Вища рада правосуддя розглянула проект Закону України «Про внесення зміни до статті 130 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (реєстраційний № 2309 від 24 жовтня 2019 року), внесений на розгляд Верховної Ради України у порядку законодавчої ініціативи Кабінетом Міністрів України.
Вища рада правосуддя відповідно до пункту 15 частини першої статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» надає обов’язкові до розгляду консультативні висновки щодо законопроектів із питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою і статусу суддів.
За результатами розгляду вказаного законопроекту, керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 34 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя
вирішила:
1. Затвердити консультативний висновок щодо проекту Закону України «Про внесення зміни до статті 130 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (реєстраційний № 2309 від 24 жовтня 2019 року), внесеного на розгляд Верховної Ради України у порядку законодавчої ініціативи Кабінетом Міністрів України.
2. Надіслати консультативний висновок до Верховної Ради України.
Голова Вищої ради правосуддя А.А. Овсієнко
ЗАТВЕРДЖЕНО
Рішення Вищої ради правосуддя
«14» листопада 2019 року № 2999/0/15-19
КОНСУЛЬТАТИВНИЙ ВИСНОВОК
щодо законопроекту № 2309
1. Проект Закону України «Про внесення зміни до статті 130 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (реєстраційний № 2309 від 24 жовтня 2019 року) (далі – законопроект № 2309) внесено на розгляд Верховної Ради України у порядку законодавчої ініціативи Кабінетом Міністрів України.
Законопроектом вносяться зміни до частини п’ятої статті 130 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» шляхом виключення газети «Урядовий кур’єр» з переліку видань, де обов’язково публікується інформація про утворення організаційного комітету із скликання з’їзду суддів, а також оголошення про скликання з’їзду суддів України і питань, що виносяться на його розгляд.
Залишається обов’язковість публікації зазначеної інформації лише в газеті «Голос України».
Згідно з пояснювальною запискою проект акта розроблено для реалізації Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України 4 жовтня 2019 року, зокрема досягнення одного із показників ефективності визначеної для Уряду Цілі 11.1 «Людина живе в державі, яка ставить перед собою реалістичні цілі та досягає їх з використанням розумно необхідних для цього ресурсів» – «Зменшення витрат на функціонування органів державної виконавчої влади (у % від загальної витратної частини бюджету)» – пропонується шляхами зменшення адміністративних витрат державного апарату, оцифруванням процесів та інформації, відмовою від паперового документообігу.
2. Вища рада правосуддя відповідно до пункту 15 частини першої статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» надає обов’язкові до розгляду консультативні висновки щодо законопроектів з питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою і статусу суддів.
Усі проекти законів, що стосуються статусу суддів, відправлення правосуддя, процесуальних законів, та загальніше будь-які законопроекти, що можуть мати вплив на судівництво, наприклад незалежність судової влади, або можуть обмежити гарантії доступу громадян (у тому числі самих суддів) до правосуддя, повинні розглядатися парламентом лише після отримання висновку судової ради. Ця консультативна функція повинна бути визнана усіма державами та підтверджена Радою Європи в якості рекомендації[1].
Загалом, законопроект № 2309 слід оцінювати як позитивну ініціативу Уряду, оскільки друк і розповсюдження періодичного видання у вигляді газети на папері потребує значних фінансових, матеріальних і людських ресурсів.
Інформація про прийняті органами влади рішення може дублюватися на веб-порталі «Судова влада України» (www.court.gov.ua), де у розділі «Інше» у рубриці «З’їзди суддів» міститься інформація з організаційних питань, про рішення, прийняті з’їздами, проведеними у 2017–2019 роках.
Крім того, Урядом для реалізації Програми діяльності Кабінету Міністрів України також внесено на розгляд Верховної Ради України проекти законів України «Про внесення змін до деяких законів України щодо опублікування нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та розміщення окремої інформації в електронному вигляді» (реєстраційний № 2307 від 24 жовтня 2019 року), «Про внесення змін до статті 28 Бюджетного кодексу України» (реєстраційний № 2308 від 24 жовтня 2019 року). Вказаними законопроектами передбачається, що опублікування актів Уряду, нормативно-правових актів міністерств (наказів) та рішень НКРЕКП, замість друку в газеті «Урядовий кур’єр», можливо шляхом їх розміщення на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів. Також пропонується виключити із законів України вимогу щодо необхідності одночасного друку в газеті «Урядовий кур’єр» та інших офіційних друкованих виданнях офіційної інформації, водночас залишити вимогу стосовно друку інформації в газеті «Голос України» або у бюлетені «Офіційний вісник України».
Згідно із частиною другою статті 4 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Таким чином, законопроект № 2309 спрямований на узгодження відповідних правових норм та внесений відповідно до вимог законодавства.
Узгодженість правових норм, відсутність між ними суперечностей є не лише загальними умовами ефективності законодавства, а й водночас важливою закономірністю його функціонування як самостійного, цілісного, системного явища.
Відповідно до загальних вимог нормотворчої техніки проекти законів та нормативно-правових актів мають раціонально, адекватно врегульовувати суспільні відносини; правові норми, які вони містять, повинні бути стислими, чіткими і недвозначними. Законопроект № 2309 узгоджений із принципами і нормами Конституції України та в цілому відповідає вимогам нормотворчої техніки.
З огляду на викладене Вища рада правосуддя підтримує законопроект № 2309.
[1] Висновок № 10 (2007) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи
щодо судової ради на службі суспільства, пункт 87.
