Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Малашенкової Т.М., членів Бойка А.М., Волковицької Н.О., Нежури В.А., заслухавши доповідь члена Другої Дисциплінарної палати Артеменка І.А. за результатами попередньої перевірки заяви Колеснікова Миколи Івановича стосовно судді Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя Соболєвої Інеси Петрівни,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 24 березня 2017 року (вх. № К-1640/0/7-17) надійшла заява Колеснікова М.І. щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя Соболєвої І.П.
У своїй заяві Колесніков М.І. зазначив, що ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя Соболєвої І.П. від 15 грудня 2016 року у справі № 335/9795/16-к відмовлено у задоволенні його скарги на бездіяльність в.о. начальника слідчого відділу прокуратури Запорізької області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР).
Як зауважив автор у своєму зверненні, скарга була подана до суду у зв’язку з тим, що 16 листопада 2010 року прокуратура Приазовського району Запорізької області порушила кримінальну справу за частиною першою статті 122 Кримінального кодексу України (далі – КК України) за фактом умисного заподіяння йому середньої тяжкості тілесного ушкодження, а не стосовно депутата Приазовської районної ради Запорізької області ОСОБА_1, який завдав йому цих ушкоджень у зв’язку із його журналістською діяльністю. Тривалий час досудове розслідування у вказаній кримінальній справі (кримінальне провадження №НОМЕР_1) не здійснювалося, що, на його думку, пов’язано із втручанням начальника СВ Приазовського ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2, який, на його думку, ініціював його побиття.
1 серпня 2016 року він звернувся до Генеральної прокуратури України з проханням порушити кримінальне провадження стосовно ОСОБА_2 за фальсифікацію і підроблення документів, що містяться у матеріалах кримінального провадження № НОМЕР_1.
18 серпня 2016 року в.о. начальника слідчого відділу прокуратури Запорізької області виніс рішення про відмову у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, мотивуючи тим, що відповідно до пункту 4 частини 5 статті 214 Кримінального процесуального кодексу України не надано відомостей про вчинення ОСОБА_2 злочину.
Як стверджував Колесніков М.І., суддя Соболєва І.П. під час розгляду його скарги відмовилася долучати до матеріалів справи документи, які підтверджували підробку ОСОБА_2 матеріалів кримінального провадження і вказували на «пряме відношення» депутата ОСОБА_1 до його побиття. При цьому суддею і прокурором у судовому засіданні на нього чинився психологічний тиск. За результатами судового розгляду скарги суддя Соболєва І.П., на його переконання, перед видаленням до нарадчої кімнати повідомила про часткове задоволення судом його скарги.
У зв’язку з цим Колесніков М.І. вважає, що ухвала слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя Соболєвої І.П. від 15 грудня 2016 року є неправосудною та просить притягнути вказану суддю до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалів між членами Вищої ради правосуддя від 27 березня 2017 року матеріали за вказаною заявою передано члену Вищої ради правосуддя Артеменку І.А.
За результатами попередньої перевірки заяви Колеснікова М.І. член Другої Дисциплінарної палати Артеменко І.А. склав висновок із пропозицією про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Соболєвої І.П. на підставі пункту 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», оскільки суть заяви зводилася до незгоди із судовим рішенням.
Здійснивши попереднє вивчення та перевірку заяви, заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Артеменка І.А., Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила таке.
Соболєва Інеса Петрівна Указом Президента України від 27 жовтня 1997 року № 1201/97 призначена на посаду судді Авдіївського міського суду Донецької області, Постановою Верховної Ради України від 17 квітня 2003 року № 731-ІV обрана на посаду судді цього ж суду безстроково. Указом Президента України від 7 квітня 2015 року № 203/2015 переведена на роботу на посаду судді Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя.
Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя Соболєвої І.П. від 15 грудня 2016 року у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність в.о. начальника слідчого відділу прокуратури Запорізької області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР – відмовлено.
Зі змісту вказаної ухвали слідчого судді Соболєвої І.П. вбачається, що в обґрунтування поданої скарги, ОСОБА_3 зазначив про знаходження у провадженні СВ Приазовського ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області матеріалів кримінального провадження № НОМЕР_1 від 14 липня 2016 року за частиною 1 статті 122 КК України, внесеного за заявою ОСОБА_3 від 27 вересня 2010 року. Згідно з цією заявою 27 вересня 2010 року приблизно о 15 год. 00 хв. у смт Нововасилівка Приазовського району Запорізької області під час виниклого між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 конфлікту, останній спричинив заявнику декілька ударів, що відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.
Однак, як стверджував ОСОБА_3, після внесення 14 липня 2016 року заступником начальника СВ Приазовського ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 відомостей про завдання йому тілесних ушкоджень депутатом ОСОБА_1, слідчий ОСОБА_4 попередньою датою 30 червня 2016 року виніс постанову про часткову відмову у задоволенні клопотань, яку відправив на його адресу 28 липня 2016 року, не вказавши у цій постанові, що ОСОБА_1 є депутатом Приазовської районної ради. Й тільки завдяки штемпелю на конверті ОСОБА_3 вдалося дізнатися, що ОСОБА_4, здійснюючи службове підроблення, хотів видалити з ЄРДР прізвище депутата ОСОБА_1, мотивуючи це недоведеністю вини останнього і не пред’явленням йому підозри.
Причина шестирічної тяганини досудового розслідування у кримінальному провадженні, як вказано в скарзі, полягає в тому, що ініціював побиття ОСОБА_3 та його дружини саме начальник СВ Приазовського РВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2, який ще в 2008 році звернувся до Мелітопольського психіатричного диспансеру для отримання довідки, що ОСОБА_3 є психічно хворою людиною. Така довідка Мелітопольського психдиспансера від 4 вересня 2008 року була покладена в основу постанови прокуратури Приазовського району від 16 листопада 2010 року про порушення кримінальної справи № 3361029 не стосовно депутата Приазовської районної ради ОСОБА_1, а за фактом нанесення ОСОБА_3 умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження невстановленою особою.
У судовому засіданні ОСОБА_3 вимоги скарги уточнив та остаточно просив зобов’язати уповноважених осіб прокуратури Запорізької області внести до ЄРДР відомості про те, що:
ОСОБА_1 з 27 вересня 2010 року і до цього часу є депутатом Приазовської районної ради і досудове розслідування у кримінальному провадженні № НОМЕР_1 стосовно депутата місцевої ради ОСОБА_1 за підслідністю належить до компетенції прокурора Запорізької області;
ініціатором його побиття ОСОБА_1 був начальник слідчого відділу Приазовського РВ ГУМВС в Запорізькій області ОСОБА_2.
Від інших вимог скарги заявник відмовився з причин їх виконання.
Судом встановлено, що листом Генеральної прокуратури України від 29 серпня 2016 року 04/2-3-р-166 звернення ОСОБА_3 з питань внесення до ЄРДР змін до фабули та з інших питань було надіслано на адресу прокуратури Запорізької області, оскільки вирішення цих питань належить до компетенції цього органу.
Зі змісту листа прокуратури Запорізької області від 18 серпня 2016 року № 17/1-3242-08 вбачається, що повідомлення ОСОБА_3 щодо неправомірних дій заступника начальника СВ Приазовського ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 та начальника колишнього СВ Приазовського РВ ГУМВС в Запорізькій області ОСОБА_2 під час виконання ними своїх повноважень не містило ознак будь-якого кримінального правопорушення, відтак підстави для внесення відомостей до ЄРДР відсутні.
Частиною першою статті 24 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) встановлено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 303 КПК України на досудовому провадженні, серед іншого, може бути оскаржено бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно з частиною першою статті 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Системний аналіз положень статей 214, 303 КПК України свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто така заява, як передумова для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні має містити достатні дані про наявність в описаній заявником події ознак кримінально-караного діяння.
Згідно з пунктом 1.2 розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 17 серпня 2012 року № 69, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п’ятої статті 214 КПК України зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Як встановлено слідчим суддею Соболєвою І.П., у провадженні Приазовського відділення поліції Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області знаходиться кримінальне провадження № НОМЕР_1 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 121 КК України, що підтверджується витягом із кримінального провадження № НОМЕР_1 від 16 серпня 2016 року, яке на цей час триває. Слідчим по цьому кримінальному провадженню призначено ОСОБА_4
На сьогодні відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР 6 лютого 2013 року за такою фабулою: 27 вересня 2010 року приблизно о 15 год. 00 хв. заявник ОСОБА_3 та депутат Приазовської районної ради ОСОБА_1 перебували біля будинку № 44 по вул. Леніна в смт Нововасилівка Приазовського району Запорізької області. Зі слів заявника, під час виниклого між ними конфлікту ОСОБА_1 спричинив йому декілька ударів, які кваліфіковані як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.
Як випливає з поданих матеріалів, зокрема витягу з кримінального провадження № НОМЕР_1 від ДАТА_1, та пояснень прокурора й заявника, фабула кримінального правопорушення змінювалась та уточнювалась з урахуванням надходження відповідних клопотань від заявника та постанов слідчого, а також зібраних під час досудового розслідування матеріалів.
Як зазначив заявник ОСОБА_3 у судовому засіданні, він не погоджується із бездіяльністю прокуратури Запорізької області, оскільки у заяві про вчинення злочину він повідомляв про вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_1, який на час вчинення кримінального правопорушення й на сьогодні є депутатом Приазовської районної ради, що має посвідчення депутата Приазовської районної ради, і на підставі статті 31 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» та статей 480, 481 КПК України досудове розслідування у кримінальному провадженні № НОМЕР_1 щодо депутата місцевої ради ОСОБА_1 за підслідністю належить до компетенції прокурора Запорізької області. Також ОСОБА_3 вказував, що ініціатором його побиття ОСОБА_1 був начальник слідчого відділення Приазовського РВ ГУМВС України в Запорізькій області майор міліції ОСОБА_2, а органом досудового розслідування внесено відомості до ЄРДР іншим чином (не дослівно, як він зазначав у своїй заяві), у зв’язку з чим, на думку заявника, допущено бездіяльність щодо невнесення відомостей до ЄРДР.
Проте, як передбачено Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженим наказом Генеральної прокуратури України від 17 серпня 2012 року № 69, до ЄРДР вноситься попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) Закону України про кримінальну відповідальність.
Слідчий суддя Соболєва І.П. вказала, що за змістом вимог КПК України досудове розслідування проводиться за поданою заявою, а не за конкретно визначеною слідчим статтею чи фабулою, що свідчить про те, що слідчий, який проводить досудове розслідування по кримінальному провадженню, в межах досудового розслідування зобов’язаний надати оцінку всім доводам заявника, які викладені у його заяві, в тому числі щодо наявності чи відсутності ознак того чи іншого кримінального правопорушення.
За результатами розгляду слідчий суддя Соболєва І.П. дійшла висновку, що бездіяльності прокуратури Запорізької області в розумінні положень статей 214, 303 КПК України не вбачає, інші доводи скарги ОСОБА_3 не можуть бути предметом розгляду скарги на бездіяльність щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, тому в задоволенні скарги слід відмовити.
Згідно зі статтею 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У пункті 18 частини першої статті 3 КПК України, зокрема, визначено, що слідчий суддя – суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Обставин, що свідчили б про порушення слідчим суддею Соболєвою І.П. норм чинного законодавства України під час постановлення ухвали від 15 грудня 2016 року у справі № 335/9795/16-к, не встановлено.
Факти, стосовно дій судді Соболєвої І.П., які на переконання Колеснікова М.І. є підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності, не підтвердилися під час проведення попередньої перевірки, а доводи заяви фактично зводяться до незгоди із винесеним судовим рішенням.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.
На підставі викладеного, проаналізувавши відомості, викладені у заяві Колеснікова М.І., дослідивши матеріали попередньої перевірки, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку щодо відмови у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя Соболєвої І.П.
Керуючись статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 12.11, 12.13 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя Соболєвої Інеси Петрівни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя Т.М. Малашенкова
Члени Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя Н.О. Волковицька
В.А. Нежура
А.М. Бойко
