X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Перша Дисциплінарна палата
Рішення
Київ
27.04.2017
1007/1дп/15-17
Про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Сахна Р.І.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Комкова В.К., членів: Гусака М.Б., Шапрана В.В., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за заявою Катановича Геннадія Станіславовича від 21 жовтня 2015 року, стосовно судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Сахна Романа Івановича,

 

встановила:

Сахно Роман Іванович, Указом Президента України від 21 лютого 2002 року № 163/2002 призначений строком на п’ять років на посаду судді військового місцевого суду Дарницького гарнізону. Указом Президента України від 12 вересня 2005 року № 1246/2005 переведений на роботу на посаді судді військового місцевого суду Київського гарнізону в межах п’ятирічного строку. Постановою Верховної Ради України від 17 травня 2007 року № 1035-V обраний на посаду цього суду безстроково. Указом Президента України від 28 грудня 2007 року № 1297/2007 переведений на роботу на посаді судді військового місцевого суду Рівненського гарнізону. Постановою Верховної Ради України від 21 жовтня 2010 року № 2639-VI обраний на посаду судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

До Вищої ради юстиції 2 листопада 2015 року за вхідним № К-2117/0/7-15 з Адміністрації Президента України надійшла направлена начальником ізолятора тимчасового тримання Миколаївського міського управління міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області Степановим О.М. заява Катановича Г.С. від 21 жовтня 2015 року на дії судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі – ВССУ) Сахна Р.І., а саме на порушення норм процесуального права при розгляді касаційних скарг на вирок апеляційного суду Миколаївської області від 24 березня 2014 року в кримінальній справі № 1/784/1/14 за обвинуваченням заявника, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, а також інших осіб у скоєнні злочинів (бандитизм та злочини, скоєнні бандою) (справа № 5-2873к14).

Катанович Г.С. зазначив, що вироком апеляційного суду Миколаївської області від 24 березня 2014 року він засуджений строком на 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. З вироком згоден та в касаційному порядку не оскаржував. Його явка на засідання ВССУ не обов’язкова.

В місцях попереднього ув’язнення (ІТТ, СІЗО) він знаходиться більше 10 років (затриманий 23 травня 2005 року).

Апеляційний суд Миколаївської області 14 липня 2014 року направив вказану вище кримінальну справу з касаційними скаргами інших засуджених для розгляду в касаційній інстанції.

Розгляд касаційних скарг у ВССУ розпочався 21 жовтня 2014 року.

В судових засіданнях участь беруть 4 засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_3, які знаходяться під вартою в Київському слідчому ізоляторі № 13. Засуджений ОСОБА_1 та його адвокати, а також інші вказані засуджені затягують судовий процес (засуджені постійно хворіють, адвокати не з’являються в судові засідання).

Як зазначив автор заяви, судовий процес по вищевказаній кримінальній справі погано організований, а саме при великому обсязі кримінальної справи засідання проходять один раз на тиждень або один раз на місяць (21 жовтня, 11 листопада, 2, 23 грудня 2014 року, 20 січня, 3, 10, 17 лютого, 10, 17 березня, 7, 28 квітня, 26 травня, 2 червня, 25 серпня, 15, 29 вересня, 13, 20 жовтня 2015 року).

З дев’ятнадцяти призначених суддею ВССУ Сахном Р.І. судових засідань, пройшло тільки дев’ять, а десять засідань було перенесено.

Катанович Г.С. зазначив, що на день подання заяви він та інші засуджені за цим вироком не можуть відбути до колонії для відбування покарання, оскільки у ВССУ суд продовжується протягом півтора року, вирок не набрав законної сили, чим порушується законне право деяких засуджених у кримінальній справі № 1/784/1/14, яким було призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 12-15 років, бути звільненими умовно-достроково відповідно до статті 81 КК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалів між членами Вищої ради юстиції від 2 листопада 2015 року заява Катановича Г.С. від 21 жовтня 2015 року передана члену Вищої ради юстиції Лесько А.О. для проведення перевірки.

30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» і Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ.

Згідно з пунктом 32 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року заяви (скарги) щодо поведінки суддів Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України, а також дисциплінарні справи, порушені Вищою радою юстиції до набрання чинності цим Законом, рішення стосовно яких не прийнято, передаються дисциплінарним органам Вищої ради правосуддя для розгляду та прийняття рішень. Ухвалюючи рішення за результатами розгляду таких дисциплінарних справ, дисциплінарні органи Вищої ради правосуддя застосовують дисциплінарні стягнення, визначені цим Законом. Дисциплінарні справи, відкриті до набрання чинності цим Законом, розглядаються дисциплінарними органами Вищої ради правосуддя у порядку, який діяв на день відкриття дисциплінарної справи.

5 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя».

Згідно з частинами другою та третьою статті 26 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя утворює Дисциплінарні палати з числа членів Вищої ради правосуддя, визначає кількість Дисциплінарних палат та кількісний склад кожної палати з урахуванням вимог цього Закону.

Статтею 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року та частиною другою статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що дисциплінарні провадження щодо суддів здійснюють Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя.

Рішенням Вищої ради правосуддя № 184/0/15-17 від 2 лютого 2017 року у Вищій раді правосуддя утворено три Дисциплінарні палати, визначено кількісний склад кожної Дисциплінарної палати та затверджено їх персональний склад.

Відповідно до абзацу другого пункту 21 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» заяви та скарги, передані на розгляд члену Вищої ради юстиції за результатами автоматизованого розподілу до створення дисциплінарних органів Вищої ради правосуддя, залишаються в такого члена та можуть бути розглянуті дисциплінарним органом, до якого входить такий член, у випадках, встановлених цим Законом.

За результатами попередньої перевірки заяви Катановича Г.С. член Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Лесько А.О. запропонувала відкрити дисциплінарну справу стосовно судді ВССУ Сахна Р.І. (висновок члена від 20 лютого 2017 року).

Ухвалою Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 10 березня 2017 року № 484/1дп/15-17 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді ВССУ Сахна Р.І.

Суддя ВССУ Сахно Р.І. у зверненні від 21 квітня 2017 року до Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя (яким надано пояснення стосовно обставин, викладених у заяві Катановича Г.С. від 21 жовтня 2015 року) просив дисциплінарну справу, відкриту за заявою Катановича Г.С., розглянути без його участі.

Розглянувши матеріали дисциплінарної справи, заслухавши доповідача – члена Першої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Лесько А.О., врахувавши письмові пояснення судді ВССУ Сахна Р.І., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя прийшла до висновку про наявність підстав для відмови у притягненні судді ВССУ Сахна Р.І. до дисциплінарної відповідальності, з огляду на таке.

Вироком апеляційного суду Миколаївської області від 24 березня 2015 року ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_5, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_1, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_3, ОСОБА_22 та ОСОБА_2 (членів організованої злочинної групи («НАЗВА_1») засуджено до покарання за вчинення на території кількох областей України півсотні тяжких та особливо тяжких злочинів, зокрема – 28 умисних убивств, 9 замахів на вбивства та 13 розбійних нападів. Троє членів банди засуджені до найвищої міри покарання – довічного позбавлення волі).

Не погоджуючись з вказаним вироком, десять засуджених оскаржили його до суду касаційної інстанції, також касаційні скарги подали п’ять захисників (автор заяви, яка надійшла до Вищої ради юстиції з Адміністрації Президента України – засуджений ОСОБА_12, вирок не оскаржував).

Кримінальна справа разом із касаційними скаргами засуджених та їх захисників надійшла до ВССУ 17 липня 2014 року (вх. № 2574/0/7-14) та була призначена до розгляду в касаційному порядку на 21 жовтня 2014 року.

16 вересня 2014 року засуджені ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали до ВССУ клопотання про виклик їх до суду для надання пояснень під час касаційної перевірки вироку щодо них. Постановами судді судової палати у кримінальних справах ВССУ Сахна Р.І. від 16 вересня 2014 року вказані клопотання задоволено та постановлено викликати та доставити зазначених засуджених, які утримуються в Миколаївському СІЗО в судове засідання ВССУ 21 жовтня 2014 року. Виконання постанови в частині конвоювання засуджених покладено на командувача Національної гвардії України та голову Державної пенітенціарної служби України.

Згодом на адресу ВССУ надійшли клопотання засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 про здійснення дистанційного судового засідання в режимі відеоконференції, які постановою судді ВССУ Сахна Р.І. задоволено.

В судовому засіданні 21 жовтня 2014 року захисник засудженого ОСОБА_6 – ОСОБА_23 з метою ознайомлення з матеріалами кримінальної справи у відношенні свого підзахисного заявив клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах ВССУ від 21 жовтня 2014 року (головуючий Крещенко А.М., судді Сахно Р.І., Пузиревський Є.Б.) клопотання задоволено та розгляд справи відкладено на 11 листопада 2014 року.

11 листопада 2014 року до ВССУ надійшло клопотання захисника засудженого ОСОБА_6 – ОСОБА_23 про відкладення розгляду кримінальної справи за касаційними скаргами на іншу дату у зв’язку з його хворобою.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах ВССУ від 11 листопада 2014 року (головуючий Крещенко А.М., судді Сахно Р.І. (доповідач), Пузиревський Є.Б.) вказане клопотання задоволено. Розгляд кримінальної справи відкладено на 2 грудня 2014 року. Зобов’язано захисника ОСОБА_23 надати на наступне судове засідання медичні документи, що підтверджують його стан здоров’я 11 листопада 2014 року.

В судовому засіданні 2 грудня 2014 року засуджений ОСОБА_6 заявив клопотання про зміну захисника ОСОБА_23 на іншого захисника – адвоката ОСОБА_24. Допущений до участі у справі захисник ОСОБА_24 з метою ознайомлення з матеріалами кримінальної справи стосовно засудженого ОСОБА_6 в судовому засіданні заявив клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Крім того, цього дня засуджений ОСОБА_5 за станом здоров’я не зміг прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Також в судове засідання з невідомих причин не з’явилися захисники засудженого ОСОБА_1 – адвокати ОСОБА_25 і ОСОБА_26, причини неявки суду не повідомили.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах ВССУ від 2 грудня 2014 року (головуючий Крещенко А.М., судді Сахно Р.І. (доповідач), Пузиревський Є.Б.) вказані вище клопотання засудженого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_24 задоволено і розгляд справи відкладено на 23 грудня 2014 року.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах ВССУ від 23 грудня 2014 року (головуючий Крещенко А.М., судді Сахно Р.І. (доповідач), Пузиревський Є.Б.) розгляд кримінальної справи відкладено на 20 січня 2015 року у зв’язку з неможливістю брати участь засудженим ОСОБА_5 (другий раз) у розгляді справи в режимі відеоконференції (погане самопочуття) та незабезпеченням з технічних причин належного зв’язку для проведення відеконференції між ВССУ і Миколаївським СІЗО. Цією ухвалою ВССУ визнано обов’язковою явку засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_6 і ОСОБА_5. Невідкладно викликати та доставити в судове засідання ВССУ на 20 січня 2015 року вказаних засуджених, які утримуються під вартою в Миколаївському СІЗО. Крім того, викликати та доставити під вартою засудженого ОСОБА_3, який утримується під вартою в Київському СІЗО (виконання ухвали в частині конвоювання засуджених покладено на командуючого Національної гвардії України та на голову Державної пенітенціарної служби України).

Оскільки засуджені ОСОБА_1 і ОСОБА_6 не були доставлені до ВССУ на зазначену дату, ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах ВССУ від 20 січня 2015 року (головуючий Крещенко А.М., судді Сахно Р.І. (доповідач), Пузиревський Є.Б.) розгляд кримінальної справи відкладено на 3 лютого 2015 року. Колегія суддів ухвалила викликати та доставити під вартою в судове засідання 3 лютого 2015 року засуджених, які утримуються під вартою в Миколаївському СІЗО ОСОБА_1, ОСОБА_6 та в Київському СІЗО ОСОБА_2, ОСОБА_5 і ОСОБА_3 (виконання ухвали в частині конвоювання засуджених покладено на командуючого Національної гвардії України та голову Державної пенітенціарної служби України).

Ухвалами колегії суддів судової палати у кримінальних справах ВССУ від 3 лютого 2015 року (головуючий Крещенко А.М., судді Сахно Р.І. (доповідач), Пузиревський Є.Б.) задоволено клопотання засудженого ОСОБА_2 про відмову від касаційної скарги, відмовлено в задоволенні клопотання захисника засудженого ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_27 про відвід прокурора ОСОБА_28, а також перенесено розгляд кримінальної справи на 10 лютого 2015 року, у зв’язку із закінченням робочого часу, та зобов’язано доставити під вартою в судове засідання 10 лютого 2015 року засуджених, які утримуються під вартою в Київському СІЗО: ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_3 (виконання ухвали в частині конвоювання засуджених покладено на командуючого Національної гвардії України та голову Державної пенітенціарної служби України).

10 лютого 2015 року в судовому засіданні було оголошено перерву до 17 лютого 2015 року для надання засудженим ОСОБА_6, ОСОБА_5 та захиснику ОСОБА_24 часу для підготовки до виступу,

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах ВССУ від 17 лютого 2015 року (головуючий Крещенко А.М., судді Сахно Р.І. (доповідач), Пузиревський Є.Б.) у зв’язку з хворобою захисника засудженого ОСОБА_6 – адвоката ОСОБА_24 у судовому засіданні оголошено перерву до 10 березня 2015 року та зобов’язано доставити під вартою в судове засідання ВССУ 10 березня 2015 року засуджених, які утримуються під вартою в Київському СІЗО: ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 (виконання ухвали в частині конвоювання засуджених покладено на командуючого Національної гвардії України та голову Державної пенітенціарної служби України).

10 березня 2015 року слухання справи продовжено та у зв’язку зі слуханням суддями, які входили до складу колегії, інших справ оголошено перерву до 17 березня 2015 року.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах ВССУ від 17 березня 2015 року (головуючий Крещенко А.М., судді Сахно Р.І. (доповідач), Пузиревський Є.Б.) через хворобу захисника ОСОБА_26 розгляд справи перенесено на 7 квітня 2015 року. Цією ухвалою зобов’язано доставити під вартою в судове засідання ВССУ 7 квітня 2015 року засуджених, які утримуються під вартою в Київському СІЗО: ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 (виконання ухвали в частині конвоювання засуджених покладено на командуючого Національної гвардії України та на голову Державної пенітенціарної служби України).

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах ВССУ від 7 квітня 2015 року (головуючий Крещенко А.М., судді Сахно Р.І. (доповідач), Пузиревський Є.Б.) у зв’язку з неявкою захисника ОСОБА_26 (без поважних причин) розгляд справи перенесено на 28 квітня 2015 року.

Через те, що судді Крещенко А.М. та Пузиревський Є.Б., які входили до складу колегії, перебували на лікарняному (з 17 та 9 квітня 2015 року відповідно) розгляд справи перенесено на 26 травня 2015 року.

26 травня 2015 року продовжено слухання справи (виступ захисника засудженого ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_25). У зв’язку зі слуханням інших справ суддями, які входили до складу колегії, оголошено перерву до 2 червня 2015 року.

Суддя ВССУ Сахно Р.І. 29 травня 2015 року виніс постанову про доставку під вартою в судове засідання ВССУ 2 червня 2015 року засуджених, які утримуються під вартою в Київському СІЗО: ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 (виконання ухвали в частині конвоювання засуджених покладено на командуючого Національної гвардії України та голову Державної пенітенціарної служби України).

2 червня 2015 року через хворобу засудженого ОСОБА_6, а також через слухання інших справ суддями, які входили до складу колегії, оголошено перерву до 16 червня 2015 року.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах ВССУ від 16 червня 2015 року (головуючий Крещенко А.М., судді Сахно Р.І. (доповідач), Пузиревський Є.Б.) через хворобу засудженого ОСОБА_1 розгляд справи було відкладено на 25 серпня 2015 року.

13 серпня 2015 року на адресу ВССУ надійшла заява захисника ОСОБА_26, в якій вона просила від імені всіх захисників ОСОБА_1 відкласти розгляд справи призначеної на 25 серпня 2015 року, оскільки основні захисники немісцеві, а можливість придбати квитки відсутня через державне свято України.

Крім того, 20 серпня 2015 року на адресу касаційного суду надійшла телеграма від захисника ОСОБА_27, в якій останній повідомив суд про те, що у зв’язку зі станом здоров’я та відсутністю квитків він не зможе прибути в засідання на вказану дату та просив перенести слухання справи на іншу дату.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах ВССУ від 25 серпня 2015 року (головуючий Крещенко А.М., судді Сахно Р.І. (доповідач), Пузиревський Є.Б.) розгляд кримінальної справи відкладено на 15 вересня 2015 року. Доручено радам адвокатів Миколаївської області, міста Києва, Херсонської області забезпечити прибуття адвокатів ОСОБА_26, ОСОБА_25 та ОСОБА_27 в судове засідання ВССУ на 11 годину 15 вересня 2015 року.

15 вересня 2015 року у зв’язку зі слуханням інших справ суддями, які входили до складу колегії, у судовому засіданні оголошено перерву до 29 вересня 2015 року.

29 вересня 2015 року розгляд справи продовжено (виступ засудженого ОСОБА_1). У зв’язку зі слуханням інших справ суддями, які входять до складу колегії, у судовому засіданні оголошено перерву до 13 жовтня 2015 року.

У зв’язку з перебуванням судді Пузиревського Є. Б. на лікарняному слухання справи перенесено з 13 жовтня 2015 року на 20 жовтня 2015 року, а пізніше на 3 листопада 2015 року.

2 листопада 2015 року в ході розгляду справи у зв’язку із закінченням робочого часу у судовому засіданні було оголошено перерву до 10 листопада

2015 року.

10 листопада 2015 року в ході розгляду справи у зв’язку із закінченням робочого часу у судовому засіданні було оголошено перерву до 17 листопада 2015 року.

17 листопада 2015 року в ході розгляду справи у зв’язку із хворобою захисника засудженого ОСОБА_1 – ОСОБА_25 у судовому засіданні було оголошено перерву до 2 грудня 2015 року.

2 грудня 2015 року в ході розгляду справи засудженим ОСОБА_1 заявлено клопотання про надання додаткового часу для підготовки кінцевого звернення до суду касаційної інстанції. У судовому засіданні оголошено перерву до 8 грудня 2015 року.

У зв’язку із закінченням робочого часу 8 грудня 2015 року в ході розгляду справи було оголошено перерву до 16 грудня 2015 року.

Через значне навантаження та великий обсяг 16 грудня 2015 року кримінальну справу знято з розгляду та призначено на 23 грудня 2015 року.

23 грудня 2015 року колегією суддів судової палати у кримінальних справах ВССУ було оголошено резолютивну частину ухвали від 23 грудня 2015 року.

Ухвалою ВССУ від 23 грудня 2015 року вирок апеляційного суду Миколаївської області від 24 березня 2014 року у відношенні засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_21, ОСОБА_13, ОСОБА_22, ОСОБА_20, ОСОБА_10 і ОСОБА_7 залишено без змін, а їх касаційні скарги і скарги захисників ОСОБА_29 та ОСОБА_30 – без задоволення. Касаційні скарги засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_5, а також їх захисників ОСОБА_26, ОСОБА_25, ОСОБА_27 задоволено частково та змінено вирок стосовно вказаних засуджених.

Повний текст ухвали ВССУ від 23 грудня 2015 року оголошувався 28 грудня 2015 року. У зв’язку із закінченням робочого часу у судовому засіданні було оголошено перерву до 29 грудня 2015 року.

29 грудня 2015 року у зв’язку із перебуванням судді Пузиревського Є.Б. на лікарняному оголошення повного тексту ухвали ВССУ від 23 грудня 2015 року було перенесено на 4 січня 2016 року.

Оголошення повного тексту ухвали ВССУ від 23 грудня 2015 року закінчено 4 січня 2016 року.

Відповідно до пунктів 11, 15 Розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України від 13 квітня 2012 року № 4651-VI кримінальні справи, які до дня набрання чинності цим Кодексом надійшли до суду від прокурорів з обвинувальним висновком, постановою про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, постановою про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, розглядаються судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій і Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Апеляційні та касаційні скарги, заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у кримінальних справах, які були розглянуті до набрання чинності цим Кодексом, або у справах, розгляд яких не завершено з набранням чинності цим Кодексом, подаються і розглядаються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Частина перша статті 392 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року визначає, що касаційні скарги на судові рішення, зазначені у частині першій статті 383 цього Кодексу, призначаються до касаційного розгляду не пізніше двох місяців з дня їх направлення до касаційного суду, а скарга на судові рішення, зазначені у частині другій статті 383 цього Кодексу, – не пізніше двох місяців з дня винесення постанови про призначення справи до касаційного розгляду.

Крім того, Пленум Верховного Суду України у пункті 1 Постанови від 1 квітня 1994 року № 3 «Про строки розгляду судами України кримінальних і цивільних справ» звернув увагу на необхідність підвищення особистої відповідальності суддів за своєчасний та якісний розгляд судових справ, оскільки дотримання суддями встановлених законом строків розгляду є їх обов’язком. При цьому навмисне порушення процесуального закону чи несумлінність, які спричинили несвоєчасний розгляд та тяганину при розгляді кримінальних або цивільних справ та істотно обмежили права і законні інтереси громадян, слід розглядати, з урахуванням конкретних обставин, як неналежне виконання професійних обов’язків судді.

Для визначення розумності строків кримінального провадження важливе значення має не тільки судове провадження у суді першої інстанції, а й провадження в апеляційній та касаційній інстанціях. У пункті 97 рішення Європейського суду з прав людини від 16 вересня 2010 року в справі «Вітрук проти України» зазначено, що «в кримінальних справах «розумний строк», передбачений пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, починається з того часу, коли особі було «пред’явлено обвинувачення», тобто, з моменту офіційного повідомлення заявника компетентним органом про те, що він обвинувачується у вчиненні злочину. Це визначення також застосовується до питання, чи мало місце «суттєве погіршення становища (підозрюваного)», чи ні. Щодо закінчення «відповідного строку», то в кримінальних справах період, передбачений п. 1 ст. 6 Конвенції, включає весь строк провадження у справі, у тому числі перегляд рішення в апеляції (пункт 70 рішення ЄСПЛ у справі «Меріт проти України» (Merit v. Ukraine))».

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Пунктом 72 рішення Європейського суду з прав людини від 30 березня 2004 року в справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01) зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду розумність тривалості провадження повинна визначатись у світлі відповідних обставин справи та з огляду на критерії, передбачені прецедентною практикою Суду, зокрема складність справи, поведінка заявника, а також органів влади, пов’язаних зі справою».

Критерієм оцінювання розумності строку є складність справи, що може бути зумовлена як фактичними обставинами справи, так і різними правовими аспектами, пов'язаними зі справою опосередковано. Складність справи визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачених, підсудних та інкримінованих епізодів злочинної діяльності, характеру фактичних даних, що підлягають встановленню, кількості учасників справи (потерпілих, свідків), обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення судового слідства, забезпечення допомоги перекладача, об'єднання матеріалів справи тощо.

У пункті 116 рішення Європейського суду з прав людини від 12 березня 2009 року у справі «Вергельський проти України» зазначено: «розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів». При цьому ЄСПЛ зазначає, що відкладення розгляду справи, призначення і проведення експертизи, участь судді в розгляді інших справ, повернення кримінальної справи прокуророві з метою усунення допущених порушень кримінально-процесуального законодавства самі по собі не суперечать чинному законодавству, але не можуть призводити до порушення права особи на судочинство в розумний строк (рішення Європейського суду з прав людини від 13 липня 1983 року у справі «Цимерман і Штайген проти Швейцарії»). Не може також бути виправданням збільшення строків судового розгляду відсутність достатньої кількості суддів та їх перевантаженість. Згідно з позицією Європейського суду з прав людини Конвенція покладає на держави-учасниці обов’язок організувати свою судову систему таким чином, щоб суди мали змогу діяти відповідно до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції, зокрема розглядати справи впродовж «розумного строку» (рішення від 6 вересня 2005 року у справі «Павлюлінець проти України»).

В пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 квітня 1994 року № 3 «Про строки розгляду судами України кримінальних і цивільних справ» зазначено, що судам слід гостро реагувати на недоліки в роботі конвойних підрозділів МВС України та на випадки несвоєчасного виконання ухвал про привід підсудних, свідків і потерпілих. У разі неявки судове засідання без поважних причин прокурора або адвоката суд зобов’язаний провідомити про це відповідні органи.

Оскільки під час судового розгляду кримінальної справи (провадження) обов’язок з дотримання розумних строків покладено саме на суд, він зобов’язаний забезпечити належним чином явку учасників процесу.

У своїх письмових поясненнях суддя ВССУ Сахно Р.І. зазначив, що розгляд кримінальної справи в касаційному суді проводився в порядку, передбаченому главою 31 КПК України 1960 року, тобто колегія суддів суду касаційної інстанції в межах касаційних скарг перевіряла правильність установлення фактів апеляційним судом, висновок цього суду про доведеність винуватості засуджених осіб у вчиненому, правильність застосування кримінального закону, а також наявність чи відсутність істотних порушень кримінально-процесуального закону в ході досудового слідства та розгляду кримінальної справи по суті. При цьому вирок апеляційного суду стосувався близько шестидесяти епізодів злочинної діяльності.

Судові засідання по цій справі відбувались у дні засідань колегій судової палати у кримінальних справах, визначених зборами суддів, з урахуванням розгляду інших кримінальних проваджень.

Суддя Сахно Р.І. звернув увагу на те, що в ході організації судових засідань з боку захисників та засуджених, які клопотали про свою присутність у залі судового засідання касаційного суду, мали місце факти умисного неприбуття в судові засідання цього суду з метою, на його думку, свідомого затягування судового процесу.

Водночас, керуючись статтею 63 Конституції України та статтею 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», а також статтями 16-1, 21, 44, 46, 261 КПК 1960 року, колегія суддів касаційного суду забезпечила належні умови реалізації засудженими їх права на справедливий судовий розгляд, у тому числі дотримуючись принципів змагальності, рівності, об’єктивності та неупередженості.

Таким чином, в даному випадку, суддя ВССУ Сахно Р.І. вважає, що для повного, всебічного, об’єктивного розгляду справи вищезазначеного обсягу тривалий строк касаційного розгляду справи не є порушенням розумних строків і не суперечить процесуальному законодавству.

Вирок апеляційного суду Миколаївської області від 24 березня 2014 року стосовно ОСОБА_12 (заявника до Вищої ради юстиції) та інших набрав законної сили 23 грудня 2015 року. Для виконання ухвали касаційного суду справу було надіслано до суду першої інстанції з дотриманням вимог статті 400-3 КПК 1960 року.

У своїх додаткових письмових поясненнях від 21 квітня 2017 року стосовно обставин, викладених у заяві Катановича Г.С. від 21 жовтня 2015 року, що надійшли до Вищої ради правосуддя 21 квітня 2017 року (адресовані Першій Дисциплінарній палаті Вищої ради правосуддя), суддя ВССУ Сахно Р.І. вказав, що кримінальна справа щодо «НАЗВА_1» мала великий суспільний резонанс, оскільки вона є однією з самих небезпечних банд останніх десятиліть, на рахунку якої десятки гучних замовних вбивств і замахів на вбивства бізнесменів, політиків, громадських діячів, працівників правоохоронних органів та інших злочинів різного ступеня тяжкості.

За вироком апеляційного суду Миколаївської області від 24 березня 2014 року засуджено двадцять одну особу, в тому числі троє з них до вищої міри покарання (ОСОБА_1, ОСОБА_6 і ОСОБА_9) за вчинення близько шістдесяти епізодів злочинної діяльності. Обсяг кримінальної справи становив 371 том, а після розгляду ВССУ вказана кримінальна справа налічувала 378 томів, і є найбільшою кримінальною справою, яка була розглянута ВССУ за весь час його існування (зазначене підтверджується довідкою директора департаменту забезпечення діяльності судової палати у кримінальних справах ВССУ ОСОБА_31, складеною на усний запит судді Сахна Р.І.).

Суддя Сахно Р.І. зазначив, що не дивлячись на те, що на вирок апеляційного суду було подано касаційні скарги та численні доповнення до них (10 засуджених, 5 захисників), суд касаційної інстанції перевіряв законність і обґрунтованість вироку на користь інших від яких касаційні скарги не надходили (11 засуджених), оскільки це є обов’язком касаційного суду відповідно до вимог статті 395 КПК України 1960 року. Суд касаційної інстанції зобов’язаний забезпечити всебічну й об’єктивну перевірку справи в повному обсязі, незалежно від доводів касаційних скарг, щодо всіх засуджених, у тому числі тих, які не подавали і щодо яких не внесено скарги потерпілих.

Судові засідання по цій справі відбувались у дні засідань колегій судової палати, у кримінальних справах ВССУ, визначених зборами суддів, з урахуванням розгляду інших кримінальних проваджень.

Визначено, що критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: складність кримінального провадження, яка визначається з урахування кількості обвинувачуваних та кримінальних правопорушень щодо яких здійснюється провадження, обсяг та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; поведінка учасників кримінального провадження, а також інші критерії.

Розгляд даної справи, крім іншого, був також ускладнений наявним між засудженими ОСОБА_1 і ОСОБА_12 конфліктом інтересів.

ОСОБА_12 активно сприяв у розкритті злочинів, завдяки чому вдалось викрити всі, зазначені у вироку апеляційного суду, епізоди злочинної діяльності банди і суд, не зважаючи на безпосередню участь ОСОБА_12 в організації вбивств понад десять осіб, засудив його до 15 років ув’язнення, а ОСОБА_1, ОСОБА-6 і ОСОБА_9 – до довічного позбавлення волі.

Тактика захисту ОСОБА_1 полягала в тому, що при наявності трьох професійних захисників (ОСОБА_26, ОСОБА_25 та ОСОБА_27) максимально затягнути розгляд справи одночасно провокуючи суд на порушення кримінального процесу, тоді як ОСОБА_12 касаційну скаргу не подавав і бажав як скоріше отримати рішення касаційного суду і бути направленим у місця для відбування покарання.

Суддя Сахно Р.І. вказав, що незважаючи на таку складну обстановку під час судових засідань, колегія суддів робила все задля організації розгляду даної кримінальної справи.

Так, крім інших реагувань під час судового засідання, колегія суддів: неодноразово приймала рішення про зобов’язання захисників і працівників медичних установ надати відомості на підтвердження стану здоров’я учасників судового процесу та неможливості приймати участь у судових засіданнях; з медичної частини СІЗО були витребувані відомості про факти звернення засуджених, які трималися, під вартою, за допомогою до лікарів; було доручено радам адвокатів Херсонської, Миколаївської та м. Києва забезпечити прибуття адвокатів ОСОБА_27, ОСОБА_26 та ОСОБА_25 відповідно в судове засідання; було скеровано лист на адресу Державної пенітенціарної служби України та Головного управління Національної гвардії України про прийняти мір щодо недопущення зазначених порушень конвоювання засуджених до зали судових засідань у подальшому.

Також з боку захисників мали місце факти умисного неприбуття в судові засідання касаційного суду у зв’язку з чим колегія суддів неодноразово приймала рішення про відповідне реагування.

З огляду на викладене, суддя ВССУ Сахно Р.І. вважає, що колегія суддів касаційного суду, керуючись статтею 63 Конституції України та статтею 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», а також статтями 16-1, 21, 44, 45, 46, 261 КПК України 1960 року, забезпечила належні умови реалізації засудженими їх права на захист і справедливий судовий розгляд, у тому числі дотримуючись принципів змагальності, рівності, об’єктивності та неупередженості.

Крім того, суддя Сахно Р.І. звернув увагу на те, що ним в якості головуючого судді в складі колегій суддів судової палати у кримінальних справах ВССУ у період із 21-го жовтня 2014 року по 23 грудня 2015 року (в період розгляду кримінальної справи щодо ОСОБА_1 та інших) було розглянуто 90 кримінальних проваджень (справ), а також — 308 касаційних скарг і 11 подань про направлення кримінальних проваджень із одного суду до іншого.

Суддя Сахно Р.І. вважає, що в його діях відсутні підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

З огляду на вищевикладене, враховуючи пояснення судді ВССУ Сахна Р.І. та його додаткові пояснення, встановлено, що однією з причин тривалого розгляду справи в суді касаційної інстанції є багатоепізодичність справи та велика кількість учасників.

Кількість осіб, які беруть участь у розгляді справи, їх поведінка не можуть слугувати єдиним поясненням загальної тривалості провадження у справі (рішення Європейського суду з прав людини від 20 січня 2011 року у справі «Болдирєв проти України»).

Вищевказана кримінальна справа за касаційними скаргами засуджених розглядалася у ВССУ колегією суддів судової палати у кримінальних справах у складі: Крещенка А.М. – головуючого, суддів Сахна Р.І. (доповідача) та Пузиревського Є.Б.

Статтею 289 КПК України 1960 року встановлено, що якщо в судове засідання не з’явиться прокурор або захисник і якщо неможливо замінити їх іншими особами, слухання справи належить відкласти. Заміна захисника, що не з’явився, допускається тільки за згодою підсудного.

Прокуророві, а також захисникові, які вперше вступили у справу, суд зобов’язаний надати час, необхідний для ознайомлення з матеріалами справи і для підготовки до участі в судовому засіданні.

Про неявку прокурора або адвоката в судове засідання суд повідомляє відповідні органи.

Встановлено, що розгляд кримінальної справи № 5-2873к14 за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_22, ОСОБА_20, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_13, ОСОБА_21, ОСОБА_10, ОСОБА_14, а також захисників ОСОБА_26, ОСОБА_25, ОСОБА_27, ОСОБА_29, ОСОБА_30 на вирок апеляційного суду Миколаївської області від 24 березня 2014 року неодноразово відкладався:

21 жовтня 2014 року через клопотання захисника засудженого ОСОБА_6 – ОСОБА_23 про ознайомлення з матеріалами кримінальної справи;

11 листопада 2014 року – хвороба захисника ОСОБА_6 – адвоката ОСОБА_23 (зобов’язано захисника надати відповідні підтверджуючі документи);

2 грудня 2014 року – клопотання засудженого ОСОБА_6 – адвоката ОСОБА_24 про ознайомлення з матеріалами кримінальної справи;

23 грудня 2014 року – погане самопочуття засудженого ОСОБА_5, який не зміг взяти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, а також поганою якістю відеозв’язку з Миколаївським СІЗО по технічним причинам;

20 січня 2015 року – недоставка засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_6;

10 лютого 2015 року – надання засудженим часу для виступу;

17 лютого 2015 року – хвороба захисника засудженого ОСОБА_6 – адвоката ОСОБА_24;

17 березня 2015 року – хвороба адвоката ОСОБА_26;

7 квітня 2015 року – неявка без поважних причин адвоката ОСОБА_26;

28 квітня 2015 року – хвороба суддів ВССУ Крещенка А.М. та Пузиревського Є.Б.;

2 червня 2015 року – хвороба засудженого ОСОБА_6;

16 червня 2015 року – хвороба засудженого ОСОБА_1 та відсутність його захисника – адвоката ОСОБА_25;

25 серпня 2015 року неявка всіх адвокатів засудженого ОСОБА_1 (колегія суддів звернулася до рад адвокатів Миколаївської, Херсонської областей та міста Києва з метою дотримання розумних строків розгляду кримінальної справи);

15 вересня 2015 року – слухання суддями інших справ;

13 жовтня 2015 року – лікарняний судді Пузиревського Є.Б.;

17 листопада 2015 року – хвороба захисника ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_25;

16 грудня 2015 року – кримінальну справу знято з розгляду через значне навантаження та великий об’єм.

Крім того, згідно із Законом України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання» № 838-VIII (Закон Савченко), яким внесено зміни до Кримінального кодексу України, один день попереднього ув’язнення зараховується судом за два дні позбавлення волі.

На підставі вказаного Закону члени «НАЗВА_1» почали виходити з місць позбавлення волі з кінця 2015 року (серед них засуджений ОСОБА_12 – заява якого надійшла до Вищої ради юстиції з Адміністрації Президента України).

З огляду на вищезазначене, враховуючи великий обсяг кримінальної справи, її багатоепізодичність, велику кількість учасників, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді ВССУ Сахна Р.І.

Відповідно до пункту 12.37 Регламенту Вищої ради правосуддя за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.

Пунктом 12.38 цього Регламенту передбачено, що якщо Дисциплінарною палатою ухвалено рішення про відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарне провадження припиняється.

З огляду на викладене, керуючись статтею 108, пунктом 32 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 12.22–12.39 Регламенту Вищої ради правосуддя, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

 

вирішила:

 

відмовити у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Сахна Романа Івановича.

Дисциплінарне провадження стосовно судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Сахна Романа Івановича припинити.

Рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

 

 

Головуючий на засіданні

Першої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя                                             В.К. Комков

 

Члени Першої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя                                            М.Б. Гусак

                                                                                                     В.В. Шапран