Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Лесько А.О., членів: Гусака М.Б., Маловацького О.В., Комкова В.К., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Шапрана В.В., за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Оліярника Юрія Івановича стосовно слідчого судді Галицького районного суду міста Львова Зубачик Наталії Богданівни,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 22 березня 2017 року надійшла дисциплінарна скарга Оліярника Юрія Івановича від 19 березня 2017 року про порушення слідчим суддею Галицького районного суду міста Львова Зубачик Наталією Богданівною норм права при прийнятті ухвали про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність працівників прокуратури Львівської області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення працівниками Залізничного ВП ГУ НП у Львівській області у відношенні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень передбачених частиною 2 статті 365, статтею 125 Кримінального кодексу України.
У зв’язку з викладеним автор скарги просив притягнути слідчого суддю Галицького районного суду міста Львова Зубачик Н.Б. до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалів між членами Вищої ради правосуддя від 22 березня 2017 року дисциплінарну скаргу Оліярника Ю.І. передано члену Вищої ради правосуддя Шапрану В.В. для проведення попередньої перевірки.
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» і Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ.
Згідно частини 2 статті 42 Закону України «Про вищу раду правосуддя» дисциплінарне провадження щодо суддів здійснюють Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач) за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги – збирає у разі необхідності інформацію, документи, інші матеріали для перевірки викладених у скарзі обставин та складає мотивований висновок з пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Оліярника Ю.І. член Першої Дисциплінарної палати Шапран В.В. вніс пропозицію відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно слідчого судді Галицького районного суду міста Львова Зубачик Н.Б.
Здійснивши попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Шапрана В.В., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно слідчого судді Галицького районного суду міста Львова Зубачик Н.Б. з огляду на таке.
У дисциплінарній скарзі Оліярник Ю.І. посилається на те, що слідчим суддею Галицького районного суду міста Львова Зубачик Н.Б. ухвалою від 24 жовтня 2016 року неправомірно відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність працівників прокуратури Львівської області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінальних правопорушень працівниками Залізничного ВП ГУ НП у Львівській області у відношенні ОСОБА_1 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених частиною 2 статті 365, статтею 125 Кримінального кодексу України. Автор скарги вважає, що слідчий суддя при прийнятті вищевказаної ухвали вчинила дисциплінарний проступок, який полягає в незаконній відмові у доступі до правосуддя, умисному або внаслідок недбалості допущенні суддею порушення прав людини і основоположних свобод, а також зазначено, що при прийнятті ухвали про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність органів досудового слідства слідчим суддею було порушено вимоги частини 2 статті 305 Кримінального процесуального кодексу України, оскільки у випадку припинення бездіяльності слідчий суддя повинен закрити провадження у справі, а не відмовити у задоволенні скарги на бездіяльність. Крім того, в поданій дисциплінарній скарзі автором вказано на порушення слідчим суддею Зубачик Н.І. норм процесуального права при розгляді вищевказаної скарги ОСОБА_1 на бездіяльність органів досудового розслідування, які полягали у неналежному повідомленні скаржника про день, час і місце розгляду скарги, а також у недотриманні слідчим суддею процесуального строку розгляду скарги на бездіяльність. На думку автора скарги, вищенаведені обставини свідчать про порушення слідчим суддею Галицького районного суду міста Львова Зубачик Н.Б. присяги судді.
У письмових поясненнях, які надійшли до Вищої ради правосуддя 18 квітня 2017 року слідчий суддя Галицького районного суду міста Львова Зубачик Н.Б. зазначила, що при прийнятті ухвали про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність працівників прокуратури, вона керувалась вимогами статті 307 Кримінального процесуального кодексу України. Крім того, слідчим суддею зазначено, що відповідно до частини 2 статті 305 Кримінального процесуального кодексу України закриття провадження за скаргою на бездіяльність відбувається у випадку самостійного припинення бездіяльності прокурором або слідчим, яка оскаржується, а також наголошено на тому, що бездіяльність, зазначена у скарзі ОСОБА_1 щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінальних правопорушень, була припинена на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 11 жовтня 2016 року. Слідчим суддею зазначено, що підставою для відмови у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність було те, що на момент розгляду скарги, відомості про вчинення кримінальних правопорушень, про які заявив ОСОБА_1 у заяві від 10 вересня 2016 року, вже були внесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно частини 2 статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарна скарга подається у письмовій формі та повинна містити, зокрема, конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до частини першої статті 106 цього Закону може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді, а також посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені скаржником відомості.
В свою чергу, стаття 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» містить вичерпний перелік підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
За результатами здійснення попередньої перевірки у діях слідчого судді Галицького районного суду міста Львова Зубачик Н.Б. не встановлено ознак дисциплінарного проступку, які на думку автора скарги, є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, а доводи скарги фактично зводяться до незгоди із прийнятої слідчим суддею ухвалою від 24 жовтня 2017 року. Дисциплінарна скарга не містить відомостей та посилань на фактичні данні, які б свідчили про порушення слідчим суддею Зубачик Н.Б. присяги судді.
Разом з цим, як вбачається з матеріалів судової справи №461/6246/16-к (провадження №1-кс/461/4723/16), які надійшли 18 квітня 2017 до Вищої ради правосуддя на запит доповідача, слідчим суддею Зубачик Н.Б. при розгляді скарги ОСОБА_1 на бездіяльність органів досудового розслідування було вжито необхідні заходи для належного повідомлення скаржника про день, час і місце проведення судового засідання, а також щодо дотримання розумних строків розгляду скарги на бездіяльність. Зокрема, факт належного повідомлення скаржника підтверджується направленням судових повісток на адресу, вказану скаржником в поданій скарзі на бездіяльність (а.с. 15, 22, 36), телефонограмами, направленими секретарем судового засідання за номером телефону скаржника, вказаного в поданій скарзі на бездіяльність, та відповідними довідками, складеними за результатами направлення телефонограм, якими зафіксовано факт відсутності відповіді за вказаним скаржником номером телефону (а. с. 16-17, 23, 31). Крім того, в матеріалах судової справи №461/6246/16-к містяться довідки про направлення та вручення скаржнику смс-повідомлень з інформацією про день, час і місце судового засідання за номером телефону, вказаним ОСОБА_1 в поданій скарзі на бездіяльність (а.с. 18, 26, 33). Також, матеріали справи містять докази повернення на адресу суду поштових відправлень, адресованих ОСОБА_1 з відміткою «за закінченням строку зберігання», у зв’язку з чим розгляд справи був неодноразово відкладений та розгляд по суті відбувся лише 24 жовтня 2016 року за відсутності скаржника, з метою недопущення порушення розумних строків розгляду.
Відповідно до Київських рекомендацій Організації з безпеки і співробітництва в Європі щодо незалежності судочинства у Східній Європі, на Південному Кавказі та у Середній Азії (Київ, 23-25 червня 2010 року) процедура притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності повинна стосуватися підтверджених випадків порушення правил професійної поведінки, які є значними, неприпустимими та, крім цього, ганьблять репутацію суддівства. Дисциплінарна відповідальність суддів не може бути наслідком змісту їхніх рішень або вироків, включаючи відмінності у юридичному тлумаченні між судами, наслідком прикладів суддівських помилок чи критики суддів.
Декларацією щодо принципів незалежності судової влади, прийнятої Конференцією голів Верховних судів країн Центральної та Східної Європи (о. Бріюні, Хорватія, 14 жовтня 2015 року) закріплено принципи, які встановлюють стандарти незалежності судової влади як однієї з трьох гілок державної влади, згідно з якими жоден суддя не повинен притягатися до дисциплінарної відповідальності чи звільнятися за ухвалені ним судові рішення, крім як у разі грубої недбалості чи навмисного порушення закону.
Конституційний Суд України у рішенні від 23 травня 2001 року у справі № 6-рп/2001 вказав, що відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійсненні правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону (частина перша статті 129 Конституції України). Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
У зв’язку з викладеним доводи автора скарги стосовно порушення слідчим суддею Галицького районного суду міста Львова Зубачик Н.Б. норм права при прийнятті ухвали 24 жовтня 2016 року, не можуть бути взяті до уваги, оскільки Вища рада правосуддя діє в межах повноважень, визначених статтею 131 Конституції України та статтею 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», і не наділена повноваженнями оцінювати законність судового рішення та перевіряти його правовий зміст.
Незгода автора скарги із прийнятою слідчим суддею ухвалою не може бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.
Оскільки за результатами попередньої перевірки скарги Оліярника Ю.І. та доданих до неї матеріалів встановлено, що доводи скарги зводяться до незгоди із судовим рішенням, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно згаданого слідчого судді.
Враховуючи викладені вище обставини, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, керуючись статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно слідчого судді Галицького районного суду міста Львова Зубачик Наталії Богданівни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя А.О. Лесько
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя М.Б. Гусак
О.В. Маловацький
В.К. Комков
