До Вищої ради правосуддя надійшло звернення Голови Комітету з питань правової політики та правосуддя Верховної Ради України Князевича Р.П. від 29 січня 2018 року № 04-29/03-183 стосовно розгляду проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо моніторингу земельних відносин» (реєстраційний номер 7503 від 18 січня 2018 року), внесеного на розгляд Верховної Ради України в порядку законодавчої ініціативи народними депутатами України Іщейкіним К.Є., Матвієнком А.С.
Пунктом 15 частини першої статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що Вища рада правосуддя надає обов’язкові до розгляду консультативні висновки щодо законопроектів з питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою і статусу суддів.
Під час підготовки висновку на запит Вищої ради правосуддя надійшов лист Державної судової адміністрації України від 14 лютого 2018 року № 10-3226/18, з якого вбачається, що вона не підтримує цього законопроекту.
Розглянувши проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо моніторингу земельних відносин» (реєстраційний номер 7503 від 18 січня 2018 року), Вища рада правосуддя дійшла висновку про недоцільність його прийняття.
Керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 34 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя
вирішила:
1. Затвердити консультативний висновок щодо проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо моніторингу земельних відносин» (реєстраційний номер 7503 від 18 січня 2018 року), внесеного на розгляд Верховної Ради України в порядку законодавчої ініціативи народними депутатами України Іщейкіним К.Є., Матвієнком А.С.
2. Надіслати консультативний висновок до Верховної Ради України.
Голова Вищої ради правосуддя І.М. Бенедисюк
ЗАТВЕРДЖЕНО
Рішення Вищої ради правосуддя
1 березня 2018 року № 706/0/15-18
КОНСУЛЬТАТИВНИЙ ВИСНОВОК
щодо законопроекту № 7503
1. Законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і і статус суддів» щодо моніторингу земельних відносин» (реєстраційний номер 7503 від 18 січня 2018 року) внесений на розгляд Верховної Ради України в порядку законодавчої ініціативи народними депутатами України Іщейкіним К.Є., Матвієнком А.С. (далі – законопроект № 7503).
Законопроектом № 7503 передбачається внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» шляхом доповнення переліку визначених законодавством повноважень Державної судової адміністрації України повноваженням щодо участі у проведенні моніторингу земельних відносин.
Суб’єкти законодавчої ініціативи у пояснювальній записці зазначають, що через законодавчу неврегульованість моніторингу земельних відносин реалізація пілотного проекту була ускладненою. Зокрема, мало місце несвоєчасне надання деякими міністерствами і відомствами інформації про стан земельних відносин або її надання за неуніфікованою формою.
Відповідно до пояснювальної записки метою законопроекту № 7503 є створення законодавчих основ для участі Державної судової адміністрації України у здійсненні постійного моніторингу земельних відносин в Україні, що, у свою чергу, сприятиме підвищенню рівня прозорості земельних відносин, формуванню обґрунтованої земельної політики держави та зниженню рівня корупції у земельній сфері.
У цьому консультативному висновку узагальнено позиції Вищої ради правосуддя та Державної судової адміністрації України.
2. Щодо суті запропонованої законопроектом № 7503 зміни Вища рада правосуддя зазначає про таке.
Згідно із частиною першою статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Ведення моніторингу земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. Порядок проведення моніторингу земель встановлюється Кабінетом Міністрів України (частини п’ята, шоста статті 191 Земельного кодексу України).
Порядок реалізації пілотного проекту щодо проведення моніторингу земельних відносин, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2017 року № 639 (далі – Порядок), визначає моніторинг земельних відносин як систематичний збір, збереження, узагальнення та оприлюднення інформації про стан земельних відносин, яка надається суб’єктами інформаційної взаємодії згідно з рекомендованим переліком даних та показників, які подаються в процесі інформаційної взаємодії для проведення моніторингу. Організація проведення моніторингу здійснюється Мінагрополітики (пункт 7 Порядку). Відповідальними за проведення моніторингу є Держгеокадастр та його територіальні органи за участю суб’єктів інформаційної взаємодії (пункт 8 Порядку). Суб’єктами інформаційної взаємодії є органи місцевого самоврядування та органи державної влади (пункт 2 Порядку).
Відповідно до пункту 14 Порядку надання інформації про земельні відносини суб’єктами інформаційної взаємодії здійснюється на електронних носіях або шляхом безпосереднього автоматизованого обміну електронними даними чи іншими узгодженими суб’єктами інформаційної взаємодії способами, передбаченими Положенням про організацію взаємного обміну інформацією про стан земельних відносин між суб’єктами інформаційної взаємодії (моніторинг земельних відносин), затвердженим Мінагрополітики.
Визначені в пунктах 51–61 Порядку рекомендовані дані та показники, які подаються Державною судовою адміністрацією України у процесі інформаційної взаємодії для проведення моніторингу земельних відносин, є показниками звітності суддів, які обліковуються у відповідних формах звітності про розгляд апеляційними і місцевими судами судових справ і матеріалів, затверджених наказами Державної судової адміністрації України від 5 червня 2006 року № 55, від 20 червня 2013 року № 88.
Водночас відповідно до статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Верховний Суд здійснює аналіз судової статистики, узагальнення судової практики.
Усі судові рішення судів є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення та підписання. Для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень (статті 2, 3 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 152 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Державна судова адміністрація України організовує роботу з ведення судової статистики.
Відповідно до частини другої статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).
Згідно із частиною першою статті 151 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Державна судова адміністрація України є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом.
Таким чином, доповнення частини першої статті 152 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» окремими нормами щодо участі Державної судової адміністрації України у проведенні моніторингу земельних відносин вважаємо недоцільним та таким, що суперечить покладеним на цей орган завданням.
3. Відповідно до загальних вимог нормотворчої техніки проекти законів та нормативно-правових актів мають раціонально, адекватно врегульовувати суспільні відносини; правові норми, які вони містять, мають бути стислими, чіткими і недвозначними.
Закон – це нормативно-правовий акт, що регулює найбільш значущі, найважливіші суспільні відносини шляхом встановлення загальнообов’язкових правил (норм).
Проблемні питання, наведенні у пояснювальній записці до законопроекту № 7503 можуть бути вирішені шляхом вжиття заходів із зміцнення виконавської дисципліни та внесення, за потреби, окремих змін до підзаконних нормативно-правових актів.
З огляду на викладене Вища рада правосуддя не підтримує законопроект № 7503 та вважає його прийняття недоцільним.
