X
Введіть слово для пошуку

Акт ВРП

Україна
Вища рада правосуддя
Рішення
Київ
06.06.2023
618/0/15-23
Про вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя за повідомленням суддів Дніпровського апеляційного суду Хейло Я.В., Тимченко О.О., Мірути О.А

Вища рада правосуддя, розглянувши висновок члена Вищої ради правосуддя Саліхова В.В. за результатами підготовки до розгляду повідомлення суддів Дніпровського апеляційного суду Хейло Яни Валеріївни, Тимченко Олени Олександрівни, Мірути Ольги Анатоліївни про втручання в діяльність суддів щодо здійснення правосуддя,

 

встановила:

 

11 квітня 2023 року до Вищої ради правосуддя надійшло повідомлення суддів Дніпровського апеляційного суду Хейло Я.В., Тимченко О.О., Мірути О.А. про втручання в їхню діяльність як суддів щодо здійснення правосуддя (вхідний № 289/0/6-23).

На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 11 квітня 2023 року вказане повідомлення передано члену Вищої ради правосуддя Саліхову В.В. для підготовки до розгляду Вищою радою правосуддя.

У повідомленні судді Дніпровського апеляційного суду Хейло Я.В., Тимченко О.О., Мірута О.А. зазначили, що постановою Дніпровського апеляційного суду у складі головуючого судді Зубакової В.П., суддів Бондар Я.М., Остапенко В.О. від 11 листопада 2022 року у справі № 184/2697/21 задоволено частково апеляційну скаргу Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків «Скіфське містечко» (далі – ОСББ «Скіфське містечко») (позивач), скасовано рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 травня 2022 року та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, вирішено питання щодо розподілу судових витрат. У подальшому від ОСОБА1 (відповідач) надійшла заява про перегляд вказаної постанови суду апеляційної інстанції за нововиявленими обставинами, за якою ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 17 січня 2023 року було відкрито провадження.

Як зауважено суддями, через подання ОСОБА1 клопотань про відвід суддів, визначених для розгляду цієї справи (на підставі автоматизованого розподілу), склад суду у справі № 184/2697/21 неодноразово змінювався. Зокрема, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Дніпровського апеляційного суду від 9 березня 2023 року змінено склад суду: суддів Агєєва О.В., Кішкіну І.В.. Корчисту О.І. замінено на суддів Хейло Я.В., Міруту О.А., Тимченко О.О.

Відповідно до ухвали Дніпровського апеляційного суду від 10 березня 2023 року колегією суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі головуючого судді Хейло Я.В., суддів Мірути О.А., Тимченко О.О. цивільна справа № 184/2697/21 за заявою ОСОБА1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпровського апеляційного суду від 11 листопада 2022 року прийнята до провадження та призначена до розгляду на 10:00 5 квітня 2023 року.

4 квітня 2023 року на адресу Дніпровського апеляційного суду від ОСОБА1 надійшла заява про відвід колегії суддів Дніпровського апеляційного суду у складі головуючого судді Хейло Я.В., суддів Мірути О.А., Тимченко О.О. від розгляду справи № 184/2697/11 за заявою ОСОБА1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпровського апеляційного суду від 11 листопада 2022 року.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 5 квітня 2023 року у задоволенні вказаної заяви ОСОБА1 про відвід колегії суддів відмовлено.

Разом із цим у судовому засіданні 5 квітня 2023 року представником заявника ОСОБА1 – ОСОБА3 також заявлено відвід колегії суддів із тих підстав, що судді некомпетентні, мають особисту матеріальну зацікавленість у розгляді справи, взяли хабар з метою ухвалення позитивного рішення на користь іншої сторони та беруть участь у діяльності злочинних угруповань.

Судді Дніпровського апеляційного суду Хейло Я.В., Тимченко О.О., Мірута О.А. в повідомленні зазначили, що розцінюють подібні безпідставні звинувачення на їхню адресу у скоєнні тяжких злочинів як «тиск на суд, намагання змінити склад суду у позапроцесуальний спосіб шляхом психологічного тиску та звинувачень в одержанні по справі неправомірної вигоди». При цьому судді запевнили, що ніколи не мали жодного позапроцесуального зв’язку з учасниками справи та їхніми представниками.

До повідомлення судді додали копію протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 9 березня 2023 року та копії постановлених ними ухвал Дніпровського апеляційного суду від 5 квітня 2023 року щодо відводу суддів.

Під час підготовки до розгляду повідомлення суддів Хейло Я.В., Мірути О.А., Тимченко О.О. про втручання в їхню діяльність щодо здійснення правосуддя з даних вебпорталу «Судова влада України» встановлено, що у грудні 2022 року до Дніпровського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпровського апеляційного суду від 11 листопада 2022 року у справі № 184/2697/21.

Згідно із протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21 грудня 2022 року визначено склад колегії суддів для розгляду справи: головуючий суддя Зубакова В.П., судді Бондар Я.М., Остапенко В.О. 17 січня 2023 року вказаною колегією суддів Дніпровського апеляційного суду постановлено ухвалу про відкриття провадження за заявою ОСОБА1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпровського апеляційного суду від 11 листопада 2022 року у справі № 184/2697/21 за позовом ОСББ «Скіфське містечко» до ОСОБА1, ОСОБА2 про стягнення заборгованості (провадження № 88-ц/803/7/23).

Водночас суддя Дніпровського апеляційного суду Зубакова В.П. подала заяву про самовідвід від розгляду справи, яку задоволено ухвалою колегії суддів у вказаному складі від 17 січня 2023 року. На обґрунтування самовідводу судді зазначено, що ОСОБА1 та ОСОБА3 подали до Відділення поліції № 2 Нікопольського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області заяву про вчинення суддею Дніпровського апеляційного суду Зубаковою В.П. кримінальних правопорушень, передбачених статтями 364, 376 Кримінального кодексу України, що унеможливлює її участь у розгляді справи, оскільки існують «інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді».

У зв’язку з наведеним справу № 184/2697/21 (провадження № 88-ц/803/7/23) передано до канцелярії Дніпровського апеляційного суду для здійснення повторного автоматизованого розподілу та на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Дніпровського апеляційного суду від 18 січня 2023 року змінено склад суду – головуючого суддю Зубакову В.П. замінено головуючим суддею Агєєвим О.В.

Відповідно до ухвали Дніпровського апеляційного суду від 24 січня 2023 року колегією суддів Дніпровського апеляційного суду у складі головуючого судді Агєєва О.В., суддів Бондар Я.М., Остапенко В.О. цивільна справа № 184/2697/21 (провадження № 88-ц/803/7/23) за заявою ОСОБА1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпровського апеляційного суду від 11 листопада 2022 року прийнята до провадження та призначена до розгляду на 13:20 22 лютого 2023 року.

31 січня 2023 року на електронну адресу Дніпровського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА1 про відвід від розгляду справи суддів Бондар Я.М., Остапенко В.О., обґрунтована тим, що, на думку заявника, вказані судді можуть бути причетними до діяльності злочинної групи, метою якої є отримання неправомірної вигоди. Заявник також висловив незгоду з процесуальними діями суддів Зубакової В.П., Бондар Я.М., Остапенко В.О. щодо відкриття апеляційного провадження у справі № 184/2697/21 з порушенням чинного законодавства та зазначив про наявність судової справи № 462/3884/22 за позовом ОСОБА1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, третя особа – Президент України, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої діями суддів Зубакової В.П., Бондар Я.М., Остапенко В.О.

Ухвалою колегії суддів Дніпровського апеляційного суду у складі судді-доповідача Агєєва О.В., суддів Бондар Я.М., Остапенко В.О. від 1 лютого 2023 року вказану заяву задоволено, цивільну справу № 184/2697/21 (провадження № 88-ц/803/7/23) передано для повторного автоматизованого розподілу до канцелярії Дніпровського апеляційного суду для виконання вимог, передбачених статтею 33 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України).

В ухвалі зазначено, що, незважаючи на те, що вказані заявником факти не є підставою для відводу та не свідчать про упередженість суддів Бондар Я.М., Остапенко В.О., з метою забезпечення права особи на доступ до правосуддя та на розгляд її справи поза будь-яким сумнівом щодо об’єктивності та неупередженості складу суду, враховуючи позиції Європейського суду з прав людини щодо недовіри до суду, колегія суддів вважає за доцільне заяву ОСОБА1 про відвід суддів Бондар Я.М. та Остапенко В.О. задовольнити.

2 лютого 2023 року за результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями склад суду для розгляду зазначеної справи знову було змінено – суддів Бондар Я.М., Остапенко В.О. замінено на суддів Кішкіну І.В., Корчисту О.І.

3 березня 2023 року на електронну адресу Дніпровського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА1 про відвід від розгляду справи суддів Агєєва О.В., Кішкіної І.В., Корчистої О.І. Цю заяву обґрунтовано тим, що, на думку заявника, зазначені судді відмовилися від обов’язку ретельної перевірки повноважень посадових осіб, які вправі здійснювати представницькі функції позивача у справі, не надали правової оцінки наявному в матеріалах справи платіжному дорученню від 13 грудня 2021 року № 544, а також вирішили унеможливити ОСОБА1 доступ до правосуддя, надавши безпідставні преференції позивачу.

Крім того, 3 березня 2023 року від представника ОСОБА1 – ОСОБА4 також надійшла заява про відвід суддів Агєєва О.В., Кішкіної І.В., Корчистої О.І., обґрунтована наданням суддями безпідставних преференцій апелянту у справі, відмовою від перевірки ними представницьких повноважень посадових осіб ОСББ «Скіфське містечко» та відповідності вимогам закону обов’язкових платіжних документів. ОСОБА4 також зазначила, що член її родини загинув під час бойових дій у Луганській області, що дає їй право вимагати відводу від участі в розгляді справи суддів, які працювали в Донецькій області та демонструють зверхнє упереджене ставлення до такої категорії учасників судового процесу.

Ухвалою від 6 березня 2023 року колегія суддів Дніпровського апеляційного суду у складі судді-доповідача Агєєва О.В., суддів Кішкіної І.В., Корчистої О.І. визнала необґрунтованим відвід, заявлений їй ОСОБА1, ОСОБА4, та передала цивільну справу № 184/2697/21 (провадження № 88-ц/803/7/23) до канцелярії Дніпровського апеляційного суду для визначення судді в порядку, передбаченому частиною третьою статті 40 ЦПК України.

6 березня 2023 року суддею Дніпровського апеляційного Мірутою О.А. постановлено ухвалу, якою в задоволенні заяви ОСОБА1 та його представника ОСОБА4 про відвід суддів Агєєва О.В., Кішкіної І.В., Корчистої О.І. відмовлено через необґрунтованість та з урахуванням встановленої заборони щодо втручання у здійснення правосуддя і впливу на суддю у будь-який спосіб.

7 березня 2023 року судді Агєєв О.В., Кішкіна І.В., Корчиста О.І. заявили самовідвід від розгляду цієї справи, який задоволено ухвалою від 7 березня 2023 року. В ухвалі зазначено, що заяви суддів про самовідвід підлягають задоволенню «саме з метою забезпечення достатніх гарантій для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів сторін по справі у безсторонності або об’єктивності суддів Агєєва О.В., Кішкіної І.В., Корчистої О.І., враховуючи позиції Європейського суду з прав людини щодо недовіри до суду, а також запобігання можливого впливу на колегію суддів».

Згідно із вказаною ухвалою від 7 березня 2023 року цивільну справу № 184/2697/21 (провадження № 88-ц/803/7/23) передано до канцелярії Дніпровського апеляційного суду для повторного автоматизованого розподілу відповідно до статті 33 ЦПК України.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Дніпровського апеляційного суду від 9 березня 2023 року склад суду для розгляду справи № 184/2697/21 (провадження № 88-ц/803/7/23) знову було змінено: суддів Агєєва О.В., Кішкіну І.В., Корчисту О.І. замінено на суддів Хейло Я.В., Міруту О.А., Тимченко О.О.

Ухвалою від 10 березня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі головуючого судді Хейло Я.В., суддів Мірути О.А., Тимченко О.О. прийняла зазначену справу до провадження та призначила її до розгляду на 10:00 5 квітня 2023 року.

4 квітня 2023 року на адресу Дніпровського апеляційного суду від ОСОБА1 надійшла заява про відвід колегії суддів Дніпровського апеляційного суду у складі суддів Хейло Я.В., Мірути О.А., Тимченко О.О. від участі у розгляді справи № 184/2697/21 (провадження № 88-ц/803/7/23).

Заява про відвід обґрунтована тим, що колегія суддів Дніпровського апеляційного суду у вказаному складі не виконала покладеного обов’язку щодо перевірки повноважень особи, яка подала апеляційну скаргу у справі № 184/2697/21, що переконало заявника в тому, що проблему «проплачених рішень з метою особистого збагачення у Дніпровському апеляційному суді слід розглядати як діяльність організованого злочинного угрупування». Заявник зазначив, що судді Хейло Я.В., Мірута О.А., Тимченко О.О. мають «особисту матеріальну зацікавленість» у розгляді справи № 184/2697/21. Крім того, ОСОБА1 вказав, що суддя Дніпровського апеляційного суду Мірута О.А. вже неодноразово брала участь у розгляді цієї справи, що, на його думку, свідчить про відсутність автоматизованого розподілу справ між суддями, формування колегії суддів у «ручному» режимі «саме для постановлення потрібного проплаченого рішення у справі». Заявник зауважив, що позиція судді Мірути О.А. у справі № 184/2697/21 відома, тому ця суддя не може брати участь у розгляді справи. У заяві ОСОБА1 також вказав, що через «зухвале умисне спотворення суддями Дніпровського апеляційного суду вимог Конституції України, діючого законодавства, вчинення безпрецедентних дій зневажливого ставлення до учасника судового засідання – людини з особливими потребами слід вважати доведеною реалізацію суддями умислу перетворення судового процесу на фарс».

Заява ОСОБА1 про відвід зазначеної колегії суддів надійшла пізніше, ніж за три дні до судового розгляду, тому відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід, заявлений ОСОБА1, було вирішено судом (колегією суддів), який розглядав справу.

Ухвалою колегії суддів Дніпровського апеляційного суду у складі головуючого судді Хейло Я.В., суддів Мірути О.А., Тимченко О.О. від 5 квітня 2023 року в задоволенні заяви ОСОБА1 про відвід колегії суддів відмовлено. У мотивувальній частині цієї ухвали зазначено, зокрема, що відсутні підстави вважати, що у справі, яка розглядається, судді виявляють особисту упередженість та/або мають пряму чи побічну заінтересованість у результаті її розгляду. Викладені ОСОБА1 у заяві про відвід підстави колегія суддів визнала такими, що ґрунтуються на припущеннях про існування відповідних обставин, які не підтверджені належними, достатніми і допустимими доказами. Відвід має бути вмотивованим, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви мають бути долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу. Надаючи оцінку обґрунтованості заяви про відвід, колегія суддів також зауважила, що, крім переліку обставин, які є безумовними підставами для відводу судді, у процесуальному законі зазначені й виняткові випадки, які a priori не можуть бути підставою для застосування цього процесуального інституту. Зокрема, незгода сторони із процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не можуть бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 ЦПК України). На думку колегії суддів, доводи, викладені ОСОБА1 в заяві про відвід, є надуманими, оскільки відсутні докази, які підтверджували б необ’єктивність та упередженість суддів Хейло Я.В., Мірути О.А., Тимченко О.О. під час розгляду цієї справи. Щодо доводів ОСОБА1 про відсутність автоматизованого розподілу справ між суддями, формування складу колегії суддів у «ручному» режимі в ухвалі зазначено, що визначення складу суду для розгляду конкретної справи здійснюється не за бажанням учасників справи, а в порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством, зокрема статтею 33 ЦПК України, необґрунтоване усунення судді від участі в розгляді справи є порушенням права на справедливий суд.

У судовому засіданні 5 квітня 2023 року представник ОСОБА1 – ОСОБА3 заявив відвід колегії суддів із тих підстав, що «судді некомпетентні, мають особисту матеріальну зацікавленість у розгляді справи, взяли хабар з метою ухвалення позитивного рішення на користь іншої сторони та приймають участь у злочинних угрупованнях». Крім того, заявник зазначив, що суддя Дніпровського апеляційного суду Мірута О.А. неодноразово брала участь у розгляді справи № 184/2697/21, позиція судді Мірути О.А. у цій справі відома, тому вона не може брати участь у її розгляді.

Ухвалою від 5 квітня 2023 року колегія суддів у складі головуючого судді Хейло Я.В., суддів Мірути О.А., Тимченко О.О. в задоволенні заяви ОСОБА3 про відвід суддів відмовила. В ухвалі зазначено, що на час вирішення заяви ОСОБА3 про відвід суддів Хейло Я.В., Мірути О.А., Тимченко О.О. відсутні підстави вважати, що у справі, яка розглядається, вказані судді виявляють особисту упередженість та/або мають пряму чи побічну заінтересованість у результаті розгляду справи, при цьому передбачені законом підстави для відводу суддів судом не встановлені. Підстави для відводу колегії суддів, зазначені заявником, колегія суддів вважає такими, що не ґрунтуються на законі, не підтверджені належними, достатніми і допустимими доказами, та розцінює заявлення відводу як тиск на суд шляхом висловлення погроз та необґрунтованих звинувачень.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА3 про відвід суддів, колегія суддів також вирішила повідомити Вищу раду правосуддя про тиск та втручання у здійснення правосуддя з боку вказаної особи шляхом висловлення погроз та необґрунтованих звинувачень, про що зазначила в резолютивній частині ухвали від 5 квітня 2023 року.

Того самого дня розглянуто заяву ОСОБА1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та постановою від 5 квітня 2023 року задоволено її частково. Скасовано постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 листопада 2022 року в цивільній справі № 184/2697/21 у частині стягнення з ОСОБА1 на користь ОСББ «Скіфське містечко» судових витрат, понесених на оплату судового збору, в сумі 3669,83 грн, оскільки ОСОБА1 як інвалід ІІ групи звільнений від сплати судового збору. Компенсовано вказані витрати ОСББ «Скіфське містечко» за рахунок держави. В іншій частині постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 листопада 2022 року залишено без змін.

Із встановлених обставин убачається, що після неодноразової зміни складу суду з розгляду заяви ОСОБА1 (про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпровського апеляційного суду від 11 листопада 2022 року) через заявлення ОСОБА1 та його представником відводів суддям апеляційного суду за відсутності законних і обґрунтованих підстав для цього заявник продовжив виказувати неповагу до суду та суддів, поширюючи інформацію, яка дискредитує суддів, зловживати своїми процесуальними правами, зокрема правом на відвід суддів, створюючи перешкоди у виконанні ними службових обов’язків, що свідчить про неправомірне втручання у здійснення правосуддя. Зокрема, заявляючи відвід колегії суддів у новому складі, утвореній у встановленому законом порядку (шляхом автоматизованого розподілу судової справи), а саме суддям Хейло Я.В., Міруті О.А., Тимченко О.О., заявник ОСОБА1 та його представник ОСОБА3 вдалися до використання висловлювань та тверджень, що явно виходять за межі допустимої критики щодо публічної особи, намагаючись шляхом тиску на суд у такий спосіб домогтися вчергове відводу чи самовідводу визначеного складу колегії суддів від розгляду справи, усуваючи таким чином небажаних, на думку заявника, суддів Дніпровського апеляційного суду від розгляду його заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Звинувачення суддів в участі у діяльності «організованого злочинного угруповання» з метою «особистого збагачення» та отримання ними хабаря з метою ухвалення позитивного («проплаченого») рішення на користь іншої сторони у справі є недопустимими з огляду на дію конституційного принципу (презумпції) невинуватості, не лише порочать звання судді, але й несуть загрозу авторитету правосуддя, оскільки підривають суспільну довіру до судової влади в цілому. Намагання чинити тиск на суддів не узгоджуються із принципом незалежності судді та порушують приписи частини шостої статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо обов’язку поважати незалежність судді та не посягати на неї.

Пунктами 1, 2 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32, 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, передбачено, що незалежність судових органів гарантується державою і закріплюється в конституції або законах країни. Судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів та відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонукання, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких би то не було причин.

У Монреальській універсальній декларації про незалежність правосуддя (1983) також закріплено, що судді як особи є вільними та зобов’язані приймати безсторонні рішення згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-яких обмежень, впливів, спонук, примусів, загроз або втручання, прямих або непрямих, з будь-якого боку і з будь-яких причин (пункт 2); ніяка сила не може бути застосована з метою втручання в судовий процес (підпункт «g» пункту 5).

Незалежність і недоторканність суддів в Україні гарантуються статтями 126 та 129 Конституції України, якими визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права, вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004 положення частини другої статті 126 Конституції України «вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється» треба розуміти як забезпечення незалежності суддів у зв’язку із здійсненням ними правосуддя, а також як заборону щодо суддів будь-яких дій незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, установ та організацій, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, фізичних та юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов’язків або схилити їх до винесення неправосудного рішення тощо.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Подібна норма закріплена у статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Незалежність судової влади є однією з необхідних передумов належного виконання суддями своїх конституційних функцій із забезпечення дії принципу верховенства права, захисту прав і свобод людини та громадянина, утвердження і забезпечення яких є головним обов’язком держави. Гарантії незалежності та недоторканності суддів, закріплені в Конституції та законах України, є запорукою справедливого, об’єктивного та неупередженого вирішення судових спорів та ухвалення судових рішень відповідно до визначених засад і правил судочинства та норм права без будь-якого стороннього впливу на підставі власної оцінки фактів і доказів згідно із внутрішнім переконанням судді (суддів), а тому порушення цих гарантій у правовій державі є неприпустимим.

Вища рада правосуддя постійно звертає увагу, що незалежність суддів є привілеєм не для захисту їхніх власних інтересів, а в інтересах верховенства права та кожної особи, яка шукає справедливості та очікує здійснення правосуддя. Як зазначається у багатьох міжнародних документах у сфері судової системи, необхідність забезпечення суддівської незалежності зумовлена тим, що на суддів покладається обов’язок приймати остаточне рішення стосовно життя людини, свобод, прав, обов’язків та власності громадян.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди здійснюють правосуддя на основі Конституції та законів України і на засадах верховенства права, є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.

Згідно зі статтею 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом. Суддя зобов’язаний звернутися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора.

Як роз’яснено у пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади», втручанням у діяльність судових органів слід розуміти вплив на суддю у будь-якій формі (прохання, вимога, вказівка, погроза, підкуп, насильство, критика судді в засобах масової інформації до вирішення справи у зв’язку з її розглядом тощо) з боку будь-якої особи з метою схилити його до вчинення чи невчинення певних процесуальних дій або ухвалення певного судового рішення.

У наведеній ситуації такими діями / рішеннями, яких домагався заявник, є, зокрема, дії / рішення суду щодо задоволення його заяви про відвід суддів чи про задоволення заяв суддів про самовідвід від розгляду справи. Як зазначили в повідомленні про втручання судді Дніпровського апеляційного суду Хейло Я.В., Тимченко О.О., Мірута О.А., безпідставні звинувачення на їхню адресу у скоєнні тяжких злочинів були розцінені як тиск на суд та намагання змінити склад суду в позапроцесуальний спосіб.

Слід наголосити, що межа допустимої критики щодо публічної особи пролягає там, де починається дія принципу (презумпції) невинуватості. Голослівні звинувачення особи, навіть публічної, у вчиненні злочину за відсутності відповідного вироку та навіть відомостей про порушене кримінальне провадження та/або оголошення підозри певній особі явно виходять за межі допустимої критики діяльності органу державної (судової) влади, суперечать закону та основоположним принципам права; свобода вираження поглядів, думки і слова у сучасному демократичному суспільстві не є необмеженою.

Такі звинувачення на адресу особи, яка наділена державою повноваженнями здійснювати неупереджене судочинство, з-поміж іншого, не лише порочать звання судді, а й несуть загрозу авторитету правосуддя, підривають суспільну довіру до судової влади. Публічна критика не повинна становити загрозу для ухвалення судом справедливого та безстороннього рішення чи мати на меті втручання у здійснення правосуддя. Толерування подібних ситуацій у цілому негативно позначається на авторитеті правосуддя та підриває довіру суспільства до судової влади.

Досліджені обставини вказують, що законне право учасника процесу на відвід суддів використовувалось у цій справі всупереч меті, для якої воно надано, виключно задля перешкоджання виконанню суддями службових обов’язків через здійснення неправомірного (психологічного) тиску на них, їх дискредитацію та усунення від розгляду судової справи, який на той час не був завершений (спонукання до вчинення певних процесуальних дій, зокрема задоволення заяви про відвід / самовідвід суддів, або до ухвалення суддею певного судового рішення справі), що свідчить про незаконне втручання в діяльність суддів щодо здійснення правосуддя.

Використання і поширення інформації з метою дискредитації суду та/або впливу на безсторонність суду визнаються втручанням в діяльність суддів щодо здійснення правосуддя, оскільки прямо суперечать вимогам закону та не можуть вважатися такими, що вчиняються у законний (конституційний) спосіб (стаття 34 Конституції України). Отже, такі діяння, що порушують конституційний принцип незалежності судді та несуть загрозу авторитету правосуддя, вимагають вжиття Вищою радою правосуддя передбачених її повноваженнями заходів реагування.

Статтею 131 Конституції України визначено, зокрема, що Вища рада правосуддя вживає заходів щодо забезпечення незалежності суддів.

Згідно із частиною першою статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» до повноважень Вищої ради правосуддя належить вжиття заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя та незалежності суддів.

Відповідно до наданих законом повноважень Вища рада правосуддя визначає наявність або відсутність фактів втручання в діяльність судді, інших дій, що несуть загрозу незалежності суддів та авторитету правосуддя, та у разі встановлення таких фактів вживає необхідних заходів для забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, що визначені Законом України «Про Вищу раду правосуддя».

При цьому поняття «втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя» є оціночною категорією для цілей застосування положень статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя». Встановлення наявності або відсутності втручання в діяльність судді здійснюється Вищою радою правосуддя в аспекті необхідності / доцільності вжиття визначених законом заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.

У повідомленні суддів Дніпровського апеляційного суду Хейло Я.В., Тимченко О.О., Мірути О.А. зазначається про обставини, які мають ознаки кримінально караного правопорушення, а саме втручання в діяльність судді з метою перешкодити виконанню ним службових обов’язків або добитися винесення неправосудного рішення (стаття 376 Кримінального кодексу України), що становить загрозу незалежності судді.

Водночас Вища рада правосуддя не наділена повноваженнями здійснювати кримінально-правову кваліфікацію протиправних діянь, які порушують конституційні принципи незалежності і недоторканності суддів. Такі повноваження віднесено до компетенції відповідних правоохоронних органів, які в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України (далі – КПК України), мають перевірити повідомлені суддею обставини.

27 квітня 2023 року до Вищої ради правосуддя надійшов лист Офісу Генерального прокурора від 25 квітня 2023 року № 09/1/2-32495ВИХ-23, надісланий на запит члена Вищої ради правосуддя – доповідача у справі від 18 квітня 2023 року № 3214/0/9-23 щодо надходження повідомлення суддів Дніпровського апеляційного суду Хейло Я.В., Тимченко О.О., Мірути О.А. про втручання в їхню діяльність щодо здійснення правосуддя. З листа вбачається, що вказаний запит члена Вищої ради правосуддя разом із копією повідомлення суддів Хейло Я.В., Тимченко О.О., Мірути О.А. надіслано до Дніпропетровської обласної прокуратури для розгляду і подальшого інформування Вищої ради правосуддя та зазначених суддів.

Дніпропетровська обласна прокуратура листом від 9 травня 2023 року № 09/4-2741ВИХ-23 поінформувала Вищу раду правосуддя, що за повідомленням суддів Дніпровського апеляційного суду Хейло Я.В., Тимченко О.О., Мірути О.А. про втручання в їхню діяльність щодо здійснення правосуддя Криворізькою центральною окружною прокуратурою 5 травня 2023 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № ____ за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 376 Кримінального кодексу України. Здійснення досудового розслідування доручено слідчому відділенню відділення поліції № 4 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області. Вказане досудове розслідування триває, за його результатами буде прийнято рішення відповідно до закону.

Відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що Офіс Генерального прокурора організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури з метою забезпечення ефективного виконання функцій прокуратури, до яких згідно із частиною першою статті 2 цього Закону віднесено, зокрема, нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, та підтримання державного обвинувачення в суді.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя звертається до прокуратури та органів правопорядку щодо надання інформації про розкриття та розслідування злочинів, вчинених щодо суду, суддів, членів їх сімей, працівників апаратів судів, злочинів проти правосуддя, вчинених суддями, працівниками апарату суду.

Ураховуючи викладене, керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя

 

вирішила:

 

звернутися до Офісу Генерального прокурора щодо надання інформації про розкриття та розслідування злочину у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 5 травня 2023 року за № ____ на підставі повідомлення суддів Дніпровського апеляційного суду Хейло Яни Валеріївни, Тимченко Олени Олександрівни, Мірути Ольги Анатоліївни.

 

 

Заступник Голови

Вищої ради правосуддя              Дмитро ЛУК’ЯНОВ