Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Мамонтової І.Ю., членів Гречківського П.М., Мірошниченка А.М., Овсієнка А.А., розглянувши висновок доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худика М.П. за результатами попередньої перевірки колективної скарги об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Актив» та об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сердолік», стосовно судді Дарницького районного суду міста Києва Вовка Євгена Ігоровича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 5 жовтня 2017 року з Вищої кваліфікаційної комісії суддів України надійшла колективна дисциплінарна скарга об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Актив» (далі – ОСББ «Актив») та об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сердолік» (далі – ОСББ «Сердолік»), подана адвокатом Нікітченком В.В., стосовно судді Дарницького районного суду міста Києва Вовка Є.І. під час розгляду цивільних справ про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги (вх. № 1187/0/20-17).
У доводах скарги зазначено, що під час розгляду цивільних справ суддею допущено істотне порушення норм процесуального права щодо всебічного, повного та об’єктивного розгляду судових спорів, безпідставно затягувались строки розгляду справ, у судових рішеннях не зазначено мотивів прийняття або відхилення всіх аргументів сторін щодо суті спору.
З огляду на викладене скаржники просять притягнути суддю Дарницького районного суду міста Києва Вовка Є.І. до дисциплінарної відповідальності.
Дисциплінарне провадження щодо суддів здійснюється за правилами та у строки, що встановлені главою 4 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Дисциплінарне провадження щодо суддів включає попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги, відкриття дисциплінарної справи, розгляд дисциплінарної скарги та ухвалення рішення про притягнення або відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності (частина третя статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
Згідно із частиною першою статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), зокрема, вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону та наявність підстав для залишення без розгляду дисциплінарної скарги чи відмови у відкритті дисциплінарної справи; за наявності підстав, визначених пунктом 6 частини першої статті 44 цього Закону, передає скаргу на розгляд Дисциплінарної палати для ухвалення рішення щодо залишення без розгляду та повернення її скаржнику або відкриття дисциплінарної справи.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 5 жовтня 2017 року вказану скаргу передано члену Вищої ради правосуддя Худику М.П. для проведення перевірки.
Згідно з вимогами статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» доповідачем – членом Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худиком М.П. проведено попередню перевірку скарги, за результатами якої складено вмотивований висновок із викладенням фактів та обставин, що обґрунтовують надану у ньому пропозицію.
Дослідивши матеріали попередньої перевірки, заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худика М.П., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила такі обставини.
У провадженні судді перебувала цивільна справа за позовом ОСББ «Актив» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надання житлово-комунальних послуг.
Ухвалою судді Вовка Є.І. від 2 жовтня 2015 року позовну заяву залишено без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків протягом 5 днів з моменту отримання ухвали. Підставою для залишення позовної заяви без руху слугувало те, що позивачем не надано оригіналу квитанції про сплату судового збору, документа, який підтверджує повноваження представника, та не вказано засоби зв’язку зі сторонами.
Ухвалою від 25 грудня 2015 року позовну заяву ОСББ «Актив» повернуто заявнику у зв’язку з невиконанням вимог вказаної ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Також у провадженні судді перебувала цивільна справа за позовом ОСББ «Актив» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надання житлово-комунальних послуг.
Ухвалою судді Вовка Є.І. від 2 вересня 2015 року вказану позовну заяву залишено без руху з підстав, аналогічних зазначеним в ухвалі цього самого судді від 2 жовтня 2015 року. Крім того, в ухвалі від 2 вересня 2015 року додатково зазначено, що у позовній заяві відсутні обґрунтування та посилання на докази як щодо належності вказаної квартири, так і щодо фактичного користування нею ОСОБА_2 у спірний період, за умови наявності посилання на довідку ОСББ «Актив», в якій зазначено, що відповідач у вказаній квартирі не зареєстрована, у вказаній квартирі зареєстрована інша повнолітня особа, яка не залучена як відповідач.
У зв’язку з невиконанням вимог вказаної ухвали позовну заяву також повернуто позивачу ухвалою від 25 грудня 2015 року.
У доводах дисциплінарної скарги щодо надання ОСББ «Актив» пояснень на виконання ухвал про залишення позовної заяви без руху зазначено, що ОСББ «Актив» здійснює платежі у безготівковій формі на підставі системи клієнт-банк, а тому ним долучено належним чином оформлені роздруковані копії платіжних доручень, на підставі яких суд повинен був відкрити провадження у справі. Крім того, скаржником також надавались обґрунтовані відповіді для пояснення спірних, на думку судді, питань щодо подачі документів, які підтверджують повноваження представника.
ОСББ «Актив» не скористався правом на апеляційне оскарження зазначених ухвал суду першої інстанції.
У письмових поясненнях суддя Вовк Є.І. зазначив, що у провадженні Дарницького районного суду міста Києва, в тому числі і його, перебувають численні позови ОСББ «Актив» до різних відповідачів, матеріали яких частково оглянуто судом. У всіх справах містяться лише аналогічні за змістом копії квитанцій про сплату судового збору – без зазначення конкретних відповідачів, що, на його думку, унеможливлювало встановлення факту дійсної сплати позивачем судового збору у кожній судовій справі до конкретного відповідача. Крім того, зазначає, що ОСББ «Актив» не усунуло й інші недоліки позовних заяв, тому ним постановлено законні та обґрунтовані рішення.
Також попередньою перевіркою встановлено, що у провадженні судді Вовка Є.І. перебувала цивільна справа за позовом ОСББ «Сердолік» до Кисельової Т.П. про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Ухвалою судді від 29 грудня 2015 року закрито провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 205 Цивільного процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент звернення до суду із позовною заявою, далі – ЦПК України), оскільки заявником порушено порядок звернення до суду, визначений статтею 118 цього Кодексу, згідно з якою позовна заява з вимогами про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг може бути подана тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу на всю суму заборгованості або скасування його судом, а тому справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства на підставі пункту 1 частини першої статті 205 ЦПК України.
Ухвалою апеляційного суду міста Києва від 23 лютого 2016 року вказане рішення суду першої інстанції скасовано, а справу направлено на продовження розгляду до суду першої інстанції. Зазначене рішення мотивовано тим, що ОСББ «Сердолік» звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з фізичної особи, а тому в силу положень статті 15 ЦПК України такий підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
У доводах дисциплінарної скарги щодо ОСББ «Сердолік» зазначено, що під час розгляду вказаної справи суддею було грубо порушено вимоги ЦПК України щодо всебічного, повного та об’єктивного розгляду спору. Суддею не враховано, що ухвалою Дарницького районного суду міста Києва 15 вересня 2015 року вже було відмовлено у видачі судового наказу про стягнення заборгованості із вказаної особи, хоч і в меншому розмірі, ніж заявлено у позовній заяві. У судовому рішенні суддя Вовк Є.І. неправильно визначив суму заборгованості фізичної особи та період, за який вона виникла, оскільки вона збільшилась у зв’язку із зростанням термінів несплати вказаних послуг. Суддя Вовк Є.І. постановив незаконну ухвалу, що підтверджено судом апеляційної інстанції, а тому вказані обставини є підставами для притягнення зазначеного судді до дисциплінарної відповідальності.
Вивчивши зазначену скаргу, письмові пояснення судді, Третя дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що у відкритті дисциплінарної справи необхідно відмовити з огляду на такі підстави.
Не погоджуючись із ухвалами, що постановлені суддею Вовком Є.І., скаржник вказує на можливі допущені суддею помилки застосування норм процесуального права та намагається здійснити переоцінку доказів, якими керувався суддя під час ухвалення таких рішень.
При цьому переоцінка доказів не належить до повноважень Вищої ради правосуддя, яка згідно зі статтею 131 Конституції України, статтею 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» не є органом правосуддя.
Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
Підстави для дисциплінарної відповідальності судді визначено статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». При цьому відповідно до частини другої вказаної норми скасування або зміна судового рішення не має наслідком дисциплінарну відповідальність судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли скасоване або змінене рішення ухвалено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків.
Попередньою перевіркою не встановлено ознак умисного порушення норм права чи неналежного ставлення судді Вовка Є.І. до службових обов’язків під час постановлення всіх зазначених ухвал.
Незгода скаржника з висновками та мотивами суду, викладеними у вказаних ухвалах, не може бути достатньою підставою для прийняття рішення про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Вовка Є.І. у розумінні Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а судову помилку, допущену під час розгляду справи за позовом ОСББ «Сердолік», виправлено судом апеляційної інстанції, що надало змогу учасниками судового процесу реалізувати надані їм процесуальні права.
Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя, які здійснюють дисциплінарні провадження щодо суддів, не наділені законом повноваженнями встановлювати або оцінювати обставини справи, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, а також перевіряти законність та обґрунтованість судових рішень. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Рішення суддів не можуть підлягати будь-якому перегляду поза межами апеляційних чи касаційних процедур. Дисциплінарна відповідальність суддів не повинна поширюватися на зміст їх рішень.
Крім того, вказуючи на безпідставне затягування суддею Вовком Є.І. строків розгляду судових справ, заявник на порушення вимог статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» не посилається на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують вказані обставини.
Інших посилань на конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку та фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені скаржником відомості, як того вимагає вказаний закон, скарга не містить.
У Висновках № 3 (2002) та № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи зазначено, що є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій. Консультативна рада європейських суддів наголошує, що зміст конкретних судових рішень контролюється головним чином за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.
Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).
З огляду на зазначене Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що доводи колективної дисциплінарної скарги ОСББ «Актив» та ОСББ «Сердолік» зводяться виключно до незгоди із судовими рішеннями, що постановлені суддею Вовком Є.І. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.
Керуючись статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 12.11, 12.13 Регламенту Вищої ради правосуддя, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Дарницького районного суду міста Києва Вовка Євгена Ігоровича.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Третьої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя І.Ю. Мамонтова
Члени Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя П.М. Гречківський
А.М. Мірошниченко
А.А. Овсієнко
