Вища рада юстиції, розглянувши матеріали перевірки, проведеної членом Вищої ради юстиції за зверненнями Руденка А.П. стосовно судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Пойди Миколи Федоровича,
встановила:
Пойда Микола Федорович Постановою Верховної Ради України від 6 червня 1997 року № 322/97-ВР обраний суддею Дніпропетровського обласного суду безстроково. Постановою Верховної Ради України від 21 жовтня 2010 року № 2639-VI обраний суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
До Вищої ради юстиції надійшли звернення Руденка А.П. від 7 травня 2013 року, два з яких надіслані з Адміністрації Президента України 16 травня 2013 року № 22/049619-04 та 21 травня 2013 року № 22/051338-04, щодо порушень законодавства суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Пойдою М.Ф. при розгляді касаційних скарг на постанову Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 грудня 2012 року та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 9 січня 2013 року у справі за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 189 та частиною третьою статті 279 Кримінального кодексу України.
Перевірку відомостей, викладених у вказаних зверненнях, щодо наявності підстав для відкриття дисциплінарного провадження стосовно судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Пойди М.Ф. узяв на себе заступник Голови Вищої ради юстиції.
До матеріалів перевірки також долучені звернення Руденка А.П. від 12 лютого 2014 року та від 15 лютого 2014 року, останнє з яких надіслане до Вищої ради юстиції Головою Комітету Верховної Ради України з питань верховенства права та правосуддя Ківаловим С.В. 4 квітня 2014 року № 04-15/17-939.
За наслідками перевірки член Вищої ради юстиції Удовиченко О.С. дійшов висновку про відсутність підстав для порушення дисциплінарного провадження стосовно судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Пойди М.Ф., оскільки перевіркою не встановлено порушень суддею норм процесуального законодавства (довідка від 14 березня 2014 року).
На підставі пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» з дня набрання чинності цим Законом (11 квітня 2014 року) повноваження членів Вищої ради юстиції, крім тих, які перебувають у цьому органі за посадою, припинені.
Новий повноважний склад Вищої ради юстиції сформовано 4 червня 2015 року.
У зв’язку з цим матеріли за вказаними зверненнями були передані члену Вищої ради юстиції для продовження перевірки.
На засіданні 24 листопада 2015 року дисциплінарна секція дійшла висновку рекомендувати Вищій раді юстиції прийняти рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Пойди М.Ф.
Дослідивши матеріали перевірки, заслухавши доповідача – члена Вищої ради юстиції, врахувавши пояснення судді, висновок дисциплінарної секції Вищої ради юстиції від 26 листопада 2015 року, Вища рада юстиції вирішила прийняти рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Пойди М.Ф., виходячи з такого.
У провадженні Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу з 2007 року перебувала кримінальна справа № 1-9/11 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 189 та частиною третьою статті 279 Кримінального кодексу України.
Постановою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 27 грудня 2012 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про застосування заходів безпеки щодо нього.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, підсудний оскаржив його до апеляційного суду Дніпропетровської області.
Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 9 січня 2013 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження у зв'язку з тим, що постанова Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 27 грудня 2012 року не підлягає оскарженню.
27 березня 2013 року підсудний звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі – ВССУ) з касаційною скаргою на постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 9 січня 2013 року.
Постановою ВССУ від 16 квітня 2013 року скаржнику було відмовлено у витребуванні матеріалів справи для перевірки її в касаційному порядку внаслідок того, що подана касаційна скарга не відповідала поставленим до неї вимогам.
У подальшому за результатами розгляду повторної касаційної скарги ОСОБА_1 постановою ВССУ від 30 липня 2013 року було витребувано матеріали справи щодо нього для перевірки її в касаційному порядку.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах ВССУ у складі головуючого судді Пойди М.Ф., суддів Бех М.О. та Швеця В.А. від 13 лютого 2014 року повторну касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 27 грудня 2012 року та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 9 січня 2013 року було задоволено частково: постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 9 січня 2013 року скасовано, матеріали справи направлено на новий апеляційний розгляд.
З приводу доводів у заявах ОСОБА_1 про безпідставний розгляд суддею Пойдою М.Ф. кримінальної справи відповідно до норм Кримінально-процесуального кодексу України (далі – КПК України) в редакції 1960 року слід зазначити таке.
Згідно з пунктом 11 Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України кримінальні справи, які до дня набрання чинності цим Кодексом надійшли до суду від прокурорів з обвинувальним висновком, постановою про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, постановою про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, розглядаються судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій і Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Кодексом.
Вищою радою юстиції встановлено, що кримінальна справа № 1-9/11 надійшла до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу 15 серпня 2007 року, тобто під час дії КПК України в редакції 1960 року.
Отже, дії судді Пойди М.Ф. щодо розгляду вказаної кримінальної справи відповідно до норм КПК України в редакції 1960 року були обґрунтованими та законними.
Стосовно відомостей, викладених у заявах ОСОБА_1, про затягування суддею Пойдою М.Ф. строків розгляду касаційної скарги та несвоєчасне направлення копії судового рішення слід зазначити таке.
У частині другій статті 388 КПК України в редакції 1960 року вказано, що касаційні скарги на судові рішення, зазначені в частині другій статті 383 цього Кодексу, передаються судді касаційного суду, що визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 16-2 цього Кодексу, який протягом 15 діб з часу їх надходження вирішує питання про витребовування справи.
Вищою радою юстиції встановлено, що касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 27 грудня 2012 року та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 9 січня 2013 року надійшла до ВССУ 2 квітня 2013 року.
Оскільки, як зазначалось вище, постанова про відмову у витребуванні кримінальної справи була винесена 16 квітня 2013 року, тобто з дотриманням передбаченого процесуальним законом строку – протягом 15 діб, то доводи про затягування розгляду касаційної скарги не відповідають дійсним обставинам.
Крім того, відповідно до пункту 5.1 розділу 5 Інструкції з діловодства ВССУ, затвердженої рішенням зборів суддів цього суду від 26 жовтня 2010 року № 5 (далі – Інструкція), вихідна кореспонденція приймається, перевіряється і відправляється працівниками канцелярії.
Згідно з положеннями пунктів 1.1 – 1.3 розділу 1 Інструкції контроль за ефективністю діловодства у ВССУ здійснює Голова ВССУ. Контроль за організацією діловодства, належним функціонуванням автоматизованої системи діловодства ВССУ здійснює керівник апарату. Відповідальність за організацію і стан ведення діловодства у структурних підрозділах апарату несуть їх керівники.
Відповідно до вищезазначеної Інструкції розподіл обов'язків між працівниками апарату суду повинен забезпечувати звільнення суддів від будь-яких дій, які безпосередньо не пов'язані зі здійсненням правосуддя.
З огляду на викладене вище твердження ОСОБА_1 про недотримання суддею Пойдою М.Ф. встановленого законом терміну надсилання копій судового рішення є безпідставним.
З приводу відомостей про безпідставну відмову суддею Пойдою М.Ф. ОСОБА_1 у доступі до правосуддя шляхом відмови у витребуванні матеріалів кримінальної справи для перевірки її в касаційному порядку з підстав, не передбачених законом, слід зазначити наступне.
Відповідно до положень частини другої статті 387 КПК України в редакції 1960 року зміст касаційних скарг повинен відповідати вимогам, зазначеним у статті 350 цього Кодексу.
Крім того, до касаційної скарги мають бути додані копії оскаржуваних судових рішень.
Вимоги до оформлення копій судових рішень встановлено в Інструкції з діловодства у місцевому загальному суді, затвердженій наказом Державної судової адміністрації України від 27 червня 2006 року № 68 (п. 23.7), та в Інструкції з діловодства в апеляційному загальному суді, затвердженій наказом Державної судової адміністрації України від 6 січня 2006 року №1 (п. 14.8).
Зокрема, у названих документах зазначено, що копії вироків, рішень, ухвал, постанов повинні бути підписані суддею, чий підпис скріплюється гербовою печаткою. У копіях судових рішень обов'язково зазначається дата набрання ними законної сили, а в тих випадках, коли судове рішення не набрало законної сили, про це зазначається на копії, що видається (з додатковим проставленням підпису судді та його скріпленням гербовою печаткою суду). Якщо копія викладена на кількох аркушах, вони повинні бути прошнуровані і скріплені підписом судді, чий підпис скріплюється гербовою печаткою суду, та працівника апарату суду із зазначенням кількості зшитих аркушів.
Згідно з положеннями частини другої статті 388 КПК України в редакції 1960 року справа не витребовується, якщо скарга відповідно до вимог статті 350, частини другої статті 383, статті 384, частини другої статті 386, частини першої статті 398 цього Кодексу не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції. Про прийняте рішення суддя виносить мотивовану постанову, копія якої надсилається прокуророві чи особі, яка подала скаргу. Постанова оскарженню не підлягає. Відмова у витребовуванні справи не перешкоджає витребовуванню справи при повторному надходженні скарги за умови усунення зазначених у постанові суду недоліків і якщо вона надійшла в межах строку, визначеного статтею 386 цього Кодексу, або не пізніше одного місяця з дня одержання копії постанови про відмову у витребовуванні справи.
Як вбачається з постанови ВССУ від 16 квітня 2013 року та пояснень судді Пойди М.Ф., надісланих на адресу Вищої ради юстиції, судом було відмовлено у витребуванні матеріалів кримінальної справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 внаслідок невідповідності поданої касаційної скарги вимогам статті 350 та частині другій статті 387 КПК України в редакції 1960 року, а також зазначеним вище приписам Інструкцій, а саме: до касаційної скарги не було долучено копію постанови суду першої інстанції, а долучена копія постанови суду апеляційної інстанції не була завірена належним чином, як це передбачено в Інструкції з діловодства в апеляційному загальному суді, затвердженій наказом Державної судової адміністрації України від 6 січня 2006 року № 1.
Таким чином, суддя Пойда М.Ф., відмовляючи у витребуванні матеріалів кримінальної справи за касаційною скаргою ОСОБА_1, діяв в межах визначених законодавством норм.
З приводу порушення прав ОСОБА_1, як ним зазначалося у поданих заявах, у зв'язку з відмовою касаційним судом у доступі до правосуддя, перевіркою встановлено, що останній скористався наданою йому частиною другою статті 388 КПК України в редакції 1960 року можливістю на повторне подання касаційної скарги.
30 липня 2013 року суддею ВССУ Пойдою М.Ф. за результатами розгляду повторної касаційної скарги ОСОБА_1 було витребувано матеріали кримінальної справи № 1-9/11 (провадження № 1/408/5/12) щодо ОСОБА_1, а 13 лютого 2014 року ухвалою колегії суддів касаційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково: постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 9 січня 2013 року скасовано, матеріали справи направлено на новий апеляційний розгляд.
З огляду на встановлені при проведенні перевірки обставини та факти, в діях судді ВССУ Пойди М.Ф. не вбачається ознак дисциплінарного проступку, передбачених статтею 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, що діяла на час надходження скарги Руденка А.П.).
Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» заяви і скарги, подані до набрання чинності цим Законом, а також дисциплінарні провадження щодо суддів, розпочаті до набрання чинності цим Законом, здійснюються відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, що діяла на момент подачі відповідної заяви (скарги), відкриття відповідного дисциплінарного провадження.
Частиною чотирнадцятою статті 86 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, яка діяла на час надходження заяви Руденка А.П., встановлено, що Вища рада юстиції здійснює дисциплінарне провадження стосовно суддів Верховного Суду України та суддів вищих спеціалізованих судів у порядку, встановленому Законом України «Про Вищу раду юстиції».
Частиною дев’ятою статті 95 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року № 192-VІІІ) передбачено, що у разі відсутності підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності орган, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, приймає рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді.
На підставі викладеного, керуючись статтями 24, 27 Закону України «Про Вищу раду юстиції», статтею 95 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища рада юстиції
вирішила:
відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Пойди Миколи Федоровича.
Голова Вищої ради юстиції І.М. Бенедисюк
