Акт ВРП

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Мамонтової І.Ю., членів Мірошниченка А.М., Овсієнка А.А., Худика М.П., Швецової Л.А., розглянувши висновок доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Гречківського П.М. та додані до нього матеріали попередньої перевірки скарги Хватова Юрія Юрійовича на дії судді окружного адміністративного суду міста Києва Нагорянського Сергія Івановича,

встановила:

у Вищій раді правосуддя 28 грудня 2017 року (вх. 3804/0/20-17) зареєстровано передану Вищою кваліфікаційною комісією суддів України після набрання чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII скаргу Хватова Ю.Ю. від 27 серпня 2015 року на дії судді окружного адміністративного суду міста Києва Нагорянського С.І.

Зокрема, у скарзі зазначено, що суддя Нагорянський С.І. зволікає з виготовленням судового рішення в адміністративній справі № 826/13303/15 за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Златобанк» (далі – ПАТ «Златобанк») Славінського В.І., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити дії.

На підставі автоматизованого розподілу скаргу Хватова Ю.Ю. передано члену Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Гречківському П.М.

Статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності Вищої ради правосуддя визначаються Конституцією України, законами України «Про Вищу раду правосуддя» та «Про судоустрій і статус суддів».

Згідно зі статтею 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.

Відповідно до вимог статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповідачем – членом Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Гречківським П.М. проведено попередню перевірку скарги Хватова Ю.Ю., за результатами якої складено вмотивований висновок із викладенням фактів та обставин, що обґрунтовують надану у висновку пропозицію.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали попередньої перевірки, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила таке.

ОСОБА_1 звернувся до окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Златобанк» Славінського В.І., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити дії (справа № 826/13303/15). Зокрема, позивач просив суд:

1. визнати неправомірними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Златобанк» Славінського В.І. щодо невключення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню за договором банківського вкладу від 12 лютого 2015 року та договором поточного рахунку від 11 лютого 2015 року, укладеним між позивачем та ПАТ «Златобанк»;
2. зобов’язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Златобанк» Славінського В.І. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Златобанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за вказаними договорами;
3. визнати неправомірними дії виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо затвердження переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Златобанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, до якого не включено позивача як вкладника за договором банківського вкладу та договором поточного рахунку, укладеним між позивачем та ПАТ «Златобанк»;
4. зобов’язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб затвердити перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Златобанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, до якого буде включено позивача як вкладника за згаданими договорами.

Ухвалою судді окружного адміністративного суду міста Києва Нагорянського С.І. від 9 липня 2015 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви (сплати судового збору у встановленому законом розмірі) протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду.

Після усунення позивачем недоліків адміністративного позову суддя Нагорянський С.І. 22 липня 2015 року ухвалив відкрити провадження у цій справі; закінчити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду на 3 серпня 2015 року; запропонувати відповідачам надати суду письмові заперечення проти позову та всі докази на їх підтвердження, які наявні у відповідачів.

У письмових поясненнях, надісланих до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, суддя Нагорянський С.І. зазначив, що 3 серпня 2015 року у зв’язку з неприбуттям в судове засідання представників відповідачів, повідомлених про дату, час та місце його проведення належним чином, він прийняв протокольну ухвалу на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, чинній на час розгляду справи (далі – КАС України), про проведення подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження, про що представнику позивача було проголошено в судовому засіданні та роз’яснено право сторін подавати через канцелярію суду додаткові заперечення, докази, пояснення, які будуть враховані при винесенні рішення у справі.

Зауважив, що також було наголошено, що у зв’язку з великим навантаженням суддів та працівників суду (помічників, секретарів) дотримання процесуальних термінів при винесенні рішень у справах може не відповідати вимогам КАС України.

Суддя Нагорянський С.І. вказав, що «на дату розгляду справи» в окружному адміністративному суді міста Києва налічувалось приблизно 6–8 суддів, які розглядали справи, без урахування «декретних та планових відпусток, лікарняних».

Суддя повідомив, що з 1 квітня 2015 року до часу надання письмових пояснень (23 вересня 2015 року) йому було розподілено більше 1100 справ, більшість з яких перебуває на стадії розгляду та ухвалення рішення.

Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що позовна заява ОСОБА_1 надійшла до окружного адміністративного суду міста Києва у липні 2015 року.

Згідно із частиною першою статті 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснюється в судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі, після закінчення підготовчого провадження (частина друга вказаної статті цього Кодексу).

Відповідно до частини шостої статті 128 зазначеного Кодексу, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

3 серпня 2015 року суддя прийняв протокольну ухвалу про проведення подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Хватов Ю.Ю. 28 серпня 2015 року звернувся зі скаргою на дії судді Нагорянського С.І. у зв’язку із зволіканням з виготовленням судового рішення.

Водночас, як вбачається із ухвали окружного адміністративного суду міста Києва від 6 жовтня 2015 року, оприлюдненої в Єдиному державному реєстрі судових рішень, здійснюючи у порядку письмового провадження розгляд вказаної адміністративної справи, суддя Нагорянський С.І. врахував неможливість ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, і дійшов висновку про необхідність призначення справи до розгляду у судовому засіданні. У зв’язку з викладеним суддя призначив адміністративну справу до розгляду в судовому засіданні на 16 жовтня 2015 року.

У подальшому у зв’язку з неявкою представників відповідачів у судове засідання 23 жовтня 2015 року суддя окружного адміністративного суду міста Києва Нагорянський С.І. знову перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі частини шостої статті 128 КАС України та 16 листопада 2015 року прийняв постанову про відмову у задоволенні позову.

20 березня 2018 року на адресу Вищої ради правосуддя надійшли додаткові пояснення судді Нагорянського С.І., у яких він повідомив про прийняту ним у вказаній адміністративній справі постанову, своєчасне надіслання її електронної копії до Єдиного державного реєстру судових рішень та надіслання копій постанови сторонам у справі. Крім того, суддя зауважує, що за результатами апеляційного перегляду ця постанова суду була скасована, позов задоволено частково. 27 липня 2017 року окружним адміністративним судом міста Києва вказану справу надіслано до Вищого адміністративного суду України для розгляду касаційної скарги, поданої відповідачем. До цього часу рішення судом касаційної інстанції не прийнято.

Таким чином, за результатами попередньої перевірки встановлено, що розгляд вказаної справи суддею окружного адміністративного суду міста Києва Нагорянським С.І. тривав майже 5 місяців. При цьому після прийняття суддею рішення здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження (вперше – 3 серпня 2015 року) суддя не ухвалив судове рішення у справі у встановлений законом строк. Лише 6 жовтня 2015 року (через 2 місяці 3 дні) дійшов висновку про необхідність призначення справи до розгляду в судовому засіданні та призначив її розгляд на 16 жовтня 2015 року.

У подальшому 23 жовтня 2015 року суддя знову перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження, а 16 листопада 2015 року прийняв постанову у справі.

Для встановлення розумності строку розгляду конкретної справи у національних судових органах Європейський суд з прав людини виробив у своїй практиці кілька взаємопов’язаних критеріїв:

- правова та фактична складність справи;

- поведінка заявника та інших осіб, які беруть участь у справі;

- поведінка судових та інших державних органів;

- важливість предмета розгляду для заявника.

Довга тривалість розгляду справи може бути визнана розумною, якщо сама справа є складною як з фактичного, так і з правового боку.

Проте про складність вказаної справи суддею окружного адміністративного суду міста Києва Нагорянським С.І. у письмових поясненнях не зазначено. Водночас справа розглянута ним у порядку письмового провадження у строк, який перевищує встановлений законом.

Отже, дії судді мають ознаки безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на час розгляду суддею Нагорянським С.І. вказаної справи) є підставою дисциплінарної відповідальності судді.

Аналогічна підстава дисциплінарної відповідальності судді визначена пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у чинній редакції.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктом 12.12 Регламенту Вищої ради правосуддя, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

ухвалила:

відкрити дисциплінарну справу стосовно судді окружного адміністративного суду міста Києва Нагорянського Сергія Івановича.

Ухвала оскарженню не підлягає.