Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого –Малашенкової Т.М., членів Артеменка І.А., Бойка А.М., Нежури В.А., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Волковицької Н.О. за результатами попередньої перевірки скарги Овчаренка Олександра Вікторовича стосовно судді Кремінського районного суду Луганської області Харченка Геннадія Антоновича,
встановила:
5 грудня 2016 року до Вищої ради юстиції надійшла скарга Овчаренка О.В. від 29 листопада 2016 року на дії судді Кремінського районного суду Луганської області Харченка Г.А. під час вирішення питання про відкриття провадження у справі № 414/2032/16-а, а 12 січня 2017 року до Вищої ради правосуддя на доповнення до скарги від 29 листопада 2016 року надійшла заява Овчаренка О.В. від 5 січня 2017 року.
У зверненнях автор зазначає, що суддя Кремінського районного суду Луганської області Харченко Г.А. безпідставно повернув його скаргу на постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, що підтверджено Донецьким апеляційним адміністративним судом, який скасував ухвалу про повернення скарги.
З огляду на викладене Овчаренко О.В. вважає, що суддя Харченко Г.А. умисно обмежив його у доступі до правосуддя та незаконно відмовив у розгляді по суті скарги, тому просить притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності.
Протоколом автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради юстиції від 5 грудня 2016 року та протоколом передачі матеріалу раніше визначеним членам Вищої ради юстиції від 12 січня 2017 року скарга та заява Овчаренка О.В. передані члену Вищої ради правосуддя Волковицькій Н.О. для попередньої перевірки.
Відповідно до вимог статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповідачем – членом Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Волковицькою Н.О. проведено попередню перевірку дисциплінарної скарги, за результатами якої складено вмотивований висновок із викладенням фактів та обставин, що підтверджують обґрунтування наданої у висновку пропозиції.
Під час розгляду матеріалів перевірки стосовно судді Харченка Г.А. Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила такі обставини.
4 листопада 2016 року Особа_1 звернувся до Кремінського районного суду Луганської області зі скаргою на постанову серії ДР № ________ від 25 жовтня 2016 року про накладення на нього адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Ухвалою судді Кремінського районного суду Луганської області Харченка Г.А. від 8 листопада 2016 року скаргу Особа_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків – п’ять днів із дня отримання ухвали. В ухвалі суд зазначив, що відповідно до статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до суду у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими Кодексом України про адміністративні правопорушення. При цьому форма заяви Особа_1 не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, назва заяви – скарга – не відповідає характеру публічно-правового спору, заявником невірно визначений процесуальний статус осіб по справі, не додано копії позову та додатків до нього стороні відповідача, скарга надійшла електронною поштою (відсутній оригінал з підписом). Окрім того, суд вказав, що не приймає посилання позивача на положення статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення як на підставу звільнення від сплати судового збору, оскільки ніяким чином не надає пільг позивачу за Кодексом адміністративного судочинства на його сплату, й стаття 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення регулює питання щодо сплати державного мита, а не судового збору. З метою усунення недоліків Особа_1 14 листопада 2016 року було надіслано на адресу суду заяву, до якої додано оригінал скарги з підписом, копію скарги з додатками для відповідача. Ухвалою судді Кремінського районного суду Луганської області Харченка Г.А. від 21 листопада 2016 року скаргу Особа_1 повернуто, оскільки позивачем не усунуті виявлені недоліки.
Не погодившись з ухвалою від 21 листопада 2016 року, Особа_1 оскаржив її до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року задоволено апеляційну скаргу Особа_1, скасовано ухвалу Кремінського районного суду Луганської області від 21 листопада 2016 року, а справу направлено до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.
Апеляційний суд зазначив, що встановлені судом першої інстанції недоліки позовної заяви не перешкоджали суду вирішити питання про відкриття провадження у справі. Окрім того, суд вказав, що оскільки положення частини четвертої статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо звільнення особи, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, від сплати державного мита є спеціальними порівняно з нормами Закону України «Про судовий збір», то судовий збір за подання адміністративного позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення не сплачується. Таким чином, за результатами попередньої перевірки встановлено, що ухвалу Кремінського районного суду Луганської області від 21 листопада 2016 року скасовано Донецьким апеляційним адміністративним судом із підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права. При цьому відповідно до частини другої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» скасування або зміна судового рішення не має наслідком дисциплінарну відповідальність судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли скасоване або змінене рішення ухвалено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків. Відповідно до чинного законодавства України Вища рада правосуддя як орган, який вирішує питання про дисциплінарну відповідальність судді, не наділена законом повноваженнями встановлювати або оцінювати обставини справи, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, а також перевіряти законність та обґрунтованість судових рішень. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Рішення суддів не можуть підлягати будь-якому перегляду поза межами апеляційних чи касаційних процедур.
Із матеріалів перевірки вбачається, що суть звернень Овчаренка О.В. зводиться до незгоди з ухвалою судді Кремінського районного суду Луганської області Харченка Г.А. від 21 листопада 2016 року, яку переглянуто судом апеляційної інстанції та надано правову оцінку відповідно до вимог процесуального законодавства. Порушення норм процесуального права, які допущені суддею Харченком Г.А. під час вирішення питання про відкриття провадження у справі № 414/2032/16-а, мають ознаки суддівської помилки, яка виправлена судом апеляційної інстанції, проте вони за своїм змістом і характером не мають ознак дисциплінарного проступку. Не може вважатись умисним порушенням норм права чи неналежним ставленням судді до службових обов’язків позиція судді щодо обґрунтування ухваленого ним судового рішення. Як зазначено у пункті 55 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду, у визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.
Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).
У пункті 22 Декларації щодо принципів незалежності судової влади, прийнятої Конференцією голів верховних судів країн Центральної та Східної Європи 14 жовтня 2015 року, вказано, що жоден суддя не повинен притягатися до дисциплінарної відповідальності чи звільнятися за винесені ним судові рішення, окрім як у разі грубої недбалості чи навмисного порушення закону.
Крім того, як вбачається з даних Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою судді Кремінського районного суду Луганської області Харченка Г.А. від 3 січня 2017 року відкрито провадження за скаргою Особа_1 на постанову серії ДР №______ від 25 жовтня 2016 року про накладення на нього адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення. Рішенням Кремінського районного суду Луганської області від 20 березня 2017 року скаргу Особа_1 задоволено, постанову про накладення на нього адміністративного стягнення скасовано, а справу за постановою серії ДР № 160049 від 25 жовтня 2016 року надіслано до Кремінського ВП ГУНП в Луганській області на новий розгляд. Відповідно до частини шостої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.
Керуючись статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктом 12.13 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Кремінського районного суду Луганської області Харченка Геннадія Антоновича.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя Т.М. Малашенкова
Члени Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя І.А. Артеменко
А.М. Бойко
В.А. Нежура
