Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Шапрана В.В., членів Комкова В.К., Краснощокової Н.С., Маловацького О.В., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Гусака М.Б. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарг Каленюк Дар’ї Миколаївни стосовно судді Вищого господарського суду України Ємельянова Артура Станіславовича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя надійшла скарга Каленюк Дар’ї Миколаївни від 2 листопада 2017 року на поведінку судді Вищого господарського суду України Ємельянова Артура Станіславовича (вх. № К-6783/0/7-17).
Каленюк Д.М. посилалася на зазначення суддею в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей та умисне незазначення відомостей, визначених законодавством; використання статусу судді з метою незаконного отримання ним матеріальних благ; допущення суддею недоброчесної поведінки, у тому числі здійснення ним та членами його сім’ї витрат, що перевищують доходи такого судді та доходи членів його сім’ї; встановлення невідповідності рівня життя судді задекларованим доходам; непідтвердження суддею законності джерела походження майна.
Скаргу обґрунтовано даними журналістського розслідування програми «Схеми: корупція в деталях» щодо належного дружині судді ОСОБА1 майна, вартість якого значно перевищує її задекларовані доходи, та яке не було задекларовано суддею Ємельяновим А.С. як майно, що перебуває у власності членів сім’ї декларанта. На підтвердження вказаних відомостей до скарги Каленюк Д.М. додала, зокрема, копію відомостей з майнового реєстру Республіки Туреччина щодо придбання дружиною судді ОСОБА1 1 червня 2011 року будинку в м. Анталія (Туреччина) за ціною 350 000 турецьких лір, що за курсом НБУ станом на 1 червня 2011 року складало 1 748 390 грн; копію відомостей з майнового реєстру Емірату Дубаї (Об’єднані Арабські Емірати) щодо придбання ОСОБА1 11 серпня 2013 року апартаментів вартістю 1 300 000 дирхамів, що за курсом НБУ станом на 11 серпня 2013 року становило близько 2 829 026 грн; інформацію з реєстру юридичних осіб Республіки Австрія щодо придбання ОСОБА1 у 2014 році часток у статутних фондах юридичних осіб Республіки Австрія, які є співвласниками готелів у м. Відні. Крім цього, скаржниця зазначила про невідповідність рівня життя судді Ємельянова А.С. задекларованим доходам, зокрема, значне перевищення суми задекларованих ним коштів на рахунках в банках, а також готівкових коштів над сумою його задекларованих доходів.
З урахуванням викладених обставин Каленюк Д.М. просила притягнути суддю Ємельянова А.С. до дисциплінарної відповідальності.
За результатами перевірки наведених у скарзі відомостей член Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Гусак М.Б. запропонував відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Ємельянова А.С., обґрунтувавши свій висновок тим, що в діях судді Ємельянова А.С. вбачається ознаки дисциплінарного проступку у виді непідтвердження законності джерела походження майна, оскільки ним не підтверджено законність джерел походження майна членів його сім’ї, що є підставою для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді.
Вивчивши матеріали попередньої перевірки дисциплінарної скарги Каленюк Д.М. стосовно судді Вищого господарського суду України Ємельянова А.С., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для залишення дисциплінарної скаргиКаленюк Д.М. без розгляду та повернення її заявнику з огляду на таке.
Як і вказував доповідач за цією дисциплінарною скаргою, статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено підстави дисциплінарної відповідальності судді, зокрема, пунктами 10-12 частини першої статті встановлено склади дисциплінарних проступків у виді: зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисне незазначення відомостей, визначених законодавством; використання статусу судді з метою незаконного отримання ним або третіми особами матеріальних благ або іншої вигоди, якщо таке правопорушення не містить складу злочину або кримінального проступку; допущення суддею недоброчесної поведінки, у тому числі здійснення суддею або членами його сім'ї витрат, що перевищують доходи такого судді та доходи членів його сім'ї; встановлення невідповідності рівня життя судді задекларованим доходам; непідтвердження суддею законності джерела походження майна.
Допущення суддею порушень, які мають наслідком дисциплінарну відповідальність судді відповідно до пункту 12 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» за своєю природою та суттю є видом порушень вимог законодавства у сфері запобігання корупції.
Водночас центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику є Національне агентство з питань запобігання корупції (стаття 4 Закону України «Про запобігання корупції»).
За приписами статті 11 вказаного Закону саме Національне агентство з питань запобігання корупції здійснює в порядку, визначеному Законом, контроль та перевірку декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проводить моніторинг способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Крім того, з метою виконання покладених на Національне агентство повноважень, воно має визначені статтею 12 вказаного Закону права.
Також частинами другою та третьою статті 12 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що у випадках виявлення порушення вимог цього Закону щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб або іншого порушення цього Закону Національне агентство вносить керівнику відповідного органу, підприємства, установи, організації припис щодо усунення порушень законодавства, проведення службового розслідування, притягнення винної особи до встановленої законом відповідальності; у разі виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, уповноважені особи Національного агентства складають протокол про таке правопорушення, який направляється до суду згідно з рішенням Національного агентства; у разі виявлення ознак іншого корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, Національне агентство затверджує обґрунтований висновок та надсилає його іншим спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції.
Відповідно до частини першої статті 50 Закону України «Про запобігання корупції» повна перевірка декларації полягає у з'ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення і може здійснюватися у період здійснення суб'єктом декларування діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності.
Обов'язковій повній перевірці підлягають декларації службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб'єктів декларування, які займають посади, пов'язані з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується Національним агентством.
Обов'язковій повній перевірці також підлягають декларації, подані іншими суб'єктами декларування, у разі виявлення у них невідповідностей за результатами логічного та арифметичного контролю.
Національне агентство проводить повну перевірку декларації, а також самостійно проводить повну перевірку інформації, яка підлягає відображенню в декларації, щодо членів сім'ї суб'єкта декларування у випадках, передбачених частиною сьомою статті 46 цього Закону.
Національне агентство проводить перевірку декларації на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел, про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей.
З огляду на вказане, на переконання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, встановлення факту, зокрема невідповідності рівня життя судді задекларованим доходам, непідтвердження суддею законності джерела походження майна, а також здійснення членами сім'ї судді витрат, що перевищують доходи, можливе лише вказаним вище уповноваженим органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який наділений відповідними компетенціями, зокрема щодо контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави, а також моніторингу способу життя суб’єктів декларування, та відповідної інформації щодо членів сім'ї суб'єкта декларування у випадках, передбачених законом.
Вказана позиція Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя відповідає висловленій Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у рішеннях від 8 листопада 2018 року та 18 лютого 2019 року у справах № 9901/669/18 та № 855/35/19 відповідно.
Таким чином, лише встановлення Національним агентством з питань запобігання корупції відповідних фактів, про які йдеться у дисциплінарній скарзі Каленюк Д.М., а в цьому конкретному випадку – висновок Національного агентства з питань запобігання корупції, може бути підставою як для притягнення судді Ємельянова А.С. до дисциплінарної відповідальності за пунктом 12 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», так і для відкриття дисциплінарної справи за відповідними фактами.
Отже, попередньою перевіркою встановлено, що матеріали перевірки за скаргою Каленюк Д.М. не містить відомостей про ознаки дисциплінарного проступку судді Ємельянова А.С.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 44 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо не містить відомостей про ознаки дисциплінарного проступку судді.
Регламентом Вищої ради правосуддя встановлено, що з підстав, передбачених пунктами 1–5 частини першої статті 44 Закону, член Дисциплінарної палати – доповідач постановляє ухвалу про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги, копія якої разом із скаргою направляється скаржнику.
Враховуючи наведене, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що дисциплінарна скарга Каленюк Д.М. стосовно судді Вищого господарського суду України Ємельянова А.С. мала бути залишена без розгляду та повернена скаржнику.
Водночас Регламент Вищої ради правосуддя передбачає, що якщо доповідач дійшов висновку про відсутність підстав, передбачених пунктами 1 – 5 частини першої статті 44 Закону, для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги, але Дисциплінарна палата не погодилась із цим висновком, така скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику ухвалою Дисциплінарної палати, копія якої разом із скаргою направляється скаржнику (пункт 12.2).
Отже, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для залишення дисциплінарної скарги Каленюк Д.М. без розгляду та повернення її скаржнику.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, керуючись статтею 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» та пунктом 12.2 Регламенту Вищої ради правосуддя,
ухвалила:
дисциплінарну скаргу Каленюк Дар’ї Миколаївни стосовно судді Вищого господарського суду України Ємельянова Артура Станіславовича залишити без розгляду та повернути скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя В.В. Шапран
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя В.К. Комков
Н.С. Краснощокова
О.В. Маловацький
