Вища рада юстиції у складі: Колесниченка В.М. – головуючого, Бондика В.А., Висоцького В.І., Гаврилюка М.І., Завальнюка В.В., Ізовітової Л.П., Ківалова С.В., Кобилянського М.Г., Кравченка К.Т., Онопенка В.В., Отрош І.О., Сафулька С.Ф., Татькова В.І., Удовиченка О.С., Шаповала В.М., розглянувши пропозицію члена Вищої ради юстиції Гаврилюка М.І. від 23 лютого 2011 року про внесення подання про звільнення Доніна Володимира Євгеновича з посади судді Іванівського районного суду Одеської області за порушення присяги,
встановила:
Донін Володимир Євгенович, ___ року народження, Указом Президента України від 25 липня 2006 року призначений суддею Іванівського районного суду Одеської області, Указом Президента України від 18 травня 2007 року призначений заступником голови цього ж суду, стаж роботи суддею 4 роки, має четвертий кваліфікаційний клас судді.
До Вищої ради юстиції надійшла пропозиція члена Вищої ради юстиції Гаврилюка М.І. від 23 лютого 2011 року щодо внесення подання про звільнення Доніна В.Є. з посади судді Іванівського районного суду Одеської області за порушення присяги при здійсненні ним правосуддя та вчинення низки злочинів. Крім того, член Вищої ради юстиції Гаврилюк М.І. від 29 березня 2011 року надіслав до Вищої ради юстиції уточнення до вказаної пропозиції.
Вивчивши матеріали пропозиції, заслухавши доповідача – члена Вищої ради юстиції, Вища рада юстиції вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
Прокуратурою Одеської області розслідується кримінальна справа № ____ за обвинуваченням судді Іванівського районного суду Одеської області Доніна В.Є. за частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України за фактом порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого або заподіяло тяжке тілесне ушкодження.
Встановлено, що Донін В.Є., 25 жовтня 2007 року, близько 22 години, керуючи належним йому автомобілем «Пежо-407», державний номерний знак […..], рухаючись автомобільним шляхом Київ-Одеса із перевищенням дозволеної швидкості, не обрав безпечну дистанцію до транспортного засобу «ВАЗ-2106» під керуванням водія ОСОБА_1, який рухався попереду, та, не впоравшись із керуванням, допустив зіткнення.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «ВАЗ-2106» ОСОБА_2 отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер дорогою до лікарні, пасажир ОСОБА_3 отримав тяжкі тілесні ушкодження, а водій ОСОБА_1 - легкі тілесні ушкодження.
Оскільки зібраними у справі доказами доведено той факт, що винним у дорожньо-транспортній події є водій автомобіля «Пежо-407», тобто Донін В.Є., 11 березня 2009 року винесено постанову про притягнення останнього як обвинуваченого за частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України та щодо нього обрано міру запобіжного заходу у виді підписки про невиїзд.
Також прокуратурою Одеської області розслідується кримінальна справа № ____ за фактом постановлення Іванівським районним судом Одеської області завідомо неправосудних ухвал у цивільних справах № 2-329/09 за позовом Дочірнього підприємства «Імідж Холдинг» акціонерної компанії «Імідж Холдинг АпС» до ОСОБА_4., ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Тетерів» про захист права інтелектуальної власності шляхом визнання договору дійсним, стягнення роялті та штрафних санкцій, № 2-522/09 за позовом ТОВ «Оптима ЛТД» до ОСОБА_4 та ТОВ «Національна горілчана компанія» про припинення порушення прав на знак для товарів та послуг, за частиною другою статті 375, частиною третьою статті 365 Кримінального кодексу України.
Під час розслідування вищезазначених кримінальних справ суддя Донін В.Є., зловживаючи правом недоторканності, ігноруючи вимоги кримінально-процесуального законодавства України, до слідчих органів не з’являється та всіляко ухиляється від проведення з ним слідчих дій.
Так, у 2009-2010 роках він більше 100 разів не з’явився без поважних причин на виклики до слідчого, ігноруючи всі отримані та направлені йому повістки та телеграми.
Донін В.Є. запрошувався до Верховного Суду України, де слідчим 2 березня 2010 йому вручено повістку у присутності заступника Голови Верховного Суду України, який вказав Доніну В.Є. на необхідність виконання вимог закону та явку до слідчого.
У зв’язку з ухиленням Доніна В.Є. від проведення слідчих дій до Верховної Ради України внесено подання про надання згоди на затримання та взяття під варту Доніна В.Є., яке відхилено 23 грудня 2010 року.
Під час розгляду вказаного подання суддя Донін В.Є. проявив нещирість та заявив завідомо неправдиві відомості про перебування за кермом іншої особи, незаконне притягнення його як обвинуваченого, фальсифікацію матеріалів справи, блокування органами прокуратури розгляду судами скарг на постанову про порушення кримінальної справи та умисний виклик до слідчого під час перебування на лікарняному.
Наведені Доніним В.Є. доводи не відповідають дійсності.
Так, Донін В.Є. та його представники з метою затягування строків слідства 8 разів зверталися до суду зі скаргами на постанову про порушення кримінальної справи, які місцевим та апеляційним судами залишено без задоволення. Понад рік справа перебувала у судах, з яких протягом 226 днів досудове слідство було зупинено на підставі пункту 4 статті 206 Кримінально-процесуального кодексу України.
У 2009-2010 роках лише 4 виклики із 107 до прокуратури припадають на період його амбулаторного лікування. У зв’язку з цим слідчим неодноразово пропонувалося Доніну В.Є. з’явитися до прокуратури в інші дні та надати інформацію з лікувальних закладів про перебування на лікарняному. Жодного разу Донін В.Є. не викликався до слідчого під час хвороби та лікування стаціонарно.
Прокуратурою Одеської області проведено перевірку за зверненням Доніна В.Є. щодо фальсифікації матеріалів справи та 30 жовтня 2009 року у порушенні кримінальної справи стосовно слідчих відділу внутрішніх справ прокуратури Одеської області Гакмана М.С., Кушніра П.П., та слідчого Біляєвської міжрайонної прокуратури Одеської області Атрощенка С.М. відмовлено за відсутністю в їх діяннях складу злочинів, передбачених статтями 364, 366 Кримінального кодексу України.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 25 листопада 2010 року скаргу Доніна В.Є. на вказану постанову залишено без задоволення.
Показання ОСОБА_5, який є знайомим Доніна В.Є., про те, що саме він під час ДТП перебував за кермом автомобіля «Пежо-407», спростовуються результатами проведених експертиз, показаннями безпосередніх очевидців ДТП та іншими матеріалами справи.
Заяви ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 які є рідними та близькими знайомими Доніна В.Є. і не були безпосередніми свідками дорожньо-транспортної події, щодо необґрунтованого притягнення Доніна В.Є. до кримінальної відповідальності, фальсифікації матеріалів справи перевірені у повному обсязі і не знайшли свого підтвердження.
Крім того, з метою штучного створення доказів та подальшого ухилення від кримінальної відповідальності Донін В.Є. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди здоров’ю, посилаючись на те, що автомобілем під час ДТП керував саме ОСОБА_5, а він був пасажиром. Рішенням судді Малиновського районного суду м. Одеси Плавичем І.В. від 17 листопада 2010 року позов Доніна В.Є. задоволено.
Суддею Плавичем І.В. позов задоволено без врахування стану розслідування кримінальної справи та процесуального статусу Доніна В.Є. Ухвалою Малиновського районного суду Одеської області від 22 грудня 2010 року заяву заступника прокурора Одеської області про перегляд рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами задоволено, рішення від 17 листопада 2010 року скасовано.
Вже у 2011 році Донін В.Є. проігнорував повістки до слідчого для проведення слідчих дій на 13, 14, 15, 17, 24 січня та 2 лютого.
Зокрема з метою проведення з Доніним В.Є. слідчих дій 13 та 14 січня 2011 року групою слідчих здійснено виїзд до Іванівського районного суду Одеської області. У зв’язку з відсутністю Доніна В.Є. на робочому місці повістку про виклик до слідчого вручено керівнику апарату Іванівського районного суду Овечко Н.В.
Групою слідчих 14 січня 2011 року з метою вручення повістки відвідано фактичне місце проживання Доніна В.Є., де його дружина - ОСОБА_13. повідомлена про виклик чоловіка до слідчого на 15 та 17 січня 2011 року. Отримати повістки ОСОБА_13 відмовилася та повідомила, що її чоловік перебуває на лікуванні.
Разом з тим, 17 січня 2011 року близько 18 години Доніну В.Є. особисто (біля місця його проживання) повідомлено про виклик до слідчого на 18 січня 2011 року. При отриманні повістки останній заявив, що знаходиться на лікарняному. Назвати лікарняний заклад та отримати повістку відмовився.
Крім того, Доніну В.Є. особисто 21 січня 2011 року, а 31 січня 2011 року керівнику апарату Іванівського районного суду Одеської області Овечко Н.В. для передачі судді Доніну В.Є., вручено повістки про виклик до слідчого на 24 січня 2011 року та 2 лютого 2011 року відповідно.
У зазначені дні Донін В.Є. до слідчого не з’явився. Оголошення викликів до слідчого фіксувалось на відеокамеру.
Згідно з наданим Доніним В.Є. листом непрацездатності з 13 по 27 січня 2011 року він проходив амбулаторне лікування у лікарні ГУМВС України в Одеській області.
Таким чином, слідством вживаються всі можливі заходи до виклику судді Доніна В.Є. для виконання слідчих дій, однак він злісно ухиляється від явки в прокуратуру, що перешкоджає прийняттю кінцевого рішення у справах.
Вища рада юстиції вважає, що розслідування кримінальних справ належить до компетенції органів прокуратури, а тому вищенаведені факти не можуть бути предметом розгляду Вищої ради юстиції. Разом з тим, вони свідчать про зловживання Доніним В.Є. своїм статусом судді.
Крім того, Вищою радою юстиції встановлено, що у 2008 році між фізичною особою ОСОБА_16 і ТОВ «Національна горілчана компанія» - власниками знаків для товарів і послуг «Хлібний Дар» з однієї сторони та ЗАТ «Агросервіс 2000» - власника знаків для товарів і послуг «Хлібодар» з іншої сторони, виник спір про порушення права інтелектуальної власності щодо алкогольної продукції.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 9 грудня 2008 року за заявою ОСОБА_16 та ТОВ «Національна горілчана компанія» в порядку частини четвертої статті 151 Цивільного процесуального кодексу України вжито заходи забезпечення позову до подання позовної заяви, а саме, заборонено:
- будь-яким особам, будь-яким способом використовувати знаки для товарів і послуг «Хлібодар» та/або «Хлебодар», зареєстровані відповідно до свідоцтв України №№ 52273, 52274, 53368, 53369, в тому числі, але не виключно, здійснювати рекламу та популяризацію, виготовлення та продаж продукції зі знаком для товарів та послуг «Хлібодар» та/або «Хлебодар»;
- Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту та алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України видавати додаток до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв з найменуванням (знаком для товарів та послуг) алкогольних напоїв «Хлібодар» та/або «Хлебодар», змінювати або доповнювати додаток до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв з найменуванням (знаком для товарів та послуг) алкогольних напоїв «Хлібодар» та/або «Хлебодар»;
- Державному департаменту інтелектуальної власності вносити відомості до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг по свідоцтвам України №№ 52273, 52274, 53368, 53369.
Ухвалою цього ж суду від 16 грудня 2008 року, на підставі заяви ЗАТ «Агросервіс 2000», заходи забезпечення позову скасовано.
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 16 січня 2009 року ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 16 грудня 2008 року скасовано, тобто ухвала суду про забезпечення позову залишилась чинною.
До Іванівського районного суду Одеської області 28 січня 2009 року надійшла позовна заява ДП «Імідж Холдинг» АК «Імідж Холдинг АпС» до ОСОБА_4, ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Тетерів» про захист права інтелектуальної власності шляхом визнання договору дійсним, стягнення роялті та штрафних санкцій (справа №2-329/09).
Свої вимоги позивач обґрунтував, зокрема тим, що 1 серпня 2008 року він уклав із ЗАТ «Агросервіс 2000» ліцензійний договір про використання знаку для товарів та послуг «Хлібодар». Крім того, позивач зазначав, що ОСОБА_4 порушила договір доручення б/н від 1 грудня 2008 року про проведення моніторингу ринку алкогольних напоїв тощо, а ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Тетерів» порушило субліцензійний договір № 2 від 9 січня 2009 року про використання знаку для товарів та послуг «Хлібодар».
Надходження позову до Іванівського районного суду Одеської області було обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 мешкає в Іванівському районі Одеської області.
Ухвалою судді Іванівського районного суду Одеської області Доніна В.Є. від 29 січня 2009 року вжито заходи забезпечення позову, а саме:
- заборонено ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Тетерів» та будь-яким іншим особам, в тому числі Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту та алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України чинити перешкоди у здійсненні господарської діяльності ДП «Імідж Холдинг» за субліцензійним договором № 2 від 9 січня 2009 року з використанням об’єктів інтелектуальної власності (знаків для товарів і послуг) «Хлібодар», що отримали правову охорону відповідно до свідоцтва України на знаки для товарів і послуг № 52273 від 15 серпня 2005 року, № 53368 від 15 вересня 2005 року;
- заборонено ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Тетерів» ухилятися від виконання субліцензійного договору № 2 від 9 січня 2009 року в частині виробництва та введення в господарський обіг, в тому числі з залученням до цього процесу будь-яких третіх осіб суб’єктів господарювання, алкогольної (лікеро-горілчаної) продукції під назвою (знаками для товарів та послуг) «Хлібодар» та/або «Хлебодар», у відповідності до свідоцтв на знаки для товарів та послуг № 52273 від 15 серпня 2005 року, № 53368 від 15 вересня 2005 року;
- заборонено Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту та алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України чинити перешкоди ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Тетерів» в отриманні, зміні чи доповненні додатку до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв з найменуванням (знаком для товарів та послуг) алкогольних напоїв «Хлібодар» та/або «Хлебодар», у відповідності до свідоцтв на знаки для товарів та послуг №52273 від 15 серпня 2005 року, № 53368 від 15 вересня 2005 року, та перешкоджати внесенню змін та/або доповнень до вказаного додатку;
- зобов'язано Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту та алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України видати ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Тетерів» в порядку і в строки, встановлені чинним законодавством України, додаток до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв з найменуванням (знаком для товарів та послуг) алкогольних напоїв «Хлібодар» та/або «Хлебодар», у відповідності до свідоцтв на знаки для товарів та послуг №52273 від 15 серпня 2005 року, № 53368 від 15 вересня 2005 року.
Таким чином, суддя Донін В.Є. забезпечив вказаний позов шляхом зобов'язання інших третіх осіб, у даному випадку Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту та алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України, вчинити певні дії на користь відповідача.
Зміст зазначеної ухвали вказує та те, що вона прийнята для того, щоб подолати заходи забезпечення, встановлені ухвалою Солом’янського районного суду м. Києва від 9 грудня 2008 року.
Крім того, на підставі постановленої суддею Доніним В.Є. ухвали про забезпечення позову від 29 січня 2009 року ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Тетерів» 17 лютого 2009 року отримало Додаток до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв №ПВ 000853.
В подальшому ухвалою судді Іванівського районного суду Одеської області Доніна В.Є. від 23 лютого 2009 року заходи забезпечення позову скасовано, а сама позовна заява повернута ДП «Імідж Холдинг» АК «Імідж Холдинг АпС» на підставі ухвали від 16 лютого 2009 року.
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 2 квітня 2009 року апеляційна скарга ЗАТ «Агросервіс 2000» на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 9 грудня 2008 року про забезпечення позову відхилено.
Оскільки ухвала Солом’янського районного суду від 9 грудня 2008 року залишилась чинною, 9 квітня 2009 року до Іванівського районного суду Одеської області надійшла нова позовна заява ТОВ «Оптима ЛТД» до ОСОБА_4 та ТОВ «Національна горілчана компанія» про припинення порушення прав на знак для товарів та послуг «Хлібодар» (справа №2-522/09). Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначав, що 1 вересня 2008 року він уклав із ДП «Імідж Холдинг» АК «Імідж Холдинг АпС» субліцензійний договір про передачу прав на використання знаку для товарів та послуг «Хлібодар». Відповідачка ОСОБА_4 рекламує горілчану продукцію «Хлібний Дар» шляхом розміщення оголошень та комерційних пропозицій на своєму сайті в мережі Інтернет, а відповідач ТОВ «Національні горілчані традиції» виробляє та реалізує контрафактну горілчану продукцію «Хлібний Дар».
По цій справі ТОВ «Оптима ЛТД» також подало заяву про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвалою судді Іванівського районного суду Одеської області Доніна В.Є. від 9 квітня 2009 року зазначену заяву задоволено частково і заборонено:
- ОСОБА_4, ТОВ «Національна горілчана компанія» та будь-яким іншим особам, як самостійно, так і з залученням будь-яких третіх осіб, в тому числі ПП «Баядера - Дистриб'ютор» (м. Київ) здійснювати будь-які дії з виробництва, рекламування та популяризації (на телебаченні, радіо, в друкованих засобах масової інформації, за допомогою засобів зовнішньої реклами та будь-яких інших заходів рекламного характеру), а також введення у господарський обіг (експорт, оптова та роздрібна торгівля), горілчаної продукції «Хлібний Дар», виробництво якої здійснюється ТОВ «Національна горілчана компанія»;
- ОСОБА_4, ТОВ «Національна горілчана компанія» та будь-яким іншим особам здійснювати будь-які дії з реалізації у торгівельних мережах України (незалежно від місць фактичного розташування об'єктів оптової та роздрібної торгівлі) в тому числі, що належать ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор»; ПІІ «Білла-Україна», ТОВ «ТС Обжора»; ДП «Терра-Трейд»; ДП «Мережа-Трейд»; ДП «Сеть-Маркет»; ДП «Продмережа»; ДП «Гарантія-Маркет»; ДП «Маркет-Плазо»; ТОВ «Метро кеш енд кері Україна»; ПП «Аквамарин»; ПП «Реарді»; ТОВ «Квіза-Трейд»; ТОВ «АТБ- Маркет» (що розташовані відповідно у містах Києві, Донецьку, Харкові, Дніпропетровську та Дніпропетровській області) алкогольної продукції «Хлібний Дар», виробництво якої здійснюється ТОВ «Національна горілчана компанія».
Ухвала звернута до негайного виконання.
Дані, які містяться у справах №2-329/09, 2-522/09, безперечно свідчать про те, що ЗАТ «Агросервіс 2000», ДП «Імідж Холдинг» АК «Імідж Холдинг АпС», «Лікеро-горілчаний завод «Тетерів», ТОВ «Оптима ЛТД» входять в одну групу компаній, які здійснюють господарську діяльність, направлену на виробництво та реалізацію алкогольної продукції знаків для товарів і послуг «Хлібодар». Крім того, відповідач ОСОБА_4 з 1 грудня 2008 року знаходиться в договірних відносинах з ДП «Імідж Холдинг» АК «Імідж Холдинг АпС».
Вищезазначена позовна заява подана до Іванівського районного суду Одеської області представником позивача Солом'яною Т.Г., яка вже була відома судді Доніну В.Є. у зв'язку з розглядом ним матеріалів справи № 2-329/09, де вона виступала в якості представника ДП «Імідж Холдинг» АК «Імідж Холдинг АпС». Підставами для такого висновку свідчить відсутність поштового конверту ТОВ «Оптима ЛТД» в матеріалах справи № 2-522/09, наявність доданої до позовної заяви довіреності на ім'я Солом'яної Т.Г., а також її розписка про отримання копії ухвали суду від 9 квітня 2009 року про забезпечення позову на листі суду від 9 квітня 2009 року. Обидві позовні заяви у справах № 2-329/09, №2-522/09 за шрифтом, стилем викладення виготовлені одним автором та в один день – 27 січня 2009 року.
Крім того, у 2009 році суддя Донін В.Є. знаходився на лікарняному: з 23 березня по 2 квітня; з 3 по 8 квітня; з 10 по 29 квітня; з 27 квітня по 14 травня та станом на 1 липня 2009 року продовжував хворіти.
Відповідно до табелю обліку робочого часу суду суддя Донін В.Є. у зазначений період вийшов на роботу один раз – 9 квітня 2009 року.
Із контрольного журналу судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді Доніну В.Є., вбачається, що 9 квітня 2009 року в ньому записані 1 цивільна, 5 адміністративних та 1 кримінальна справи, але суддя Донін В.Є. розписався за отримання лише одної цивільної справи, а саме № 2-522/09 за позовом ТОВ «Оптима ЛТД».
Будь-які процесуальні дії по іншим зазначеним адміністративним та кримінальній справам цього дня суддею Доніним В.Є. не вчинялися, процесуальні документи не виносилися.
Зазначені дані безперечно свідчать про те, що 9 квітня 2009 року суддя Донін В.Є. приступив до роботи з однією метою - для відкриття провадження у справі № 2-522/09 та вжиття заходів забезпечення позову.
Після надходження 15 квітня 2009 року апеляційної скарги ТОВ «Національна горілчана компанія» на ухвалу Іванівського районного суду Одеської області від 9 квітня 2009 року, всупереч частини другої статті 296 Цивільного процесуального кодексу України та привласнивши собі функції суду апеляційної інстанції, суддя Донін В.Є. повернув її апелянту листом, дані про реєстрацію якого в журналі реєстрації вихідної кореспонденції відсутні. Копія ухвали про забезпечення позову від 9 квітня 2009 року надіслана ТОВ «Національна горілчана компанія» 14 квітня 2009 року, тобто несвоєчасно, аби останне пропустило строки апеляційного оскарження.
Ухвалою судді Іванівського районного суду Одеської області Доніна В.Є. від 17 квітня 2009 року за заявою ТОВ «Національна горілчана компанія» заходи забезпечення позову скасовано. Спір по суті заявлених вимог вирішено не було.
Приймаючи це рішення, суддя Донін В.Є. також порушив вимоги процесуального законодавства, оскільки виправлення дат на розписках свідчать про те, що спочатку розгляд заяви про скасування заходів забезпечення було призначено на 27 квітня 2009 року, а потім дату змінено на 17 квітня 2009 року. Суддя повідомив ТОВ «Оптима ЛТД» про розгляд питання про скасування заходів забезпечення позову 17 квітня 2009 року, тобто в день судового засідання.
Перешкоджаючи апеляційному оскарженню зазначених ухвал за апеляційними скаргами та бажаючи максимально затягнути дію незаконної ухвали про забезпечення позову, суддя Донін В.Є. утримував справу № 2-522/09 у своєму службовому кабінеті півтора місяця і лише у зв'язку з пікетуванням суду працівниками ТОВ «Національна горілчана компанія» адміністрація суду була вимушена 2 червня 2009 року вилучити справу із службового кабінету судді, про що складено акт.
Одночасно встановлено, що в одних випадках суддя Донін В.Є. виходив на роботу з лікарняного на один день для ухвалення неправосудного акту або ухвалював незаконне рішення знаходячись на лікарняному, складав довідки та надсилав листи ТОВ «Національна горілчана компанія», у виконавчу службу, в інших - категорично відмовлявся з'явитись в суд для здачі справи в канцелярію, посилаючись на хворобу.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 3 липня 2009 року ухвали Іванівського районного суду Одеської області від 9 квітня 2009 року та від 17 квітня 2009 року скасовано, ТОВ «Оптима ЛТД» відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову, а справу направлено на розгляд до того ж суду в іншому складі.
В ухвалі апеляційного суду зазначено, що відповідно до статті 151 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Згідно зі статтею 152 Цивільного процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії.
Вжиття цих заходів має гарантувати реалізацію позовних вимог у разі задоволення позову і застосовується лише до позовів про визнання та про присудження.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд (суддя) має з'ясувати відповідність виду забезпечення позову, який просить застосовувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи, яка здійснює таку діяльність.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
На зазначене суд уваги не звернув, як і не врахував відсутність безпосереднього зв'язку між заявою про забезпечення та предметом позову у вищезазначеній справі, їх співвідношення, класифікацію позовів, а також необхідність вжиття забезпечувальних заходів відповідно до їх мети.
Заявлений ТОВ «Оптима ЛТД» позов не є позовом про присудження або про визнання, а належить до перетворювальних позовів. Останні мають місце у тому разі, коли позивач вимагає від суду перетворити існуючі правовідносини між ним і відповідачем, а саме: змінити їх чи припинити. Такі позови випливають із суб'єктивного права особи в односторонньому порядку змінювати або припиняти певні правовідносини. Тому у разі звернення до суду із перетворювальним позовом він забезпеченню не підлягає.
Крім того, суд першої інстанції, на порушення вимог статей 151-153 Цивільного процесуального кодексу України, застосував заходи забезпечення позову, які безпосередньо не пов'язані із заявленими позивачем вимогами.
ТОВ «Оптима ЛТД» не заявлялися вимоги, пов'язані із забороною відповідачам та будь-яким іншим особам використовувати у власній господарській діяльності знак для товарів та послуг «Хлібний Дар», який є зареєстрованим відповідно до свідоцтв України.
Таким чином судом вжито заходи, які не пов'язані із розглядом справи та виконанням можливого рішення за результатами її розгляду.
Також безпідставною є заборона суду вчиняти ОСОБА_4 будь-які дії, спрямовані на введення в господарський обіг та реалізацію у торгівельних мережах горілчаної продукції «Хлібний Дар», оскільки з матеріалів справи вбачається, що ця особа взагалі не наділена таким правом.
Поза увагою суду залишилася й та обставина, що згідно зі вступною частиною позову другим відповідачем є ТОВ «Національна горілчана компанія», а в мотивувальній та резолютивній частині позову відповідачем-2 зазначено ТОВ «Національні горілчані традиції».
У матеріалах справи відсутні заяви позивача про усунення описки або протиріччя у найменуванні відповідача. Додані позивачем до позовної заяви документи цих сумнівів не усувають.
Не містить посилання на описку або на протиріччя у найменуванні відповідача й жоден з процесуальних документів, винесених суддею Доніним В.Є. 9 квітня 2009 року.
Не зважаючи на такі суттєві протиріччя позовної заяви, суд вжив заходи забезпечення позову щодо господарюючого суб'єкту, до якого позивачем вимоги не заявлялися.
Розглядаючи справу про забезпечення позову, суд вирішує лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не розглядає матеріально-правові вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, а також не визначає наперед результат розгляду справи по суті позову.
Задовольняючи частково заяву ТОВ «Оптима ЛТД» про забезпечення позову, суд діяв необ'єктивно та упереджено, оскільки визначив наперед результат розгляду справи по суті позову.
Таким чином, судом першої інстанції не враховано, що факт неправомірності використання ТОВ «Національна горілчана компанія» знаку для товарів та послуг «Хлібний Дар», який, на думку позивача, містить позначення, схоже зі знаками «Хлібодар» до ступеня змішування та може ввести в оману споживачів щодо виробника товару, входить до предмета доказування у справі та підлягає доведенню під час вирішення спору по суті. Будь-яка оцінка доказів, що стосуються суті спору судового провадження, є неприпустимою і не може бути обґрунтуванням правомірності застосування заходів забезпечення позову.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушеним. Безпідставно вживши заходи забезпечення, суд обмежив власника майна у здійсненні прав, передбачених зазначеною статтею, чим перешкодив його господарський діяльності.
За таких обставин ухвала суду про забезпечення позову підлягала скасуванню як незаконна та необгрунтована, а у задоволенні заяви ТОВ «Оптима ЛТД» про забезпечення позову було відмовлено з підстав, наведених вище.
Враховуючи, що ухвала про скасування заходів забезпечення позову від 17 квітня 2009 року є похідною від ухвали суду про забезпечення позову, скасуванню підлягала і вона.
Крім того, відповідно до частин 4, 5 статті 154 Цивільного процесуального кодексу України заява про скасування запобіжних заходів розглядається протягом двох днів судом, який виніс ухвалу про їх вжиття. Неявка осіб, які беруть участь у справі, не перешкоджає розглядові заяви.
За змістом цієї норми суд для розгляду зазначеної заяви має призначити судове засідання з викликом осіб, що беруть участь у справі.
Повідомлення останніх про час і місце розгляду заяви здійснюється судом з дотриманням вимог статті 74 Цивільного процесуального кодексу України, а в разі необхідності - шляхом надіслання телеграми, факсу чи за
допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Оскільки ТОВ «Оптима ЛТД» не було належним чином сповіщено про час та місце розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову, ухвала суду від 17 квітня 2009 року підлягала скасуванню й з цих підстав.
Як вказано в ухвалі апеляційного суду, відповідно до довідки судді Доніна В.Є., даних Іванівського районного суду Одеської області та територіального управління державної судової адміністрації в Одеській області ухвала від 17 квітня 2009 року винесена суддею Доніним В.Є. під час його тимчасової непрацездатності, що також не відповідає вимогам закону.
Одночасно щодо вищезазначених порушень закону апеляційним судом Одеської області 3 липня 2009 року було постановлено дві окремі ухвали, які були направлені для розгляду члену Ради суддів України, голові апеляційного суду Одеської області Луняченку А.В. та прокурору Одеської області для вирішення питання про порушення кримінальної справи за фактом складу злочинів за статтями 364, 375 Кримінального кодексу України стосовно судді Іванівського районного суду Одеської області Доніна В.Є.
Вища рада юстиції вважає, що висновок члена Вищої ради юстиції Гаврилюка М.І. про допущені суддею Доніним В.Є. вищезазначені порушення є обґрунтованим і підтверджується, зокрема, ухвалою і окремими ухвалами апеляційного суду Одеської області від 3 липня 2009 року.
Статтею 129 Конституції України проголошено, що однією з основних засад судочинства є законність.
Відповідно до статей 6, 10 Закону України «Про статус суддів» (що діяв на час розгляду суддею Доніним В.Є. вказаної судової справи) при здійсненні правосуддя судді зобов’язані дотримувати Конституції та законів України, забезпечувати повний, всебічний та об’єктивний розгляд судових справ, не допускати вчинків і будь-яких дій, що порочать звання судді та можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності. Присяга судді вимагає від нього чесно і сумлінно виконувати обов’язки судді, здійснювати правосуддя, підкоряючись тільки закону, бути об’єктивним і справедливим.
Допущені суддею Доніним В.Є. порушення норм чинного законодавства України порочать звання судді, викликають сумнів у його об’єктивності та неупередженості, свідчать про несумлінне виконання своїх службових обов’язків і є підставою для внесення подання про звільнення його з посади за порушення присяги.
Вища рада юстиції, керуючись статтями 27, 30, 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції», підпунктом «а» пункту 4 § 3.3. Регламенту Вищої ради юстиції,
вирішила:
внести подання Президенту України про звільнення Доніна Володимира Євгеновича з посади судді Іванівського районного суду Одеської області за порушення присяги.
Голова Вищої ради юстиції В.М. Колесниченко
