X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Перша Дисциплінарна палата
Ухвала
Київ
27.04.2018
№
1296/1дп/15-18
Про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Лиходєдова А.В.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Комкова В.К., членів Говорухи В.І., Гусака М.Б., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Шапрана В.В. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Суржика Віктора Дмитровича стосовно судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Лиходєдова Андрія Віталійовича,

 

встановила:

 

до Вищої ради правосуддя 15 серпня 2017 року надійшла дисциплінарна скарга Суржика В.Д. щодо неналежної, на думку автора скарги, поведінки судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Лиходєдова А.В. під час розгляду кримінального провадження № 215/334/16-к за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 187 Кримінального кодексу України (далі – КК України).

У дисциплінарній скарзі обвинувачений ОСОБА_4 зазначає про обмеження його суддею у праві ставити запитання потерпілим під час допиту останніх у судовому засіданні 7 червня 2016 року, розгляд суддею питання про продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без участі захисника, а також прийняття суддею безпідставних судових рішень щодо відмови у задоволенні клопотання обвинуваченого про відмову від захисника ОСОБА-1 та про відмову у задоволенні самостійної заяви ОСОБА-1 про відмову від здійснення захисту ОСОБА_4

Також у дисциплінарній скарзі скаржником зазначено про допущення суддею поведінки, що порушує правила суддівської етики та підриває авторитет правосуддя, зокрема щодо допущення суддею висловлювань після судових засідань, які принижували честь і гідність обвинуваченого.

Вказані дії скаржник кваліфікує як відмову у доступі до правосуддя, істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, порушення правил щодо відводу, а також допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя.

У зв’язку з викладеним автор скарги просив притягнути суддю Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Лиходєдова А.В. до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 16 серпня 2017 року дисциплінарну скаргу Суржика В.Д. передано члену Вищої ради правосуддя Олійник А.С. для проведення попередньої перевірки.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу матеріалу від 7 лютого 2018 року дисциплінарну скаргу Суржика В.Д. передано члену Вищої ради правосуддя Шапрану В.В. для проведення попередньої перевірки.

За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Суржика В.Д. член Першої Дисциплінарної палати Шапран В.В. вніс пропозицію відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Лиходєдова А.В.

Здійснивши попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Шапрана В.В., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Лиходєдова А.В. з огляду на таке.

У провадженні судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Лиходєдова А.В. перебуває кримінальне провадження № 215/334/16-к за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 187 КК України.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 липня 2016 року (головуючий суддя Мельник Ю.П.) у задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Лиходєдова А.В. у розгляді кримінального провадження № 215/334/16-к відмовлено.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 вересня 2016 року строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 продовжено на 60 днів по 1 грудня 2016 року включно.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 жовтня 2016 року прийнято відмову обвинуваченого ОСОБА_4 від його захисника – адвоката ОСОБА-2.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 9 лютого 2017 року прийнято відмову адвоката ОСОБА-3 від виконання обов’язків щодо захисту обвинуваченого ОСОБА_4

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 березня 2017 року (головуючий суддя Демиденко Ю.Ю.) відмовлено у задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід судді Лиходєдова А.В. у розгляді кримінального провадження № 215/334/16-к.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 березня 2017 року відмовлено у задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_4 про відмову від захисника ОСОБА-1.

Підставою для відмови у задоволенні заяви обвинуваченого від захисника ОСОБА-1 був той факт, що обвинувачений ОСОБА_4 чи його родичі не уклали договір про надання послуг захисника з іншим захисником.

З огляду на те, що частиною першою статті 54 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) передбачено право обвинуваченого відмовитись від захисника або змінити його, але частиною третьою вказаної статті обмежено це право у разі здійснення захисту за призначенням, враховуючи численні зміни захисників в межах розгляду кримінального провадження як під час досудового розслідування, так і на стадії судового розгляду, а також те, що адвоката ОСОБА-1. призначено за дорученням суду центром безоплатної вторинної правової допомоги, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення відмови від захисника та кваліфікував вказані дії як зловживання обвинуваченим своїм процесуальним правом на захист.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 травня 2017 року повторно відмовлено у задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_4 про відмову від захисника ОСОБА-1 за аналогічними підставами.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу від 12 червня 2017 року у задоволенні заяви адвоката ОСОБА-1 про відмову від виконання своїх обов’язків у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 відмовлено.

Як убачається з мотивувальної частини вказаного судового рішення, суд дійшов висновку, що неодноразові відмови обвинуваченого від захисника за призначенням, грубість стосовно захисників, відмова попереднього захисника ОСОБА-5 від здійснення захисту свідчили про зловживання з боку обвинуваченого правом на захист з метою затягування судового розгляду та створення умов для того, щоб захисники не мали можливості дійти згоди з ним стосовно способу захисту та відмовлялися від здійснення захисту обвинуваченого. Виходячи з принципу законності, врахувавши обставини, за яких раніше призначалися та змінювалися захисники у цьому провадженні, суд вважав за необхідне відмовити захиснику ОСОБА-1 у задоволенні його заяви про відмову від виконання своїх обов’язків.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 5 вересня 2017 року відмовлено у задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_4 про повторну відмову від захисника ОСОБА-1 (заміну захисника за призначенням).

Відповідно до частини першої статті 54 КПК України підозрюваний, обвинувачений має право відмовитися від захисника або замінити його.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 49 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов’язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але через відсутність коштів чи з інших об’єктивних причин не може його залучити самостійно.

Доводи автора скарги щодо безпідставності відмови у задоволенні клопотань обвинуваченого про відмову від захисника ОСОБА-1 та щодо відмови у задоволенні самостійної заяви ОСОБА-1 про відмову від здійснення захисту ОСОБА_4, які кваліфіковані ним як істотне порушення норм процесуального права, відмова у доступі до правосуддя, а також порушення правил щодо відводу не підтвердились під час проведення попередньої перевірки та спростовуються доводами суду, викладеними у мотивувальних частинах вказаних вище судових рішень. Вказані дії судді реалізовані ним у межах наданих КПК України повноважень та з метою дотримання вимог частини першої статті 318 КПК України, якою регламентовано, що судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку.

Стосовно доводів автора скарги щодо прийняття 22 вересня 2016 року суддею Лиходєдовим А.В. ухвали про продовження обвинуваченому Суржику В.Д. строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою за відсутності захисника обвинуваченого необхідно зазначити таке.

Частиною першою статті 52 КПК України передбачено випадки обов’язкової участі захисника у кримінальному провадженні.

Обвинувачений ОСОБА_4 не належав до категорії осіб, на яких розповсюджувалась вказана вище норма закону, а також не обвинувачувався у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Під час попередньої перевірки встановлено, що під час розгляду клопотання прокурора про продовження Суржику В.Д. строку тримання під вартою судом було заслухано думку обвинуваченого, що заперечував проти вказаного клопотання.

Вища рада правосуддя діє в межах повноважень, визначених статтею 131 Конституції України та статтею 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», і не наділена повноваженнями оцінювати законність судового рішення та перевіряти його правовий зміст. Виключне право перевірки законності і обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством.

Таким чином, доводи дисциплінарної скарги полягають у власному тлумаченні скаржником норм процесуального закону, зокрема статті 52 КПК України, та зводяться до незгоди з ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 вересня 2016 року про продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу.

Щодо доводів автора скарги про вчинення суддею Лиходєдовим А.В. під час судового засідання 7 червня 2016 року неправомірних дій, які полягали в обмеженні обвинуваченого ставити запитання потерпілим під час допиту, а також про безпідставне винесення на обговорення учасників судового процесу питання про видалення обвинуваченого із залу суду та подальшу відмову у вжитті вказаного заходу у зв’язку із проявом неповаги до суду, необхідно зазначити таке.

Відповідно до пункту 10 частини третьої статті 42 КПК України обвинувачений має право під час процесуальних дій ставити запитання.

У судовому засіданні від 7 червня 2016 року здійснювався допит потерпілих, під час якого прокурором п’ять разів заявлялись клопотання про зняття запитань, що ставились обвинуваченим. У порядку частини третьої статті 352, статті 353 КПК України з власної ініціативи суду знято п’ять запитань обвинуваченого до потерпілих, оскільки ці запитання за своїм змістом або були неетичні стосовно потерпілих або повторювались, тобто потерпілі на них вже надали відповіді, в тому числі на запитання самого обвинуваченого.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що за неповагу до суду й судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності. Зазначена конституційна норма у повному обсязі кореспондується із вимогами статті 50 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої прояв неповаги до суду чи судді з боку осіб, які є учасниками процесу або присутні в судовому засіданні, має наслідком відповідальність, установлену законом.

Підтримання незалежності і поваги до суду є прямим обов’язком суду, а не його правом. Ігнорування суддями своїх прямих обов’язків у будь-який спосіб є неприпустимим, а тому жоден випадок прояву неповаги до суду не повинен залишатись без належного реагування органів судової влади.

Відповідно до частини другої статті 329 КПК України сторони та учасники кримінального провадження, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов’язані додержуватися порядку в судовому засіданні і беззаперечно підкорятися відповідним розпорядженням головуючого у судовому засіданні.

Згідно з частиною першою статті 330 КПК України, якщо обвинувачений порушує порядок у залі судового засідання або не підкоряється розпорядженням головуючого у судовому засіданні, останній попереджає обвинуваченого про те, що в разі повторення ним зазначених дій його буде видалено з зали судового засідання. При повторному порушенні обвинуваченим порядку судового засідання він може бути видалений за ухвалою суду з зали засідання тимчасово або на весь час судового розгляду. Якщо такий обвинувачений не представлений захисником, суд зобов’язаний залучити захисника для здійснення захисту за призначенням і відкласти судовий розгляд на строк, необхідний для його підготовки до захисту. Після повернення до зали засідання обвинуваченому надається можливість ознайомитися з доказами, які були досліджені, а також з рішеннями, які були ухвалені за його відсутності, та дати пояснення щодо них. У разі видалення обвинуваченого на весь час судового розгляду, судове рішення, яким закінчено провадження в суді, негайно оголошується обвинуваченому після його ухвалення.

Під час попередньої перевірки не встановлено обставин, які б свідчили про обмеження обвинуваченого під час судового засідання 7 червня 2016 року у реалізації права ставити запитання потерпілим.

Стосовно доводів автора скарги про допущення суддею Лиходєдовим А.В. порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя, необхідно зазначити таке.

Відповідно до частини першої статті 58 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» питання етики суддів визначається Кодексом суддівської етики.

Однак Суржик В.Д. у своїй скарзі щодо неправомірних дій судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Лиходєдова А.В. не зазначив, які саме норми Кодексу суддівської етики було порушено суддею.

Стаття 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» містить вичерпний перелік підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Частиною першою статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено підстави дисциплінарної відповідальності судді, а саме зазначено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження, зокрема у зв’язку з незаконною відмовою у доступі до правосуддя або іншим істотним порушенням норм процесуального права, порушенням правил щодо відводу, допущенням суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, прояву неповаги до учасників судового процесу.

Відповідно до частини другої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарна скарга подається у письмовій формі та повинна містити, зокрема, конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до частини першої статті 106 цього Закону може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді, а також посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені скаржником відомості.

Проте за результатами попередньої перевірки не встановлено обставин, які б вказували на незаконну відмову суддею Лиходєдовим А.В. у доступі до правосуддя або інше істотне порушення норм процесуального права, порушення правил щодо відводу, допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, прояв неповаги до учасників судового процесу.

Згідно з частиною шостою статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями.

Оскільки за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Суржика В.Д. та доданих до неї матеріалів встановлено, що у діях судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Лиходєдова А.В. відсутні ознаки дисциплінарного правопорушення, передбаченого підпунктами «а», «д» пункту 1, пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Лиходєдова А.В.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, керуючись статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,

 

ухвалила:

 

відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Лиходєдова Андрія Віталійовича.

Ухвала про відмову у відкритті дисциплінарної справи оскарженню не підлягає.

 

 

 

Головуючий на засіданні

Першої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя

В.К. Комков

 

 

Члени Першої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя

В.І. Говоруха

М.Б. Гусак