Вища рада юстиції, розглянувши висновок та матеріали перевірки, проведеної членом Вищої ради юстиції за зверненням директора товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Герекс» Герасименка О.К. стосовно судді Вищого адміністративного суду України Зайця Володимира Степановича,
встановила:
до Вищої ради юстиції 10 грудня 2014 року за вхідним № 65/3/13-14 та 19 грудня 2014 року за вхідним № 65/4/13-14 (направлене Вищою кваліфікаційною комісією суддів України) надійшло звернення директора товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Герекс» (далі – ТОВ) Герасименка О.К. щодо порушення строків розгляду касаційної скарги суддею Вищого адміністративного суду України (далі – ВАС України) Зайцем Володимиром Степановичем.
Автор звернення зазначив, що ТОВ звернулось із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2014 року у справі за позовом ТОВ до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання дій незаконними, скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії. 27 червня 2014 року ВАС України було прийнято ухвалу про відкриття касаційного провадження (суддя Заяць В.С.), проте станом на 8 грудня 2014 року справа не була призначена до розгляду. Тому автор звернення вказує на неправомірність дій судді ВАС України Зайця В.С.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалів між членами Вищої ради юстиції від 6 жовтня 2015 року зазначене звернення передано члену Вищої ради юстиції для здійснення перевірки.
За результатами перевірки член Вищої ради юстиції дійшов висновку про відсутність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності та запропонував відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Вищого адміністративного суду України Зайця В.С.
На засіданні 19 квітня 2016 року дисциплінарна секція Вищої ради юстиції дійшла висновку рекомендувати Вищій раді юстиції прийняти рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Вищого адміністративного суду України Зайця В.С.
Дослідивши матеріали перевірки, заслухавши доповідача – члена Вищої ради юстиції, врахувавши висновок дисциплінарної секції, Вища рада юстиції вважає, що слід відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Вищого адміністративного суду України Зайця В.С. з огляду на таке.
ОСОБА_3 звернулось із позовом до ОСОБА_2 про визнання дій відповідача незаконними, скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 5859258 від 13 вересня 2013 року, про зобов’язання відповідача здійснити державну реєстрацію прав із внесенням запису до Державного реєстру речових прав на належні ТОВ 226/1000 частини нежилих приміщень, а саме групи приміщень № 6 загальною площею 2080,7 кв. м, зобов’язання відповідача оформити та видати ТОВ витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на належне нерухоме майно, яке складається з 226/1000 частини нежилих приміщень, а саме групи приміщень № 6 загальною площею 2080,7 кв. м.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2013 року позовні вимоги задоволено повністю.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2014 року апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2013 року скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.
26 червня 2014 року до ВАС України надійшла касаційна скарга ТОВ, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, скаржник просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
27 червня 2014 року суддею ВАС України Зайцем В.С. винесено ухвалу, якою відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ та витребувано з Окружного адміністративного суду міста Києва за позовом ТОВ до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання дій незаконними, скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії.
Ухвалою судді ВАС України Зайця В.С. від 23 січня 2015 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження на 5 лютого 2015 року.
5 лютого 2015 року ухвалою колегії суддів ВАС України (суддя-доповідач Заяць В.С., судді: Голяшкін О.В., Маслій В.І.) призначено справу до касаційного розгляду в судовому засіданні на 25 лютого 2015 року. В ухвалі вказано, що під час розгляду справи колегія суддів дійшла висновку про необхідність її розгляду в судовому засіданні.
Відповідно до довідки від 25 лютого 2015 року, складеної секретарем судового засідання ОСОБА_4, в судове засідання, призначене на 25 лютого 2015 року о 14 годині 00 хвилин, не прибула жодна з осіб, які беруть участь у справі, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
25 березня 2015 року ухвалою ВАС України (суддя-доповідач Заяць В.С., судді: Голяшкін О.В., Стрелець Т.Г.), яка розглянута в порядку письмового провадження, касаційну скаргу ТОВ залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2014 року залишено без змін.
Свою правову позицію колегія суддів ВАС України пояснила тим, що єдиний майновий комплекс є складною річчю (нерухомим майном), до складу якої, зокрема, входять інші нерухомі речі, речові права на які підлягають державній реєстрації. У зв’язку з цим при проведенні державної реєстрації права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс подаються документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності щодо кожного об’єкта нерухомого майна, що входить до складу єдиного майнового комплексу.
З аналізу зазначених норм колегія суддів ВАС України дійшла висновку, що, оскільки приміщення площею 2080,7 кв. м не виділено як окремий об’єкт нерухомого майна із цілісного майнового комплексу загальною площею 9216,50 кв. м, проведення державної реєстрації права власності на частину без реєстрації відповідного об’єкта в цілому є неможливим.
Тому колегія суддів Вищого адміністративного суду України погодилась із висновком суду апеляційної інстанції, що відповідач, відмовивши позивачу у проведенні державної реєстрації права власності на належне нерухоме майно, яке складається з 226/1000 частини нежилих приміщень, а саме: групи приміщень № 6 загальною площею 2080,7 кв. м, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. А доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та встановлених обставин справи.
Згідно з частиною другою статті 58 Конституції України ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
З огляду на цей конституційний принцип при вирішенні питання про наявність (відсутність) підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності слід виходити з кваліфікації дій, визначених як дисциплінарні порушення судді на час вчинення суддею дій, щодо яких проводилась перевірка.
Відповідно до статті 2141 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) касаційна скарга має бути розглянута протягом одного місяця з дня одержання судом касаційної інстанції адміністративної справи.
Зазначена адміністративна справа надійшла до суду 27 листопада 2014 року, а розглянута судом касаційної інстанції 25 березня 2015 року, тобто строк розгляду касаційної скарги, встановлений статтею 2141 КАС України, суддею порушено.
Крім того, з дати надходження касаційної скарги ТОВ до ВАС України (27 червня 2014 року) до дати винесення судом рішення (25 березня 2015 року) минуло майже 9 місяців.
Тому можна стверджувати, що суддею Зайцем В.С. допущено порушення строку розгляду касаційної скарги, встановленого КАС України, а також має місце тривалий строк перебування у ВАС України касаційної скарги з часу її надходження до ВАС України. Проте перевіркою не встановлено умисних дій чи бездіяльності судді, які можна було б кваліфікувати як невжиття саме суддею заходів щодо розгляду касаційної скарги.
Порушення встановленого статтею 2141 КАС України строку розгляду касаційної скарги не може бути кваліфіковано як дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 2 частини першої статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», – невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.
У поясненнях, наданих Вищій раді юстиції, суддя Заяць В.С. зазначив, що було відкрито касаційне провадження 27 червня 2014 року і витребувано справу. 27 листопада 2014 року вказана справа надійшла на адресу суду. Проте, як наголошує суддя, станом на 1 грудня 2014 року у нього в провадженні перебувало 269 справ. 25 лютого 2015 року через неявку сторін розгляд справи був відкладений, а 25 березня 2015 року у зв’язку із неявкою сторін справа була розглянута в порядку письмового провадження.
Згідно з даними, що характеризують суддю, наданими Вищій раді юстиції головою ВАС України, у 2014 році до судді Зайця В.С. надійшло 888 справ і матеріалів, 2015 року – 783 справи та матеріали. Серед них – позовні заяви, виборчі апеляційні скарги, касаційні скарги, заяви про допуск справи до провадження Верховного Суду України (до 29 березня 2015 року), інші матеріали, для яких Кодекс адміністративного судочинства України передбачає окремі строки вирішення питання про відкриття провадження/допуску справи до провадження та розгляду. Цей показник у 2014 році майже відповідає середньому показнику надходження справ і матеріалів до одного судді ВАС України (903 одиниці) та у 2015 році перевищує середній показник на 67 одиниць. За даними ВАС України, у 2014 та 2015 роках Верховний Суд України скасував по 2 судових рішення, ухвалених у справах, суддею-доповідачем у яких був Заяць В.С.
За результатами перевірки відомостей, викладених у зверненні директора ТОВ Герасименка О.К., підстав для притягнення судді ВАС України Зайця В.С. до дисциплінарної відповідальності, визначених статтею 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції, що діяла на час надходження звернення директора ТОВ Герасименка О.К. до Вищої ради юстиції), не встановлено.
Частиною дев’ятою статті 95 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що у разі відсутності підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності орган, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, приймає рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи щодо судді.
З огляду на зазначене Вища рада юстиції погоджується з висновком дисциплінарної секції та вважає, що підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Вищого адміністративного суду України Зайця В.С. немає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 27, 37 Закону України «Про Вищу раду юстиції» та статтею 95 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища рада юстиції
вирішила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Вищого адміністративного суду України Зайця Володимира Степановича.
Голова Вищої ради юстиції І.М. Бенедисюк
