X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Рішення
Київ
14.09.2016
2218/0/15-16
Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення Труша В.О. з посади судді Любешівського районного суду Волинської області у зв’язку з поданням заяви про відставку

Вища рада юстиції, розглянувши заяву та додані до неї матеріали про звільнення Труша Валерія Олексійовича з посади судді Любешівського районного суду Волинської області у відставку, а також висновок секції Вищої ради юстиції з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад,

 

встановила:

 

Труш Валерій Олексійович, ____ року народження, з вересня 2001 року працює на посаді судді Любешівського районного суду Волинської області. Верховною Радою України 14 грудня 2006 року обраний суддею безстроково.

11 серпня 2016 року до Вищої ради юстиції надійшла заява Труша В.О. від 4 серпня 2016 року про відставку.

Відповідно до частини першої статті 120 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

З наявних матеріалів вбачається, що Труш В.О. на час розгляду заяви Вищою радою юстиції та відповідно до вищенаведеної норми закону має 14 років 10 місяців стажу роботи на посаді судді.

Разом з тим суддя Труш В.О. набув достатній для відставки стаж роботи, виходячи з такого.

Згідно з пунктом 11 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, чинній до 28 березня 2015 року, судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом. Водночас частиною четвертою статті 43 Закону України «Про статус суддів» зі змінами, внесеними Законом України від 24 лютого 1994 року № 4015-XI, було встановлено: до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Пунктом 3-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» від 3 вересня 2005 року № 865 встановлено, що до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Як вбачається з наявних матеріалів, Труш В.О., крім стажу роботи на посаді судді має 7 років 3 місяці стажу, який складається з роботи на посадах слідчого-стажиста прокуратури Любешівського району Волинської області з серпня 1993 року по липень 1994 року, слідчого прокуратури Любешівського району Волинської області з липня 1994 року по листопад 2000 року , а також 2 роки 5 місяців роки навчання за денною формою в Харківському юридичному інституті.

Отже, загальний стаж роботи Труша В.О. становить 24 роки 7 місяців, що дає йому право на звільнення з посади судді у відставку.

При цьому Вища рада юстиції виходить з такого. Статтею 126 Конституції України встановлено, що незалежність і недоторканність суддів гарантується Конституцією і законами України.

У рішенні Конституційного суду України від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004 зазначено: «Незалежність суддів є невід’ємною складовою їхнього статусу. Вона є конституційним принципом організації та функціонування судів, а також професійної діяльності суддів, які при здійсненні правосуддя підкоряються лише закону. Незалежність суддів забезпечується насамперед особливим порядком їх обрання або призначення на посаду та звільнення з посади;забороною будь-якого впливу на суддів; захистом їх професійних інтересів; особливим порядком притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності; забезпечення державою особистої безпеки суддів та їхніх сімей гарантуванням фінансування та належних умов для функціонування судів і діяльності суддів, їх правового і соціального захисту. Не допускається зниження рівня гарантій незалежності і недоторканності суддів у разі прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів».

Висновок про те, що зменшення обсягу гарантій незалежності суддів суперечить Конституції України також покладено в основу рішень Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005, від 18 червня 2007 року № 4-рп/2007, від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013.

Секція Вищої ради юстиції з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад рекомендувала прийняти рішення про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення Труша Валерія Олексійовича з посади судді Любешівського районного суду Волинської області у зв’язку з поданням заяви про відставку.

На підставі викладеного Вища рада юстиції, керуючись пунктом 9 частини п’ятої статті 126 Конституції України, статтями 24, 27, 31 Закону України «Про Вищу раду юстиції»,

вирішила:

 

внести подання до Верховної Ради України про звільнення Труша Валерія Олексійовича з посади судді з посади Любешівського районного суду Волинської області у зв’язку з поданням заяви про відставку.

 

Голова Вищої ради юстиції                                                                    І.М. Бенедисюк

Примітки: 

ВИЩА РАДА ЮСТИЦІЇ