Вища рада юстиції, розглянувши висновок та матеріали перевірки, проведеної членом Вищої ради юстиції Беляневичем Вадимом Едуардовичем за зверненням Полторацького Б.Є. щодо наявності підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Пойди Миколи Федоровича,
встановила:
До Вищої ради юстиції 29 квітня 2015 року за вхідним № П-763/0/7-15 надійшло звернення Полторацького Б.Є. щодо дій судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Пойди М.Ф. під час розгляду касаційної скарги на постанову Івано-Франківського обласного суду від 2 червня 2000 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалів між членами Вищої ради юстиції від 8 жовтня 2015 року звернення Полторацького Б.Є. передане для розгляду члену Вищої ради юстиції Беляневичу В.Е.
Пойда Микола Федорович, суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Постановою Верховної Ради України від 6 червня 1997 року № 322/97-ВР обраний суддею Дніпропетровського обласного суду безстроково. Постановою Верховної Ради України від 21 жовтня 2010 року № 2639-VI обраний суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
За результатами перевірки відомостей, викладених у звернені Полторацького Б.Є., член Вищої ради юстиції Беляневич В.Е. дійшов висновку про відсутність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності та запропонував відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Пойди М.Ф.
Дослідивши матеріали перевірки, заслухавши доповідача – члена Вищої ради юстиції Беляневича В.Е., дисциплінарна секція дійшла висновку рекомендувати Вищій раді юстиції прийняти рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Пойди М.Ф. з таких підстав.
У зверненні зазначено, що суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Пойдою М.Ф. порушено правила підсудності та відмовлено автору звернення в доступі до правосуддя з підстав, не передбачених законом під час розгляду касаційної скарги на постанову Івано-Франківського обласного суду від 2 червня 2000 року. Автор звернення стверджує, що його клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження розглядається за правилами, встановленими статтею 353 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року (далі – КПК України 1960 року), де зазначено, що питання про відновлення строку вирішується в судовому засіданні судом, який розглядав справу, в даному разі – це апеляційний (обласний) суд Івано-Франківської області. Крім того, заявник вказує на позбавлення його права в доступі до правосуддя з підстав, не передбачених законом. До оскаржуваного в касаційному порядку рішення, на думку автора скарги, не встановлено обмежень щодо його оскарження, а тому воно підлягає касаційному оскарженню.
12 грудня 1995 року Івано-Франківський обласний суд визнав Полторацького Б.Є. винним у вбивстві чотирьох осіб і засудив його до смертної кари з конфіскацією майна. 22 лютого 1996 року Верховний Суд України залишив вирок суду першої інстанції без зміни.
11 березня 1997 року Президент України оголосив мораторій на виконання таких вироків. Рішенням № 11-рп/99 від 29 грудня 1999 року Конституційний Суд України визнав неконституційними положення Кримінального кодексу стосовно смертної кари.
2 червня 2000 року Івано-Франківським обласним судом покарання у вигляді смертної кари було замінено довічним ув’язненням відповідно до Закону України № 1483-ІІІ «Про внесення змін до Кримінального, Кримінально-процесуального та Виправно-трудового кодексів України».
У 2014 році Полторацький Б.Є. звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі – ВССУ) із касаційною скаргою та клопотанням про відновлення строку на касаційне оскарження постанови Івано-Франківського обласного суду від 2 червня 2000 року.
25 грудня 2014 року суддею ВССУ Пойдою М.Ф. винесена постанова, якою відмовлено у витребуванні матеріалів кримінальної справи за касаційною скаргою Полторацького Б.Є. для перевірки їх в касаційному порядку.
Вказана постанова обґрунтована тим, що відповідно до вимог частини другої статті 383 КПК України 1960 року у касаційному порядку можуть бути перевірені вироки місцевих судів, постанови (ухвали) цих судів у справах про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру, інші постанови (ухвали), які перешкоджають подальшому провадженню у справі, ухвали апеляційного суду, постановлені щодо цих вироків, постанов (ухвал), крім випадків, коли апеляційною інстанцією зазначені рішення скасовано, а справу направлено на нове розслідування чи новий судовий розгляд, а також ухвали апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку щодо видачі особи (екстрадиції). Як зазначено в постанові суду касаційної інстанції, оскаржуване рішення відповідно до частини другої статті 383 КПК України 1960 року не є предметом перевірки суду касаційної інстанції, оскільки воно не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Суддею ВССУ Пойдою М.Ф. були надані Вищій раді юстиції пояснення стосовно обставин, викладених у зверненні Полторацького Б.Є.
Суддею зазначено, що касаційну скаргу Полторацького Б.Є. було розглянуто з дотриманням норм кримінального процесуального законодавства 1960 року, зокрема вимог статей 383, 388 КПК України 1960 року. Законодавець у частині другій статті 388 КПК України 1960 року наділяє суд касаційної інстанції повноваженнями ухвалити постанову про відмову у витребуванні кримінальної справи у разі оскарження судового рішення, яке не підлягає оскарженню. Суддя в своїх поясненнях вказує на те, що оскаржувана Полторацьким Б.Є. постанова обласного суду винесена на стадії виконання вироку, отже, згідно з вимогами частини другої статті 383 КПК України 1960 року не є предметом розгляду суду касаційної інстанції. Посилання Полторацького Б.Є. щодо порушень підсудності не відповідає дійсності, оскільки предметом розгляду була лише касаційна скарга засудженого на вказану постанову Івано-Франківського обласного суду. Також суддею зазначено, що до надісланої апеляційним судом Івано-Франківської області касаційної скарги засудженого було долучено його клопотання про поновлення строку касаційного оскарження, яке адресоване апеляційному суду Івано-франківської області, і воно було предметом дослідження як таке, що долучене до касаційної скарги, однак рішення по вказаному клопотанню не приймалось.
Відповідно до частини першої статті 95 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне провадження щодо судді передбачає здійснення перевірки даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті, розгляд дисциплінарної справи і прийняття рішення.
За результатами перевірки відомостей, викладених у скарзі Полторацького Б.Є., підстав для притягнення судді ВССУ Пойди М.Ф. до дисциплінарної відповідальності, визначених статтею 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», не встановлено.
Частиною дев’ятою статті 95 цього Закону передбачено: у разі відсутності підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності орган, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, приймає рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи щодо судді.
З огляду на зазначене Вища рада юстиції погоджується з висновком дисциплінарної секції та вважає, що підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді ВССУ Пойди М.Ф. немає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 27, 37 Закону України «Про Вищу раду юстиції» та статтею 95 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища рада юстиції
вирішила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Пойди Миколи Федоровича.
Голова Вищої ради юстиції І.М. Бенедисюк
