Вища рада правосуддя, розглянувши заяву та додані до неї документи про звільнення Мумиги Ірини Миколаївни з посади судді Компаніївського районного суду Кіровоградської області у відставку,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 19 травня 2022 року за вхідним № 219/0/6-22 надійшла заява Мумиги І.М. про звільнення з посади судді Компаніївського районного суду Кіровоградської області у відставку відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України.
Статтею 18 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що Вища рада правосуддя є повноважною за умови обрання (призначення) на посаду щонайменше п’ятнадцяти членів, серед яких більшість становлять судді (включаючи суддів у відставці), та складення ними присяги.
26 січня та 23 лютого 2022 року у більшості членів Вищої ради правосуддя припинилися повноваження, отже, з 24 лютого 2022 року був відсутній повноважний склад Вищої ради правосуддя, визначений статтею 131 Конституції України.
12 січня 2023 року повноважний склад Вищої ради правосуддя відновлено.
За результатами розгляду заяви судді Компаніївського районного суду Кіровоградської області Мумиги І.М. встановлено таке.
Мумига Ірина Миколаївна, ____ року народження, Указом Президента України від 10 грудня 2001 року № 1205/2001 призначена на посаду судді Компаніївського районного суду Кіровоградської області строком на п’ять років. Постановою Верховної Ради України від 15 березня 2007 року № 751-V обрана на посаду судді цього суду безстроково.
Відповідно до частини першої статті 112 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя може бути звільнений з посади виключно з підстав, визначених частиною шостою статті 126 Конституції України.
Пунктом 4 частини шостої статті 126 Конституції України визначено, що підставою для звільнення судді є подання заяви про відставку.
Відповідно до статті 116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі ‒ Закон № 1402-VIII) суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Згідно з частиною першою статті 137 вказаного Закону до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Водночас абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
На час призначення Мумиги І.М. на посаду судді питання визначення стажу, який давав право на відставку судді, регулювалося частиною четвертою статті 43 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів» та Указом Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів».
Згідно з частиною четвертою статті 43 Закону України «Про статус суддів» (у редакції, чинній на час призначення Мумиги І.М. на посаду судді) до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов’язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Відповідно до абзацу другого статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» в редакції, чинній на час призначення Мумиги І.М. на посаду судді, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Згідно з частиною другою статті 137 Закону № 1402-VІІІ (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Системний аналіз вказаної норми дає підстави для висновку, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», яким внесено зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Саме така правова позиція покладена в основу рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2019 року у справі № 9901/805/18.
Зокрема, Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновками колегії суддів Касаційного адміністративного суду та зазначила, що частину другу статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагається законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про статус суддів», яка була чинною на час обрання Мумиги І.М. на посаду судді, суддею міг бути громадянин України, який мав стаж роботи за юридичною спеціальністю не менш як три роки.
Додані до заяви документи свідчать, що суддя Компаніївського районного суду Кіровоградської області Мумига І.М. має достатній для звільнення у відставку стаж роботи, визначений на підставі статей 116, 137 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», а також абзацу четвертого пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону в редакції Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Вища рада правосуддя, керуючись статтями 126, 131 Конституції України, статтями 3, 30, 34, 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
вирішила:
звільнити Мумигу Ірину Миколаївну з посади судді Компаніївського районного суду Кіровоградської області у зв’язку з поданням заяви про відставку.
Голова Вищої ради правосуддя Григорій УСИК
