Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Маловацького О.В., членів Гусака М.Б., Комкова В.К., Шапрана В.В., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Лесько А.О., за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги адвоката Богомолової Ірини Георгіївни стосовно судді Приморського районного суду м. Одеси Свяченої Юлії Борисівни,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 30 серпня 2017 року надійшла дисциплінарна скарга адвоката Богомолової І.Г. про порушення суддею Приморського районного суду м. Одеси Свяченою Ю.Б. норм процесуального права при розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів (справа № 522/15265/16-ц).
Зокрема, автор скарги посилалася на те, що в порушення Положення про автоматичну систему документообігу суду, 18 серпня 2016 року суддя Свячена Ю.Б. постановила ухвалу про відкриття провадження у справі за два робочих дні до початку своєї відпустки, та призначила судове засідання на 19 жовтня 2016 року, чим порушила норми статті 157 ЦПК України; не встановила адресу проживання відповідача; з власної ініціативи проводила витребування доказів; не надала повного тексту ухвали від 26 липня 2017 року про відмову в задоволенні заяви про відвід; порушила розумний строк розгляду справи, внаслідок чого справа у її провадженні перебувала більше одного року; поведінка судді Свяченої Ю.Б. не узгоджується з моральними та етичними нормами професійної діяльності.
У зв’язку з цим просила притягнути суддю Приморського районного суду м. Одеси Свячену Ю.Б. до дисциплінарної відповідальності за безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення та його внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень; порушення правил щодо самовідводу; порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; умисне допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема недотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 30 серпня 2017 року дисциплінарну скаргу адвоката Богомолової І.Г. передано для здійснення попередньої перевірки члену Вищої ради правосуддя Лесько А.О.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги адвоката Богомолової І.Г., член Першої Дисциплінарної палати Лесько А.О. внесла пропозицію відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Приморського районного суду м. Одеси Свяченої Ю.Б.
Здійснивши попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Лесько А.О., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Приморського районного суду м. Одеси Свяченої Ю.Б. з огляду на таке.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги адвоката Богомолової І.Г. встановлено наступне.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 522/15265/16-ц між суддями Приморського районного суду м. Одеси від 17 серпня 2016 року, головуючим суддею визначено Свячену Ю.Б.
Згідно з пунктом 3.3 Засад використання автоматизованої системи документообігу Приморського районного суду міста Одеси, кожного робочого дня о 10 годині ранку консультант з кадрової роботи або особа, яка виконує його обов’язки, перед початком розподілу будь-яких справ і матеріалів, надає керівнику апарату суду інформацію про відсутніх на робочому місці суддів із зазначенням причин відсутності (відпустка, відрядження, лікарняний тощо).
Наказ № 128-в/тм/с про надання відпустки судді Свяченій Ю.Б. тривалістю 18 календарних днів з 22 серпня 2016 року по 09 вересня 2016 року, був виданий в.о. голови суду Погрібним С.О. 19 серпня 2016 року.
Тобто доводи адвоката Богомолової І.Г. про порушення Положення про автоматизовану систему документообігу суду щодо розподілу справи № 522/15265/16-ц є помилковими.
Провадження у справі було відкрито ухвалою суду від 18 серпня 2016 року та призначено до розгляду на 19 жовтня 2016 року.
Відповідно до супровідного листа від 18 серпня 2016 року копію ухвали про відкриття провадження у справі, позов, копії документів та судову повістку було відправлено на адресу відповідача: АДРЕСА_1.
Як убачається із копії матеріалів справи, вказана адреса відповідача була зазначена ОСОБА_1 у позовній заяві.
28 серпня 2016 року на адресу суду надійшла відповідь на запит судді Свяченої Ю.Б. з відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України про фактичне місце реєстрації ОСОБА_2: АДРЕСА_2.
Оскільки суддя Свячена Ю.Б. перебувала у відпустці, то вказаний лист-відповідь їй було передано 12 вересня 2016 року, тобто саме тоді суду стало відомо, що позивачкою у позовній заяві помилково вказано невірний номер будинку НОМЕР.
Відповідно до супровідного листа суду від 13 вересня 2016 року відповідачу було повторно направлено на вірну адресу: АДРЕСА_2 ухвалу суду про відкриття провадження, судову повістку на 19 жовтня 2016 року та копію позовної заяви з додатками.
Втретє позовні матеріали надіслані відповідачу 28 жовтня 2016 року, які повернулись до суду 02 грудня 2016 року з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».
29 листопада 2016 року в судовому засіданні були присутні представник позивачки та представник відповідача Богомолова І.Г., яка заявила клопотання про оголошення перерви для ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання було задоволено, оголошена перерва до 31 січня 2017 року.
31 січня 2017 року сторони у судове засідання не з’явилися. Ухвалою суду від 31 січня 2017 року задоволено клопотання представника позивачки про витребування доказів. Оголошено перерву до 13 березня 2017 року .
20 лютого 2017 року за заявою адвоката відповідача – Богомолової І.Г. від 25 січня 2017 року на її адресу були надіслані позовні матеріали, ухвала про відкриття провадження у справі та судова повістка.
13 березня 2017 року у судове засідання з’явився тільки представник позивачки, відповідач та його представник були сповіщені належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення судової повістки. Представник позивачки заявив клопотання про оголошення перерви для отримання додаткових доказів. У справі оголошено перерву на 04 травня 2017 року.
Згідно наказу №41-в/тм/с від 13 квітня 2017 року суддя знаходилась у відпустці з 14 квітня 2017 року по 27 квітня 2017 року.
04 травня 2017 року у судовому засіданні були присутні позивачка, її представник та представник відповідача. У судовому засіданні обговорювалось клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи для надання клопотання про забезпечення доказів. Оголошено перерву до 15 червня 2017 року.
15 червня 2017 року у судовому засіданні були присутні представник позивачки, відповідач та його представник. Представник позивачки у судовому засіданні подав заяву про залишення його клопотання від 11 травня 2017 року про витребування доказів від ПАТ «Креді Агріколь Банк» без розгляду та просив оголосити перерву у зв’язку з відсутністю відповіді з Державної податкової інспекції. Клопотання задоволено, оголошено перерву до 26 липня 2017 року .
26 червня 2017 року судом зроблено повторний запит-нагадування в Державну податкову інспекцію у зв’язку з неотриманням відповіді на запит суду від 12 травня 2017 року.
26 липня 2017 року у судове засідання з’явився представник позивача, відповідач та його представник. У судовому засіданні розглядалася заява відповідача про відвід судді, в задоволенні якої ухвалою суду було відмовлено. Також було розглянуто клопотання представника позивачки про витребування доказів з Державної прикордонної служби. Ухвалою суду клопотання було задоволено. Оголошено перерву до 07 вересня 2017 року.
Як зазначає у дисциплінарній скарзі адвокат Богомолова І.Г., у судовому засіданні 26 липня 2017 року їй було вручено лише короткий текст ухвали про відмову у задоволенні відводу судді. На її неодноразові звернення до канцелярії суду про отримання повного тексту ухвали, відповіді надано не було. З повним текстом цієї ухвали вона змогла ознайомитися лише 11 серпня 2017 року з Єдиного державного реєстру судових рішень.
З копії матеріалів справи убачається, що помічником судді ОСОБА_3 резолюцію судді Свяченої Ю.Б. про відправлення копії повного тексту ухвали від 26 липня 2017 року Богомоловій І.Г. не виконано, ухвалу представнику відповідача своєчасно надіслано не було. Крім того, помічником судді ОСОБА_3 вищевказану ухвалу про відвід внесено до ЄДРСР 11 серпня 2017 року, тобто з порушенням строків, передбачених п. 14 постанови Кабінету Міністрів України про «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень» від 25 травня 2006 року № 740.
Наказом керівника апарату суду № 11-вд/а від 04 вересня 2017 року, за поданням судді, за несвоєчасне надіслання представнику відповідачки ухвали суду від 26 липня 2017 року та за несвоєчасне її внесення до ЄДРСР помічнику судді ОСОБА_3 оголошено догану.
7 вересня 2017 року у справі № 522/15265/16-ц ухвалено рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина –ОСОБА_4, _____ року народження, аліменти у розмірі – 1 777 грн., починаючи з 1 серпня 2016 року до досягнення ним повноліття, тобто до 15 січня 2023 року щомісяця, допустивши негайне виконання рішення у межах одного місяць.
З огляду на вищевикладене встановлено, що в діях судді Приморського районного суду м. Одеси Свяченої Ю.Б. мають місце порушення норм процесуального права щодо строків розгляду судом справи, а саме вимог частини першої статті 157 ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів – одного місяця.
Разом з цим Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи та враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення «Бараона проти Португалії», 1987 рік, «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік).,
У своїх письмових поясненнях суддя Свячена Ю.Б. зазначала, що з восьми судових засідань у справі скаржниця була присутня у трьох та два судових засідання відкладались за її клопотанням, а відповідач був присутнім у двох судових засіданнях. Представник позивачки на протязі всього періоду розгляду справи п’ять разів заявляв клопотання про відкладення розгляду справи для отримання доказів. Тому для встановлення обґрунтованості позовних вимог про стягнення аліментів судом зазначені клопотання були задоволені. Крім того, посилалася на те, що в провадженні суддів Приморського районного суду м. Одеси знаходяться по 400-600 справ. Кожного дня до розгляду призначається від 20 до 30 справ та матеріалів. Це обумовлено кількістю працюючих суддів цивільної палати, замість 22 суддів працює 9, а влітку по 2-4 судді.
Також суддя Свячена Ю.Б. на спростування тверджень скаржниці додала копію матеріалів справи № 522/15265/16-ц, копію наказів про відпустки, копію Засад використання автоматизованої системи документообігу Приморського районного суду міста Одеси, затверджених рішенням Зборів суддів Приморського районного суду м. Одеси від 18 листопада 2015 року. Вважає доводи скарги необґрунтованими та безпідставними.
Таким чином, перевіркою встановлено, що зазначені у дисциплінарній скарзі порушення суддею Свяченою Ю.Б. норм процесуального права викликані об’єктивними обставинами, а саме надмірним навантаженням, перебуванням судді у відпустках та у зв’язку з необхідністю встановлення фактичних обставин справи.
У висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено: для того, щоб виправдати дисциплінарне провадження, порушення має бути серйозним та кричущим.
Також у пункті 5 Резолюції Європейської асоціації суддів стосовно ситуації в Україні в сфері дисциплінарної відповідальності суддів (Тронхейм, 27 вересня 2007 року) вказано, що відповідна дисциплінарна справа щодо судді може бути відкрита тільки у випадках, коли мала місце не гідна звання судді поведінка і її наслідки є такими серйозними і жахливими, що потребують накладання дисциплінарних стягнень.
Отже, враховуючи викладене, в діях судді Приморського районного суду м. Одеси Свяченої Ю.Б. має місце порушення вимог частини першої статті 157 ЦПК України, однак встановлені перевіркою обставини не дають підстав для висновку про наявність факту умисного порушення суддею норм права чи її неналежного ставлення до службових обов’язків.
Дії судді, які на думку автора скарги, є підставою для притягнення судді Свяченої Ю.Б. до дисциплінарної відповідальності, не знайшли свого підтвердження під час проведення перевірки.
Відповідно до частини шостої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді.
У зв’язку з наведеним Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку відмовити у відкритті дисциплінарної скарги стосовно судді Приморського районного суду м. Одеси Свяченої Ю.Б.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, враховуючи викладені обставини, керуючись статтями 106, 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Приморського районного суду м. Одеси Свяченої Юлії Борисівни.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя О.В. Маловацький
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя В.К. Комков
М.Б. Гусак
В.В. Шапран
