Вища рада правосуддя, розглянувши заяву та додані до неї документи про звільнення Владичана Анатолія Івановича з посади судді Чернівецького апеляційного суду у відставку,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 21 листопада 2022 року надійшла заява Владичана А.І. від 14 листопада 2022 року з матеріалами про його звільнення з посади судді Чернівецького апеляційного суду у відставку на підставі пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України.
Статтею 18 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що Вища рада правосуддя є повноважною за умови обрання (призначення) на посаду щонайменше п’ятнадцяти членів, серед яких більшість становлять судді (включаючи суддів у відставці), та складення ними присяги.
26 січня та 23 лютого 2022 року у більшості членів Вищої ради правосуддя припинилися повноваження у зв’язку з їх звільненням із посади за власним бажанням, отже, з 24 лютого 2022 року був відсутній повноважний склад Вищої ради правосуддя, визначений статтею 131 Конституції України.
12 січня 2023 року відновлено повноважний склад Вищої ради правосуддя.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалів між членами Вищої ради правосуддя від 24 січня 2023 року вказана заява з матеріалами передана члену Вищої ради правосуддя Маселку Р.А. для розгляду.
Владичан Анатолій Іванович, _______ року народження, Указом Президента України від 30 березня 2000 року № 551/2000 призначений строком на п’ять років на посаду судді Хотинського районного суду Чернівецької області, Постановою Верховної Ради України від 21 квітня 2005 року № 2553-ІV обраний на посаду судді цього суду безстроково, Постановою Верховної Ради України від 5 вересня 2013 року № 447-VІІ обраний на посаду судді апеляційного суду Чернівецької області, рішенням Вищої ради правосуддя від 8 листопада 2018 року № 3425/0/15-18 переведений на посаду судді Чернівецького апеляційного суду.
Відповідно до частини першої статті 116 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі ‒ Закон № 1402-VIII) суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Згідно із частиною першою статті 137 Закону № 1402-VIII до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Крім того, згідно з абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
На час призначення Владичана А.І. на посаду судді питання визначення стажу, який давав право на відставку судді, регулювалося частиною четвертою статті 43 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ «Про статус суддів» та Указом Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів».
Згідно із частиною четвертою статті 43 Закону України «Про статус суддів» зі змінами, внесеними Законом України від 24 лютого 1994 року № 4015-XII «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус суддів», до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов’язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Відповідно до абзацу другого статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» (у редакції, чинній на час призначення Владичана А.І. на посаду судді) до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Частиною другою статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) встановлено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Системний аналіз вказаної норми в її взаємозв’язку з абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII дає підстави для висновку, що у зв’язку з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», яким внесено зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Саме така правова позиція покладена в основу рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2019 року у справі № 9901/805/18.
Зокрема, Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновками колегії суддів Касаційного адміністративного суду та зазначила, що частину другу статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагається законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року № 2862-XII (у редакції, чинній на дату призначення Владичана А.І. на посаду судді) суддею міг бути громадянин України, який має стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років.
Додані до заяви документи свідчать, що суддя Владичан А.І. має достатній для звільнення у відставку стаж роботи, визначений на підставі статей 116, 137 Закону № 1402-VIII, а також абзацу четвертого пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону в редакції Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
_______ року Владичану А.І. виповнилось шістдесят п’ять років.
Згідно із частиною першою статті 53 Закону № 1402-VIII судді гарантується перебування на посаді судді до досягнення ним шістдесяти п’яти років, крім випадків звільнення судді з посади або припинення його повноважень відповідно до Конституції України та цього Закону.
Відповідно до частини третьої статті 116 Закону № 1402-VIII заява про відставку, заява про звільнення з посади за власним бажанням подається суддею до Вищої ради правосуддя, яка протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви ухвалює рішення про звільнення судді з посади.
Судді Владичану А.І. виповнилося шістдесят п’ять років _______ року, у період відсутності повноважного складу Вищої ради правосуддя, і його повноваження як судді припинилися відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 126 Конституції України із ________ року.
Подана Владичаном А.І. 21 листопада 2022 року заява про звільнення з посади судді Чернівецького апеляційного суду у відставку від 14 листопада 2022 року не була розглянута Вищою радою правосуддя у строк, встановлений частиною третьою статті 116 Закону № 1402-VIII, до досягнення ним шістдесяти п’яти років.
Ураховуючи викладене, Вища рада правосуддя зазначає таке.
Право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України).
Відповідно до частини п’ятої статті 116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» за суддею, звільненим за його заявою про відставку, зберігається звання судді та гарантії недоторканності, встановлені для судді до його виходу у відставку.
Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуттям прав на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19 листопада 2013 року № 10-рп/2013).
Суддя Чернівецького апеляційного суду Владичан А.І. мав законні очікування на звільнення з посади судді у відставку у встановлений законом строк і, відповідно, на встановлені законом гарантії судді у відставці.
Несвоєчасний розгляд заяви судді Чернівецького апеляційного суду Владичана А.І. про звільнення у відставку, поза межами визначеного законом строку для такого розгляду (1 місяць), хоч і зумовлений об’єктивними обставинами, які цьому передували, та не залежав від волевиявлення судді, призвів до зниження рівня гарантій незалежності судді.
Відповідно до частини першої статті 120 Закону № 1402-VIII повноваження судді припиняються з наступного дня після досягнення ним шістдесяти п’яти років.
Згідно зі статтею 125 Закону № 1402-VIII припинення повноважень судді є підставою для припинення трудових відносин судді із відповідним судом, про що голова суду видає наказ.
25 січня 2023 року до Вищої ради правосуддя надійшов витяг із наказу в. о. голови Чернівецького апеляційного суду Марчак В.Я. від 22 грудня 2022 року № 05-05/262-к про припинення із _______ року трудових відносин судді Владичана А.І. з Чернівецьким апеляційним судом у зв’язку з досягненням ним шістдесяти п’яти років.
Згідно із частиною другою статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Це стосується і визначеного статтею 55 Конституції України права на судовий захист. На думку Конституційного Суду України, зниження рівня гарантій незалежності суддів опосередковано може призвести до обмеження можливостей реалізації права на судовий захист (абзац пʼятий підпункту 4.3 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004).
Україна як правова держава має своїм пріоритетом гарантування прав і свобод людини і громадянина. З цією метою держава зобов’язана запроваджувати юридичне регулювання, яке відповідає конституційним нормам і принципам, необхідне для забезпечення реалізації прав і свобод кожної особи та їх ефективного поновлення (абзац шостий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України (Велика палата) від 13 червня 2019 року № 4‑р/2019).
Вища рада правосуддя з метою забезпечення реалізації гарантованого права судді Владичана А.І. на звільнення у відставку та недопущення зниження рівня гарантій незалежності судді, керуючись статтями 22, 126, 131 Конституції України, статтями 3, 30, 34, 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
вирішила:
1. Звільнити Владичана Анатолія Івановича з посади судді Чернівецького апеляційного суду у зв’язку з поданням заяви про відставку.
2. Встановити, що право на нарахування та виплату щомісячного довічного грошового утримання виникло у Владичана Анатолія Івановича з наступного дня після досягнення ним шістдесяти п’яти років.
Голова Вищої ради правосуддя Григорій УСИК
