Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого –Малашенкової Т.В., членів Артеменка І.А., Бойка А.М., Волковицької Н.О., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Нежури В.А. за результатами попередньої перевірки заяви Ящикова Олександра Васильовича щодо наявності підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Кузнєцова Віктора Олексійовича, Коротуна Вадима Михайловича, Мартинюка Володимира Івановича, Наумчука Михайла Ілліча, Кадєтової Олени Веніамінівни,
встановила:
до Вищої ради юстиції 27 червня 2014 року за вхідним № Я-1842/0/7-14 надійшла заява Ящикова О.В. від 25 червня 2014 року про порушення присяги суддями Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі – ВССУ) Кузнєцовим В.О., Коротуном В.М., Мартинюком В.І., Наумчуком М.І., Кадєтовою О.В. при розгляді касаційної скарги суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (далі – СПД ОСОБА_1) на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 4 травня 2012 року та ухвалу апеляційного суду міста Києва від 18 грудня 2013 року у справі за позовом СПД ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів.
У заяві Ящиков О.В., висловлюючи незгоду з рішенням ВССУ від 5 березня 2014 року, ухваленим у вказаній справі, стверджує, що рішення суду є незаконним, оскільки судді ВССУ під час його ухвалення не врахували та не зазначили у рішенні про наявність заочного рішення Київського районного суду міста Донецька від 26 грудня 2013 року за позовом СПД ОСОБА_1 до ОСОБА_2, яким уже було стягнуто з відповідача з тих самих підстав суму в розмірі 1 019 000 грн та яке набрало законної сили, що свідчить про необ’єктивність та упередженість суддів.
Також Ящиков О.В. зауважує, що копію вказаного заочного рішення він долучив до заперечень на касаційну скаргу. Участі в судовому засіданні суду касаційної інстанції не брав, оскільки його не було повідомлено про призначений розгляд та інформація про це на офіційному сайті ВССУ була відсутня.
У зв’язку з наведеним та вбачаючи в діях суддів ВССУ порушення присяги судді, істотне порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, Ящиков О.В. просить провести перевірку зазначених ним у заяві обставин, внести подання про звільнення суддів ВССУ Кузнєцова В.О., Коротуна В.М., Мартинюка В.І., Наумчука М.І., Кадєтової О.В. з посади судді, а у разі відсутності підстав для звільнення – притягнути вказаних суддів до дисциплінарної відповідальності.
На підставі пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» з дня набрання чинності цим Законом (11 квітня 2014 року) повноваження членів Вищої ради юстиції, крім тих, які перебувають у цьому органі за посадою, припинені.
Новий повноважний склад Вищої ради юстиції сформовано 4 червня 2015 року.
Протоколом автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради юстиції від 3 серпня 2015 року вказана заява передана члену Вищої ради юстиції Нежурі В.І.
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)».
Відповідно до внесених змін в Україні діє Вища рада правосуддя (стаття 131 Конституції України).
5 січня 2017 року набрав чинності Закон України «Про Вищу раду правосуддя».
12 січня 2017 року Вища рада юстиції прийняла рішення про реорганізацію Вищої ради юстиції у Вищу раду правосуддя, набуття членами Вищої ради юстиції статусу членів Вищої ради правосуддя та здійснення повноважень членів Вищої ради правосуддя.
Згідно з пунктом 32 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» заяви (скарги) щодо поведінки суддів Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого адміністративного суду України, Вищого господарського суду України, а також дисциплінарні справи, порушенні Вищою радою юстиції до набрання чинності цим законом, рішення стосовно яких не прийнято, передаються дисциплінарним органам Вищої ради правосуддя для розгляду та прийняття рішень.
Відповідно до пункту 20 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу Раду правосуддя» попередня перевірка заяв (скарг) щодо поведінки суддів Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України, які надійшли до Вищої ради юстиції до набрання чинності Законом України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», здійснюється членом Вищої ради правосуддя, визначеним автоматизованим розподілом між членами Вищої ради юстиції, проведеним до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до вимог статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповідачем – членом Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Нежурою В.А. проведено попередню перевірку дисциплінарної скарги, за результатами якої складено вмотивований висновок із викладенням фактів та обставин, що підтверджують обґрунтування наданої у висновку пропозиції.
У зв’язку із звільненням судді ВССУ Наумчука М.І. із займаної посади ухвалою члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Нежури В.А. 27 березня 2017 року залишено без розгляду заяву Ящикова О.В. в частині стосовно вказаного судді.
Під час розгляду матеріалів перевірки стосовно суддів Кузнєцова В.О., Коротуна В.М., Мартинюка В.І., Кадєтової О.В. Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила такі обставини.
У травні 2011 року СПД ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 3 листопада 2006 року між нею та ОСОБА_2 був укладений попередній договір купівлі-продажу майнового комплексу по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, місто Красногорівка Мар’їнського району Донецької області. Виконавши умови договору, вона сплатила продавцю 866 150 грн завдатку та 152 850 грн авансу, а всього – 1 019 000 грн, проте, як стало відомо, надання відповідачем недостовірної інформації щодо власника майна робить неможливим укладення основного договору та відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) договір вважається неукладеним.
Враховуючи вказане, просила стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 1 019 000 грн.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 4 травня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду міста Києва від 18 грудня 2013 року, в задоволенні позову було відмовлено.
Не погодившись із вказаними судовими рішеннями, СПД ОСОБА_1 звернулася із касаційною скаргою до ВССУ.
Касаційну скаргу відповідно до системи автоматизованого розподілу справ передано для розгляду судді-доповідачу Коротуну В.М., який вирішував питання про відкриття касаційного провадження у справі та підготовку справи до розгляду.
Рішенням колегії суддів ВССУ у складі Кузнєцова В.О., Коротуна В.М., Мартинюка В.І., Наумчука М.І., Кадєтової О.В. від 5 березня 2014 року касаційну скаргу СПД ОСОБА_1 задоволено. Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 4 травня 2012 року та ухвалу апеляційного суду міста Києва від 18 грудня 2013 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь СПД ОСОБА_1 1 019 000 (один мільйон дев’ятнадцять тисяч) гривень.
Вказане рішення обґрунтоване тим, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема статей 570, 636, 1212 ЦК України, оскільки договір купівлі-продажу майнового комплексу, який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між сторонами у справі укладений не був, а сторони лише домовилися укласти такий договір в майбутньому, передані ОСОБА_2 грошові суми в розмірі 866 150 грн та 152 850 грн є авансом, який підлягає поверненню ОСОБА_1.
Також встановлено, що 26 грудня 2013 року Київський районний суд міста Донецька в заочному порядку розглянув цивільну справу за позовом СПД ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання попереднього договору купівлі-продажу припиненим, стягнення грошових коштів, ухваливши рішення, яким позов задовольнив та визнав припиненим попередній договір купівлі-продажу від 3 листопада 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Копєйко О.М. і зареєстрований у реєстрі за № НОМЕР_1. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь СПД ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 1 019 000 грн.
З пояснень до Вищої ради юстиції суддів Кузнєцова В.О., Коротуна В.М., Мартинюка В.І., Наумчука М.І., Кадєтової О.В. вбачається, що, переглядаючи судові рішення першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку, суд касаційної інстанції виходив із положень частин першої та третьої статті 635, статті 570, частин першої та другої статті 1212 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 335 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно зі статтею 341 ЦПК України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
Скасовуючи судові рішення судів попередніх інстанцій, суд касаційної інстанції, перевіряючи в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права відповідно до вимог статті 335 ЦПК України, виходив з того, що договір купівлі-продажу майнового комплексу, який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між сторонами у справі укладений не був, а сторони лише домовилися укласти такий договір в майбутньому, передані ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 866 150 грн та 152 850 грн є авансом, який підлягає поверненню СПД ОСОБА_1.
Колегія суддів касаційної інстанції у поясненнях зазначає, що при ухваленні судового рішення мотивувала свої висновки, надала належну оцінку всім доказам у справі і доводам сторін, добросовісно та неупереджено провела розгляд справи, діяла в межах повноважень, наданих суду касаційної інстанції процесуальним законом, зважаючи на власну оцінку фактів, застосовуючи чинні положення ЦК України, ухвалила законне та обґрунтоване рішення. Ухвалене у справі рішення за змістом відповідає вимогам статті 346 ЦПК України, воно прийняте у порядку, передбаченому статтею 343 цього Кодексу та в межах повноважень суду касаційної інстанції, встановлених статтями 336, 341 ЦПК України.
Ящиков О.В. не згоден із вказаним вище рішенням, враховуючи, що цим рішенням скасовано судові рішення судів попередніх інстанцій, якими було відмовлено у задоволенні позову, але така незгода, на думку суддів ВССУ, має виключно суб’єктивні підстави, які є наслідком різного тлумачення норм права. Право на судовий захист забезпечується усім учасникам судового процесу, в тому числі і шляхом реалізації однією зі сторін права на касаційне оскарження судових рішень, при цьому задоволення касаційної скарги однієї зі сторін не є порушенням права на судовий захист іншої сторони.
Посилання Ящикова О.В. у скарзі на те, що при розгляді справи мали бути враховані його заперечення, до яких долучено копію заочного рішення Київського районного суду міста Донецька від 26 грудня 2013 року, ухваленого у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, яким з нього стягнуто кошти на користь позивача у тому самому розмірі, що і рішенням ВССУ від 5 березня 2014 року, внаслідок чого з нього двічі стягнуто одну і ту саму суму коштів, є безпідставними. Судді ВССУ Наумчук М.І. та Кузнєцов В.О. пояснили, що судом касаційної інстанції перевірялась законність ухвалених у справі рішення Дарницького районного суду міста Києва від 4 травня 2012 року та ухвали апеляційного суду міста Києва від 18 грудня 2013 року, постановлених за результатами розгляду позовної заяви СПД ОСОБА_1, поданої та прийнятої до провадження суду у травні 2011 року.
З урахуванням положень статей 122, 205 ЦПК України перебування позову у провадженні судів та набрання законної сили рішенням суду, ухваленим за результатами його розгляду, унеможливлювало прийняття до розгляду судів аналогічного позову про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав та його розгляд по суті.
З огляду на зазначене Київським районним судом міста Донецька не могла бути прийнята до розгляду позовна заява СПД ОСОБА_1 і за результатами її розгляду не могло бути ухвалене рішення, оскільки на момент його ухвалення набрало законної сили рішення Дарницького районного суду міста Києва від 4 травня 2012 року, ухвалене у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. А тому рішення, на яке посилається ОСОБА_2, не мало враховуватись судом касаційної інстанції при розгляді касаційної скарги на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 4 травня 2012 року та ухвалу апеляційного суду міста Києва від 18 грудня 2013 року, які постановлені раніше.
Як зазначила суддя Кадєтова О.В., рішення ВССУ від 5 березня 2014 року прийняте з урахуванням того, що позов СПД ОСОБА_1 було подано у травні 2011 року та прийнято судом до свого провадження і це унеможливлювало прийняття інших аналогічних позовних заяв СПД ОСОБА_1 з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (стаття 205 ЦПК України).
Таким чином, прийняття Київським районним судом міста Донецька до розгляду по суті позовної заяви СПД ОСОБА_1 відбулося із порушенням норм ЦПК України, що свідчить про його незаконність, та не могло враховуватися колегією суддів при перегляді в касаційному порядку рішення Дарницького районного суду міста Києва від 4 травня 2012 року та ухвали апеляційного суду міста Києва від 18 грудня 2013 року, які постановлені раніше.
Також судді Кузнєцов В.О., Наумчук М.І., Кадєтова О.В. звертають увагу на те, що ухвалою Київського районного суду міста Донецька від 29 квітня 2014 року провадження у справі № 257/10144/13-ц за позовом СПД ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання попереднього договору припиненим та стягнення грошових коштів в частині позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 на користь СПД ОСОБА_1 грошової суми у розмірі 1 019 000,00 грн закрито з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 205 ЦПК України. На підтвердження цього суддя Кузнєцов В.О. долучив до своїх пояснень копію вказаного судового рішення.
До того ж, як зазначають судді Кузнєцов В.О., Мартинюк В.І. у поясненнях, у липні 2014 року до ВССУ надійшла заява ОСОБА_2 про перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами рішення ВССУ від 5 березня 2014 року із посиланням на наявність рішення Київського районного суду міста Донецька від 29 квітня 2014 року, яке набрало законної сили та яким із нього вже стягнуто на користь позивача грошові кошти в розмірі 1 019 000 грн.
Ухвалою колегії суддів ВССУ від 10 грудня 2014 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 відмовлено з огляду на те, що обставина, на яку посилається заявник, є новою, оскільки була встановлена судовим рішенням після ухвалення рішення судом касаційної інстанції, а тому вона не може бути підставою для перегляду судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами.
Щодо посилань Ящикова О.В. на відсутність даних про розгляд справи та неповідомлення його про судове засідання суддя-доповідач Коротун В.М. пояснив, що 14 січня 2014 року до ВССУ надійшла касаційна скарга СПД ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 4 травня 2012 року та ухвалу апеляційного суду міста Києва від 18 грудня 2013 року у справі за позовом СПД ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за попереднім договором купівлі-продажу.
Відповідно до частини першої статті 328 ЦПК України ухвалою судді ВССУ від 15 січня 2014 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
5 лютого 2014 року до суду касаційної інстанції надійшли матеріали цивільної справи, яку передано судді-доповідачу 10 лютого 2014 року.
Ухвалою ВССУ від 19 лютого 2014 року справу за позовом СПД ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за попереднім договором купівлі-продажу призначено до судового розгляду.
За змістом частини першої статті 333 ЦПК України у касаційному порядку справа розглядається колегією у складі п’яти суддів без повідомлення осіб, які беруть участь у справі. У разі необхідності особи, які брали участь у справі, можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
Відповідно до пункту 25.16 Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року № 173 (далі – Інструкція), у разі постановлення ухвали про призначення справи до судового розгляду колегією у складі п’яти суддів копії такої ухвали не надсилаються особам, які беруть участь у справі.
Згідно із пунктом 25.17 Інструкції у касаційному порядку справа розглядається без повідомлення осіб, які беруть участь у справі. У разі необхідності надання пояснень у справі такі особи можуть бути викликані до ВССУ, про що їм за дорученням судді-доповідача надсилаються судові повістки із зазначенням дати, часу та місця розгляду справи.
Пунктом 25.20 Інструкції передбачено, що переліки справ, призначених до розгляду судом касаційної інстанції, оприлюднюються в установленому порядку не пізніше ніж за шість календарних днів до дати призначення судового засідання. Копія такого переліку надсилається електронною поштою до відповідних структурних підрозділів апарату суду для розміщення на офіційному веб-сайті ВССУ, в інформаційних кіосках, а також для використання в роботі інформаційно-довідкової служби.
Після призначення цивільної справи за позовом СПД ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за попереднім договором купівлі-продажу до судового розгляду інформацію про дату, час та місце розгляду було розміщено відповідно до пункту 25.20 Інструкції на офіційному веб-сайті суду касаційної інстанції, також відповідну інформацію можна дізнатися за телефоном: НОМЕР_2.
На це також у поясненнях до Вищої ради юстиції вказують і судді Наумчук М.І. та Кадєтова О.В. Остання на підтвердження зазначеного до пояснень долучила перелік справ, призначених до розгляду в касаційній інстанції судовою палатою у цивільних справах ВССУ 5 березня 2014 року (I склад, проспект Повітрофлотський, 28, зал № 1, 10:00 – 14:00).
Таким чином, суд касаційної інстанції, розглядаючи касаційну скаргу СПД ОСОБА_1 без повідомлення учасників процесу про час і місце розгляду справи, діяв у межах, визначених процесуальним законодавством.
Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя не встановлено фактів, які б свідчили про порушення законодавства суддями ВССУ Кузнєцовим В.О., Коротуном В.М., Мартинюком В.І., Кадєтовою О.В. під час скасування рішення Дарницького районного суду міста Києва від 4 травня 2012 року й ухвали апеляційного суду міста Києва від 18 грудня 2013 року та ухвалення нового рішення про задоволення позову.
Із матеріалів перевірки вбачається, що суть заяви Ящикова О.В. зводиться лише до незгоди з ухваленим судом касаційної інстанції рішенням, що не може бути підставою для відкриття дисциплінарної справи стосовно суддів.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.
Керуючись статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктом 12.13 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Кузнєцова Віктора Олексійовича, Коротуна Вадима Михайловича, Мартинюка Володимира Івановича, Кадєтової Олени Веніамінівни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя Т.М. Малашенкова
Члени Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя А.М. Бойко
І.А. Артеменко
Н.О. Волковицька
