Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Малашенкової Т.М., членів Артеменка І.А., Бойка А.М., Нежури В.А., заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Волковицьку Н.О., розглянувши матеріали дисциплінарної справи, відкритої за заявами Горшколєпова Д.В. та Лісічкіна Є.С. стосовно судді Харківського окружного адміністративного суду Зоркіної Юлії Володимирівни,
встановила:
Зоркіна Юлія Володимирівни, Указом Президента України від 13 травня 2009 року № 320/2009 призначена строком на п’ять років на посаду судді Харківського окружного адміністративного суду.
Зі змісту характеристики, підписаної виконуючим обов’язки голови Харківського окружного адміністративного суду Спірідоновим М.О., вбачається, що суддя Зоркіна Ю.В. зарекомендувала себе сумлінним та старанним працівником. Відповідально ставиться до виконання покладених на неї обов’язків. При розгляді судових справ проявляє професійну компетентність та правову грамотність. Особливу увагу приділяє питанням якісного та оперативного розгляду справ. Розглядає справи повно, всебічно, судові засідання веде згідно з нормами чинного процесуального права.
До Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції надійшли заяви Горшколєпова Д.В. (вхідний № Г-2719/12/7-14) від 15 вересня 2014 року та Лісічкіна Є.С. (вхідний № Л-3392/5/7-14) від 12 грудня 2014 року про проведення спеціальної перевірки стосовно судді Харківського окружного адміністративного суду Зоркіної Ю.В. відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».
Листом секретаря Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції (далі – ТСК, Тимчасова спеціальна комісія) Соловйової М.М. від 25 березня 2016 року № 4161/0/9-16 заяви Горшколєпова Д.В. та Лісічкіна Є.С. стосовно судді Харківського окружного адміністративного суду Зоркіної Ю.В. із додатками направлено для розгляду за загальною процедурою до Вищої ради юстиції, оскільки Тимчасова спеціальна комісія не прийняла рішення щодо них до закінчення повноважень.
У своїх заявах Горшколєпов Д.В. та Лісічкін Є.С. зазначили, що суддя Зоркіна Ю.В. частково задовольнила позов Барвінківської міської ради Харківської області, обмеживши право Харківської обласної організації Всеукраїнського об’єднання «Свобода» в особі відповідальних осіб та будь-яких інших осіб на мирне зібрання шляхом заборони встановлювати агітаційний намет у м. Барвінкове, вул. Леніна (біля входу на Базарну площу, навпроти магазину «Водолей», а також на Центральній площі, біля пам’ятника козаку Барвінку) у період з 1 січня 2014 року по 20 січня 2014 року. У зв’язку із чим, на думку авторів заяв, суддя підлягає перевірці на підставі пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».
Протоколами автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради юстиції від 16 травня 2016 року вказані заяви передані члену Вищої ради юстиції Волковицькій Н.О. для здійснення перевірки.
Ухвалою Вищої ради правосуддя від 8 лютого 2017 року № 200/2дп/15-17 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Харківського окружного адміністративного суду Зоркіної Ю.В.
30 вересня 2016 року набрали чинності закони України від 2 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» та № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».
5 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя».
12 січня 2017 року Вищою радою юстиції прийнято рішення про реорганізацію Вищої ради юстиції у Вищу раду правосуддя, набуття членами Вищої ради юстиції статусу членів Вищої ради правосуддя та здійснення повноважень членів Вищої ради правосуддя.
Відповідно до абзацу другого пункту 21 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» заяви та скарги, передані на розгляд члену Вищої ради юстиції за результатами автоматизованого розподілу до створення дисциплінарних органів Вищої ради правосуддя, залишаються в такого члена та можуть бути розглянуті дисциплінарним органом, до якого входить такий член, у випадках, встановлених цим Законом.
Статтею 108 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII) та частиною другою статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що дисциплінарні провадження щодо суддів здійснюють Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 2 лютого 2017 року № 184/0/15-17 у Вищій раді правосуддя утворено три Дисциплінарні палати, визначено кількісний склад кожної Дисциплінарної палати та затверджено їх персональний склад.
На підставі пункту 33 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII дисциплінарна справа стосовно судді підлягає розгляду дисциплінарним органом Вищої ради правосуддя у порядку та строки, встановлені законом для здійснення дисциплінарного провадження. За результатами розгляду застосовуються дисциплінарні стягнення, визначені цим Законом.
Таким чином, розгляд дисциплінарної справи, відкритої стосовно судді Зоркіної Ю.В., продовжено Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя.
Заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Волковицьку Н.О., дослідивши матеріали дисциплінарної справи, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила такі обставини.
Згідно з матеріалами адміністративної справи № 820/14123/13-а 20 грудня 2013 року до Барвінківської міської ради Харківської області надійшло повідомлення Харківської обласної організації Всеукраїнського об’єднання «Свобода», яким відповідно до статті 39 Конституції України повідомлялося про встановлення агітаційних наметів по вул. Леніна (біля входу на Базарну площу та навпроти магазину «Водолей») та вул. Леніна (Центральна площа, біля пам’ятника козаку Барвінку) у м. Барвінкове у період з 1 січня 2014 року по 30 червня 2014 року.
Барвінківська міська рада Харківської області звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому після уточнення позовних вимог просила заборонити Харківській обласній організації Всеукраїнського об’єднання «Свобода» в особі відповідальних осіб ОСОБА_1, ОСОБА_2 та будь-яких інших осіб проводити масові заходи шляхом встановлення агітаційних наметів у м. Барвінкове, вул. Леніна (біля входу на Базарну площу, навпроти магазину «Водолей») та вул. Леніна (Центральна площа, біля пам’ятника козаку Барвінку) у період святкування новорічних та різдвяних свят з 1 січня 2014 року по 20 січня 2014 року).
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2013 року у справі № 820/14123/13-а частково задоволено позов Барвінківської міської ради Харківської області до Харківської обласної організації Всеукраїнського об’єднання «Свобода» про заборону проведення масових заходів. Встановлено обмеження права Харківської обласної організації Всеукраїнського об’єднання «Свобода» в особі відповідальних осіб ОСОБА_1, ОСОБА_2 та будь-яких інших осіб на мирне зібрання шляхом заборони встановлювати агітаційний намет у м. Барвінкове, вул. Леніна (біля входу на Базарну площу, навпроти магазину «Водолей», а також на Центральній площі, біля пам’ятника козаку Барвінку) у період з 1 січня 2014 року по 20 січня 2014 року.
Постанову мотивовано тим, що відповідно до розпорядження міського голови від 20 грудня 2013 року № 300 «Про проведення новорічних і Різдвяних свят» та Плану заходів проведення новорічних та різдвяних свят у період з 19 грудня 2013 року по 19 січня 2014 року встановлено, що місцем проведення заходу із святкування є районний будинок культури та центральна площа міста. Згідно з довідкою Барвінківського РВ ГУМВС України в Харківській області від 30 грудня 2013 року № 69/9661 встановлено, що місце розміщення агітаційного (них) намету (тів) у м. Барвінкове на вул. Леніна (біля входу на Базарну площу, навпроти магазину «Водолей») припустиме за умови розташування його на відстані не менше одного метра від краю проїзної частини та за умови залишення двох метрів між ним та магазином для проходу пішоходів. Отже, вказане місце знаходиться у безпосередній близькості від проїзної частини, доказів дотримання умов безпечного розміщення намету до повідомлення відповідачем не долучено, як не надано їх і на засідання узгоджувальної комісії. Оскільки агітаційні заходи співпадають із часом проведення запланованих новорічних та різдвяних свят, що з урахуванням можливої кількості учасників агітаційного заходу та кількості осіб, які виявлять бажання скористатися місцем відпочинку, може викликати ускладнення руху транспорту у зв’язку з можливим виходом учасників акції на проїжджу частину, що підвищить ймовірність виникнення дорожньо-транспортних пригод, у тому числі з тяжкими наслідками.
Суд звернув увагу на те, що згідно з Планом заходів проведення новорічних та різдвяних свят у період з 19 грудня 2013 року по 19 січня 2014 року передбачено народні гуляння біля святкової ялинки 1–6 січня 2014 року та 8–19 січня 2014 року. Місце проведення заходів – Центральна площа міста (сцена біля пам’ятника козаку Барвінку). Отже, на момент проведення новорічних та різдвяних свят з 1 січня 2014 по 19 січня 2014 року могла виникнути загроза проведення різнопланових за метою та характером масових заходів у одному місці, що призвело б до порушення вимог пункту 4.3 Положення в частині одночасного проведення будь-яких масових заходів у тому місці, де вже узгоджені в установленому порядку інші масові заходи. Таким чином, виходячи з дотримання справедливого балансу між забезпеченням прав і інтересів мешканців територіальної громади міста Харкова та прав і свобод відповідачів на мирні зібрання та висвітлення діяльності Всеукраїнського об’єднання «Свобода», суд дійшов висновку, що запланований відповідачем масовий захід не узгоджувався з інтересами мешканців територіальної громади м. Барвінкове в частині реалізації права на відпочинок.
У той же час, враховуючи зміст позовних вимог, суддя Зоркіна Ю.В. з урахуванням положень статей 11, 162, 182 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) вважала за необхідне вийти за межі позовних вимог для повного захисту прав та інтересів сторін та обмежити право Харківської обласної організації Всеукраїнського об’єднання «Свобода» на мирне зібрання шляхом заборони встановлювати агітаційні намети за вказаними адресами у період святкування новорічних та різдвяних свят з 1 січня 2014 року по 20 січня 2014 року (з урахуванням дня на проведення демонтажу святкового устаткування).
Зазначена постанова була оскаржена Харківською обласною організацією Всеукраїнським об’єднанням «Свобода». Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 4 лютого 2014 року апеляційну скаргу Харківської обласної організації Всеукраїнського об’єднання «Свобода» залишено без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2013 року по справі 20/14123/13-а – без змін.
У своїх письмових поясненнях суддя Зоркіна Ю.В. зазначила, що винесена під її головуванням постанова від 30 грудня 2013 року заснована на законі, мала легітимну мету та була необхідною у демократичному суспільстві. Так, у справі «Баранкевич проти Росії» від 26 липня 2007 року Європейський суд з прав людини дійшов висновку про те, що у зв’язку з природою права на мирні зібрання та права на об’єднання і її тісним зв’язком із демократією, повинні бути переконливі і вагомі причини, щоб виправдати втручання в це право. Розглядаючи позовні вимоги, суддя Зоркіна Ю.В. керувалась фактичними даними, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та іншими обставинами, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (стаття 69 КАС України). Так, на підставі пояснень представника відповідача, долучених до матеріалів справи документів було встановлено про наявність передумов для обмеження права на мирне зібрання. Обмеження права на мирне зібрання у період з 1 січня 2014 року по 19 січня 2014 року зумовлено тим, що на той час політична ситуація в регіоні мала неспокійний характер, за повідомленнями органів внутрішніх справ вони не були спроможні забезпечити дотримання норм правопорядку. Ситуація ускладнювалась тим, що в цей час на площі під час шкільних канікул відбувалися дитячі святкові заходи з нагоди Нового року, Різдва Христового та Водохрещення. Враховуючи зазначене, суддя дійшла висновку про розведення у часі цих заходів та тимчасово (до 19 січня 2014 року) обмежила право позивача на мирне зібрання, оскільки життя, здоров’я та безпека дитини є пріоритетним над тимчасовим обмеженням права на мирне зібрання.
Таким чином, із матеріалів дисциплінарної справи вбачається, що постанова від 30 грудня 2013 року, прийнята суддею Зоркіною Ю.В., стосується права громадян збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації. Вказане право гарантоване статтею 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою визначено, що кожен має право на свободу мирних зібрань і свободу об’єднання з іншими особами, включаючи право створювати профспілки та вступати до них для захисту своїх інтересів. Здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Статтею 39 Конституції України передбачено, що про проведення вказаних заходів завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування. Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку – з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей.
Всупереч вказаним вимогам суддя Зоркіна Ю.В. у постанові від 30 грудня 2013 року не зазначила докази, які свідчать про реальність небезпеки виникнення заворушень чи вчинення кримінальних правопорушень, загрози здоров’ю населення або правам і свободам людей, обмежила право на мирні зібрання, крім осіб, які сповіщали про такі мирні заходи, іншим суб’єктам (невизначеному колу осіб).
Згідно з пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України підставами для звільнення судді є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісними зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.
Відповідно до пункту 1 частини восьмої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції від 2 червня 2016 року дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади застосовується у разі вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісними зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.
За змістом пунктів 1, 7 частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції від 2 червня 2016 року істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнаний, зокрема, будь-який з таких фактів: суддя допустив поведінку, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду; суддя допустив інше грубе порушення закону, що підриває суспільну довіру до суду.
Проте Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не виявила фактів, які б могли свідчити про грубу недбалість чи навмисне порушення закону вказаною суддею під час розгляду справи і прийняття рішення, та дійшла висновку про відсутність у діях судді ознак істотного дисциплінарного проступку, несумісного зі статусом судді, що є підставою для звільнення судді з посади.
При цьому у діях судді Зоркіної Ю.В. мають місце порушення норм процесуального права, які могли б свідчити про наявність ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, чинній на час прийняття постанови Харківського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2013 року.
Відповідно до частини четвертої статті 87 цього Закону (у зазначеній редакції) дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше шести місяців із дня відкриття провадження в дисциплінарній справі, але не пізніше року з дня вчинення проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці.
Згідно з інформацією, наданою Харківським окружним адміністративним судом, у період з 30 грудня 2013 року до 27 грудня 2016 року суддя Зоркіна Ю.В. 136 днів перебувала у відпустці.
Частиною одинадцятою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у чинній редакції передбачено, що дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.
Як передбачено статтею 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, стаття 87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції на час прийняття постанови Харківського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2013 року) передбачала коротший строк застосування дисциплінарного стягнення ніж чинне законодавство, тому для обрахування строку притягнення судді Харківського окружного адміністративного суду Зоркіної Ю.В. до дисциплінарної відповідальності слід керуватися саме цією нормою.
З огляду на зазначене строк застосування дисциплінарного стягнення щодо вказаної судді за фактами, викладеними у заявах Горшколєпова Д.В. та Лісічкіна Є.С., закінчився.
Відповідно до пункту 33 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII заяви, які передані ТСК Вищій раді юстиції відповідно до частини п’ятої статті 2 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», дисциплінарні органи Вищої ради правосуддя розглядають у порядку та строки, встановлені законом для здійснення дисциплінарного провадження. За результатами розгляду таких заяв застосовуються дисциплінарні стягнення, визначені цим Законом.
У Висновках № 3 (2002) та № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи зазначено, що є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій. Консультативна рада європейських суддів наголошує, що зміст конкретних судових рішень контролюється головним чином за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.
Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).
У пункті 22 Декларації щодо принципів незалежності судової влади, прийнятої Конференцією голів верховних судів країн Центральної та Східної Європи 14 жовтня 2015 року, вказано, що жоден суддя не повинен притягатися до дисциплінарної відповідальності чи звільнятися за винесені ним судові рішення, окрім як у разі грубої недбалості чи навмисного порушення закону.
З огляду на викладене Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Харківського окружного адміністративного суду Зоркіної Ю.В. у зв’язку із закінченням встановленого законом строку для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до частини шостої статті 50 Закону № 1402-VIII дисциплінарне провадження підлягає припиненню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108, 109, 115, пунктом 33 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», пунктами 12.22–12.23, 12.36, 12.39 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
вирішила:
відмовити у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Харківського окружного адміністративного суду Зоркіної Юлії Вікторівни.
Дисциплінарне провадження припинити.
Рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя у порядку і строки, встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя Т.М. Малашенкова
Члени Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя: І.А. Артеменко
А.М. Бойко
В.А. Нежура
