Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Мамонтової І.Ю., членів Гречківського П.М., Овсієнка А.А., Олійник А.С., Худика М.П., заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мірошниченка А.М., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за заявами Мартиненка Олександра Васильовича та народного депутата України Різаненка Павла Олександровича стосовно судді Славутицького міського суду Київської області Теремецької Наталії Федорівни,
встановила:
Указом Президента України від 7 жовтня 2005 року № 1429/2005 Теремецьку Наталію Федорівну призначено на посаду судді Славутицького міського суду Київської області строком на п’ять років, а Постановою Верховної Ради України від 4 листопада 2010 року № 2681-VI обрано на посаду судді цього ж суду безстроково.
Зі змісту характеристики, підписаної головою Славутицького міського суду Київської області Орлом А.С., вбачається, що суддя Теремецька Н.Ф. за час роботи на посаді судді «зарекомендувала себе як кваліфікована та принципова суддя, ініціативний, вимогливий до себе працівник, людина з високими моральними якостями. Має достатній обсяг теоретичних знань та значний досвід роботи і галузі права. Уміло застосовує свої знання в практичній роботі, постійно працює над собою …. Має стабільно хороші кількісні та якісні показники розгляду справ різних юрисдикцій. Зволікань при розгляді справ, порушення прав учасників процесу не допускала. Підвищувала свою кваліфікацію в Національній школі суддів України. Регулярно брала участь у семінарах з підвищення кваліфікації суддів». До дисциплінарної відповідальності не притягувалась.
До Вищої ради юстиції від Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції (далі – ТСК) надійшли заяви народного депутата України Різаненка Павла Олександровича (від 28 серпня 2014 року за вх. № 240/0/5-14) та Мартиненка Олександра Васильовича (від 28 листопада 2014 року за вх. № М-3176/0/7-14) про проведення перевірки стосовно суддів Славутицького міського суду Київської області Теремецької Н.Ф. та апеляційного суду Київської області Димарецького В.М. відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».
У заявах вказано, що 13 січня 2014 року суддею Славутицького міського суду Київської області Теремецькою Н.Ф. винесено постанову в справі № 377/31/14-п (провадження № 3/377/12/14) про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), і накладено стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на чотири місяці. Постановою апеляційного суду Київської області від 11 лютого 2014 року (суддя Димарецький В.М.) у зазначеній справі апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Славутицького міського суду Київської області від 13 січня 2014 року – без змін.
На підставі частини п’ятої статті 2 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» вказані заяви були передані до Вищої ради юстиції для продовження їх розгляду за загальною процедурою.
Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради юстиції зазначені заяви передані члену Вищої ради юстиції Мірошниченку А.М. для проведення попередньої перевірки.
5 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя».
Відповідно до пункту 16-1 розділу ХV Конституції України, пункту 4 розділу ІІІ Закону України «Про Вищу раду правосуддя» утворено Вищу раду правосуддя.
Згідно з пунктом 33 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року заяви, які передані ТСК Вищій раді юстиції відповідно до частини п’ятої статті 2 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», дисциплінарні органи Вищої ради правосуддя розглядають у порядку та строки, встановлені законом для здійснення дисциплінарного провадження. За результатами розгляду таких заяв застосовуються дисциплінарні стягнення, визначені цим Законом.
Відповідно до статті 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя.
Рішенням Вищої ради юстиції від 19 грудня 2016 року № 3245/0/15-16 Димарецького В.М. звільнено з посади судді апеляційного суду Київської області у зв’язку з поданням заяви про відставку. З огляду на викладене ухвалою члена Вищої ради правосуддя Мірошниченка А.М. від 17 березня 2017 року № 424/0/18-17 заяву Мартиненка О.В. (від 28 листопада 2014 року вх. № М-3176/0/7-14) в частині щодо дій судді апеляційного суду Київської області Димарецького В.М. залишено без розгляду та повернуто заявнику.
Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 22 березня 2017 року № 554/3дп/15-17 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Славутицького міського суду Київської області Теремецької Н.Ф.
За наслідками підготовки дисциплінарної справи до розгляду доповідач – член Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Мірошниченко А.М. дійшов висновку про наявність підстав для притягнення судді Теремецької Н.Ф. до дисциплінарної відповідальності.
Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши доповідача, письмові пояснення судді Теремецької Н.Ф, дослідивши матеріали дисциплінарної справи, дійшла висновку про наявність підстав для відмови у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності через сплив строку притягнення до дисциплінарної відповідальності з огляду на таке.
Постановою Славутицького міського суду Київської області від 13 січня 2014 року (суддя Теремецька Н.Ф.) в справі № 377/31/14-п (провадження № 3/377/12/14) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-2 КУпАП, та накладено стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на чотири місяці.
Як зазначено в постанові, 29 грудня 2013 року о 12 год. 30 хв. ОСОБА_1 на 20 км а/д Київ-Овруч в с. Нові Петрівці керував автомобілем «NISSAN QASHQAI» (номерний знак ІНФОРМАЦІЯ_1) та не виконав законну вимогу працівника ДАІ про зупинку транспортного засобу, чим порушив вимоги п. 2.4 Правил дорожнього руху України (далі – ПДР України).
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, однак постановою апеляційного суду Київської області від 11 лютого 2014 року (суддя Димарецький В.М.) у зазначеній справі апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Славутицького міського суду Київської області від 13 січня 2014 року – без змін.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді про винність ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення ґрунтується виключно на протоколі про адміністративне правопорушення та рапорті працівника міліції.
Так, у матеріалах справи наявний протокол про адміністративне правопорушення, складений 3 січня 2014 року, згідно з яким 29 грудня 2013 року о 12 год. 30 хв. ОСОБА_1 на 20 км а/д Київ-Овруч в с. Нові Петрівці керував автомобілем «NISSAN QASHQAI» (номерний знак ІНФОРМАЦІЯ_1) та не виконав законну вимогу працівника ДАІ про зупинку транспортного засобу, чим порушив вимоги п. 2.4 ПДР України.
Цей протокол підписаний ОСОБА_1 та містить його пояснення про те, що він не погоджується із вказаним правопорушенням, оскільки знаходився в цей час в іншому місці, про що можуть ствердити свідки.
Крім того, в матеріалах справи містяться аналогічні за змістом письмові пояснення ОСОБА_1 від 3 січня 2014 року, відібрані підполковником міліції Ковтуном Г.К., а також копія рапорту старшого інспектора ДПС взводу № 3 РДПС ДАІ із ЗС при УДАІ ГУМВС України в Київській області Прохорчука О.В. від 30 грудня 2013 року про те, що 29 грудня 2013 року на 20 км а/д Київ-Овруч в с. Нові Петрівці приблизно о 12 год. 30 хв. автомобіль «NISSAN QASHQAI» (номерний знак ІНФОРМАЦІЯ_1) не виконав вимогу зазначеного працівника ДАІ про зупинку, що надавалась за допомогою жезла та свистка, чим порушив п. 2.4 ПДР України.
Як убачається з протоколу судового засідання, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддею Теремецькою Н.Ф. було роз’яснено ОСОБА_1 його процесуальні права, передбачені статтею 268 КУпАП та статтею 63 Конституції України, і за клопотанням останнього допитано свідка ОСОБА_2, який пояснив, що 29 грудня 2013 року о 13 год. 30 хв. він бачив свого знайомого ОСОБА_1, який купував ялинку на Московській площі в м. Славутичі, а також свідка ОСОБА_3, яка ствердила, що її чоловік ОСОБА_1 29 грудня 2013 року весь день перебував у м. Славутичі, де приблизно о 12 год. купував новорічну ялинку.
Відповідно до статті 278 КУпАП при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен, зокрема, перевірити, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Вимоги до складання протоколу про адміністративне правопорушення визначені статтею 254 КУпАП, а також чинною на той час Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах внутрішніх справ України , затвердженою наказом МВС України 4 жовтня 2013 року № 950, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 жовтня 2013 р. за № 1829/24361 (далі – Інструкція).
За змістом наведених норм, протокол про адміністративне правопорушення може бути складений як на місці вчинення правопорушення, так і в органах внутрішніх справ.
Згідно з пунктом 3.15 Інструкції до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи).
Відповідно до частини першої статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність цієї особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення та рапорт працівника ДАІ є джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення в розумінні статті 251 КУпАП, які разом із іншими доказами підлягають оцінці за правилами статті 252 КупАП.
При цьому, покладаючи в основу свого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 122-2 КУпАП, зазначені протокол та рапорт, суддя Теремецька Н.Ф. всупереч вимогам статей 252, 280 КУпАП не надала належної правової оцінки поясненням ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, які повністю узгоджувалися між собою щодо підтвердження алібі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Так, відхиляючи пояснення зазначених свідків, суддя Теремецька Н.Ф. у постанові вказала лише те, що ці свідки є заінтересованими особами і не спростовують протоколу про адміністративне правопорушення.
При цьому суддею залишено поза увагою той факт, що обидва свідки були попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань.
На підставі встановлених обставин та аналізу дисциплінарної справи Дисциплінарна палата вважає, що суддя Теремецька Н.Ф. допустила істотне порушення норм процесуального права (статей 252, 280 КУпАП), яке свідчить про наявність ознак дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, чинній на час винесення нею постанови від 13 січня 2014 року, а саме – істотне порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя.
При цьому частиною четвертою статті 87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у вказаній редакції) передбачено, що дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше шести місяців із дня відкриття провадження в дисциплінарній справі, але не пізніше року з дня вчинення проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці.
Частиною одинадцятою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у чинній редакції передбачено, що дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.
Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, статтею 87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на час винесення постанови) передбачено коротший строк застосування дисциплінарного стягнення, ніж чинним законодавством, тому для обрахування строку притягнення судді Славутицького міського суду Київської області Теремецької Н.Ф. до дисциплінарної відповідальності слід керуватися саме цією нормою.
З огляду на зазначене строк застосування дисциплінарного стягнення стосовно вказаної судді за фактами, викладеними у заявах Мартиненка О.В. та народного депутата України Різаненка П.О., закінчився.
На підставі викладеного Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відмови у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Теремецької Н.Ф. у зв’язку із закінченням встановленого законом строку для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Частиною шостою статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» та пунктом 12.38 Регламенту Вищої ради правосуддя передбачено, що якщо дисциплінарною палатою ухвалено рішення про відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарне провадження припиняється.
При ухваленні рішення Дисциплінарна палата може надати дозвіл скаржнику на оскарження рішення палати, зокрема у разі, якщо рішення прийнято не одноголосно та/або якщо прийняте рішення не співпадає з позицією доповідача (пункт 12.39 Регламенту).
На підставі викладеного, керуючись статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
вирішила:
відмовити у притягненні судді Славутицького міського суду Київської області Теремецької Наталії Федорівни до дисциплінарної відповідальності.
Дисциплінарне провадження припинити.
Надати скаржникам дозвіл на оскарження рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя.
Рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя не пізніше тридцяти днів з дня його ухвалення.
Головуючий на засіданні
Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя І.Ю. Мамонтова
Члени Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя П.М. Гречківський
А.А.Овсієнко
А.С. Олійник
М.П. Худик
