 15 серпня 2018 року.
Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Немирівського районного суду Вінницької області від 17 серпня 2018 року у зазначеній справі головуючим суддею (суддею-доповідачем) визначено Алєксєєнка В.М. Підстава проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи – звільнення Слободяник Т.В. з посади судді Немирівського районного суду Вінницької області.
Ухвалою судді Немирівського районного суду Вінницької області Алєксєєнка В.М. від 23 серпня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків – протягом п’яти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвалою судді Немирівського районного суду Вінницької області Алєксєєнка В.М. від 3 жовтня 2018 року вказану позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу. Суддя Алєксєєнко В.М. виходив із того, що 4 вересня 2018 року позивач подала заяву на усунення недоліків, проте належним чином вимоги судді не виконала; станом на 3 жовтня 2018 року позивач не виконала вимог, зазначених в ухвалі від 23 серпня 2018 року.
23 жовтня 2018 року до апеляційного суду Вінницької області надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1, в якій вона вказувала, що 26 лютого 2018 року відкрито провадження у цій справі, її розгляд не відбувався з формальних підстав, а через шість місяців суд постановив ухвалу про визнання позовної заяви неподаною та її повернення, не зазначаючи, яких саме недоліків позивачем не усунуто під час подання заяви на усунення недоліків від 4 вересня 2018 року. ОСОБА_1 просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 6 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 3 жовтня 2018 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Одночасно 6 грудня 2018 року Вінницький апеляційний суд постановив окрему ухвалу, в якій звернув увагу на те, що суддя Алєксєєнко В.М., постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху, не врахував, що в лютому 2018 року суддя Науменко С.М. вже залишав цю позовну заяву без руху, недоліки якої усунуто позивачем 22 лютого 2018 року, про що вказано в ухвалі судді Науменка С.М. від 26 лютого 2018 року про відкриття провадження у справі (а. с. 4).
Апеляційним судом було встановлено, що в матеріалах справи відсутні як ухвала судді Науменка С.М. від 5 лютого 2018 року про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху, так і її заява на усунення недоліків від 22 лютого 2018 року, про які зазначено в ухвалі цього судді від 26 лютого 2018 року про відкриття провадження у справі. Вказані документи зазначені в описі документів справи, що міститься на її обкладинці, яку заклеєно новим описом документів справи, де відсутні документи уже не значаться.
В окремій ухвалі зазначено, що суддя Алєксєєнко В.М., знаючи про відсутність документів у справі, мав би з’ясувати причину їх відсутності, а не залишати повторно позовну заяву без руху у відкритому провадженні.
Як указав апеляційний суд, на виконання вимог ухвали судді Алєксєєнка В.М. від 23 серпня 2018 року позивач подала заяву від 4 вересня 2018 року, яка також відсутня в матеріалах справи та в наклеєному описі документів справи, але про яку зазначено в ухвалі судді Алєксєєнка В.М. від 3 жовтня 2018 року про повернення позовної заяви позивачу (а. с. 32).
В ухвалі від 3 жовтня 2018 року про повернення позовної заяви суддя Алєксєєнко В.М. не зазначив, які саме його вимоги не були виконані позивачем, обмежившись лише вказівкою про їх невиконання належним чином.
Апеляційний суд дійшов висновку, що ухвалене судом першої інстанції процесуальне рішення не відповідає вимогам процесуального закону, оскільки повернення позовної заяви на цій стадії судового процесу законодавством не передбачено. Такі дії судді та постановлені ним ухвали свідчать про недбалість під час здійснення судочинства у цій справі, а деякі з них вказують на умисність. Зазначеними діями судді грубо порушено права позивача та її малолітньої дитини. Судді достовірно відомо про те, що аліментами є певна грошова сума або частка від доходів відповідача, необхідна для утримання дитини, та що аліменти присуджуються від дня пред’явлення позову. Незважаючи на це, суддя Алєксєєнко В.М. ухвалою від 3 жовтня 2018 року фактично позбавив дитину коштів на її утримання за значний період, оскільки звернення з новим позовом позбавляло б позивача права на отримання аліментів на дитину з лютого 2018 року.
Апеляційний суд вважав, що суддя Алєксєєнко В.М. порушив право позивача та її дитини на справедливий суд (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), дії судді підривають авторитет правосуддя, що не могло бути залишено апеляційним судом без відповідного реагування в окремій ухвалі.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
Скасовуючи ухвалу судді Алєксєєнка В.М. від 3 жовтня 2018 року про повернення позовної заяви позивачу, апеляційний суд зазначив, що ця ухвала є процесуально неправильним результатом вирішення судом питання, оскільки провадження у справі вже було відкрито і справа неодноразово призначалась до розгляду, тому у разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі від 23 серпня 2018 року про залишення позовної заяви без руху, суд відповідно до частини тринадцятої статті 187 ЦПК України мав залишити позов без розгляду.
У письмових поясненнях суддя Алєксєєнко В.М. навів інформацію щодо руху цієї справи. Зазначив, що під час постановлення ухвали від 3 жовтня 2018 року допустив технічну помилку, а саме застосував положення статті 185 ЦПК України замість норм статті 187 цього Кодексу. На його думку, вказана помилка спричинена перебуванням у нього на розгляді великої кількості справ та матеріалів різних категорій. Вважає, що жодних умисних дій, як указано в окремій ухвалі, недбалості і затягування розгляду справи не допустив, присяги судді не порушив, діяв відповідно до законодавства.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя враховує надані суддею Алєксєєнком В.М. пояснення та вважає, що вони не спростовують допущене ним порушення.
Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що ухвала судді Алєксєєнка В.М. від 23 серпня 2018 року про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху є аналогічною за змістом ухвалі судді Науменка С.М. від 5 лютого 2018 року про залишення цієї позовної заяви без руху.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
За змістом статті 274 ЦПК України спори про стягнення аліментів розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження.
Статтею 275 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Постановляючи ухвалу від 6 грудня 2018 року про скасування ухвали суду першої інстанції від 3 жовтня 2018 року, апеляційний суд звернув увагу на те, що в цьому випадку має місце затягування розгляду справи, що підриває гарантоване право заявника на судовий захист та захист інтересів її дитини. Справа залишається невирішеною більше десяти місяців, що є надмірним строком розгляду цивільної справи, тим більше про стягнення аліментів на утримання дитини, та порушенням права на справедливий суд відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В окремій ухвалі вказано, що в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції як позивач, так і відповідач наголошували на затягуванні вирішення цієї справи судом.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Крім того, згідно з пунктами 1, 2 частини сьомої статті 56 вказаного Закону суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Прояви суддівського свавілля необхідно відрізняти від добросовісної суддівської помилки, тобто помилки без ознак умислу або грубої недбалості. Добросовісність вказує на те, що суддя діяв сумлінно – з належним ставленням до своїх обов’язків встановив фактичні обставини, які підлягають правовій оцінці, оцінив докази та тлумачив закон, але припустився помилки, яка не була настільки очевидною і однозначною.
Відповідно до наданої Немирівським районним судом Вінницької області інформації у 2018 році у провадженні судді цього суду Алєксєєнка В.М. перебувало 1 023 справи та матеріали, з яких надійшло у звітному періоді – 876, розглянуто – 899, не розглянуто – 124.
Надані суддею Алєксєєнком В.М. пояснення про помилкове застосування положень статті 185 ЦПК України замість норм статті 187 цього Кодексу з огляду на навантаження судді свідчать про помилковість дій судді у частині застосування конкретної статті процесуального закону.
Водночас зазначені вище процесуальні дії судді Немирівського районного суду Вінницької області Алєксєєнка В.М. свідчать про допущення ним недбалості у здійсненні правосуддя, внаслідок чого було порушено строки розгляду справи про стягнення аліментів.
Встановлені обставини, на думку Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, не свідчать про вчинення цим суддею дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», однак у своїй сукупності містять ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 цього Закону, – безпідставне затягування розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.
Види дисциплінарних стягнень, що можуть застосовуватись до судді, передбачені частиною першою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Частиною другою статті 109 згаданого Закону визначено, що під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя враховує таке.
Алєксєєнко Василь Мефодійович Указом Президента України від 27 грудня 2001 року № 1271/2001 призначений на посаду судді Немирівського районного суду Вінницької області, Постановою Верховної Ради України від 15 березня 2007 року № 751-V обраний суддею цього суду безстроково.
Відповідно до підписаної головою Немирівського районного суду Вінницької області Науменком С.М. характеристики за час роботи суддею Алєксєєнко В.М. зарекомендував себе з позитивної сторони, добросовісно та сумлінно ставиться до покладених на нього службових обов’язків, професійно грамотний, принциповий та справедливий при здійсненні правосуддя. Користується повагою та авторитетом серед колег.
Як убачається з листа Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 6 березня 2019 року № 21-134119 та інформації на веб-сайті Вищої ради правосуддя, суддя Немирівського районного суду Вінницької області Алєксєєнко В.М. до дисциплінарної відповідальності не притягувався.
Враховуючи характер та наслідки дисциплінарного проступку судді Немирівського районного суду Вінницької області Алєксєєнка В.М., ступінь його вини, дані, що характеризують суддю, за результатами розгляду дисциплінарної справи Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про притягнення вказаного судді до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді попередження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
вирішила:
притягнути суддю Немирівського районного суду Вінницької області Алєксєєнка Василя Мефодійовича до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді попередження.
Рішення Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя В.В. Шапран
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя В.К. Комков
Н.С. Краснощокова
О.В. Маловацький
