Вища рада юстиції, розглянувши висновок та матеріали перевірки, проведеної членом Вищої ради юстиції Маловацьким Олексієм Володимировичем за скаргою Власова Михайла Геннадійовича від 11 листопада 2014 року стосовно судді Вищого адміністративного суду України Олексієнка Миколи Миколайовича,
встановила:
До Вищої ради юстиції (далі – ВРЮ) 11 листопада 2014 року надійшла скарга Власова М.Г. від 11 листопада 2014 року щодо порушення законодавства суддею Вищого адміністративного суду України (далі – ВАСУ) Олексієнком М.М. під час вирішення питання про прийняття касаційної скарги ОСОБИ 1.
У своїй скарзі Власов М.Г. зазначає, що суддя Олексієнко М.М. ухвалою від 24 жовтня 2014 року неправомірно зобов’язав сплатити ОСОБУ 1 судовий збір за розгляд судом касаційної скарги, чим завдав ОСОБІ 1 матеріальної та моральної шкоди, та протиправно вказав, що ухвала суду про залишення касаційної скарги без руху оскарженню не підлягає.
На підставі пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» з дня набрання чинності цим Законом (11 квітня 2014 року) повноваження членів Вищої ради юстиції, крім тих, які перебувають у цьому органі за посадою, припинено.
Новий повноважний склад Вищої ради юстиції сформовано 4 червня 2015 року.
Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу матеріалів між членами ВРЮ від 2 жовтня 2015 року № В-591/3/7-14 вказану скаргу передано члену ВРЮ Маловацькому О.В. для здійснення перевірки.
З метою проведення повної та об’єктивної перевірки обставин, викладених у скарзі, судді надіслано її копію та запропоновано надати пояснення, а у голови ВАСУ витребувано дані, що характеризують суддю Олексієнка М.М.
Суддя Олексієнко М.М. надав пояснення, у яких зазначив, що до касаційної скарги ОСОБИ 1 не було долучено документ про сплату судового збору та не зазначено підстави для звільнення від його сплати, а тому касаційну скаргу залишено без руху. Зауважив, що заявлений ОСОБОЮ 1 відвід був задоволений не з тих підстав, що суддя міг бути упередженим, а за правилами статті 28 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) – недопустимість повторної участі судді у розгляді адміністративної справи.
За наслідками перевірки скарги Власова М.Г. член Вищої ради юстиції Маловацький О.В. запропонував відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді ВАСУ Олексієнка М.М. (висновок від 11 квітня 2016 року).
На засіданні 19 квітня 2016 року дисциплінарна секція Вищої ради юстиції дійшла висновку про відсутність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді ВАСУ Олексієнка М.М.
Дослідивши матеріали перевірки, заслухавши доповідача – члена Вищої ради юстиції Маловацького О.В., врахувавши висновок дисциплінарної секції, Вища рада юстиції вважає, що слід відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді ВАСУ Олексієнка Миколи Миколайовича з огляду на таке.
23 жовтня 2014 року ОСОБА 1 звернувся до ВАСУ з касаційною скаргою на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБИ 1 до Міністерства оборони України, виконувача обов’язків директора департаменту правового забезпечення Міністерства оборони України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвалою від 24 жовтня 2014 року суддя ВАСУ Олексієнко М.М. залишив без руху касаційну скаргу ОСОБИ 1 та надав скаржнику строк для усунення недоліків – десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали, оскільки касаційна скарга не відповідала вимогам статті 213 КАС України, а саме – до неї не додано документ про сплату судового збору.
В ухвалі суддя Олексієнко М.М. вказав, що згідно з вимогами статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру – 70 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми, що у зазначеній справі спір має немайновий характер, тому позивачу необхідно сплатити 51,16 грн.
На виконання вимог ухвали суду ОСОБА 1 сплатив судовий збір у встановленому законом розмірі та надав до суду докази його сплати.
Ухвалою ВАСУ від 10 листопада 2014 року касаційну скаргу ОСОБИ 1 прийнято до провадження та відкрито касаційне провадження.
У скарзі, поданій до ВРЮ, ОСОБА 1 зазначив, що суддя Олексієнко М.М. зобов’язав його сплатити судовий збір у розмірі 51,16 грн, незважаючи на те, що норма Закону України «Про судовий збір» за даним предметом позову звільняє позивача від сплати судового збору. Крім того, вказав, що відповідно до частини п’ятої статті 108 КАС України ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви можуть бути оскаржені особою, яка подала позовну заяву.
Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» заяви і скарги, подані до набрання чинності цим Законом, а також дисциплінарні провадження щодо суддів, розпочаті до набрання чинності цим Законом, здійснюються відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, що діяла на момент подачі відповідної заяви (скарги), відкриття відповідного дисциплінарного провадження.
Виключний перелік підстав притягнення судді до дисциплінарної відповідальності на момент вирішення суддею Олексієнком М.М. питання про прийняття касаційної скарги ОСОБИ 1 до провадження містився у статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції від 7 липня 2010 року. Поряд з тим Власов М.Г. у своїй скарзі не вказав, які дії, зазначені у статті 83 цього Закону, що є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, вчинив Олексієнко М.М.
Однак на момент вирішення суддею Олексієнком М.М. питання про прийняття касаційної скарги ОСОБИ 1, категорії осіб, які звільняються від сплати судового збору, було визначено статтею 5 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI. Згідно із цією статтею Закону від сплати судового збору звільнялися повністю, зокрема, позивачі – за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин (пункт 1). При цьому Закон не встановлював такої пільги особам, які подають апеляційну чи касаційну скаргу у справах цієї ж категорії.
Таким чином, позивачі, які звільняються від сплати судового збору, за подання апеляційних і касаційних скарг цей збір сплачують на загальних підставах.
Зазначена позиція відповідає тій, що була висловлена Пленумом ВАСУ та міститься у додатку до постанови Пленуму ВАСУ від 23 січня 2015 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».
Що стосується зазначення суддею ВАСУ Олексієнком М.М. в ухвалі від 24 жовтня 2014 року про те, що ця ухвала не підлягає оскарженню, то така дія судді відповідає нормам процесуального закону, оскільки положення КАС України (у редакції, чинній на момент постановлення ухвали від 24 жовтня 2014 року) не передбачали порядку та можливості оскарження рішень суду касаційної інстанції у разі неправильного чи неоднакового застосування норм процесуального законодавства.
Згідно зі статтею 94 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції Закону від 12 лютого 2015 року № 192-VІІІ «Про забезпечення права на справедливий суд») дисциплінарне провадження щодо суддів вищих спеціалізованих судів та суддів Верховного Суду України здійснює Вища рада юстиції.
Відповідно до частини другої статті 95 вказаного Закону перевірка даних про наявність підстав для відкриття дисциплінарного провадження проводиться членом органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів.
За результатами перевірки відомостей, викладених у скарзі Власова М.Г., обставин, що свідчили б про вчинення суддею ВАСУ Олексієнком М.М. дій, які відповідно до статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції від 7 липня 2010 року є підставою для дисциплінарної відповідальності, встановлено не було.
Частиною дев’ятою статті 95 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у чинній редакції передбачено, що у разі відсутності підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, закінчення строку давності притягнення або виявлення обставин, передбачених частиною п’ятою статті 93 цього Закону, орган, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, приймає рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи щодо судді.
На підставі викладеного, керуючись статтями 24, 27, 37 Закону України «Про Вищу раду юстиції» та статтею 95 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища рада юстиції
вирішила
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Вищого адміністративного суду України Олексієнка Миколи Миколайовича.
Заступник Голови Вищої ради юстиції О.В. Муравйов
