Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Лесько А.О., членів: Гусака М.Б., Маловацького О.В., Комкова В.К., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Шапрана В.В., за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Садовець Олени Олександрівни щодо наявності підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Годік Лесі Сергіївни,-
встановила:
до Вищої ради правосуддя 4 травня 2017 року надійшла дисциплінарна скарга Садовець О.О. (єдиний унікальний номер С-2410/0/7-17) про порушення суддею Уманського міськрайонного суду Черкаської області Годік Л. С. положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» при постановлені ухвали суду від 28 листопада 2016 року у справі № 705/2025/14ц про призначення судової будівельно-технічної експертизи.
У зв’язку з викладеним, автор скарги просив притягнути суддю Уманського міськрайонного суду Черкаської області Годік Л. С. до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалів між членами Вищої ради правосуддя від 4 травня 2017 року дисциплінарна скарга Садовець О.О. передана для попередньої перевірки члену Вищої ради правосуддя Шапрану В.В.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Садовець О.О. член Першої Дисциплінарної палати Шапран В.В. вніс пропозицію відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Годік Л.С.
Здійснивши попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Шапрана В.В., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Годік Л.С. з огляду на таке.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги – збирає у разі необхідності інформацію, документи, інші матеріали для перевірки викладених у скарзі обставин та складає мотивований висновок з пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи.
Як убачається із дисциплінарної скарги, Садовець О.О. зазначає, що при постановлені ухвали суду від 28 листопада 2016 року у справі № 705/2025/14-ц про призначення судової будівельно-технічної експертизи суддя Годік Л.С. не обґрунтувала призначення проведення вказаної експертизи саме у Черкаському відділенні Київського науково-дослідного інституту судових експертиз та проігнорувала вимогу представника позивача по справі про призначення проведення експертизи до Київської незалежної судово-експертної установи, чим порушила приписи Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також статтю 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
В процесі попередньої перевірки було встановлено, що позивач ОСОБА-1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА-2, ОСОБА-3, третя особа: Уманська міська державна нотаріальна контора про визнання майна спільним майном подружжя, визнання права власності на 3/4 частини житлового будинку, визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину.
5 вересня 2016 року на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, та в якому було зазначено прохання про доручення проведення експертизи в Київській незалежній судово-експертній установі.
Ухвалою суду від 28 листопада 2016 року клопотання представника позивача задоволено, призначена судова будівельно-технічна експертиза, проведення якої було доручено Черкаському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Садовець О.О. у своїй дисциплінарній скарзі зазначає, що суддею Годік Л.С. неправомірно було вирішено питання про доручення проведення експертизи саме у Черкаському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, оскільки у клопотанні ставилась вимога про призначення іншої експертної установи.
Відповідно до статті 143 Цивільного процесуального кодексу України, для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі. Якщо сторони домовилися про залучення експертами певних осіб, суд повинен призначити їх відповідно до цієї домовленості.
Особи, які беруть участь у справі, мають право просити суд провести експертизу у відповідній судово-експертній установі.
Отже, нормами чинного процесуального законодавства визначено обов’язок суду призначити проведення експертизи відповідним експертам, якщо про таке є домовленість сторін по справі, в той же час, за відсутності такої домовленості, сторона може просити суд призначення експертизи до певної експертної установи, проте суд цими пропозиціями не зв'язаний.
Стосовно зауваження автора скарги щодо відсутності в ухвалі суду від 28 листопада 2016 року мотивів відхилення пропозиції представника позивача про призначення експертизи до певної експертної установи та відсутність мотивування необхідності призначення експертизи саме до Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, варто зазначити, що норми Цивільного-процесуального кодексу України передбачають обов’язок суду зазначення мотивів відхилення питань осіб, які беруть участь у справі і не передбачають обов’язку зазначення мотивів визначення тієї чи іншої експертної установи для проведення відповідної експертизи.
Також варто зазначити, що не погоджуючись із постановленою ухвалою місцевого суду від 28 листопада 2016 року про призначення експертизи, Садовець О.О. звернулась до апеляційного суду Черкаської області із відповідною апеляційною скаргою, в якій вказувала на доводи щодо суті призначеної у справи експертизи стосовно того, хто саме має її проводити, а також на те, що скасування оскарженої ухвали дасть змогу повторно розглянути суду доводи апелянта щодо суті призначеної експертизи.
Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 20 березня 2017 року ухвалу місцевого суду від 28 листопада 2016 року залишено без змін.
У мотивувальній частині вказаної ухвали, зокрема, зазначено, що у разі незгоди з правильністю проведеної у справі експертизи учасник справи має право поставити перед судом питання про призначення додаткової чи повторної експертизи у порядку ст. 150 ЦПК України.
Отже, в процесі попередньої перевірки не було встановлено факту порушення суддею Уманського міськрайонного суду Черкаської області Годік Л.С. положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, про які зазначає в дисциплінарній скарзі Садовець О.О., а доводи скаржника зводяться лише до незгоди із судовим рішенням.
Конституційний Суд України у рішенні від 23 травня 2001 року у справі № 6-рп/2001 вказав, що відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійсненні правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону (частина перша статті 129 Конституції України). Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
У зв’язку з викладеним доводи автора скарги стосовно постановлення суддею Уманського міськрайонного суду Черкаської області Годік Лесі Сергіївни неправомірного рішення, не можуть бути взяті до уваги, оскільки Вища рада правосуддя діє в межах повноважень, визначених статтею 131 Конституції України та статтею 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», і не наділена повноваженнями оцінювати законність судового рішення та перевіряти його правовий зміст. Виключне право перевірки законності і обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством.
Відповідно до Київських рекомендацій Організації з безпеки і співробітництва в Європі щодо незалежності судочинства у Східній Європі, на Південному Кавказі та у Середній Азії (Київ, 23-25 червня 2010 року) процедура притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності повинна стосуватися підтверджених випадків порушення правил професійної поведінки, які є значними, неприпустимими та, крім цього, ганьблять репутацію суддівства. Дисциплінарна відповідальність суддів не може бути наслідком змісту їхніх рішень або вироків, включаючи відмінності у юридичному тлумаченні між судами, наслідком прикладів суддівських помилок чи критики суддів.
Декларацією щодо принципів незалежності судової влади, прийнятої Конференцією голів Верховних судів країн Центральної та Східної Європи (о. Бріюні, Хорватія, 14 жовтня 2015 року) закріплено принципи, які встановлюють стандарти незалежності судової влади як однієї з трьох гілок державної влади, згідно з якими жоден суддя не повинен притягатися до дисциплінарної відповідальності чи звільнятися за ухвалені ним судові рішення, крім як у разі грубої недбалості чи навмисного порушення закону.
Незгода автора скарги із постановленим суддею першої інстанції процесуальним актом не може бути підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.
Оскільки за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Садовець О.О. доданих до неї матеріалів встановлено, що доводи скарг зводяться до незгоди із ухвалою суду від 28 листопада 2016 року про призначення судової будівельно-технічної експертизи, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Годік Лесі Сергіївни.
Враховуючи викладені вище обставини, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, керуючись статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Годік Лесі Сергіївни.
Ухвала про відмову у відкритті дисциплінарної справи оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя А.О. Лесько
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя М.Б. Гусак
В.К. Комков
О.В. Маловацький
