Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Шапрана В.В., членів Краснощокової Н.С., Розваляєвої Т.С., Шелест С.Б., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маловацького О.В. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Маселка Романа Анатолійовича на дії судді окружного адміністративного суду міста Києва Головань Оксани Вікторівни,
встановила:
11 березня 2020 року за вхідним № М-146/37/7-20 на електронну пошту Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга Маселка Р.А. на дії судді окружного адміністративного суду міста Києва Головань О.В. під час розгляду справи № 640/13788/19.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 11 березня 2020 року № М-146/37/7-20 вказану скаргу передано для розгляду члену Вищої ради правосуддя Маловацькому О.В.
Здійснивши попередню перевірку матеріалу, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маловацького О.В., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді окружного адміністративного суду міста Києва Головань О.В. з огляду на таке.
У скарзі Маселко Р.А. посилається на неналежну поведінку судді окружного адміністративного суду міста Києва Головань О.В., яка полягає у безпідставному затягуванні розгляду справи № 640/13788/19 за позовом Громадської організації «Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан» до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправним та скасування рішення.
Скаржник зазначив, що ухвалою судді Головань О.В. від 2 жовтня 2019 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, проте станом на день подання дисциплінарної скарги рішення у справі не ухвалено.
Також скаржник посилається на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 23 грудня 2019 року № 3599/3дп/15-19 «Про притягнення судді окружного адміністративного суду міста Києва Костенка Д.А. до дисциплінарної відповідальності», від 4 грудня 2019 року № 3304/3дп/15-19 «Про притягнення судді Корольовського районного суду міста Житомира Шалоти К.В., суддів Житомирського апеляційного суду Павицької Т.М., Трояновської Г.С., Миніч Т.І. до дисциплінарної відповідальності» та від 19 лютого 2020 року № 506/3дп/15-20 «Про притягнення судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Коваля А.Б. до дисциплінарної відповідальності» як на практику Вищої ради правосуддя з приводу аналогічного питання.
У зв’язку із викладеним, Маселко Р.А. просить притягнути суддю окружного адміністративного суду міста Києва Головань О.В. до дисциплінарної відповідальності.
На запит члена Вищої ради правосуддя Маловацького О.В. головою окружного адміністративного суду міста Києва Вовком П.В. надано довідку про рух справи № 640/13788/19, статистичні показники роботи (навантаження) судді Головань О.В. за друге півріччя 2019 року та січень-лютий 2020 року у порівнянні з іншими суддями цього суду та інформацію про перебування судді Головань О.В. у відпустках і лікарняних за період з жовтня 2019 року до моменту надання відповіді на вказаний запит.
Згідно із наданої судом довідки про рух справи № 640/13788/19 вбачається, що 24 липня 2019 року до окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Громадської організації «Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан» до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії.
24 липня 2019 року автоматизованою системою документообігу суду вказану справу розподілено до розгляду головуючому судді – Головань О.В.
Ухвалою окружного адміністративного суду міста Києва від 5 серпня 2019 року (суддя Головань О.В.) позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
30 серпня 2019 року позивачем подано до суду документи на усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 2 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1
8 жовтня 2019 року Громадською організацією «Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан» подано до окружного адміністративного суду міста Києва заяву про розгляд справи з викликом сторін.
22 жовтня 2019 року позивачу направлено лист за підписом судді Головань О.В. про прийняте рішення щодо розгляду справи у судовому засіданні з викликом сторін.
4 листопада 2019 року відповідачем подано до суду заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та відзив на позовну заяву.
Ухвалою окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2019 року залишено без задоволення заяву відповідача по розгляд справи № 640/13788/19 за правилами загального позовного провадження.
3 лютого 2020 року позивачем подано до суду додаткові пояснення.
2 березня 2020 року відповідачем подано до окружного адміністративного суду міста Києва заяву про визнання позову.
6 березня 2020 року позивачем подано до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи.
Із відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень встановлено, що рішенням судді окружного адміністративного суду міста Києва Головань О.В. від 25 березня 2020 року позовні вимоги Громадської організації «Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан» задоволено. Також вбачається, що копію рішення суду від 25 березня 2020 року надіслано судом до Реєстру – 25 березня 2020 року, зареєстровано – 25 березня 2020 року, оприлюднено – 27 березня 2020 року.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
Згідно з пунктом 7 частини другої статті 129 Конституції України розумні строки розгляду справи судом є однією з основних засад судочинства.
Відповідно до частин першої-другої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, – через п’ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (частина п’ята статті 262 КАС України).
За приписами частини восьмої статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи – також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно із статтею 119 КАС України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.
Відповідно до статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Із наданої окружним адміністративним судом міста Києва інформації встановлено, що з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року у провадженні судді Головань О.В. перебувало 1612 справ, із яких розглянуто 598 справ. Середньомісячна кількість справ, що надійшли за цей період до провадження судді Головань О.В. становить 123, при середньому показнику надходження справ по суду – 89.
З 1 січня 2020 року по 29 лютого 2020 року у провадженні судді Головань О.В. перебувало 1094 справи, із яких розглянуто 99 справ. Середньомісячна кількість справ, що надійшли за цей період до провадження судді Головань О.В. становить 61, при середньому показнику надходження справ по суду – 82.
Також було поінформовано, що за період з жовтня 2019 року по березень 2020 року суддя окружного адміністративного суду міста Києва Головань О.В. перебувала у відпустках: 8 листопада 2019 року (наказ від 31 жовтня 2019 року № 918/в), з 27 листопада по 8 грудня 2019 року (наказ від 31 жовтня 2019 року № 919/в), з 13 лютого по 1 березня 2020 року (наказ від 17 січня 2020 року № 104/в).
Отже, враховуючи положення КАС України, зважаючи на те, що провадження у справі № 640/13788/19 було відкрито 2 жовтня 2019 року, а рішення суду за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження ухвалено 25 березня 2020 року, суддею Головань О.В. допущено порушення строків розгляду адміністративної справи, визначені нормами процесуального права. Разом з тим, недотримання вказаною суддею встановлених законом строків розгляду справи обумовлено об’єктивними причинами, а саме: значне судове навантаження судді Головань О.В. та її перебування у відпустках.
Пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження у разі безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, а також за несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень.
Таким чином, обов’язковою умовою для встановлення у діях судді вказаного дисциплінарного проступку та притягнення до дисциплінарної відповідальності, зокрема, у разі встановлення факту порушення визначених процесуальним законом строків розгляду справи, є наявність обставин, які свідчать, що таке порушення мало місце внаслідок дій судді, спрямованих на необґрунтоване затягування строків розгляду справи або внаслідок безпідставного невчинення дій, спрямованих на забезпечення розгляду справи протягом строку, встановленого законом, а також безпідставне несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи та враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення «Бараона проти Португалії», 1987 рік, «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік).
Рішенням Ради суддів України від 9 червня 2016 року № 46 «Щодо визначення коефіцієнтів навантаження на суддів», в тому числі, затверджено Рекомендовані показники середніх витрат часу на розгляд справ та коефіцієнтів складності справ за категоріями.
Із зазначених показників розраховано середні витрати часу на розгляд справ, згідно з якими тривалість розгляду справи за спорами в порядку цивільного та адміністративного судочинства може становити від 1 до 13 годин залежно від категорії спору.
Одночасно, у рішенні Європейського суду з прав людини від 27 червня 2000 року у справі «Фрідлендер проти Франції» визначено, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватися у світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявників та відповідних органів влади, а також важливість предмета спору для заявників.
Як встановлено перевіркою, невиконання вимог процесуального закону щодо строків розгляду судом справи № 640/13788/19 не є наслідком безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду цієї справи протягом строку, встановленого законом.
Таким чином, попередньою перевіркою дисциплінарної скарги Маселка Р.А. на дії судді окружного адміністративного суду міста Києва Головань О.В. під час розгляду справи № 640/13788/19 не встановлено відомостей, які б свідчили саме про безпідставне затягування або невжиття суддею Головань О.В. заходів щодо розгляду цієї справи протягом строку, встановленого законом, а тому дисциплінарна скарга не містить відомостей про наявність у діях судді ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
У свою чергу, посилання скаржника на рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 23 грудня 2019 року № 3599/3дп/15-19 «Про притягнення судді окружного адміністративного суду міста Києва Костенка Д.А. до дисциплінарної відповідальності», від 4 грудня 2019 року № 3304/3дп/15-19 «Про притягнення судді Корольовського районного суду міста Житомира Шалоти К.В., суддів Житомирського апеляційного суду Павицької Т.М., Трояновської Г.С., Миніч Т.І. до дисциплінарної відповідальності» та від 19 лютого 2020 року № 506/3дп/15-20 «Про притягнення судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Коваля А.Б. до дисциплінарної відповідальності» як на практику Вищої ради правосуддя з приводу аналогічних обставин викладених у скарзі заявником, не можуть свідчити про наявність ознак дисциплінарного проступку іншого конкретного судді, оскільки вказані рішення ґрунтуються на різних фактичних даних.
Інших відомостей, які б свідчили про наявність у діях судді окружного адміністративного суду міста Києва Головань О.В. ознак дисциплінарного проступку перевіркою не встановлено.
У Висновках № 3 (2002) та № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи зазначено: є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій.
У пункті 25 Київських рекомендацій ОБСЄ щодо незалежності судової системи в країнах Східної Європи, Південного Кавказу та Середньої Азії (від 23–25 червня 2010 року) зазначено, що процедура притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності повинна стосуватися підтверджених випадків порушення правил професійної поведінки, які є значними, неприпустимими та, окрім цього, ганьблять репутацію суддівства. Дисциплінарна відповідальність суддів не може бути наслідком змісту їхніх рішень або вироків, включаючи відмінності в юридичному тлумаченні між судами; наслідком прикладів суддівських помилок чи критики суддів.
Як зазначено у пункті 66 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки (від 17 листопада 2010 року), тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості.
Відповідно до частини шостої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді.
Керуючись статтями 43–45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 107 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді окружного адміністративного суду міста Києва Головань Оксани Вікторівни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя В.В. Шапран
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя Н.С. Краснощокова
Т.С. Розваляєва
С.Б. Шелест
