Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Шапрана В.В., членів Краснощокової Н.С., Розваляєвої Т.С., Шелест С.Б., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за дисциплінарною скаргою Гулака Михайла Михайловича стосовно судді Заводського районного суду міста Миколаєва Павлової Жанни Петрівни,
встановила:
Павлова Жанна Петрівна, _____ року народження, Указом Президента України від 30 жовтня 1999 року № 1417/99 призначена на посаду судді Заводського районного суду міста Миколаєва строком на п’ять років, Постановою Верховної Ради України від 21 жовтня 2004 року № 2107-IV обрана на посаду судді Заводського районного суду міста Миколаєва безстроково.
Згідно із характеристикою судді Павлової Ж.П., наданою головою Заводського районного суду міста Миколаєва, за час роботи на посаді судді цього суду Павлова Ж.П. зарекомендувала себе грамотним, дисциплінованим та висококваліфікованим юристом, працьовитою суддею, добре орієнтується у складних ситуаціях, приймає правильні та юридично обґрунтовані рішення. До виконання службових обов’язків ставиться сумлінно та відповідально. Судові справи розглядає вчасно, кваліфіковано застосовує норми матеріального та процесуального законодавства України. Павлова Ж.П. володіє такими якостями, як наполегливість до праці, шанобливість до громадян та співробітників, проявляє ініціативу та вміння планувати, вимоглива до себе і підлеглих. За своїми особистими якостями – енергійна, уважна, ініціативна, наполеглива, дисциплінована, вимоглива. Має власну думку, самостійно приймає рішення та вміє переконливо аргументувати свою точку зору. Володіє організаторськими здібностями, раціонально розподіляє завдання, чітко їх пояснює та контролює виконання. За характером стримана, урівноважена та доброзичлива. Користується повагою та авторитетом у колективі.
23 липня 2019 року за вхідним № Г-4259/0/7-19 до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга Гулака М.М. на дії судді Заводського районного суду міста Миколаєва Павлової Ж.П. та судді Миколаївського апеляційного суду Куценко О.В. під час розгляду справи № 487/3793/19.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 23 липня 2019 року № Г-4259/0/7-19 зазначену скаргу передано для розгляду члену Вищої ради правосуддя Овсієнку А.А.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу матеріалу між членами Вищої ради правосуддя від 16 жовтня 2019 року № Г-4259/0/7-19 зазначену скаргу передано для розгляду члену Вищої ради правосуддя Маловацькому О.В.
За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги член Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маловацький О.В. запропонував відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Заводського районного суду міста Миколаєва Павлової Ж.П. та відмовити у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Миколаївського апеляційного суду Куценко О.В.
Ухвалою від 7 лютого 2020 року № 334/1дп/15-20 Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, зокрема, відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Павлової Ж.П.
Суддя та заявник повідомлені про розгляд дисциплінарної справи 13 березня 2020 року шляхом надіслання відповідного запрошення поштою, а також розміщення на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя оголошення про запрошення на засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя.
За результатами підготовки дисциплінарної справи до розгляду член Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маловацький О.В. дійшов висновку про відсутність у діях судді Павлової Ж.П. складу дисциплінарного проступку та запропонував прийняти рішення про відмову у притягненні її до дисциплінарної відповідальності.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маловацького О.В., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відмови у притягненні судді Заводського районного суду міста Миколаєва Павлової Ж.П. до дисциплінарної відповідальності з огляду на таке.
Щодо неправомірних, на думку скаржника, дій судді Павлової Ж.П. у дисциплінарній скарзі Гулак М.М. зазначив, що 12 липня 2019 року під час проведення досудового розслідування слідчий другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_1 за погодженням із прокурором військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_2 звернувся до Заводського районного суду міста Миколаєва з клопотанням про продовження відповідно до вимог частини п’ятої статті 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) строку дії обов’язків ОСОБА_3, якому 20 травня 2019 року Заводським районним судом міста Миколаєва обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави. Термін дії ухвали слідчого судді закінчувався 15 липня 2019 року. Однак слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва Павлова Ж.П. призначила судове засідання на 16:00 15 липня 2019 року. Цього дня суддею винесено ухвалу про продовження терміну дії запобіжного заходу до 15 вересня 2019 року, незважаючи на те, що строки досудового розслідування продовжено до 18 серпня 2019 року (постанову про продовження строку досудового розслідування до 18 серпня 2019 року, яка, на думку захисту, є незаконною, суд за клопотанням прокурора долучив до матеріалів під час судового засідання).
Крім того, слідчий суддя під час дослідження матеріалів не взяла до уваги витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР), у якому не зазначено особу, якій повідомлено про підозру, та про продовження строку досудового розслідування до 18 серпня 2019 року.
У наданих до Вищої ради правосуддя поясненнях суддя Заводського районного суду міста Миколаєва Павлова Ж.П. зазначила, що за результатами розгляду клопотання за участю всіх учасників кримінального провадження, у тому числі підозрюваного ОСОБА_3 та його захисника адвоката ОСОБА_4, слідчий суддя 15 липня 2019 року постановила ухвалу про задоволення клопотання та продовження строку запобіжного заходу ОСОБА_3, підозрюваному у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України (далі – КК України), до 15 вересня 2019 року, тобто в межах строку досудового розслідування, визначеного постановою військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України від 13 липня 2019 року.
Доданими до пояснень судді документами підтверджувалися повідомлені нею обставини розгляду клопотання, крім тієї, що обов’язки на підозрюваного ОСОБА_3 покладено в межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № __________________ від 17 квітня 2019 року, продовженого постановою військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України від 13 липня 2019 року, оскільки відповідно до наданої судом копії цієї постанови строк досудового розслідування продовжено до 18 серпня 2019 року, тоді як ухвалою слідчого судді Павлової Ж.П. обов’язки на підозрюваного покладено до 15 вересня 2019 року, тобто поза межами строку досудового розслідування.
З огляду на вказане, відкриваючи дисциплінарну справу стосовно судді Павлової Ж.П., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя виходила з того, що попередньою перевіркою було встановлено, що ухвалою від 15 липня 2019 року у справі № 487/3793/19 суддя Павлова Ж.П. на порушення вимог статей 194, 197 КПК України продовжила ОСОБА_3 строк дії покладених на нього обов’язків поза межами строку досудового розслідування, що на відповідному етапі дисциплінарного провадження свідчило про наявність у діях судді Павлової Ж.П. ознак дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «а» пункту 1 та пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
До Вищої ради правосуддя 6 березня 2020 року надійшли додаткові пояснення судді Павлової Ж.П., у яких вона зазначила, що допущене нею зазначення в ухвалі від 15 липня 2019 року про продовження строку покладення обов’язків на підозрюваного до 15 вересня 2019 року, фактично, було опискою спричиненою тим, що аналогічну описку допущено у відповідному клопотанні слідчого, а також, що вона мала значне навантаження. Так, суддя повідомила, що того дня нею було розглянуто близько 18 справ. Крім того, вказала, що допущення нею вказаної описки не мало негативних наслідків для підозрюваного, а під час постановлення ухвали не було допущено умисного порушення норм права чи прав підозрюваного. Суддя просила відмовити у притягненні її до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до підпункту «а» пункту 1 та пункту 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав умисної або внаслідок недбалості незаконної відмови в доступі до правосуддя (у тому числі незаконної відмови в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або іншого істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду, та умисного або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або іншого грубого порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.
Із вказаного вбачається, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності, зокрема, за істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, якщо це унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду, що було допущено умисно або внаслідок недбалості; порушення прав людини і основоположних свобод, якщо таке суддею допущено умисно або внаслідок грубої недбалості; за допущене умисно або внаслідок грубої недбалості інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.
Отже, конструкції вказаних норм передбачають можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності з відповідних підстав за наявності вини судді у формі умислу або недбалості (грубої недбалості) та настання негативних наслідків у виді неможливості реалізації учасником процесу наданих процесуальних прав та обов’язків, настання істотних негативних наслідків, встановлення факту порушення прав людини і основоположних свобод.
Під час розгляду дисциплінарної справи встановлено, що 20 травня 2019 року слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва задовольнила клопотання слідчого та обрала стосовно ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави (18 травня 2018 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні злочину).
Станом на 15 липня 2019 року підозрюваний ОСОБА_3 звільнений з-під варти у зв’язку із внесенням застави у розмірі ________ гривень.
У судовому засіданні 15 липня 2019 року під час розгляду клопотання слідчий суддя дійшла висновку про можливість продовження ОСОБА_3 строку дії покладених на нього обов’язків до 15 вересня 2019 року.
Разом із цим постановою військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України від 13 липня 2019 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № ________________ від 17 квітня 2019 року відповідно до пункту 1 частини третьої статті 294 КПК України продовжено до трьох місяців, тобто до 18 серпня 2019 року.
Отже, ухвалою слідчого судді Павлової Ж.П. від 15 липня 2019 року у справі № 487/3793/19 продовжено строк запобіжного заходу ОСОБА_3, підозрюваному у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, до 15 вересня 2019 року, тобто поза межами строку досудового розслідування, визначеного постановою військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України від 13 липня 2019 року до 18 серпня 2019 року.
Згідно із частинами першою – третьою статті 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, – з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до частини сьомої статті 194 КПК України обов’язки, передбачені частинами п’ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов’язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов’язки скасовуються.
Отже, як правильно дійшла висновку Дисциплінарна палата під час вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи, ухвалою від 15 липня 2019 року у справі № 487/3793/19 суддя Павлова Ж.П. на порушення вимог статей 194, 197 КПК України продовжила ОСОБА_3 строк дії покладених на нього обов’язків поза межами строку досудового розслідування.
Поряд із цим встановлено, що у справі № 487/3793/19 15 серпня 2019 року, тобто до закінчення продовженого постановою військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України від 13 липня 2019 року строку досудового розслідування, слідчим суддею Павловою Ж.П. продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № ______________ від 17 квітня 2019 року за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, до 18 жовтня 2019 року.
Цього самого дня, тобто 15 серпня 2019 року, у справі № 487/3793/19 слідчим суддею Павловою Ж.П. постановлено ухвалу, якою ОСОБА_3 продовжено строк дії обов’язків, передбачених частиною п’ятою статті 194 КПК України, до 18 жовтня 2019 року.
Вказане дає підстави для висновку, що покладення на підозрюваного ОСОБА_3 обов’язків відповідно до ухвали слідчого судді Павлової Ж.П. від 15 липня 2019 року у справі № 487/3793/19 із порушенням вимог КПК України, а саме – поза межами строків досудового розслідування, не мало наслідком необґрунтованого обмеження чи порушення конституційних прав і свобод людини чи інших негативних наслідків, визначених підпунктом «а» пункту 1 та пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Крім того, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає за необхідне врахувати отримані під час дисциплінарного провадження відомості щодо судового навантаження судді Павлової Ж.П., відповідно до яких у другому півріччі 2019 року у провадженні судді перебувало 1278 судових справ, розглянуто 1039, з яких справ кримінального судочинства – 711, адміністративного судочинства – 10, цивільного судочинства – 242, справ про адміністративні правопорушення – 76. При цьому за вказаний період суддя Павлова Ж.П. фактично перебувала у відпустці 18 робочих днів. Таким чином, щоденне судове навантаження судді Павлової Ж.П. у 2019 році фактично становило понад 9 розглянутих судових справ усіх проваджень із ухваленням остаточного рішення. Отже, суддя Павлова Ж.П. мала значне судове навантаження.
Зазначене дає підстави обґрунтовано вважати, що покладення ухвалою слідчого судді Павлової Ж.П. від 15 липня 2019 року обов’язків на підозрюваного до 15 вересня 2019 року, тобто поза межами строку досудового розслідування, було наслідком добросовісної суддівської помилки, тобто помилки без ознак умислу або грубої недбалості, спричиненої значним судовим навантаженням судді. У цьому випадку на добросовісність вказує те, що суддя діяла сумлінно – з належним ставленням до своїх обов’язків встановила фактичні обставини, які підлягають правовій оцінці, оцінила докази та тлумачила закон, але припустилася помилки, яка не була настільки очевидною й однозначною, оскільки продовження строку покладення на підозрюваного обов’язків у межах строку досудового розслідування (у межах продовженого строку) у цьому випадку означало би його продовження на 33 календарних дні, а КПК України передбачає можливість продовження, зокрема, покладення на підозрюваного обов’язків під час досудового розслідування на строк не більше двох місяців.
З огляду на вказане Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя за результатами розгляду дисциплінарної справи дійшла висновку, що хоча ухвалу від 15 липня 2019 року у справі № 487/3793/19 суддею Павловою Ж.П. постановлено із порушенням норм процесуального права, проте це не вплинуло на права та обов’язки підозрюваного ОСОБА_3, не спричинило для нього негативних наслідків та не є наслідком ані умислу, ані недбалості судді, що вказує на відсутність у діях судді складу дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «а» пункту 1 та пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Отже, підстави для притягнення судді Павлової Ж.П. до дисциплінарної відповідальності відсутні.
Відповідно до пункту 12.37 Регламенту Вищої ради правосуддя за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.
Згідно із частиною шостою статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктом 12.38 зазначеного Регламенту, якщо Дисциплінарною палатою ухвалено рішення про відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарне провадження припиняється.
З огляду на викладене, керуючись статтями 106, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 49–51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 12.22–12.39 Регламенту Вищої ради правосуддя, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
вирішила:
відмовити у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Заводського районного суду міста Миколаєва Павлової Жанни Петрівни.
Дисциплінарне провадження стосовно судді Заводського районного суду міста Миколаєва Павлової Жанни Петрівни припинити.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, що визначені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя В.В. Шапран
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя Н.С. Краснощокова
Т.С. Розваляєва
С.Б. Шелест
