Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, у складі головуючого – Маловацького О.В., членів: Гусака М.Б., Шапрана В.В., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Комкова В.К., за результатами попередньої перевірки скарги Сиротенка Андрія Євгеновича стосовно судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Карпенко Світлани Олексіївни,
встановила:
Карпенко Світлана Олексіївна Указом Президента України від 19 серпня 1997 року № 856/97 призначена строком на п’ять років на посаду судді Дніпровського районного суду міста Києва. Указом Президента України від 23 жовтня 2001 року № 1004/2001 переведена на роботу на посаду судді новоутвореного Дніпровського районного суду міста Києва. Указом Президента України від 25 квітня 2002 року № 383/2002 призначена у межах п’ятирічного строку на посаду судді апеляційного суду міста Києва. Постановою Верховної Ради України від 23 грудня 2010 року № 2871-VІ обрана на посаду судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
До Вищої ради юстиції 9 березня 2016 року надійшла скарга громадянина Сиротенка Андрія Євгеновича від 7 березня 2016 року стосовно вчинення суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Карпенко С.О. неправомірних, на думку автора скарги, дій при постановленні ухвали від 13 квітня 2015 року (№ 6-12428ск15 – касаційного провадження).
У скарзі автор зазначив, що ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі – ВССУ) Карпенко С.О. від 13 квітня 2015 року на підставі пункту 5 частини четвертої статті 328 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 2 березня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального закладу «Обласний госпіталь для інвалідів Великої Вітчизняної війни» про визнання наказу про звільнення незаконним та поновлення на роботі, стягнення заробітної плати та моральної шкоди відмовлено. Вважає, що дана відмова позбавила його в доступі до правосуддя.
У зв’язку з цим Сиротенко А.Є. просив притягнути суддю ВССУ Карпенко С.О. до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалів між членами Вищої ради юстиції від 9 березня 2016 року скаргу Сиротенка А.Є. від 7 березня 2016 року передано для розгляду члену Вищої ради юстиції Комкову В.К.
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» і Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ.
Згідно з пунктом 32 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року заяви (скарги) щодо поведінки суддів Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України, а також дисциплінарні справи, порушені Вищою радою юстиції до набрання чинності цим Законом, рішення стосовно яких не прийнято, передаються дисциплінарним органам Вищої ради правосуддя для розгляду та прийняття рішень. Ухвалюючи рішення за результатами розгляду таких дисциплінарних справ, дисциплінарні органи Вищої ради правосуддя застосовують дисциплінарні стягнення, визначені цим Законом. Дисциплінарні справи, відкриті до набрання чинності цим Законом, розглядаються дисциплінарними органами Вищої ради правосуддя у порядку, який діяв на день відкриття дисциплінарної справи.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Сиротенка А.Є. член Першої Дисциплінарної палати Комков В.К. вніс пропозицію відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді ВССУ Карпенко С.О. (висновок від 14 лютого 2017 року).
Дослідивши матеріали перевірки, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Комков В.К., врахувавши пояснення судді, Перша Дисциплінарна палата Вищої рада правосуддя за результатами попередньої перевірки скарги дійшла висновку про відсутність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно суддів ВССУ Карпенко С.О., з огляду на таке.
ОСОБА_1 у квітні 2015 року звернувся до ВССУ з касаційною скаргою на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 2 березня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального закладу «Обласний госпіталь для інвалідів Великої Вітчизняної війни» про визнання наказу про звільнення незаконним та поновлення на роботі, стягнення заробітної плати та моральної шкоди.
Ухвалою судді ВССУ Карпенко С.О від 13 квітня 2015 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 2 березня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 березня 2015 року відмовлено.
В обґрунтування відмови у відкритті касаційного провадження суддя Карпенко С.О. у вказаній вище ухвалі зазначає, що доводи касаційної скарги і зміст оскаржувальних судових рішень про зупинення провадження у справі, з підстав пункту 4 частини першої статті 201 ЦПК не дають підстав для висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій допущено порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справ, та зазначені доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
У наданих письмових поясненнях суддя ВССУ Карпенко С.О. зазначила, що враховуючи особливості розгляду справи судом касаційної інстанції, які виключають можливість встановлення обставин, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішення питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, вважала, що постановлення 13 квітня 2015 року ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 не є позбавленням його права на доступ до правосуддя, оскільки така процесуальна можливість передбачена законодавством.
Відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом даної норми, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя повинен дати оцінку доводам касаційної скарги, порівняти їх із висновками судів, викладеними в судових рішеннях, та вирішити питання, чи є необхідність перевірити висновки судів на підставі матеріалів справи.
Тобто, суддя-доповідач, отримавши касаційну скаргу разом з доданими до неї документами, самостійно приймає рішення про обґрунтованість доводів скаржника та відповідно наявність порушень судами норм матеріального та процесуального права, на підставі змісту рішень судів попередніх інстанцій та змісту самої касаційної скарги.
У скарзі Сиротенко А.Є. зазначено про порушення норм чинного законодавства суддею ВССУ Карпенко С.О у зв’язку з позбавленням заявника права у доступі до правосуддя, які виразилися відмові у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою.
Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, суддя Карпенко С.О. надала оцінку доводам касаційної скарги, порівняла їх із висновками судів, викладеними в оскаржуваних судових рішеннях та дійшла висновку про відсутність підстав для витребування та перевірки матеріалів справи.
Таким чином, доводи скарги Сиротенка С.О. про незаконну відмову в доступі до правосуддя не знайшли свого підтвердження під час проведення перевірки.
Сиротенко А.Є. поряд з іншим зазначав, що 7 жовтня 2015 року постановою Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України ухвалу від 13 квітня 2015 року судді ВССУ Карпенко С.О. скасовано. Даний факт на його думку засвідчує про протиправні дії судді ВССУ Карпенко С.О.
Відповідно частини 2 статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на час постановлення ухвали від 13 квітня 2015 року), скасування або зміна судового рішення не має наслідком дисциплінарну відповідальність судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли скасоване або змінене рішення ухвалено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків.
За результатами попередньої перевірки в діях судді ВССУ Карпенко С.О. не встановлено ознак дисциплінарного проступку, визначеного статтею 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на час постановлення ухвали).
Відповідно до чинного законодавства України до повноважень Вищої ради правосуддя як органу, який здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, не належить перевірка законності та обґрунтованості судового рішення.
Конституційний Суд України у рішенні від 23 травня 2001 року у справі № 6-рп/2001 вказав, що відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійсненні правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону (частина перша статті 129 Конституції України). Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття по них судових рішень належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
Тобто, Вища рада правосуддя не наділена повноваженнями оцінювати законність судового рішення, перевіряти його правовий зміст. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством.
Отже, під час перевірки у поведінці судді ВССУ Карпенко С.О. не було виявлено ознак дисциплінарного проступку, які відповідно до частини першої статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на час постановлення ухвали від 13 квітня 2015 року), які можуть бути підставою дисциплінарної відповідальності судді, а незгода із судовим рішенням не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у його ухваленні, навіть тоді коли дане рішення скасовано судом вищої інстанції.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.
Оскільки підстав для притягнення судді ВССУ Карпенко С.О. до дисциплінарної відповідальності не встановлено, доводи скарги зводяться до незгоди із судовим рішенням, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно згаданої судді немає.
Враховуючи викладені вище обставини, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, керуючись статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Карпенко Світлани Олексіївни.
Ухвала про відмову у відкритті дисциплінарної справи оскарженню не підлягає.
Головуючий Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя О.В. Маловацький
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя М.Б. Гусак
В.В. Шапран
