Вища рада юстиції, розглянувши матеріали про звільнення Гичка М.Г. з посади судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області,
в с т а н о в и л а :
Гичко Микола Григорович народився __________ року, із січня 1975 року по липень 1977 року працював слідчим Володарськ-Волинського РВВС Житомирського облвиконкому, з липня 1977 року по травень 1980 року – слідчим Новоград-Волинського міського відділу внутрішніх справ УВС Житомирської області, з травня 1980 року по березень 1987 року – начальником слідчого відділення відділу внутрішніх справ Новоград-Волинського міськвиконкому Житомирської області, з вересня 2002 року по березень 2004 року – суддею Новоград-Волинського міського суду Житомирської області, з квітня 2003 року по березень 2004 року також обіймав посаду заступника голови суду. З березня 2004 року працює суддею Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області, з березня по липень 2004 року виконував обов’язки голови суду, з липня 2004 року по травень 2008 року також обіймав посаду голови суду, Верховною Радою України 10 квітня 2008 року обраний безстроково суддею цього суду. Рішенням Ради суддів України від 27 червня 2008 року призначений головою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області.
12 вересня 2013 року Гичко М.Г. звернувся із заявою про відставку. Він має необхідний для відставки судді стаж роботи, встановлений законодавством України.
На підставі викладеного, Вища рада юстиції, керуючись пунктом 9 частини п'ятої статті 126, статтею 131 Конституції України, статтею 109 та пунктом 11 розділу XIII «Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 24, 27 і 31 Закону України «Про Вищу раду юстиції», пунктом 7 § 3 глави 2 розділу І, § 2.1. глави 1 розділу ІІ Регламенту Вищої ради юстиції,
в и р і ш и л а:
внести подання до Верховної Ради України про звільнення Гичка Миколи Григоровича з посади судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області, у зв’язку з поданням заяви про відставку.
Голова Вищої ради юстиції О.В. Лавринович
