Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Малашенкової Т.М., членів Артеменка І.А., Бойка А.М., Нежури В.А., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Волковицької Н.О. за результатами попередньої перевірки скарги адвоката Бабенка Юрія Сергійовича на дії судді Шевченківського районного суду міста Києва Трубнікова Андрія Володимировича,
встановила:
до Вищої ради юстиції 21 жовтня 2016 року надійшла скарга адвоката Бабенка Ю.С. в інтересах Матроса Є.О. на дії судді Шевченківського районного суду міста Києва Трубнікова А.В. при розгляді справи № 761/30173/16-к.
З матеріалів скарги вбачається, що 26 серпня 2016 року слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва Трубніков А.В. постановив ухвалу, якою повернув матеріали скарги адвоката Бабенка Ю.С. в інтересах володільця тимчасово вилученого майна – ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого СУ ГУ НП в м. Києві, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна. В ухвалі зазначено, що підставою повернення є подання скарги особою, яка не мала права на її подання.
Скаржник вважає, що суддя умисно або у зв’язку з недбалістю допустив порушення прав ОСОБА_1, гарантованих статтею 59 Конституції України, якою встановлено право кожного на правову допомогу, а також статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, нормами якої передбачено право кожного обвинуваченого захищати себе особисто або використовувати правову допомогу захисника.
Крім того, суддя порушив норми Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), в результаті чого йому було незаконно та безпідставно відмовлено в доступі до правосуддя.
Зазначене скаржник вважає підставою для дисциплінарної відповідальності судді.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради юстиції від 21 жовтня 2016 року скаргу Бабенка Ю.С. передано для розгляду члену Вищої ради юстиції Волковицькій Н.О.
Згідно з вимогами статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповідачем – членом Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Волковицькою Н.О. проведено попередню перевірку дисциплінарної скарги, за результатами якої складено вмотивований висновок із викладенням фактів та обставин, що підтверджують обґрунтування наданої у висновку пропозиції.
Під час розгляду матеріалів перевірки стосовно судді Трубнікова А.В. Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила такі обставини.
Трубніков Андрій Володимирович Постановою Верховної Ради України від 1 червня 2007 року № 1115-V обраний суддею Солом’янського районного суду міста Києва безстроково. Указом Президента України від 25 липня 2011 року № 780/2011 Трубніков А.В. переведений на посаду судді Шевченківського районного суду міста Києва.
26 серпня 2016 року до суду надійшла скарга адвоката Бабенка Ю.С. в інтересах володільця тимчасово вилученого майна – ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого СУ ГУ НП в м. Києві Маценко О.О., яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, подана в порядку, передбаченому нормами КПК України.
Вивчивши доводи скарги та долучені до неї матеріали, як зазначено в ухвалі суду від 26 серпня 2016 року, слідчий суддя дійшов висновку, що представник (захисник) особи – володільця тимчасово вилученого майна –адвокат Бабенко Ю.С. згідно з пунктом 1 частини першої статті 303 КПК України не має права на подання скарги, що є підставою для її повернення.
Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 22 вересня 2016 року апеляційну скаргу Бабенка Ю.С. в інтересах ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу слідчого судді від 26 серпня 2016 року скасовано, постановлено нову ухвалу про призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
Пунктом 1 частини першої статті 303 КПК України встановлено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, як бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, – заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.
Апеляційний суд виходив з того, що за змістом статті 64 Конституції України конституційне право кожного на правову допомогу у жодному разі не може бути обмежено і про це зазначено в пункті 4 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
З врахуванням викладеного, не дивлячись на те, що положення статті 303 КПК України передбачають оскарження на досудовому провадженні бездіяльності прокурора, слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна лише володільцем тимчасово вилученого майна, колегія суддів вважала, що володілець тимчасово вилученого майна має право на правову допомогу. А тому висновок слідчого судді про подачу скарги адвокатом (представником) Бабенком Ю.С. як особою, яка на це не має права, є помилковим.
У поясненнях, наданих на запит члена Вищої ради правосуддя, суддя Трубніков А.В. заперечив щодо доводів скарги адвоката Бабенка Ю.С. стосовно процесуальних порушень, які б свідчили про умисне прийняття оскаржуваного рішення, та зазначив таке.
Пунктом 1 частини першої статті 303 КПК України вичерпно визначено перелік суб’єктів, які мають право на звернення зі скаргою до слідчого судді.
Крім того, суддею Трубніковим А.В. вивчалась практика апеляційного суду міста Києва щодо вирішення питання про повернення скарги особі, яка не має права на подачу скарги, а саме у цьому випадку, щодо повернення скарги адвокату – представнику володільця тимчасово вилученого майна, яка різним складом колегій апеляційного суду міста Києва неодноразово визнавалась правильною. Так, ухвалою апеляційного суду міста Києва від 4 квітня 2016 року відмовлено у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2, діючого в інтересах володільця тимчасово вилученого майна – ОСОБА_3, та залишено без змін ухвалу слідчого судді Трубнікова А.В. про повернення скарги ОСОБА_2 з підстав, визначених положеннями пункту 1 частини першої статті 303 КПК України. В ухвалі апеляційного суду міста Києва було зазначено, що скарга повинна бути складена безпосередньо від імені володільця тимчасово вилученого майна, і що таке ствердження ніяким чином не обмежує права особи, а положення статті 303 КПК України не протирічать загальним засадам кримінального провадження. Також ухвалою апеляційного суду міста Києва від 25 травня 2016 року з цих підстав залишено без змін ухвалу слідчого судді Трубнікова А.В. щодо повернення скарги адвокату Пальшину Ю.І., діючого в інтересах володільця тимчасово вилученого майна – ОСОБА_1.
Суддя Трубніков А.В. вбачає, що наведені обставини свідчать виключно про відсутність єдиної правозастосовної практики в межах однієї апеляційної інстанції, що у цьому випадку не дає можливості при прийнятті рішень слідчим суддею керуватись принципом правової визначеності, про який у низці своїх рішень зазначає як Європейський суд з прав людини, так і Конституційний Суд України, наголошуючи, що він є необхідним компонентом принципу верховенства права, зокрема, який включає у себе, окрім іншого, «законні очікування» – право особи у своїх діях розраховувати на сталість чинного законодавства, тобто на сталість правових норм, які повинні бути чіткими й точними, спрямованими на те, щоб забезпечити постійну прогнозованість ситуацій правовідносин, що виникають.
Суддя Трубніков А.В. також зауважив, що адвокатом Бабенком Ю.С. скаргу на бездіяльність слідчого було подано в рамках розслідуваного кримінального провадження у справі щодо ПАТ «Банк «Михайлівський». При цьому ОСОБА_1, захист інтересів якого здійснює адвокат Бабенко Ю.С., є фігурантом розслідуваного кримінального провадження, а саме – раніше обіймав посаду члена Кредитного комітету ПАТ «Банк «Михайлівський», який перебував у розшуку.
Крім того, згідно з інформацією Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою слідчого судді Циктіча В.М. від 16 листопада 2016 року у задоволенні скарги представника власника майна ОСОБА_1 – адвоката Бабенка Ю.С. на бездіяльність СУ ГУНП у місті Києві Маценко О.О. щодо неповернення тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні відмовлено.
Відповідно до статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав умисної або внаслідок недбалості незаконної відмови в доступі до правосуддя або іншого істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило учасниками судового процесу реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків.
Частиною другою цієї статті Закону встановлено, що скасування або зміна судового рішення не має наслідком дисциплінарну відповідальність судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли скасоване або змінене рішення ухвалено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов'язків.
Отже, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що в діях судді Трубнікова А.В. відсутній склад дисциплінарного проступку, оскільки його дії не свідчать про умисне або внаслідок недбалості порушення закону, а є виключно тлумаченням закону, здійсненим суддею з урахуванням різної практики судів різних рівнів з цього питання.
У Висновках № 3 (2002) та № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи зазначено, що є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій. Консультативна рада європейських суддів наголошує, що зміст конкретних судових рішень контролюється головним чином за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.
Дисциплінарне провадження щодо судді має здійснюватися з урахуванням конституційного принципу незалежності суддівської діяльності, відповідно до якого дисциплінарне провадження не може бути спрямоване на оцінку судових рішень суддів, які можуть піддаватися критиці лише шляхом оскарження відповідно до закону. Той факт, що рішення судді може бути переглянуто, змінено чи відмінено апеляційною інстанцією, не може бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).
У пункті 22 Декларації щодо принципів незалежності судової влади, прийнятої Конференцією голів верховних судів країн Центральної та Східної Європи 14 жовтня 2015 року, вказано, що жоден суддя не повинен притягатися до дисциплінарної відповідальності чи звільнятися за винесені ним судові рішення, окрім як у разі грубої недбалості чи навмисного порушення закону.
Таким чином, дії судді, які, на думку автора скарги, є підставою для притягнення судді Шевченківського районного суду міста Києва Трубнікова А.В. до дисциплінарної відповідальності, не підтвердилися під час перевірки, а доводи скарги зводяться до незгоди із постановленою суддею ухвалою від 26 серпня 2016 року.
Переоцінка мотивів та доводів не належить до повноважень Вищої ради правосуддя, яка згідно зі статтею 131 Конституції України, статтею 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» не є органом правосуддя.
Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
Незгода скаржника із доводами та мотивами, наведеними в ухвалі від 26 серпня 2016 року, не може бути підставою для прийняття рішення про відкриття дисциплінарної справи.
Таким чином, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що мотиви скарги адвоката Бабенка Ю.С. зводяться лише до незгоди з рішенням суду від 26 серпня 2016 року.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.
Керуючись статями 43, 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктом 12.13 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи щодо судді Шевченківського районного суду міста Києва Трубнікова Андрія Володимировича.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Т.М. Малашенкова
Члени Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
І.А. Артеменко
А.М. Бойко
В.А. Нежура
