Вища ради юстиції, розглянувши рекомендацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про призначення Брагіної Олени Львівни на посаду судді Березнівського районного суду Рівненської області, особову справу кандидата, висновок секції Вищої ради юстиції з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад,
встановила:
Вища кваліфікаційна комісія суддів України (далі – Комісія) на підставі рішення від 10 листопада 2015 року № 277/пп-15 внесла до Вищої ради юстиції 14 грудня 2015 року рекомендацію про призначення Брагіної Олени Львівни на посаду судді Березнівського районного суду Рівненської області.
Брагіна Олена Львівна, громадянка України, ___ року народження. У 1996 році закінчила Львівський інститут внутрішніх справ при Українській академії внутрішніх справ за спеціальністю «правоохоронна діяльність». Понад 10 років проживає в Україні, володіє державною мовою і склала кваліфікаційний іспит.
З рішення Комісії від 10 листопада 2015 року № 277/пп-15 та матеріалів особової справи кандидата вбачається, що на підставі поданих Брагіною О.Л. документів рішенням Комісії від 13 грудня 2012 року № 1858/пп-12 її було допущено до добору кандидатів на посаду судді вперше та до складення анонімного тестування (іспиту) з метою виявлення рівня загальних теоретичних знань у галузі права.
Вища рада юстиції дійшла висновку про порушення порядку призначення Брагіної О.Л. на посаду судді Березнівського районного суду Рівненської області з огляду на те, що її освітньо-кваліфікаційний рівень на час звернення із заявою про участь у доборі кандидатів на посаду судді та на час прийняття рішення Комісії від 13 грудня 2012 року № 1858/пп-12 не відповідав вимогам до кандидата на посаду судді, встановленим статтею 64 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції цього Закону, що діяла до набрання чинності Законом України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII ( далі – Закон України «Про судоустрій і статус суддів»). Здобута Брагіною О.Л. освіта недостатня для виконання завдань та обов’язків судді.
Наведений висновок ґрунтується на таких фактичних обставинах та нормах права.
Із особової справи вбачається, що Брагіна О.Л. у 1995 році закінчила Рівненський державний педагогічний інститут за спеціальністю педагогіка та методика початкового навчання та музики. У зв’язку з перепідготовкою осіб, призначених на посади середнього та старшого начальницького складу органів внутрішніх справ, які мають вищу неюридичну освіту (наказ Міністерства внутрішніх справ України від 16 травня 1994 року № 256), Брагіна О.Л. протягом десяти місяців навчалася у Львівському інституті внутрішніх справ при Українській академії внутрішніх справ та 9 липня 1996 року отримала диплом спеціаліста ЛС ВЕ № 006514 про закінчення зазначеного інституту за спеціальністю «правоохоронна діяльність». Диплом ЛС ВЕ № 006514 і додаток до нього не мають посилань на те, що ця освіта є вищою освітою рівня спеціаліста, яка отримана в порядку перепідготовки кадрів, що суперечить вимогам до документів про освіту, встановленим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 1993 року № 1058 «Про затвердження переліку і зразків документів про освіту та вчені звання в Україні».
У частині третій статті 67 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» зазначено, що до добору кандидатів на посаду судді допускаються особи, які подали всі необхідні документи, передбачені частиною першою цієї статті, та відповідають установленим цим Законом вимогам до кандидата на посаду судді.
Відповідно до частини першої статті 65 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» добір кандидатів на посаду судді здійснюється з числа осіб, які відповідають вимогам, установленим Конституцією України та статтею 64 цього Закону, за результатами проходження спеціальної підготовки та складення кваліфікаційного іспиту відповідно до вимог цього Закону.
Згідно із частиною третьою статті 65 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожен, хто відповідає встановленим вимогам до кандидата на посаду судді, має право звернутися до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про участь у доборі кандидатів на посаду судді.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 66 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Вища кваліфікаційна комісія суддів України на основі поданих кандидатами на посаду судді документів здійснює перевірку відповідності осіб вимогам, установленим до кандидата на посаду судді, та організовує проведення стосовно них спеціальної перевірки в порядку, визначеному Законом.
Згідно із частиною першою статті 64 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» на посаду судді може бути рекомендований громадянин України, не молодший двадцяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менше як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.
Відповідно до частини четвертої статті 64 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» для цілей цієї статті вважається вищою юридичною освітою – вища юридична освіта, здобута в Україні за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра також вища юридична освіта за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем, здобута в іноземних державах та визнана в Україні в установленому законом порядку.
Зміст наведених положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає розуміння того, що не може бути рекомендована на посаду судді особа, яка на момент рекомендації не відповідає вказаним вимогам.
Вища рада юстиції 5 квітня 2016 року звернулася до Міністерства освіти і науки України, а 14 червня 2016 року – до Львівського державного університету внутрішніх справ як правонаступника Львівського інституту внутрішніх справ при Українській академії внутрішніх справ із проханням надати додаткову інформацію, підтверджену документальними доказами, стосовно змісту, рівня та обсягу юридичної освіти, здобутої Брагіною О.Л.
29 червня 2016 року надійшла відповідь Львівського державного університету внутрішніх справ (лист від 25 червня 2016 року № 2/1229) про те, що на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ України від 16 травня 1994 року № 256 «Про організацію післядипломної перепідготовки працівників органів внутрішніх справ, які мають вищу неюридичну освіту» наказом Львівського інституту внутрішніх справ при Українській академії внутрішніх справ від 25 серпня 1995 року № 82о/с Брагіну О.Л. було зараховано на денну форму навчання відповідно до положень статей 34, 35, 40 Закону Української радянської соціалістичної республіки «Про освіту», який був чинним на час зарахування Брагіної О.Л. на навчання, у відповідній редакції цього Закону (далі – Закон УРСР «Про освіту»); після закінчення навчання 9 липня 1996 року Брагіній О.Л. видано диплом згідно зі статтею 24 Закону УРСР «Про освіту» та постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 1993 року № 1058 «Про затвердження переліку і зразків документів про освіту та вчені звання в Україні».
Міністерство освіти і науки України надіслало листа від 9 вересня 2016 року № 1/12-4298, у якому зазначено:
- виданий Брагіній О.Л. диплом ДС ВЕ № 006514 відповідає зразку диплома спеціаліста, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 1993 року № 1058, але особи, які навчалися на програмах перепідготовки спеціалістів, у 1996 році мали отримати диплом спеціаліста (про перепідготовку);
- згідно з повідомленням Львівського державного університету внутрішніх справ пунктами 1.10, 1.12 протоколу № 9/2 рішення Міжгалузевої акредитаційної комісії від 17 лютого 1994 року, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 21 березня 1994 року № 77, Львівському інституту внутрішніх справ у складі Української академії внутрішніх справ було видано ліцензію ВПЛ-ІІІ № 143057, яка засвідчувала право провадження освітньої діяльності, пов’язаної з наданням вищої освіти на рівні кваліфікаційних вимог, зокрема, до спеціаліста з напрямку (спеціальності, професії) 6.0601 «право», 7.060101 «правознавство»;
- не підтверджено наявності у Львівського інституту внутрішніх справ у складі Української академії внутрішніх справ на час навчання Брагіної О.Л. права здійснювати перепідготовку спеціалістів за спеціальністю «правоохоронна діяльність».
Статтею 34 Закону УРСР «Про освіту» було встановлено, що вищими навчальними закладами є технікум (училище), коледж, інститут, консерваторія, академія, університет та інші. Вищі навчальні заклади можуть створювати різні типи навчальних комплексів, об’єднань.
Відповідно до частини першої статті 35 Закону УРСР «Про освіту» основними видами діяльності вищого навчального закладу є, зокрема підготовка спеціалістів різних рівнів кваліфікації та підвищення кваліфікації, перепідготовка кадрів.
У частині другій цієї статті зазначено, що вищі навчальні заклади здійснюють свою діяльність за державними замовленнями та договорами як основною формою регулювання відносин між навчальними закладами та підприємствами, установами, організаціями, громадянами.
Випускникам вищих навчальних закладів присвоюється кваліфікація спеціаліста з вищою освітою певного професійного спрямування або спеціальності, яка відповідно до обсягу державної освіти визначається такими рівнями: молодший спеціаліст – забезпечують технікуми, училища, інші навчальні заклади еквівалентного рівня; бакалавр – забезпечують коледжі, інститути, консерваторії, інші навчальні заклади еквівалентного рівня; спеціаліст – забезпечують інститути, інші навчальні заклади еквівалентного рівня; магістр – забезпечують інститути, академії, університети, інші навчальні заклади, що мають відповідний сертифікат (стаття 36 Закону УРСР «Про освіту»).
Підвищення кваліфікації та перепідготовка кадрів здійснюються навчальними закладами на договірних засадах з підприємствами, установами, організаціями, громадянами з урахуванням державного замовлення (частина друга статті 40 Закону УРСР «Про освіту»).
У статті 41 Закону УРСР «Про освіту» зазначено, що до навчальних закладів підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів належать: факультети підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів при вищих навчальних закладах, а також на виробництві; професійні навчально-виховні заклади; навчально-курсові комбінати; інші організації, які одержали на це дозвіл органів управління освітою.
Постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 1992 № 303 було затверджено Положення про акредитацію вищих навчальних закладів.
Міністерство освіти України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 червня 1992 № 303 видало наказ від 21 березня 1994 року № 77.
Додаток № 2 до наказу Міністерства освіти України від 21 березня 1994 року № 77 – це рішення Міжгалузевої акредитаційної комісії від лютого 1994 року (протокол № 9/2), згадане в листі Міністерства освіти і науки України від 9 вересня 2016 року № 1/12-4298 як доказ наявності у Львівського інституту внутрішніх справ при Українській академії внутрішніх справ здійснювати перепідготовку спеціалістів на час навчання Брагіної О.Л.
Відповідно до підпунктів 1.10, 1.12 пункту 1 цього рішення видано державну ліцензію на здійснення освітньої діяльності з напрямків (спеціальностей), рівнів акредитації і ліцензованих обсягів прийому (чоловік): Українській академії внутрішніх справ у складі з Інститутом підготовки кадрів органів виконання покарань, військ внутрішньої та конвойної охорони (м. Київ) та Львівським інститутом внутрішніх справ – IV рівень акредитації з напрямків «правознавство» «психологія» в обсязі прийому 800 осіб та по факультету перепідготовки та підвищення кваліфікації в обсязі прийому 300 осіб; Львівському інституту внутрішніх справ у складі Української академії внутрішніх справ ІІІ рівень акредитації з напрямку «правознавство» в обсязі прийому 400 осіб.
Згідно зі статтею 24 Закону УРСР «Про освіту»випускнику державного або іншого акредитованого навчально-виховного закладу видається відповідний документ про освіту встановленого зразка.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 1993 року № 1058 «Про затвердження переліку і зразків документів про освіту та вчені звання в Україні», у редакції чинній протягом терміну навчання Брагіної О.Л. та видачі їй диплому ЛС ВЕ № 006514, у переліку документів про освіту та вчені звання в Україні було визначено «диплом спеціаліста» та «диплом спеціаліста (про перепідготовку) з присвоєнням кваліфікації» або «диплом спеціаліста (про перепідготовку без присвоєння кваліфікації)».
Закон УРСР «Про освіту» 23 березня 1996 року викладено в новій редакції Закону України «Про освіту», останній, у частині положень, що стосуються рівня, обсягу та змісту вищої освіти, введено в дію із дня опублікування – 25 квітня 1996 року, тобто до завершення терміну підготовки спеціаліста Брагіної О.Л.
Водночас у статті 27 Закону України «Про освіту» зазначено, що випускнику державного або іншого акредитованого (атестованого) закладу освіти видається відповідний документ про освіту встановленого зразка. Зразки документів про освіту затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 лютого 1996 року № 200 «Про ліцензування, атестацію та акредитацію закладів освіти» визнано такою, що втратила чинність постанову Кабінету Міністрів України від 1 червня 1992 року № 303. Поряд із цим береться до уваги порядок запровадження умов і правил, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 12 лютого 1996 року № 200, а також те, що відповідно до затвердженого цим нормативно-правовим актом Положення про акредитацію вищих навчальних закладів (пункт 18), акредитованому з певного напряму (спеціальності) вищому закладу освіти надається право видавати диплом про вищу освіту за зразком, затвердженим Кабінетом Міністрів України відповідно до освітньо-кваліфікаційного рівня (до 12 листопада 1997 року за зразком затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 1993 року № 1058).
Вища рада юстиції з огляду на наведені положення законодавства вважає, що на посаду судді може бути рекомендована особа, яка в установленому законом порядку в компетентному навчальному закладі здобула юридичну освіту за належним освітньо-кваліфікаційним рівнем. Доказом здобуття такої освіти є документ про вищу освіту державного зразка.
Брагіна О.Л. вимогам, установленим статтею 64 України «Про судоустрій і статус суддів», щодо наявності вищої юридичної освіти не відповідає.
Викладені обставини свідчать про порушення передбаченого Законом України «Про судоустрій і статус суддів» порядку призначення Брагіної Олени Львівни на посаду судді Березнівського районного суду Рівненської області.
Секція Вищої ради юстиції з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад на засіданні 21 вересня 2016 року рекомендувала Вищій раді юстиції прийняти рішення про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення Брагіної Олени Львівни на посаду судді Березнівського районного суду Рівненської області.
На засіданні Вищої ради юстиції 22 вересня 2016 року Брагіна О.Л. пояснила, що вона, навчаючись протягом року у Львівського інституту внутрішніх справ при Українській академії внутрішніх справ, здобула другу вищу освіту – вищу юридичну освіту. Відповідно до чинної на той час редакції Закону УРСР «Про освіту» здійснювалася післядипломна перепідготовка спеціаліста.
Доводи Брагіної О.Л. не спростовують висновку про порушення передбаченого Законом України «Про судоустрій і статус суддів» порядку її призначення на посаду судді.
У пункті 3.5 Рішення Конституційного Суду України від 21 червня 2011 року № 7-рп/2011 за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про Вищу раду юстиції» (справа про повноваження державних органів у сфері судоустрою) зазначено: «Зі змісту статті 29 Закону № 22 (Закону України «Про Вищу раду юстиції») вбачається, що надходження до Вищої ради юстиції рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не є безумовною підставою для прийняття Вищою радою юстиції рішення про внесення подання про призначення суддею відповідного кандидата на посаду судді. За результатами перевірки, незважаючи на наявність рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вища рада юстиції може і не погодитися з таким рішенням» (абзац шостий пункту 3.5 цього Рішення).
Відповідно до підпункту 1 пункту 48 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII із дня, наступного за днем опублікування цього Закону, Вища рада юстиції може відмовити у внесенні Президентові України подання про призначення судді на посаду виключно з таких підстав, які вона визначає, керуючись власною оцінкою обставин, пов’язаних з кандидатом на посаду судді, та його особистих якостей: а) наявність обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата критерію доброчесності чи професійної етики або інші обставини, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням; б) порушення визначеного законом порядку призначення на посаду судді.
Цей Закон вперше офіційно опубліковано в газеті «Голос України» 16 липня 2016 року (№ 132-133).
Оскільки Вища рада юстиції встановила порушення визначеного Законом України «Про судоустрій і статус суддів» порядку призначення Брагіної О.Л. на посаду судді, слід відмовити у внесенні подання Президентові України про призначення Брагіної Олени Львівни на посаду судді Березнівського районного суду Рівненської області.
У зв’язку з цим Вищій кваліфікаційній комісії суддів України належить вжити заходів щодо неухильного виконання вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів», допускаючи до добору кандидатів на посаду судді лише осіб, які відповідають установленим Конституцією України та цим Законом вимогам до кандидата на посаду судді на момент подання ними заяви про участь у доборі кандидатів на посаду судді, та, надаючи рекомендацію лише таким особам.
На підставі викладеного, керуючись статтями 127, 131 Конституції України, статтями 64–66, 68 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII, пунктом 48 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, статтями 3, 24, 27, 29 Закону України «Про Вищу раду юстиції», Вища рада юстиції
вирішила:
відмовити у внесенні подання Президентові України про призначення Брагіної Олени Львівни на посаду судді Березнівського районного суду Рівненської області.
Голова Вищої ради юстиції І.М. Бенедисюк
Члени Вищої ради юстиції В.Е. Беляневич
А.М. Бойко
Н.О. Волковицька
М.Б. Гусак
В.К. Комков
А.О. Лесько
Т.М. Малашенкова
О.В. Маловацький
І.Ю. Мамонтова
А.М. Мірошниченко
О.В. Муравйов
В.А. Нежура
А.С. Олійник
Я.М. Романюк
