Акт ВРП

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Мамонтової І.Ю., членів Гречківського П.М., Мірошниченка А.М., Овсієнка А.А., Худика М.П., розглянувши висновок доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Олійник А.С. за результатами попередньої перевірки відомостей, викладених у заяві прокурора Дніпропетровської області Р.Федика про проведення спеціальної перевірки стосовно судді Кіровського районного суду міста Дніпропетровська Католікяна Михайла Олександровича відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади України», та доданих до неї матеріалів,

встановила:

Католікян Михайло Олександрович ___ року народження. Указом Президента України від 4 серпня 2003 року № 802/2003 призначений строком на п’ять років на посаду судді Самарського районного суду міста Дніпропетровська. Постановою Верховної Ради України від 15 січня 2009 року № 887-VI Католікяна М.О. обрано на посаду судді Самарського районного суду міста Дніпропетровська безстроково. Постановою Верховної Ради України від 15 квітня 2010 року № 2136-VI Католікяна М.О. обрано на посаду судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду. Постановою Верховної Ради України від 21 червня 2012 року № 5010-VI Католікяна М.О. обрано на посаду судді Кіровського районного суду міста Дніпропетровська.

Зі змісту характеристики, наданої головою Кіровського районного суду міста Дніпропетровська Гончаровим О.В., убачається, що за час трудової діяльності Католікян М.О. зарекомендував себе як грамотний, кваліфікований працівник, знає судовий процес та чинне законодавство, розглядає велику кількість справ різних категорій. Уважний, ввічливий з громадянами, користується повагою колег.

З 4 березня 2015 року Католікян М.О. був звільнений від роботи на період мобілізації і перебування на військовій службі та 1 квітня 2016 року приступив до роботи після звільнення з військової служби у запас, виключення із списків особового складу військової частини та зняття з усіх видів забезпечення. Відповідно до довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 5 жовтня 2015 року № 565 Католікян М.О. безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичній операції в період із 2 липня 2015 року по 2 жовтня 2015 року.

До Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції 12 грудня 2014 року надійшла заява прокурора Дніпропетровської області Федика Р. від 11 грудня 2014 року (вх. 2929/9/8-14) про проведення спеціальної перевірки стосовно судді Кіровського районного суду міста Дніпропетровська Католікяна Михайла Олександровича відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».

Як вбачається зі змісту заяви та долучених до неї матеріалів, слідчий суддя Католікян М.О. обрав ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою як учаснику масових акцій протесту в період із 21 листопада 2013 року до набрання чинності Законом. Тому суддя підлягає перевірці відповідно до статті 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».

Законом № 1188-VII визначено правові та організаційні засади проведення спеціальної перевірки суддів судів загальної юрисдикції.

Для реалізації цього Закону була утворена Тимчасова спеціальна комісія з перевірки суддів судів загальної юрисдикції (далі – ТСК).

Згідно із частиною чотирнадцятою статті 4 Закону № 1188-VII діяльність ТСК припиняється після закінчення строку, визначеного у статті 2 цього Закону, тобто 12 червня 2015 року.

За приписами частини п’ятої статті 2 Закону № 1188-VII заяви, щодо яких ТСК не прийняла рішення до закінчення своїх повноважень, передаються до Вищої ради юстиції для продовження їх розгляду за загальною процедурою.

Листом секретаря ТСК Соловйової М.М. від 15 вересня 2016 року № 3601/0/9-16 та відповідно до акта прийому-передачі матеріалів справ ТСК від 15 вересня 2016 року заява прокурора Дніпропетровської області про проведення спеціальної перевірки стосовно судді Кіровського районного суду міста Дніпропетровська Католікяна М.О. передана для розгляду до Вищої ради юстиції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу між членами Вищої ради юстиції 18 квітня 2016 року матеріали за вказаною заявою передано члену Вищої ради юстиції Олійник А.С.

30 вересня 2016 року набули чинності закони України від 2 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» та № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII).

Згідно зі статтею 131 Конституції України в Україні діє Вища рада правосуддя.

5 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя», який визначає статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності Вищої ради правосуддя.

12 січня 2017 року Вищою радою юстиції прийнято рішення про реорганізацію Вищої ради юстиції, утворення Комісії з питань реорганізації Вищої ради юстиції та утворення Вищої ради правосуддя і затвердження Порядку здійснення заходів, пов’язаних із реорганізацією Вищої ради юстиції та утворенням Вищої ради правосуддя.

Згідно із вказаним рішенням члени Вищої ради юстиції набули статусу члена Вищої ради правосуддя та здійснюють повноваження членів Вищої ради правосуддя.

Відповідно до вимог статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповідачем – членом Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Олійник А.С. проведено попередню перевірку заяви прокурора Дніпропетровської області Р.Федика, за результатами якої складено вмотивований висновок із викладенням фактів та обставин, що обґрунтовують надану у висновку пропозицію.

Розглянувши висновок доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Олійник А.С. та додані до нього матеріали, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Кіровського районного суду міста Дніпропетровська Католікяна М.О. з огляду на таке.

Попередньою перевіркою встановлено, що 26 січня 2014 року на адресу Кіровського районного суду міста Дніпропетровська надійшло клопотання старшого слідчого СВ Кіровського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_2 про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № НОМЕР_1, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 січня 2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 348 Кримінального кодексу України.

Справі було присвоєно реєстраційний номер 203/520/14к та в порядку автоматизованого розподілу справ між суддями передано на розгляд слідчому судді Католікяну М.О.

26 січня 2014 року слідчим суддею Кіровського районного суду міста Дніпропетровська Католікяном М.О. було постановлено ухвалу, якою клопотання слідчого задоволено, а до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 діб. Слідчий суддя також визначив розмір застави (вісімдесят розмірів мінімальної заробітної плати) для підозрюваного, а саме: 97 440 грн.

Судом установлено, що 26 січня 2014 року близько о 14 год. 30 хв. ОСОБА_1 знаходився біля будівлі Дніпропетровської обласної державної адміністрації та вирвав із рук співробітника міліції бронежилет і почав з ним тікати. Працівники міліції наздогнали його, а він дістав ніж і почав розмахувати ним, завдав удар ножем у ліву бічну область черева ОСОБА_3. Удар прийшовся у шкіряний ремінь, одягнутий на працівника міліції, та завдав останньому тілесні ушкодження у вигляді непроникаючого колото-різаного поранення в області лівої бічної черевної. У подальшому ОСОБА_1 повторно наніс удар працівнику міліції, однак був зупинений завдяки оперуповноваженому СКР Бабушкінського РВ ДМУ ОСОБА_4, який також отримав ножові поранення від підозрюваного, в момент його затримання, в область безіменного та середнього пальців кисті правої руки. Підозрюваний у судовому засіданні свою вину визнав частково.

На підставі всіх доказів та наявних фактів у справі суд дійшов висновку про наявність ризику, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків чи вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжить кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, та іншим чином перешкоджатиме кримінальному провадженню, у зв’язку з чим жоден із більш м’яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 січня 2014 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Кіровського району міста Дніпропетровська ОСОБА_5 на ухвалу Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 26 січня 2014 року.

У своїх письмових поясненнях суддя Католікян М.О. зазначив, що засідання відбувалося за участю адвоката, під час розгляду справи підозрюваний визнав факти, викладені у клопотанні (зокрема, носіння ножа та завдання ним ударів співробітнику міліції), однак не зміг пояснити причину носіння при собі ножа.

При розгляді справи ретельно оцінив усі матеріали, які підтверджували вину підозрюваного, ступінь суспільної небезпеки, а також характер вчиненого, особу, вік підозрюваного, його сімейний стан та стан здоров’я, з доводами прокурора та слідчого погодився частково, обмежив час утримання підозрюваного в умовах слідчого ізолятора лише тридцятьма добами, а також визначив мінімальний розмір застави (97 440 грн).

Крім того, з наданих суддею пояснень та доданих постанов про притягнення осіб до адміністративної відповідальності вбачається, що у його провадженні перебували інші справи щодо осіб, які були учасниками масових акцій протесту в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності Законом України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», провадження у яких було закрито.

Так, постановою Кіровського районного суду міста Дніпропетровська (суддя Католікян М.О.) від 27 січня 2014 року у справі про адміністративне правопорушення № 203/521/14-п (провадження № 3/0203/218/2014) стосовно ОСОБА_6 про адміністративну відповідальність за частиною третьою статті 185¹ Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі – КУпАП) провадження закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП (відсутність події і складу адміністративного правопорушення).

Постановою Кіровського районного суду міста Дніпропетровська (суддя Католікян М.О.) від 6 лютого 2014 року у справі про адміністративне правопорушення № 203/534/14-п (провадження № 3/0203/221/2014) стосовно ОСОБА_7 про адміністративну відповідальність за частиною третьою статті 185¹ КУпАП провадження закрито на підставі пункту 6 частини першої статті 247 КУпАП (скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність).

Постановою Кіровського районного суду міста Дніпропетровська (суддя Католікян М.О.) від 14 березня 2014 року у справі про адміністративне правопорушення № 203/89/14-п (провадження № 3/0203/91/2014) стосовно ОСОБА_8 про адміністративну відповідальність за статтею 122² КУпАП провадження закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП (відсутність події і складу адміністративного правопорушення).

Найбільш значущою гарантією прав людини, встановленою статтею 29 Конституції України, є право на свободу та особисту недоторканність.

За змістом положень чинного КПК України основним призначенням слідчого судді є здійснення судового захисту і законних інтересів осіб, які беруть участь у кримінальному процесі, забезпечення законності та обґрунтованості обмеження конституційних прав і свобод людини на судових стадіях кримінального провадження.

Відповідно до частин першої та другої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Приймаючи рішення за результатами розгляду клопотання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу, слідчий суддя зобов’язаний врахувати підстави та обставини, передбачені статтями 177, 178 КПК України, та навести їх у мотивувальній частині ухвали. Також необхідно враховувати врегульовані спеціальними нормами особливості застосування того чи іншого запобіжного заходу, дотримуватись вимог щодо змісту ухвали, які нормативно закріплені в статті 196 КПК України.

Тримання особи під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України (стаття 183 КПК України).

Відповідно до статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно зі статтею 196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зазначає відомості про обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини.

Обираючи ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 діб, суддя Католікян М.О. виходив з обґрунтованості підозри у вчиненні кримінального правопорушення за статтею 348 КК України. Крім того, визначив розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених Кодексом, у розмірі вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати, а саме 97 440 грн.

Водночас в ухвалі суддя належним чином не мотивував ризики, визначені статтею 177 КПК України. Проте лише відсутність належним чином обґрунтування ризиків, визначених статтею 177 КПК України, не може бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності з урахуванням установлених обставин у вказаній дисциплінарній справі.

Відповідно до пункту 33 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII заяви, які передані ТСК Вищій раді юстиції відповідно до частини п’ятої статті 2 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», дисциплінарні органи Вищої ради правосуддя розглядають у порядку та строки, встановлені законом для здійснення дисциплінарного провадження. За результатами розгляду таких заяв застосовуються дисциплінарні стягнення, визначені цим Законом.

Підстави дисциплінарної відповідальності судді визначені статтею 106 Закону № 1402-VIII.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя виходить із того, що частиною першою статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

У Висновках № 3 (2002) та № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи зазначено, що є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій. Консультативна рада європейських суддів підкреслює, що зміст конкретних судових рішень контролюється головним чином за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.

Дисциплінарне провадження щодо судді має здійснюватися з урахуванням конституційного принципу незалежності суддівської діяльності, відповідно до якого дисциплінарне провадження не може бути спрямоване на оцінку судових рішень суддів, які можуть піддаватися критиці лише шляхом оскарження відповідно до закону. Той факт, що рішення судді може бути переглянуто, змінено чи відмінено апеляційною інстанцією не може бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).

Обираючи ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суддя Католікян М.О. виходив із критеріїв, передбачених частиною першою статті 194 КПК України.

При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді застави, суддя Католікян М.О. визначив розмір застави, достатній для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов’язків.

Сам лише факт, що зазначений суддя приймав рішення, визначене у частині першій статті 3 Закону № 1188-VІІ, не є підставою для притягнення його до відповідальності, якщо в діях останнього відсутні ознаки порушення присяги або іншого дисциплінарного проступку, передбаченого статтею Закону № 1402-VІІІ.

З огляду на викладене підстав для притягнення судді Католікяна М.О. до дисциплінарної відповідальності немає.

Відповідно до частини шостої статті 107 Закону № 1402-VIII дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 107, пунктом 33 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя,

ухвалила:

відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Кіровського районного суду міста Дніпропетровська Католікяна Михайла Олександровича.

Ухвала оскарженню не підлягає.