Акт ВРП

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Мамонтової І.Ю., членів Мірошниченка А.М., Овсієнка А.А., Худика М.П., Швецової Л.А., розглянувши висновок доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Гречківського П.М. та додані до нього матеріали попередньої перевірки дисциплінарної скарги адвоката Корєнькова Ігоря Анатолійовича про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Вінницького міського суду Вінницької області Курбатової Ірини Леонідівни,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 9 червня 2017 року (вх. К-3063/0/7-17) надійшла скарга адвоката Корєнькова І.А. про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Вінницького міського суду Вінницької області Курбатової І.Л. у зв’язку з безпідставним затягуванням або невжиттям суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом (пункт 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

На обґрунтування скарги Корєньков І.А. зазначив, що суддею Курбатовою І.Л. під час розгляду кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 судові засідання відкладалися 10 травня та 8 червня 2017 року без належної процедури судового розгляду, передбаченої частиною першою статті 342 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), – відкриття судового засідання. Також суддя призначала судові засідання з великим інтервалом між ними від 29 до 41 дня, не відреагувала на клопотання адвоката від 31 травня 2017 року щодо призначення розгляду справи у більш короткі строки, що, на думку скаржника, є порушенням розумних строків проведення судового розгляду, норм статті 2 КПК України. Крім того, на думку скаржника, систематичне відкладення судових засідань відбувалось через низький рівень організації судочинства і безвідповідальне ставлення судді до виконання своїх обов’язків. Кримінальне провадження не призначено до судового розгляду по суті, хоча справа є нескладною за обсягом матеріалів (2 томи), злочини вчинені в один день однією особою. У зв’язку із цим просить притягнути суддю Курбатову І.Л. до дисциплінарної відповідальності.

На підставі автоматизованого розподілу скаргу передано члену Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Гречківському П.М.

Відповідно до вимог статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповідачем – членом Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Гречківським П.М. проведено попередню перевірку дисциплінарної скарги, за результатами якої складено висновок із викладенням фактів та обставин, що обґрунтовують надану у висновку пропозицію.

Розглянувши висновок доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Гречківського П.М. та додані до нього матеріали, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Вінницького міського суду Вінницької області Курбатової І.Л. з огляду на таке.

Під час попередньої перевірки скарги встановлено, що 4 квітня 2017 року до Вінницького міського суду Вінницької області надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених частиною першою статті 152, частиною другою статті 153, частиною першою статті 146, частиною першою статті 129 Кримінального кодексу України, відомості про яке внесені ДАТА_1 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № НОМЕР_1.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області (суддя Курбатова І.Л.) від 6 квітня 2017 року призначено підготовче судове засідання у вказаному кримінальному провадженні (справа № 127/7321 17) на 10 травня 2017 року.

Станом на 23 серпня 2017 року у судді Курбатової І.Л. закінчився п’ятирічний строк, на який вона була обрана суддею Вінницького міського суду Вінницької області, вказане кримінальне провадження на підставі повторного автоматизованого розподілу передано іншому судді Вінницького міського суду Вінницької області. Справа не була призначена до розгляду на момент закінчення повноважень судді, підготовче судове засідання проведено не було.

Згідно з відомостями, наявними у Єдиному державному реєстрі судових рішень, ухвалою судді Вінницького міського суду Вінницької області Шлапака Д.О. від 30 січня 2018 року відмовлено у задоволенні клопотання представника потерпілої про обрання стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, задоволено клопотання захисника обвинуваченого про повернення обвинувального акта прокурору Вінницької місцевої прокуратури у зв’язку з невідповідністю обвинувального акта вимогам КПК України.

Суддя Курбатова І.Л. у своїх письмових поясненнях вказала, що підготовче засідання 10 травня 2017 року відкладено у зв’язку з неявкою учасників судового провадження, які повідомлені у встановленому законом порядку, та у зв’язку з клопотанням захисника обвинуваченого ОСОБА_1 (від 4 травня 2017 року) про відкладення судового засідання через зайнятість його в іншому судовому процесі. Причини неявки інших учасників, у тому числі потерпілої та її представника адвоката Корєнькова І.А., суду не відомі. Підготовче судове засідання було відкрито та відкладено без фіксування технічними засобами, оскільки цього не вимагає частина четверта статті 107 КПК України у разі неявки сторін.

Підготовче судове засідання 8 червня 2017 року не відбулось, оскільки вона перебувала у нарадчій кімнаті в іншому кримінальному провадженні, в якому обвинувачений утримувався під вартою. Зазначає, що не могла відкрити засідання в цей день, оскільки розгляд інших проваджень під час перебування судді в нарадчій кімнаті є порушенням таємниці нарадчої кімнати.

19 липня 2017 року підготовче судове засідання розпочато, проте за клопотанням обвинуваченого та його захисника відкладено у зв’язку з тим, що представником потерпілої надано клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, яке не було вручено обвинуваченому до часу проведення підготовчого засідання.

Судове засідання, призначене на 2 серпня 2017 року, було відкладено через неявку потерпілої та її представника, захисника обвинуваченого.

Суддя вказала, що не затягувала розгляд справи, вживала всіх можливих заходів для розгляду зазначеного кримінального провадження. Тривалі відкладення зумовлені великим навантаженням, відсутністю вільних дат, перебуванням у відпустці з 10 червня по 23 червня 2017 року.

Відповідно до приписів статті 314 КПК України (у редакції, чинній на момент розгляду кримінального провадження) після отримання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності суд не пізніше п’яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.

Підготовче судове засідання відбувається за участю прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду. Після виконання вимог, передбачених статтями 342–345 цього Кодексу, головуючий з’ясовує в учасників судового провадження їхню думку щодо можливості призначення судового розгляду.

Частинами першою, третьою статті 324 КПК України, частинами першою, другою статті 325 КПК України визначено відповідно наслідки неприбуття в судове засідання за повідомленням прокурора або захисника у кримінальному провадженні, де участь захисника є обов’язковою, та наслідки неприбуття потерпілого, а саме неприбуття в судове засідання за викликом потерпілого, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Таким чином, процесуальним законом визначені достатні механізми для забезпечення своєчасного розгляду справ. Проте з пояснень судді не вбачається, що нею вживались заходи щодо своєчасного розгляду кримінального провадження протягом розумного строку, заходи процесуального примусу також суддею не застосовувались. Підготовче судове засідання не було проведено протягом чотирьох місяців, що не може вважатися розумним строком. Крім того, із листа голови суду вбачається, що з 2 серпня 2017 року судове засідання було відкладено до 23 серпня 2017 року – дати закінчення повноважень судді, про що їй було відомо. Крім того, суддею не надано інформації про належне та своєчасне повідомлення учасників кримінального провадження про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно з частинами першою–третьою статті 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження – суд. Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Як визначено частиною першою статті 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Пунктом 7 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» (далі – Постанова) визначено, що судді повинні усвідомлювати особисту відповідальність за розгляд справ у встановлені законом строки, за якість розгляду справ, не допускати фактів зволікання, вживати всіх необхідних заходів з метою неухильного дотримання процесуальних строків.

Строки розгляду справи не можуть вважатися розумними, якщо їх порушено через зайнятість судді в іншому процесі, призначення судових засідань із великими інтервалами, затягування з передачею справи з одного суду до іншого у встановлених законом випадках, безпідставне задоволення необґрунтованих клопотань учасників процесу, що спричинило відкладення розгляду справи на тривалий час, відкладення справи через її неналежну підготовку до судового розгляду, невжиття заходів щодо недопущення недобросовісної поведінки учасників справи тощо, оскільки наведені причини свідчать про низький рівень організації судочинства та безвідповідальне ставлення до виконання своїх обов’язків.

Частинами п’ятою та шостою статті 28 КПК України встановлено, що кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите. Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.

Проте зі скарги вбачається, що суддею Курбатовою І.Л. не розглянуто клопотання адвоката Корєнькова І.А. щодо прискорення розгляду справи. Натомість судове засідання відкладено на 41 день.

Згідно з пунктом 6 вказаної Постанови за результатами розгляду клопотання підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого про необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені КПК України (частина шоста статті 28 КПК України), слідчий суддя, суд постановляє мотивовану ухвалу, в якій при встановленні підстав для прискорення кримінального провадження може бути вказано, у межах якого строку має бути здійснено кримінальне провадження або окрема процесуальна дія.

За відсутності підстав для прискорення у такий спосіб кримінального провадження прокурор за результатами розгляду клопотання виносить мотивовану постанову про відмову в задоволенні клопотання, а слідчий суддя та суд – мотивовану ухвалу. Копія постанови або ухвали направляється особі, яка звернулася із клопотанням.

Оцінюючи спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень, слід враховувати послідовність та своєчасність здійснення процесуальних дій; наявність періодів бездіяльності (неактивності), причини якої мають з’ясовуватись у кожному конкретному провадженні; своєчасність повідомлення особи про підозру; обґрунтованість відкладення та зупинення кримінального провадження: своєчасність призначення кримінального провадження (кримінальної справи) до судового розгляду, встановлення випадків призначення судових засідань із великими інтервалами чи зволікання з переданням кримінального провадження з одного суду до іншого; проведення судових засідань у призначений час; дотримання строків постановлення суддею (або судом) мотивованої ухвали чи вироку і направлення копій процесуальних рішень учасникам судового провадження; повноту здійснення суддею контролю за виконанням працівниками суду своїх службових обов’язків, у тому числі щодо повідомлення учасників кримінального провадження про час та місце судового засідання; повноту та своєчасність вжиття слідчим, прокурором, слідчим суддею, судом (суддею) заходів забезпечення кримінального провадження та інших заходів, спрямованих на недопущення недобросовісної поведінки учасників кримінального провадження; характер та ефективність дій, спрямованих на прискорення кримінального провадження, тощо (рішення у справах «Смірнова проти Росії» від 24 липня 2003 року, «Вітрук проти України» від 16 вересня 2010 року, «Юртаєв проти України» від 31 січня 2006 року та інші).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Недотримання строків розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Суддя Курбатова І.Л. у поясненнях не зазначила, у чому саме полягали її дії з підготовки вказаної справи до розгляду та яких саме вона вживала заходів для розгляду кримінального провадження у розумні строки. Також не надано відомостей щодо результатів розгляду клопотання адвоката Корєнькова І.А. щодо прискорення розгляду кримінального провадження та клопотання про обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_1

З огляду на викладене за результатами попередньої перевірки у діях судді Вінницького міського суду Вінницької області Курбатової І.Л. вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», – безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.

Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя не встановлено передбачених частиною першою статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» підстав для відмови у відкритті дисциплінарної справи.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктом 12.12 Регламенту Вищої ради правосуддя, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

ухвалила:

відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Вінницького міського суду Вінницької області Курбатової Ірини Леонідівни за скаргою адвоката Корєнькова Ігоря Анатолійовича.

Ухвала оскарженню не підлягає.