Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Бойка А.М., членів Артеменка І.А., Волковицької Н.О., Нежури В.А., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Малашенкової Т.М. за результатами попередньої перевірки скарги Карчевського Ігоря Ростиславовича стосовно судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області Стаднічук Наталії Леонідівни,
встановила:
на підставі Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII з Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 28 листопада 2017 року (вх. № 1690/0/20-17) передано до Вищої ради правосуддя скаргу Карчевського І.Р. від 1 лютого 2016 року щодо неправомірних, на його думку, дій судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області Стаднічук Н.Л. під час здійснення судочинства у справі № 688/4133/15-к із проханням притягнути зазначену суддю до дисциплінарної відповідальності.
На обґрунтування скарги Карчевський І.Р. зазначив, що ухвалою від 13 листопада 2015 року суддя Стаднічук Н.Л. безпідставно відмовила йому у задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення, що підтверджується ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 22 січня 2016 року.
Крім того, як зазначає скаржник, суддя Стаднічук Н.Л. під час розгляду його клопотання порушила правила суддівської етики, зокрема, сміялася коли оголошувала характеристику та крайнє негативно висловлювалася.
За результатами попередньої перевірки вказаної скарги член Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Малашенкова Т.М. висновком від 19 лютого 2018 року запропонувала відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області Стаднічук Н.Л.
Дослідивши матеріали попередньої перевірки, заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Малашенкову Т.М., Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила такі обставини.
Стаднічук Наталія Леонідівна Указом Президента України від 23 серпня 2012 року № 484/2012 призначена на посаду судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області в межах п’ятирічного строку.
Вироком Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 липня 2014 року ОСОБА1 засуджено до чотирьох років позбавлення волі.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 лютого 2015 року зазначений вирок та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 21 жовтня 2014 року змінено, а саме: виключено з цих рішень кваліфікуючу ознаку – вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб та посилання на визначення тяжких наслідків через кратність неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; визнано, що тяжкі наслідки замаху на злочин склали 529 213,64 грн.; призначене ОСОБА1 покарання пом’якшено до трьох років позбавлення волі.
Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 10 квітня 2015 року невідбуту ОСОБА1 частину строку покарання скорочено вполовину.
Ухвалою Менського районного суду Черніігвської області від 10 серпня 2015 року ОСОБА1 замінено невідбуту частину покарання 9 місяців і 7 днів позбавлення волі виправними роботами із відрахуванням щомісяця в дохід держави 10% заробітку.
6 листопада 2015 року ОСОБА1 звернувся до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області із заявою про умовно-дострокове звільнення від відбуття покарання.
Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 листопада 2015 року (головуючий суддя Стаднічук Н.Л.) у задоволенні зазначеної заяви відмовлено.
Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 січня 2016 року ОСОБА1 було перераховано строк покарання на підставі Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання» та визнано таким, що відбув покарання, призначене вироком Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 липня 2016 року.
ОСОБА1 оскаржив ухвалу від 13 листопада 2015 року в апеляційному порядку.
Апеляційний суд Хмельницької області ухвалою від 22 січня 2016 року скасував зазначену ухвалу та закрив провадження у справі.
В ухвалі зазначено, що висновки суду першої інстанції є помилковими внаслідок неправильного тлумачення закону України про кримінальну відповідальність, яке суперечить його точному змісту.
У надісланих до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України письмових поясненнях суддя Стадінчук Н.Л. зазначила, що не порушувала норм кримінального права під час розгляду клопотання ОСОБА1, а також не висловлювалась негативно та не сміялася, що підтверджується звукозаписом судового засідання. Як пояснила суддя, у судовому засіданні з технічних причин відбувся збій у аудіофіксації засідання з 10:36 до 11:00 год., у зв’язку з чим була оголошена перерва.
Зі змісту дисциплінарної скарги Карначевського І.Р. вбачається, що його доводи по суті зводяться до незгоди з ухвалою від 13 листопада 2015 року, постановленою суддею Стаднічук Н.Л. за наслідками розгляду його клопотання про умовно-дострокове звільнення.
Слід зазначити, що питання помилок щодо фактів та права, які начебто були допущені судом, не належить до компетенції дисциплінарного органу доти, доки такі помилки не вчинені умисно або внаслідок недбалості та/чи не порушують прав та свобод, що захищаються Конвенцією з прав людини і основоположних свобод.
Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).
Жоден суддя не повинен притягатися до дисциплінарної відповідальності чи звільнятися за винесені ним судові рішення, окрім як у разі грубої недбалості чи навмисного порушення закону (пункт 22 Декларації щодо принципів незалежності судової влади, прийнятої Конференцією голів верховних судів країн Центральної та Східної Європи 14 жовтня 2015 року).
Засоби для виправлення суддівських помилок слід передбачити відповідною системою апеляційного оскарження. Виправлення будь-яких інших помилок в адмініструванні правосуддя є виключною відповідальністю держави (пункт 21 Великої хартії суддів (Основоположні принципи)).
З приводу доводів Карчевського І.Р. про порушення суддею Стаднічук Н.Л. правил суддівської етики під час розгляду справи слід зазначити, що скарга не містить посилань на фактичні дані, що підтверджують зазначені скаржником відомості, а доводи, наведені у скарзі, не можуть бути підставою для відкриття дисциплінарної справи.
З огляду на зазначене Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що відомості стосовно дій судді Стаднічук Н.Л., які, за переконанням скаржника, становлять дисциплінарний проступок та є підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності, не підтвердилися під час проведення попередньої перевірки, а доводи скарги фактично зводяться до незгоди із судовим рішенням.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.
Керуючись статтею 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 12.11, 12.13 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області Стаднічук Наталії Леонідівни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя А.М. Бойко
Члени Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя І.А. Артеменко
Н.О. Волковицька
В.А. Нежура
