Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Шапрана В.В., членів Гусака М.Б., Комкова В.К., Маловацького О.В., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Краснощокової Н.С. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА Страхування” в особі адвоката Шишлова Олександра Євгеновича на дії судді Господарського суду міста Києва Пінчука Валерія Івановича,
встановила:
До Вищої ради правосуддя 1 лютого 2019 року за вхідним №14/1/13-19 надійшла дисциплінарна скарга АТ “Страхова компанія “АХА Страхування” в особі адвоката Шишлова О.Є. на дії судді Господарського суду міста Києва Пінчука В.І. під час розгляду справи № 910/10030/18.
Автор скарги зазначає, що 3 вересня 2018 року суддею Господарського суду міста Києва Пінчуком В.І. відкрито провадження по справі № 910/10030/18 за позовом ТОВ “Мікспак” до АТ “Страхова компанія “АХА Страхування” про стягнення грошового відшкодування.
В процесі розгляду справи АТ “Страхова компанія “АХА Страхування” декілька разів зверталось до суду з різними клопотаннями, у задоволенні яких було безпідставно, на думку скаржника, відмовлено судом.
Так, 25 жовтня 2018 року представником АТ “Страхова компанія “АХА Страхування” в ході судового засідання було заявлено письмове клопотання про дослідження доказів шляхом прослуховування аудіо записів розмови між представником страхової компанії та представником позивача у справі. Не зважаючи на те, що дані аудіо записи телефонних розмов були подані представником страхової компанії та містились в матеріалах справи, в задоволенні клопотання було необґрунтовано відмовлено, при цьому суддя в судовому засіданні висловлювався з неповагою відносно представника страхової компанії.
Крім того, автор скарги зазначає, що в судовому засіданні 15 листопада 2018 року суддя безпідставно відмовив представнику страхової компанії в задоволенні клопотання про долучення до матеріалів справи доказів та заперечення проти позову із додатками до нього, які на час проведення судового засідання знаходились в канцелярії суду та не були передані судді для розгляду справи.
Автор скарги зазначає, що суддя ставився з неповагою до учасників справи, відмовляючи в задоволенні клопотань представника страхової компанії, суддя умисно порушив норми процесуального права, що призвело до порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Зазначені дії свідчать про упередженість та необ’єктивність судді під час розгляду справи.
Крім того, на думку скаржника, рішення Господарського суду міста Києва від 13 грудня 2018 року, ухвалене за результатом розгляду даної справи, не містить мотивів його прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору та не містить аргументів відхилення доказів, наданих страховою компанією під час розгляду справи.
Автор скарги просив притягнути суддю Пінчука В.І. до дисциплінарної відповідальності.
На спростування доводів дисциплінарної скарги, суддею Пінчуком В.І. надано письмові пояснення, в яких він зазначив, що адвокат Шишлов О.Є, яким подано дисциплінарну скаргу, не приймав участь у розгляді справи і не був присутнім в судових засіданнях.
Щодо відхилення клопотання про долучення до матеріалів справи аудіо записів, про які зазначає скаржник, суддя пояснив, що даний аудіо запис містив пояснення свідків, які мають бути подані до суду в порядку, встановленому статтею 88 ГПК України, чого здійснено не було і стало підставою для відмови в задоволенні клопотання.
Також в поясненнях судді зазначено, що за клопотанням представника страхової компанії було витребувано відомості про складання працівниками патрульної поліції протоколу про адміністративне правопорушення за статтею 122-4 КУпАП стосовно водія ОСОБА_1, які представник страхової компанії просив витребувати для встановлення факту порушення водієм умов договору страхування, що є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу від 1 лютого 2019 року дисциплінарну скаргу передано для попередньої перевірки члену Вищої ради правосуддя Краснощоковій Н.С.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги член Першої Дисциплінарної палати Краснощокова Н.С. внесла пропозицію залишити скаргу без розгляду та повернути скаржнику.
Здійснивши попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Краснощокову Н.С., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про залишення дисциплінарної скарги без розгляду та повернення її скаржнику з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач):
1) вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону та наявність підстав для залишення без розгляду дисциплінарної скарги чи відмови у відкритті дисциплінарної справи;
2) за наявності підстав, визначених пунктами 1–5 частини першої статті 44 цього Закону, – повертає дисциплінарну скаргу скаржнику;
3) за наявності підстав, визначених пунктом 6 частини першої чи частиною другою статті 44 цього Закону, – передає скаргу на розгляд Дисциплінарної палати для ухвалення рішення щодо залишення без розгляду та повернення її скаржнику або відкриття дисциплінарної справи;
4) за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги – збирає у разі необхідності інформацію, документи, інші матеріали для перевірки викладених у скарзі обставин та складає вмотивований висновок з пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи.
Під час попередньої перевірки встановлено наступне.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 3 вересня 2018 року відкрито провадження у справі № 910/10030/18 за позовом ТОВ “Мікспак” до АТ “Страхова компанія “АХА Страхування” про стягнення грошових коштів. Розгляд справи по суті призначено на 20 вересня 2018 року на 12:00 годину.
В судовому засіданні 20 вересня 2018 року постановлено ухвалу про задоволення клопотання представника страхової компанії про витребування додаткових доказів по справі на підтвердження обставин про наявність підстав для стягнення зі страхової компанії суми страхового відшкодування.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13 грудня 2018 року позов задоволено частково та стягнуто з АТ " Страхова компанія " АХА Страхування " на користь позивача у справі суму страхового відшкодування.
На теперішній час дана справа перебуває на розгляді в Північному апеляційному господарському суді за апеляційною скаргою АТ " Страхова компанія " АХА Страхування " на рішення Господарського суду міста Києва від 13 грудня 2018 року у справі №910/10030/18.
Як вбачається із тексту дисциплінарної скарги, скаржник висловлює незгоду з рішенням судді, яким було частково задоволено позовні вимоги та стягнуто зі страхової компанії суму страхового відшкодування. Скаржник наводить доводи щодо необґрунтованості цього рішення, вважає, що у судді не було достатніх правових підстав для часткового задоволення позову та відмови в задоволенні поданих страховою компанією клопотань. Скаржник не погоджується з діями судді під час розгляду зазначеної справи, оскільки вважає, що в діях судді наявні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з огляду на те, що суддя незаконно відмовив у доступі до правосуддя, істотно порушив норми процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило учасниками судового процесу реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків, не зазначив в своєму судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору, порушив засади рівності всіх учасників судового процесу та допустив поведінку, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя.
Згідно зі статтею 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках – на касаційне оскарження судового рішення. Зокрема, таке право передбачене і ГПК України.
Конституційний Суд України у рішенні від 23 травня 2001 року у справі № 6-рп/2001 вказав, що відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
Вища рада правосуддя відповідно до статті 131 Конституції України, статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» не є органом, що здійснює судочинство, не наділена повноваженнями оцінювати законність судового рішення, перевіряти його правовий зміст. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно із процесуальним законодавством.
Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).
З огляду на наведене, викладені у скарзі доводи щодо обґрунтованості ухваленого суддею рішення та постановлених під час розгляду справи ухвал можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції, що й здійснюється на даний час судом апеляційної інстанції.
Щодо доводів скарги про упередженість судді під час розгляду справи, то відповідно до статті 1 Кодексу суддівської етики суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.
Наявність безсторонності (неупередженості) визначається за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Скаржником не наведено ознак особистої упередженості судді в цій справі.
Стосовно об'єктивного критерію слід визначити, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини вважати, що суддя є небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати таку позицію об'єктивно обґрунтованою.
Скаржником не наведено посилань на докази, які свідчать про не забезпечення суддею справедливого, неупередженого розгляду справи.
Доводи скарги щодо мотивів ухвалення судового рішення та висновку, якого суд дійшов за результатом розгляду поданих страховою компанією клопотань, зводиться до надання оцінки ухваленим у справі судовим рішенням, що може бути здійснено виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.
До дисциплінарної скарги додано диск з аудіо записом судових засідань від 20 вересня 2018 року, 25 жовтня 2018 року та від 15 листопада 2018 року, який не містить підтвердження наведеним у скарзі доводам щодо допущення суддею поведінки, яка порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя.
Твердження скаржника про невмотивованість судового рішення безпідставні, оскільки зі змісту Господарського суду міста Києва від 13 грудня 2018 року вбачається, що в ньому зазначені мотиви, з яких суддя виходив при частковому задоволенні позову та стягненні суми страхового відшкодування.
У пункті 6 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» зазначено, що дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо скарга ґрунтується лише на доводах, що можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.
З огляду на зазначене Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що дисциплінарну скаргу Адвокатського об’єднання «Статніков, Катрушин та партнери» Шишлова О.Є. на дії судді Господарського суду міста Києва Пінчука В.І. слід залишити без розгляду та повернути скаржнику.
Перша Дисциплінарна палата Вищої рада правосуддя, керуючись статтями 43, 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
ухвалила:
залишити без розгляду дисциплінарну скаргу Акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА Страхування” в особі адвоката Шишлова Олександра Євгеновича на дії судді Господарського суду міста Києва Пінчука Валерія Івановича та повернути її скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя В.В. Шапран
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя М.Б. Гусак
В.К. Комков
О.В. Маловацький
