Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Маловацького О.В., членів Гусака М.Б. та залученого із Третьої Дисциплінарної палати члена Вищої ради правосуддя Овсієнка А.А., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Шапрана В.В., за результатами попередньої перевірки дисциплінарних скарг Кривоноса Олексія Остаповича стосовно суддів Печерського районного суду міста Києва Батрин Олесі Василівни, апеляційного суду міста Києва Невідомої Тетяни Олексіївни, Гаращенка Дмитра Руслановича, Пікуль Антоніни Адольфівни, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Кузнєцова Віктора Олексійовича та Верховного Суду України Охрімчук Людмили Іванівни,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 22 березня 2017 року, 25 травня 2017 року з Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та 29 травня 2017 року з Апарату Верховної Ради України надійшли дисциплінарні скарги Кривоноса О.О. про порушення суддею Печерського районного суду міста Києва Батрин О.В., суддями апеляційного суду міста Києва Невідомою Т.О., Гаращенком Д.Р., Пікуль А.А., суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Кузнєцовим В.О. та суддею Верховного Суду України Охрімчук Л.І. норм права при розгляді, апеляційному, касаційному переглядах та при вирішенні питання щодо допуску до перегляду Верховним Судом України цивільної справи № 757/5376/16-ц за позовом Кривоноса О.О. до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи: комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва», ОСОБА-1, ОСОБА-2, ОСОБА-3, ОСОБА-4, ОСОБА-5, ОСОБА-6, про визнання рішення протиправним та зобов’язання вчинити дії.
У зв’язку з викладеним автор скарг просив притягнути суддю Печерського районного суду міста Києва Батрин О.В., суддів апеляційного суду міста Києва Невідому Т.О., Гаращенка Д.Р., Пікуль А.А., суддю Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Кузнєцова В.О., суддю Верховного Суду України Охрімчук Л.І. до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 22 березня 2017 року, 25 травня 2017 року та 29 травня 2017 року дисциплінарні скарги Кривоноса О.О. за єдиними унікальними номерами К-416/1/7-17, 641/0/20-17, К-416/4/7-17 передано члену Вищої ради правосуддя Шапрану В.В. для проведення попередньої перевірки.
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» і Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ.
Згідно з пунктом 31 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» заяви (скарги) щодо поведінки суддів місцевих та апеляційних судів, отримані Вищою кваліфікаційною комісією суддів України до набрання чинності цим Законом, передаються для розгляду Вищій раді правосуддя, якщо на день набрання чинності цим Законом Комісією не прийнято рішення про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарної справи.
Частиною другою статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що дисциплінарне провадження щодо суддів здійснюють Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги збирає у разі необхідності інформацію, документи, інші матеріали для перевірки викладених у скарзі обставин та складає вмотивований висновок з пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарних скарг Кривоноса О.О. член Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Шапран В.В. уніс пропозицію про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Батрин О.В., суддів апеляційного суду міста Києва Невідомої Т.О., Гаращенка Д.Р., Пікуль А.А., судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Кузнєцова В.О. та судді Верховного Суду України Охрімчук Л.І.
Здійснивши попереднє вивчення та перевірку дисциплінарних скарг, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Шапрана В.В., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Батрин О.В., суддів апеляційного суду міста Києва Невідомої Т.О., Гаращенка Д.Р., Пікуль А.А., судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Кузнєцова В.О. та судді Верховного Суду України Охрімчук Л.І. з огляду на таке.
У дисциплінарній скарзі Кривонос О.О. посилається на те, що суддею Печерського районного суду міста Києва Батрин О.В. при прийнятті рішення про відмову у задоволенні позову Кривоноса О.О. до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи: комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва», ОСОБА-1, ОСОБА-2, ОСОБА-3, ОСОБА-4, ОСОБА-5, ОСОБА-6, про визнання рішення протиправним та зобов’язання вчинити дії не було взято до уваги усі п’ять пунктів вимог, викладених Кривоносом О.О. в прохальній частині позовної заяви, та не спростовано їх. Автор скарг зазначає, що суддею Батрин О.В. на неодноразові звернення не було надіслано повний текст судового рішення на адресу скаржника та лише 7 вересня 2016 року після звернення Кривоноса О.О. до органів вищого рівня рішення Печерського районного суду міста Києва від 13 липня 2016 року було йому відправлено.
Крім того, в дисциплінарній скарзі Кривоносом О.О. порушено питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційного суду міста Києва Невідомої Т.О., Гаращенка Д.Р., Пікуль А.А. та судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Кузнєцова В.О. у зв’язку з тим, що ним не розглянуто по суті його апеляційну скаргу та повернуто її без поважних скаржнику. Автор скарг вважає, що суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Кузнєцовим В.О. не розглянуто по суті вимоги касаційної скарги, сфальсифіковано судове рішення та повернуто без розгляду касаційну скаргу, якою підтверджувались незаконні дії Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, а також суддів першої та другої інстанцій. У поданих дисциплінарних скаргах зазначено, що суддею Верховного Суду України Охрімчук Л.І. безпідставно відмовлено у розгляді заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України, а відповідне рішення прийнято на підставі сфальсифікованих матеріалів справи.
У письмових поясненнях, які надійшли до Вищої ради правосуддя 11 квітня 2017 року, суддя Печерського районного суду міста Києва Батрин О.В. зазначила, що у мотивувальній частині прийнятого судового рішення від 13 липня 2016 року нею викладено встановлені судом обставини і визначені відповідно до них правовідносини; мотиви, на підставі яких суд вважав встановленою наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувались вимоги позивача та заперечення відповідача, третіх осіб; мотиви, з яких суд брав до уваги та відхиляв докази; вказівки на нормативно-правові акти, котрими керувався суд при ухваленні судового рішення, а також зазначено норми процесуального права, яким керувався суд при прийнятті судового рішення. Водночас суддею наголошено на тому, що доводи Кривоноса О.О. про те, що прийняте рішення у цивільній справі № 757/5376/16-ц не спростовує обставин, на які він посилався як на підставу для задоволення позовних вимог, не відповідають дійсності. Крім того, суддя Батрин О.В. у наданих письмових поясненнях зазначила, що доводи скаржника про те, що на його неодноразові звернення до суду про надіслання копії судового рішення були проігноровані та лише через два місяці видано останньому копію рішення, не є достовірними, оскільки після оголошення вступної та резолютивної частин рішення суду представнику позивача – ОСОБА-7 було вручено копію судового рішення з викладом вступної та резолютивної частин.
Враховуючи, що статтею 222 Цивільного процесуального кодексу України не передбачено надсилання повного тексту судового рішення особам, яким було вручено вступну та резолютивну частини судового рішення, суд не надсилав позивачу копію повного тексту судового рішення. Згідно з поясненнями судді Батрин О.В. будь-яких звернень позивача чи його представника до суду із заявами чи клопотаннями про надання копії судового рішення протягом двох місяців із дня його прийняття, про які Кривонос О.О. стверджує у скарзі, до суду не надходило.
У письмових поясненнях, які надійшли до Вищої ради правосуддя 25 квітня 2017 року від суддів апеляційного суду міста Києва Невідомої Т.О., Гаращенка Д.Р., Пікуль А.А., суддями зазначено, що під час апеляційного перегляду цивільної справи № 757/5376/16-ц за позовом Кривоноса О.О. до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи: комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва», ОСОБА-1, ОСОБА-2, ОСОБА-3, ОСОБА-4, ОСОБА-5, ОСОБА-6, про визнання рішення протиправним та зобов’язання вчинити дії апеляційним судом міста Києва в порядку статті 303 Цивільного процесуального кодексу України було перевірено законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Також суддями наголошено на тому, що висновки районного суду щодо підстав для відмови у задоволенні позовних вимог відповідали обставинам справи та положенням матеріального права, при ухваленні рішення суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Кривоноса О.О., заявлених до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації. Обставин, які б дали суду апеляційної інстанції підстави для спростування вказаних висновків суду першої інстанції, апеляційна скарга Кривоноса О.О. не містила, в ході апеляційного розгляду таких обставин також не було встановлено. При апеляційному перегляді рішення апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції дано належну оцінку доводам позивача в сукупності з усіма дослідженими судом доказами, встановлено, що висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують їх, а тому підстав для скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачала, що і відобразилось в ухвалі апеляційного суду міста Києва від 12 жовтня 2016 року.
У письмових поясненнях, які надійшли до Вищої ради правосуддя 21 квітня 2017 року, суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Кузнєцовим В.О. зазначено, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 грудня 2016 року у відкритті касаційного провадження було відмовлено з підстав, передбачених пунктом 5 частини четвертої статті 328 Цивільного процесуального кодексу України, зокрема через необґрунтованість касаційної скарги і відсутність необхідності перевірки матеріалів справи. Перевіривши в межах касаційної скарги правильність застосування норм матеріального та процесуального права судами попередніх інстанцій, суддя касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга заявника не підлягає задоволенню, оскільки судами зроблено правильні висновки про відмову у задоволенні позову у зв’язку з тим, що позивачем не надано доказів на підтвердження, що саме Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією закрито сміттєпровід у під’їзді, де проживає Кривонос О.О., оскільки будь-які рішення щодо закриття сміттєпроводів, перенесення сміттєвих контейнерів чи встановлення воріт в арочному проїзді у двір АДРЕСА-1 відповідачем не приймались, а резолюція на заяві ініціативної групи від 15 жовтня 2015 року не є рішенням владного органу.
Згідно з частиною другою статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарна скарга подається у письмовій формі та повинна містити, зокрема, конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до частини першої статті 106 цього Закону може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді, а також посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені скаржником відомості.
Статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено вичерпний перелік підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
За результатами попередньої перевірки у діях судді Печерського районного суду міста Києва Батрин О.В., суддів апеляційного суду міста Києва Невідомої Т.О., Гаращенка Д.Р., Пікуль А.А., судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Кузнєцова В.О. та судді Верховного Суду України Охрімчук Л.І. не встановлено ознак дисциплінарних проступків, які, на думку автора скарги, є підставою для притягнення вказаних суддів до дисциплінарної відповідальності, а доводи скарги фактично зводяться до незгоди із прийнятими судовими рішеннями.
Відповідно до Київських рекомендацій Організації з безпеки і співробітництва в Європі щодо незалежності судочинства у Східній Європі, на Південному Кавказі та у Середній Азії (Київ, 23–25 червня 2010 року) процедура притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності повинна стосуватися підтверджених випадків порушення правил професійної поведінки, які є значними, неприпустимими та, крім цього, ганьблять репутацію суддівства. Дисциплінарна відповідальність суддів не може бути наслідком змісту їхніх рішень або вироків, включаючи відмінності у юридичному тлумаченні між судами, наслідком прикладів суддівських помилок чи критики суддів.
Декларацією щодо принципів незалежності судової влади, прийнятої Конференцією голів Верховних судів країн Центральної та Східної Європи (о. Бріюні, Хорватія, 14 жовтня 2015 року), закріплено принципи, які встановлюють стандарти незалежності судової влади як однієї з трьох гілок державної влади, згідно з якими жоден суддя не повинен притягатися до дисциплінарної відповідальності чи звільнятися за ухвалені ним судові рішення, крім як у разі грубої недбалості чи навмисного порушення закону.
Конституційний Суд України у рішенні від 23 травня 2001 року у справі № 6-рп/2001 вказав, що відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійсненні правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону (частина перша статті 129 Конституції України). Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов’язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов’язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов’язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року).
У зв’язку з викладеним доводи автора скарг стосовно порушення суддею Печерського районного суду міста Києва Батрин О.В. норм права при прийнятті судового рішення від 13 липня 2016 року, суддями апеляційного суду міста Києва Невідомою Т.О., Гаращенком Д.Р., Пікуль А.А. при прийнятті ухвали від 12 жовтня 2016 року, суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Кузнєцовим В.О. при прийнятті ухвали від 15 грудня 2016 року та суддею Верховного Суду України Охрімчук Л.І. при прийнятті ухвали від 28 квітня 2017 року не можуть бути взяті до уваги, оскільки Вища рада правосуддя діє в межах повноважень, визначених статтею 131 Конституції України та статтею 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», і не наділена повноваженнями оцінювати законність судового рішення та перевіряти його правовий зміст.
Незгода автора скарг із прийнятими суддями рішеннями не може бути підставою для притягнення їх до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.
Оскільки за результатами попередньої перевірки скарг Кривоноса О.О. та доданих до них матеріалів встановлено, що доводи скаржника зводяться до незгоди з рішенням Печерського районного суду міста Києва від 13 липня 2016 року, ухвалою апеляційного суду міста Києва від 12 жовтня 2016 року, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 грудня 2016 року та ухвалою Верховного Суду України від 28 квітня 2017 року, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно згаданих суддів.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, керуючись статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Батрин Олесі Василівни, суддів апеляційного суду міста Києва Невідомої Тетяни Олексіївни, Гаращенка Дмитра
Руслановича, Пікуль Антоніни Адольфівни, судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Кузнєцова Віктора Олексійовича та судді Верховного Суду України Охрімчук Людмили Іванівни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя О.В. Маловацький
Член Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя М.Б. Гусак
Член Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя А.А. Овсієнко
