Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Малашенкової Т.М., членів Бойка А.М., Волковицької Н.О., Нежури В.А., заслухавши доповідь члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Артеменка І.А. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Коломойця Геннадія Григоровича стосовно суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду Верхогляд Тетяни Анатоліївни, Пархоменко Наталії Володимирівни, Паруснікова Юрія Борисовича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 3 травня 2017 року (вх. № К-2385/0/7-17) надійшла скарга Коломойця Г.Г. щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду Верхогляд Т.А., Пархоменко Н.В., Паруснікова Ю.Б.
У своїй скарзі Коломоєць Г.Г. зазначив, що ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12 квітня 2017 року, постановленою у справі № 904/6063/16 за позовом ОСОБА 1 до ОСОБА 2 про зобов’язання звільнити орендоване нежитлове приміщення, вказані судді неправомірно відмовили у розгляді по суті його заяви про роз’яснення постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 1 грудня 2016 року, прийнятої у цій справі, що, на його думку, унеможливило виконання ним процесуальних обов’язків щодо звільнення спірного приміщення.
Коломоєць Г.Г. вважає, що такі дії суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду Верхогляд Т.А., Пархоменко Н.В., Паруснікова Ю.Б. містять ознаки дисциплінарного проступку та є, на його думку, відповідно до підпункту «а» пункту 1 частини 1 статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» підставою для притягнення цих суддів до дисциплінарної відповідальності.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 3 травня 2017 року матеріали за вказаною скаргою передано члену Вищої ради правосуддя Артеменку І.А. для проведення перевірки.
За результатами попередньої перевірки скарги ОСОБА 2, член Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Артеменко І.А. склав висновок із пропозицією про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду Верхогляд Т.А., Пархоменко Н.В., Паруснікова Ю.Б. на підставі пункту 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», оскільки суть скарги зводилася до незгоди із судовим рішенням.
Вивчивши дисциплінарну скаргу, розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Артеменка І.А., Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила таке.
Як вбачається з матеріалів попередньої перевірки, 21 липня 2016 року ОСОБА 1 звернулося до суду з позовом про зобов’язання ОСОБА 2 звільнити нежитлове приміщення, загальною площею 18 кв. м., що знаходиться в будівлі (літера К-3) на першому поверсі поз. № 24 а за АДРЕСА 1. Позов обґрунтовано тим, що відповідач орендував вказане приміщення згідно з договором оренди № 1 від 6 червня 2012 року, укладеним із попереднім власником майна – ОСОБА 3. Строк дії договору закінчився 6 червня 2014 року, а ОСОБА 1 є новим власником спірного приміщення з 25 грудня 2014 року й повідомило ОСОБА 2 про відсутність наміру продовжити дію договору оренди. Оскільки відповідач відмовлявся звільнити спірне приміщення, позивач просив суд захистити його порушене право власника.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 8 вересня 2016 року (справа № 904/6063/16) у задоволенні позову відмовлено.
Постановою колегії суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 1 грудня 2016 року (доповідач – Верхогляд Т.А., судді Білецька Л.М., Парусніков Ю.Б.) апеляційну скаргу ОСОБА 1 задоволено. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 8 вересня 2016 року скасовано. Позовні вимоги задоволено. Зобов’язано ОСОБА 2 звільнити нежитлове приміщення, загальною площею 18 кв. м., що знаходиться в будівлі (літера К-3) на першому поверсі поз. № 24 а за АДРЕСА 1, та передати це приміщення ОСОБА 1.
Господарським судом Дніпропетровської області 15 грудня 2016 року на виконання постанови суду видано наказ.
16 березня 2017 року ОСОБА 2 звернувся до суду із заявою про роз’яснення постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 1 грудня 2016 року у справі № 904/6063/16.
Заявник просив роз’яснити, яка саме норма закону вказує на те, що після демонтажу відповідачем належної йому на праві власності тимчасової перегородки, якою була відокремлена частина вестибюлю як об’єкта оренди, не припинило своє існування як окремо відособлений об’єкт оренди спірне нежитлове приміщення за вказаною адресою. Також просив роз’яснити, на підставі якої норми закону і яку саме частину приміщення, або взагалі, що саме відповідач зобов’язаний передати ОСОБА 1 після демонтажу належної йому на праві власності тимчасової перегородки.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12 квітня 2017 року (доповідач – Верхогляд Т.А., судді Пархоменко Н.В., Парусніков Ю.Б.) у задоволенні заяви ОСОБА 2 про роз’яснення постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 1 грудня 2016 року у справі № 904/6063/16 відмовлено.
Як зазначила колегія суддів, зі змісту постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 1 грудня 2016 року вбачається, що вказане нежитлове приміщення передано у господарське відання і на баланс ОСОБА 1. Відповідно приміщення, яке зобов’язаний звільнити відповідач і передати його ОСОБА 1 є технічно відокремленим, самостійним приміщенням, на яке позивач зареєстрував право господарського відання, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Виходячи з доказів, які були покладені в основу вказаної постанови суду від 1 грудня 2016 року, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність тверджень відповідача і висновку, викладеного в рішенні господарського суду Дніпропетровської області від 8 вересня 2016 року, про монтаж тимчасових огороджень відповідачем і належність їх ОСОБА 2 на праві власності. У зв’язку з цим суд зазначив, що роз’яснити питання, вказані у заяві ОСОБА 2, не має підстав, оскільки фактично право власності відповідача не доведено.
Перевіркою встановлено, що Дніпропетровський апеляційний господарський суд, розглянувши господарську справу № 904/6063/16, на підставі конкретних обставин цієї справи та за результатами оцінки доказів, прийняв 1 грудня 2016 року постанову із наведенням відповідних мотивів, яка набрала законної сили. Розглянувши заяву відповідача про роз’яснення цього судового рішення, з урахуванням встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні.
Друга Дисциплінарна палата відзначила, що 1 березня 2017 року постановою Вищого господарського суду України касаційну скаргу ОСОБА 2 залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 1 грудня 2016 року у справі № 904/6063/16 – без змін.
Частинами першою, другою статті 89 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) визначено, що суддя за заявою сторони чи державного виконавця, приватного виконавця роз’яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за власною ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення. Про роз’яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала.
Відповідно до частини першої статті 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Обставин, що свідчили б про недотримання суддями Дніпропетровського апеляційного господарського суду Верхогляд Т.А., Пархоменко Н.В., Парусніковим Ю.Б. норм законодавства України під час розгляду заяви скаржника про роз’яснення судового рішення у господарській справі № 904/6063/16, не встановлено.
Факти стосовно дій цих суддів, які, на переконання Коломойця Г.Г., є підставою для притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, не підтвердилися під час проведення попередньої перевірки, а доводи скарги фактично зводяться до незгоди із винесеним судовим рішенням.
На підставі викладеного, проаналізувавши відомості, викладені у скарзі Коломойця Г.Г., дослідивши матеріали попередньої перевірки, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку щодо відмови у відкритті дисциплінарної справи стосовно вказаних суддів.
Керуючись статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 12.11, 12.13 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду Верхогляд Тетяни Анатоліївни, Пархоменко Наталії Володимирівни, Паруснікова Юрія Борисовича.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя Т.М. Малашенкова
Члени Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя А.М. Бойко
Н.О. Волковицька
В.А. Нежура
