Вища рада юстиції у складі: Колесниченка В.М. - головуючого, Бондика В.А., Висоцького В.І., Завальнюка В.В., Ізовітової Л.П., Ківалова С.В., Кобилянського М.Г., Кравченка К.Т., Портнова А.В., Сафулька С.Ф., Татькова В.І., Удовиченка О.С., Фесенка Л.І., розглянувши скаргу кандидата на посаду судді безстроково Коноваленка Максима Івановича на рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 30 червня 2011 року № 2246/Бо-11 про відмову у рекомендуванні названого кандидата для обрання на посаду судді Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області безстроково, довідку члена Вищої ради юстиції, складену за результатами перевірки, матеріали, які були предметом розгляду Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, та висновок секції Вищої ради юстиції з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад,
В С Т А Н О В И Л А :
Коноваленко Максим Іванович, _____ року народження, Указом Президента України від 25 липня 2006 року № 640/2006 призначений строком на п’ять років на посаду судді Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. Термін повноважень закінчився 25 липня 2011 року.
27 квітня 2011 року Коноваленко М.І. подав до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі – Комісія) заяву про надання йому рекомендації для обрання на посаду судді Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області безстроково.
За результатами розгляду зазначеної заяви Комісія 30 червня 2011 року прийняла рішення № 2246/Бо-11 про відмову в рекомендуванні Коноваленка М.І. для обрання на посаду судді Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області безстроково (далі – рішення).
Відмовляючи Коноваленку М.І. у наданні рекомендації для обрання суддею безстроково, Комісія виходила з наявності обставин, які перешкоджають кандидату бути рекомендованим для обрання на посаду судді Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області безстроково, а саме: кандидат до виконання професійних обов’язків ставився не сумлінно, не працював над підвищенням свого рівня кваліфікації, допускав порушення розумного строку розгляду справ, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Коноваленко М.І. подав до Вищої ради юстиції скаргу, в якій просив його скасувати та зобов’язати Комісію прийняти нове рішення.
В обґрунтування скарги Коноваленко М.І. зазначає, що під час розгляду його заяви та прийняття рішення Комісія в порушення вимог пункту 3 частини третьої статті 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» не врахувала показники розгляду ним справ, не взяла до уваги категорію їх складності, об’єктивні причини порушення розумного строку розгляду справ відповідно до статей 288-291 КПК України. Крім того, було акцентовано увагу членів Комісії лише на викладених в характеристиці порівняльних статистичних даних по Тернівському районному суду щодо порушення розумних строків розгляду справ за період з 1 червня 2010 року по 1 квітня 2011 року, непідвищенні ним кваліфікації, хоча вказану характеристику голова місцевого суду надав, перевищивши свої повноваження, визначені у статті 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
За дорученням Голови Вищої ради юстиції членом Вищої ради юстиції проведено перевірку відомостей, викладених у скарзі Коноваленка М.І., для чого витребовувались матеріали, що були предметом розгляду Комісії під час ухвалення оскаржуваного рішення, витяги зі стенограми засідання, протоколу засідання та копія рішення Комісії.
За наслідками проведеної перевірки член Вищої ради юстиції дійшла висновку, що скарга Коноваленка М.І. підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення Комісії - скасуванню, про що надала відповідну довідку, яка надійшла до Вищої ради юстиції.
Секція Вищої ради юстиції з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад дійшла висновку рекомендувати Вищій раді юстиції скаргу Коноваленка М.І. задовольнити, рішення Комісії скасувати та зобов’язати Комісію прийняти нове рішення.
Заслухавши доповідача – члена Вищої ради юстиції, дослідивши доводи скарги Коноваленка М.І., матеріали, що були предметом розгляду Комісії під час ухвалення оскаржуваного рішення, врахувавши висновок секції Вищої ради юстиції з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад, пояснення Коноваленка М.І., Вища рада юстиції дійшла висновку про наявність підстав для задоволення скарги та скасування оскаржуваного рішення Комісії з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя, строк повноважень якого закінчився, за його заявою має бути рекомендований Вищою кваліфікаційною комісією суддів України для обрання його Верховною Радою України на посаду судді безстроково, якщо відсутні визначені законом обставини, що перешкоджають цьому.
Відповідно до вимог частини третьої статті 76 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» Вища кваліфікаційна комісія суддів України під час розгляду питань, пов’язаних з обранням кандидата на посаду судді безстроково, здійснює перевірку дотримання кандидатом вимог статті 127 Конституції України, статей 53 (вимоги щодо несумісності), 64 (вимоги до кандидатів на посаду судді) цього Закону, а також розглядає звернення громадян, громадських організацій, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, органів державної влади та місцевого самоврядування щодо діяльності кандидата.
Згідно з пунктом 8.11 Регламенту Комісії питання про рекомендування чи відмову в рекомендуванні кандидата на посаду судді безстроково розглядається на засіданні Комісії з урахуванням строків, визначених статтею 76 Закону.
На засіданні Комісія перевіряє відомості про кандидата, подані ним разом із заявою, враховує показники розгляду кандидатом справ за останні 5 років його діяльності на посаді судді, а також розглядає звернення громадян, громадських організацій, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо діяльності кандидата, що надійшли до Комісії станом на час вирішення нею питання про рекомендування кандидата на посаду судді безстроково.
Комісія також досліджує інші матеріали за наслідками здійснення перевірки дотримання кандидатом на посаду судді безстроково вимог статті 127 Конституції України, статей 53, 64 Закону.
Як вбачається з рішення Комісії, під час розгляду питання стосовно рекомендування Коноваленка М.І. Комісією перевірено відомості про кандидата, показники розгляду ним справ, проведено оцінку діяльності на посаді судді впродовж п’яти років.
Так, при прийнятті оскаржуваного рішення Комісією взято до уваги характеристику судді Коноваленка М.І., надану головою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, з якої вбачається, що Коноваленко М.І. не працює над підвищенням своєї кваліфікації, постійно допускає порушення розумних строків розгляду судових справ, в тому числі кримінальних, обвинувачені особи у яких перебувають під вартою. Перелік таких справ зазначено в самій характеристиці.
Відповідно до змісту статті 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» голові місцевого суду не надано повноважень щодо надання характеристики суддям.
Обговорення питань та прийняття рішень щодо роботи конкретних суддів згідно з пунктом 1 частини п’ятої статті 115 цього Закону належить до повноважень зборів суддів цього суду.
Не погоджуючись з характеристикою, Коноваленко М.І. звернувся до колективу суддів за місцем роботи із заявою про проведення зборів суддів з метою розгляду питання щодо надання йому службової характеристики головою суду Бикановим І.Р. (арк. матеріалів 48). Однак збори суддів не відбулись, оскільки не було обрано головуючого зборів, незважаючи на присутність 86% від загальної кількості суддів, про що свідчать додані Коноваленком М.І. до скарги копії актів від 6 та 13 травня 2011 року.
Крім того, в матеріалах, надісланих Комісією Вищій раді юстиції, містяться копії звернень суддів Коноваленка М.І., Лиходєдова А.В. та Тарасенка А.В. на ім’я Президента України, Голови Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя Ківалова С.В., Голови Вищої ради юстиції Колесниченка В.М., Голови Ради суддів України Пилипчука П.П., Голови ради суддів загальних судів Гвоздика П.О. (арк. матеріалів 56-65) від 13 травня 2010 року, в яких йдеться про факти порушення головою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Бикановим І.Р. вимог чинного законодавства України, в тому числі статей 6, 15, 24, 47, 48, 113, 115, 149 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та його небажання усунути ці порушення, а також про його небажання виконувати обов’язки професійного судді. У вказаних матеріалах міститься і копія звернення судді Коноваленка М.І. на ім’я Генерального прокурора України від 25 травня 2011 року про факти втручання в роботу автоматизованої системи документообігу в Тернівському районному суді м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, в якому також наводяться факти нерівномірного розподілу судових справ протягом тривалого часу.
Після направлення Коноваленком М.І., Лиходєдовим А.В. та Тарасенком А.В. вказаних звернень голова Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Биканов І.Р. 8 вересня 2011 року звернувся до Вищої ради юстиції з поданням про звільнення судді Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Лиходєдова А.В. з посади судді за порушення присяги.
Наведене свідчить, що в Тернівському районному суді між головою суду Бикановим І.Р. та деякими суддями (Коноваленком М.І., Лиходєдовим А.В. та Тарасенком А.В.) існує конфлікт.
Однак будь-якої критичної оцінки наданій Коноваленку М.І. характеристиці в сукупності з цими обставинами та змістом статті 24 Закону України «Про судоустрій і статус судів» Комісією надано не було.
Не знайшли свого підтвердження і викладені у рішенні Комісії та надані в характеристиці обставини про те, що Коноваленко М.І. не працює над підвищенням свого рівня кваліфікації, оскільки копії наказів по суду про відрядження суддів Тернівського районного суду, в тому числі і Коноваленка М.І., у 2009–2010 роках до апеляційного суду Дніпропетровської області свідчать про участь названого судді в семінарах з питань застосування норм матеріального і процесуального права при відправленні судочинства.
Враховуючи зазначене, Вища рада юстиції дійшла висновку, що характеристика, надана судді Коноваленку М.І. головою суду Бикановим І.Р., та наведені в ній відомості не відповідають принципу об’єктивності та безсторонності, а тому не можуть бути взяті до уваги як доказ на користь обставин, що перешкоджають Коноваленку М.І. бути рекомендованим на посаду судді безстроково.
Що стосується аналізу Комісією показників розгляду суддею Коноваленком М.І. справ, то з тексту її рішення не випливає висновку, що такі показники досліджувались в повному обсязі, як того потребують вимоги Регламенту Комісії (пункт 8.11).
У своєму рішенні Комісія не надала об’єктивної оцінки та не провела порівняльного аналізу щодо співвідношення загальної кількості розглянутих Коноваленком М.І. судових справ до кількості скасованих та змінених рішень, не надала належної оцінки якості розглянутих ним справ.
Отже, показниками розгляду суддею справ (показниками статистичного звіту) є не тільки кількість розглянутих ним справ, а й якість розглянутих справ, оскільки саме цей показник об’єктивно свідчить про здатність судді приймати законні та обґрунтовані рішення.
Однак з оскаржуваного рішення вбачається, що оцінювались лише кількісні показники та строки розгляду справ, хоча сам скаржник намагався акцентувати увагу Комісії на якісних показниках своєї роботи і зазначав, що, наприклад, з розглянутих ним за останні 5 років роботи 5349 справ з цивільного судочинства скасовано лише 23, а змінено 8 судових рішень (див. витяг із стенограми, арк. матеріалів 90).
Разом з тим, Вищою радою юстиції встановлено, що за період роботи на посаді судді Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з 2006 по 2010 роки у Коноваленка М.І. якісні показники роботи вищі за середні по суду та області.
Так, Коноваленком М.І. за вказаний період було розглянуто у порядку кримінального судочинства 823 справи, у тому числі, розглянуто 295 кримінальних справ стосовно 332 осіб (у 2006 році – 19 справ стосовно 19 осіб, у 2007 році – 66 справи стосовно 69 осіб, у 2008 році – 61 справа стосовно 77 осіб, у 2009 році – 74 справи стосовно 80 осіб, у 2010 році – 75 справ стосовно 87 осіб), з яких судові рішення оскаржено стосовно 22 осіб (2 осіб – у 2007 році, 7 осіб – у 2008 році, 10 осіб – у 2009 році та 3 осіб – у 2010 році), скасовано вироків стосовно 8 осіб (1 особи – у 2007 році, 1 особи – у 2008 році, 4 осіб – у 2009 році та 2 осіб – у 2010 році), змінено рішення стосовно 6 осіб (5 осіб – у 2008 році і 1 особи – у 2009 році).
У порядку цивільного судочинства розглянуто 5349 справ (у 2006 році – 40 справ, у 2007 році – 482 справи, у 2008 році – 1580 справ, у 2009 році – 1815 справ і 2010 році – 1432 справи), з яких оскаржено 54 рішення (у 2007 році – 4 рішення, у 2008 році – 10 рішень, у 2009 році – 14 рішень, у 2010 році – 26 рішень), з них скасовано 23 рішення (у 2007 році – 1 рішення, у 2008 році – 4 рішення, у 2009 році – 5 рішень, у 2010 році – 13 рішень), змінено 8 рішень (по 4 рішення у 2009 та 2010 роках).
У порядку адміністративного судочинства суддею Коноваленком М.І. розглянуто 259 справ (у 2006 році – 1 справа, у 2007 році – 3 справи, у 2008 році – 18 справ, у 2009 році – 100 справ, у 2010 році – 137 справ), з них змінено 1 рішення у 2008 році, жодне рішення не скасоване.
Розглянуто 2902 справи про адміністративні правопорушення (у 2006 році – 231 справа, у 2007 році – 979 справ, у 2008 році -– 982 справи, у 2009 році – 304 справи, у 2010 році – 406 справ), з яких оскаржено 2 рішення (по 1 рішенню – у 2009 та 2010 роках) та скасовано 1 рішення у 2009 році.
Наведені показники роботи свідчать про високу (в межах 93–99%) якість розгляду суддею Коноваленком М.І. судових справ.
З приводу посилання Комісії в оскаржуваному рішенні на порушення Коноваленком М.І. розумних строків розгляду справ слід зазначити наступне.
Умисне затягування строків розгляду справи понад терміни, встановлені законом, є порушенням суддею присяги. При цьому основоположним поняттям є «умисність» таких дій. Однак таких дій по вказаних справах Комісія не встановила. Поза увагою Комісії в цьому контексті залишився також і рівень навантаження судді Коноваленка М.І., і можливі дії інших учасників судового процесу, які могли умисно затягувати процес.
Заслуговують на увагу й твердження Коноваленка М.І. на безпідставність посилання в оскаржуваному рішенні на факт притягнення його до дисциплінарної відповідальності за зверненням громадянки Красікової Л.Б.
Так, відповідно до рішення Комісії від 21 квітня 2011 року Коноваленка М.І. притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді догани за порушення вимог статті 54 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» під час розгляду цивільних справ за позовом Красікової Л.Б. до Красікова О.В. про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки та за позовом Коваленка А.К., Коваленка В.А. до Ігоніної А.П. про розірвання договору довічного утримання (неповідомлення сторін про час та місце розгляду справи, невжиття заходів до розгляду справ у встановлений законом строк).
Зазначене рішення на час розгляду Комісією заяви Коноваленка М.І. про його рекомендування для обрання на посаду судді безстроково було ним оскаржене у встановленому законом порядку до Вищої ради юстиції. Вказана обставина була відома членам Комісії, оскільки така скарга подається через Комісію, про що на її засіданні Коноваленко М.І. повідомив.
Схвалені резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року Основні принципи незалежності судових органів декларують, що суддя повинен мати право на невідкладний і безсторонній (на початковому етапі конфіденційний) розгляд звинувачення або скарги, що надійшли стосовно нього згідно з відповідною процедурою; а також, що не менш важливо, мати право на незалежну перевірку (тобто, оскарження) рішення про дисциплінарне покарання, усунення від посади чи звільнення. Суддя може бути усунутий від посади або звільнений тільки з причин його нездатності виконувати свої обов’язки чи поведінки, не відповідної посаді, яку він займає.
Процедура незалежної перевірки рішення про дисциплінарне покарання встановлена статтею 46 Закону України «Про Вищу раду юстиції», згідно з якою за результатами розгляду скарги судді на притягнення його до дисциплінарної відповідальності Вищій раді юстиції надано право за наявності підстав задовольнити скаргу суді, скасувати рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності і закрити дисциплінарне провадження; задовольнити скаргу повністю чи частково і змінити рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Отже, Вища рада юстиції виступає як апеляційна інстанція.
Відповідно до частини шостої статті 89 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» подання скарги до Вищої ради юстиції чи адміністративного позову до суду на рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності зупиняє застосування стягнення.
Отже, у Комісії не було достатніх підстав посилатись на рішення про притягнення Коноваленка М.І. до дисциплінарної відповідальності, а тим більше на відкрите дисциплінарне провадження за зверненням прокурора Дніпропетровської області, рішення по якому не було прийнято на час розгляду заяви кандидата, оскільки не було вичерпано встановлену законодавством України відповідну процедуру розгляду скарги та оскарження рішення про дисциплінарне покарання.
Враховуючи наведене, Вища рада юстиції вважає, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України при прийнятті оскаржуваного рішення не в повній мірі з’ясувала всі обставини та без достатніх правових підстав прийняла рішення про відмову у наданні рекомендації Коноваленку М.І. для обрання суддею Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області безстроково, а тому оскаржуване рішення Комісії підлягає скасуванню.
Відповідно до частини п’ятої статті 292 Закону України «Про Вищу раду юстиції» у результаті розгляду скарги Вища рада юстиції, за наявності для цього підстав, може задовольнити скаргу, скасувавши рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо відмови у рекомендуванні судді для обрання кандидатом на посаду судді безстроково та зобов’язавши Вищу кваліфікаційну комісію суддів України прийняти нове рішення.
На підставі викладеного Вища рада юстиції, керуючись частиною третьою статті 77 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктом 62 статті 27, статтею 292 Закону України «Про Вищу раду юстиції», підпунктом а) пункту 7 § 3 глави 2 розділу І, частиною шостою глави 5 розділу ІІ Регламенту Вищої ради юстиції,
В И Р І Ш И Л А:
1. Задовольнити скаргу кандидата на посаду судді безстроково Коноваленка Максима Івановича на рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 30 червня 2011 року № 2246/Бо-11 про відмову у рекомендуванні названого кандидата для обрання на посаду судді Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області безстроково.
2. Скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 30 червня 2011 року № 2246/Бо-11 про відмову у рекомендуванні Коноваленка Максима Івановича для обрання на посаду судді Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області безстроково.
3. Зобов’язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України прийняти нове рішення.
Голова Вищої ради юстиції В.М. Колесниченко
