Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Мамонтової І.Ю., членів Гречківського П.М., Мірошниченка А.М., Овсієнка А.А., розглянувши висновок доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худика М.П. за результатами попередньої перевірки скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Біір проперті» стосовно судді Приморського районного суду міста Одеси Деруса Анатолія Володимировича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 21 вересня 2017 року надійшла дисциплінарна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Біір проперті» (далі – ТОВ «Біір проперті», скаржник), подана адвокатом Пугачем Р.І. стосовно дій судді Приморського районного суду міста Одеси Деруса А.В. під час розгляду клопотання про накладення арешту у кримінальному провадженні (вхідний № 1092/0/13-17).
У доводах скарги зазначено, що під час постановлення ухвали про накладення арешту на майно суддя Дерус А.В. умисно або внаслідок недбалості допустив істотне порушення норм процесуального права, що унеможливило учасниками судового процесу реалізацію наданих їм процесуальних прав; не зазначив у судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору; порушив засади рівності та змагальності; перешкоджав реалізації прав інших учасників судового процесу; безпідставно затягував та не вживав заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом; допустив порушення прав людини і основоположних свобод.
З огляду на викладене скаржник просить притягнути суддю Приморського районного суду міста Одеси Деруса А.В. до дисциплінарної відповідальності.
Дисциплінарне провадження щодо суддів здійснюється за правилами та у строки, що встановлені главою 4 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Дисциплінарне провадження щодо суддів включає попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги, відкриття дисциплінарної справи, розгляд дисциплінарної скарги та ухвалення рішення про притягнення або відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності (частина третя статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
Згідно із частиною першою статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), зокрема, вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону та наявність підстав для залишення без розгляду дисциплінарної скарги чи відмови у відкритті дисциплінарної справи; за наявності підстав, визначених пунктом 6 частини першої статті 44 цього Закону, передає скаргу на розгляд Дисциплінарної палати для ухвалення рішення щодо залишення без розгляду та повернення її скаржнику або відкриття дисциплінарної справи.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 22 вересня 2017 року вказану скаргу передано члену Вищої ради правосуддя Худику М.П. для проведення перевірки.
Згідно з вимогами статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповідачем – членом Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худиком М.П. проведено попередню перевірку скарги, за результатами якої складено вмотивований висновок із викладенням фактів та обставин, що обґрунтовують надану у ньому пропозицію.
Дослідивши висновок та матеріли попередньої перевірки, заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худика М.П., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Приморського районного суду міста Одеси Деруса А.В. з огляду на таке.
У провадженні судді Деруса А.В. з 14 березня 2017 року перебувало клопотання цивільного позивача – товариства з обмеженою відповідальністю «Мегас-Строй» (далі – ТОВ «Мегас-Строй») про накладення арешту на майно під час досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України.
За результатом його розгляду 20 березня 2017 року постановлено ухвалу, якою накладено арешт на незаконно відчужене майно ТОВ «Мегас-Строй» – готельний комплекс за адресою: м. Одеса, вул. Приморська, 3-б; заборонено ТОВ «Біір проперті» на час дії ухвали відчужувати у будь-який спосіб вказане майно.
Слідчий суддя мотивував рішення тим, що на момент прийняття судом рішення у справі існували обставини, які свідчили про те, що може змінитись власник незаконно відчуженого нерухомого майна, водночас новий власник можливо і не буде причетний до злочинної діяльності посадових осіб ТОВ «Фінанс Траст Труп», ТОВ «Прайм Одеса» та TOB «Біір проперті», однак вказані особи зможуть продовжити свою злочинну діяльність. Невжиття заходів щодо забезпечення позову може ускладнити встановлення справедливості та повернення майна справжньому законному власнику, оскільки посадові особи ТОВ «Біір проперті» можуть вжити заходів для подальшого укриття майна ТОВ «Мегас-Строй», а саме продати нерухоме майно будь-якій іншій особі. У разі якщо TOB «Біір проперті» відчужить спірне нерухоме майно, буде неможливо виконати рішення суду про витребування майна від відповідача, оскільки на момент виконання рішення суду майно вже не буде власністю TOB «Біір проперті».
У доводах дисциплінарної скарги зазначено, що під час постановлення ухвали про накладення арешту не було враховано, що ТОВ «Біір проперті» чи його посадові особи не є підозрюваними, обвинуваченими у кримінальному провадженні, скаржник не є юридичною особою, яка за законом несе цивільну відповідальність за дії підозрюваного, обвинуваченого чи неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Ухвала від 20 березня 2017 року постановлена з грубим порушенням норм процесуального права, містить відомості, які не відповідають фактичним обставинам справи. Скаржник зазначає, що ТОВ «Мега-Строй» не є потерпілим, вказану юридичну особу не визнано цивільним позивачем у кримінальному провадженні, його позовна заява в кримінальній справі містить суттєві недоліки та є необґрунтованою, а тому у суду були відсутні підстави для розгляду такої заяви, у тому числі для розгляду клопотання про накладення арешту на майно.
Таким чином, не погоджуючись із зазначеною ухвалою, скаржник вказує на можливі допущені суддею помилки у застосуванні норм матеріального і процесуального права та намагається здійснити переоцінку доказів, якими керувався суддя Дерус А.В. при її постановленні.
Переоцінка доказів не належить до повноважень Вищої ради правосуддя, яка згідно зі статтею 131 Конституції України, статтею 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» не є органом правосуддя.
Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
Підстави для дисциплінарної відповідальності судді визначено статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Незгода скаржника з висновками та мотивами суду, викладеними у вказаному рішенні від 20 березня 2017 року, не може бути достатньою підставою для прийняття рішення про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Приморського районного суду міста Одеси Деруса А.В.
Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя, які здійснюють дисциплінарні провадження щодо суддів, не наділені законом повноваженнями встановлювати або оцінювати обставини справи, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, а також перевіряти законність та обґрунтованість судових рішень. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Рішення суддів не можуть підлягати будь-якому перегляду поза межами апеляційних чи касаційних процедур. Дисциплінарна відповідальність суддів не повинна поширюватися на зміст їх рішень.
При цьому ТОВ «Біір проперті» скористалось правом на апеляційне оскарження ухвали від 20 березня 2017 року (згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень). Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 6 вересня 2017 року рішення суду першої інстанції про накладення арешту на майно скасовано.
Своє рішення суд апеляційної інстанції мотивував тим, що згідно з долученим до матеріалів провадження витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 20 лютого 2017 року у ньому відсутні дані про вчинення посадовими особами ТОВ «Біір Проперті» кримінального правопорушення. У наявному в матеріалах справи клопотанні ТОВ «Мегас-Строй» як цивільного позивача взагалі не вказано, хто є підозрюваним, обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні або стосовно якої саме юридичної особи здійснюється це кримінальне провадження.
Також суд апеляційної інстанції зазначив, що станом на 20 березня 2017 року жоден із працівників чи посадових осіб ТОВ «Біір Проперті» не є підозрюваним чи обвинуваченим у кримінальному провадженні. ТОВ «Біір Проперті» не несе цивільної відповідальності за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, оскільки такі особи не встановлені.
Враховуючи наведені обставини, суд апеляційної інстанції вважав висновок суду першої інстанції про необхідність накладення арешту на майно необґрунтованим, оскільки у матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про необхідність його накладення, що є підставою для скасування судового рішення.
Незгода скаржника з доводами та мотивами суду, викладеними в ухвалі суду першої інстанції, не може бути достатньою підставою для прийняття рішення про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді, а судова помилка, допущена суддею Дерусом А.В. під час ухвалення рішення, виправлена судом апеляційної інстанції, доводи дисциплінарної скарги про можливі порушення норм процесуального права вже перевірені судом вищої інстанції у встановленому законом порядку, що дало можливість учасникам судового процесу, зокрема скаржнику, реалізувати надані процесуальні права.
Скарга не містить інших посилань на конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку та фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені скаржником відомості, як того вимагає Закон України «Про судоустрій і статус суддів».
У Висновках № 3 (2002) та № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи зазначено, що є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій. Консультативна рада європейських суддів наголошує, що зміст конкретних судових рішень контролюється головним чином за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.
Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.
Керуючись статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 12.11, 12.13 Регламенту Вищої ради правосуддя, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Приморського районного суду міста Одеси Деруса Анатолія Володимировича.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Третьої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя І.Ю. Мамонтова
Члени Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя П.М. Гречківський
А.М. Мірошниченко
А.А. Овсієнко
