Вища рада правосуддя, розглянувши висновок члена Вищої ради правосуддя Блажівської О.Є. за результатами перевірки повідомлень судді Солом’янського районного суду міста Києва Застрожнікової Катерини Сергіївни про втручання в її діяльність як судді щодо здійснення правосуддя,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 11 та 15 травня 2023 року (вх. № 376/0/6-23, № 376/1/6-23) надійшли повідомлення судді Солом’янського районного суду міста Києва Застрожнікової К.С. про втручання в діяльність як судді щодо здійснення правосуддя.
Протоколом автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 11 травня 2023 року вказане повідомлення передано члену Вищої ради правосуддя Блажівській О.Є. для проведення перевірки (вх. № 376/0/6-23).
Згідно із протоколом передачі справи раніше визначеному члену Вищої ради правосуддя від 15 травня 2023 року вказане повідомлення приєднано до матеріалів справи № 376/0/6-23 та передано члену Вищої ради правосуддя Блажівській О.Є. для проведення перевірки (вх. № 376/1/6-23).
Дослідивши матеріали перевірки, Вища рада правосуддя встановила таке.
У повідомленні (вх. № 376/0/6-23) суддя Застрожнікова К.С. зазначає, що 8 травня 2023 року до її робочого кабінету увійшов громадянин ОСОБА1 (________ року народження), який погрожував судді застосуванням насильства, переслідуванням її як судді, пред’являв претензії з приводу постановлення нею як слідчим суддею ухвали про надання дозволу на проведення обшуку за місцем його проживання, в агресивній формі вимагав надати пояснення щодо підстав постановлення ухвали слідчого судді, а також негайно надати йому для ознайомлення матеріали кримінального провадження, на підставі яких слідчим суддею була постановлена ухвала про дозвіл на обшук.
Як зазначено у повідомленні (вх. № 376/0/6-23), не зважаючи на прохання судді залишити особистий робочий кабінет, ОСОБА1 допустив агресивну поведінку, підвищував голос, підійшов упритул до робочого столу судді, де в той момент вона сиділа. Суддя зауважила, що негайно зателефонувала на пост судової охорони та викликала охорону суду до свого робочого кабінету, аби убезпечити себе від агресії з боку ОСОБА1, який продовжував кричати, виявляючи неповагу до судді. Суддя повідомила, що працівник охорони, зайшовши до її робочого кабінету, почав вимагати від ОСОБА1 вийти з кабінету судді, зазначив, що ОСОБА1, проходячи повз пост охорони, повідомив, що прямує до канцелярії суду. Натомість, як зауважила суддя в повідомленні, ОСОБА1 зайшов до робочого кабінету судді. На вимогу працівника охорони залишити приміщення ОСОБА1 не реагував, виявляв неповагу до судді, паралельно здійснюючи час від часу відеофіксацію за допомогою мобільного телефона. Працівнику охорони суду довелося силоміць виводити ОСОБА1 з кабінету судді, на місце події викликали поліцію. Суддя зауважила, що свідками втручання ОСОБА1 в діяльність судді були працівники охорони суду, які чергували 8 травня 2023 року, помічник судді ОСОБА2, яка разом із працівниками охорони намагалася вгамувати ОСОБА1, та судді, кабінети яких розташовані поруч із робочим кабінетом судді, які, почувши крики про допомогу, прибули до кабінету.
Додатково в повідомленні (вх. № 376/0/6-23) суддя зазначила, що нею як слідчим суддею у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ІНФОРМАЦІЯ1 від 5 квітня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 109 Кримінального кодексу України (далі – КК України), 28 квітня 2023 року постановлено ухвалу, якою частково задоволено клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області Воюцького Д.С. та надано дозвіл на проведення обшуку житлового будинку за адресою: ІНФОРМАЦІЯ2, в якому фактично проживає громадянин України ОСОБА1, ________ року народження, з метою відшукання речей та документів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та відшукання знарядь кримінального правопорушення, а саме: персональних електронно-обчислювальних машин (комп’ютерної техніки), носіїв інформації (ПЕОМ, ноутбуків, планшетів, флешносіїв, жорстких дисків та магнітних носіїв інформації), мобільних телефонів, фотоапаратів та відеокамер, які можуть містити інформацію з відомостями щодо вчинення розслідуваного кримінального правопорушення, предметів та документів, у тому числі в електронному вигляді, записників (блокнотів), роздруківок, зошитів, чернеток, які містять інформацію щодо насильницької зміни державної влади, а також матеріалів щодо заперечення розпочатої у 2014 році збройної агресії російської федерації проти України як неспровокованого збройного нападу.
На виконання вимог статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя Застрожнікова К.С. надіслала до Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора повідомлення про втручання в її діяльність щодо здійснення правосуддя із проханням вжити відповідних заходів реагування, передбачених чинним законодавством.
У повідомленні (вх. № 376/1/6-23) суддя Застрожнікова К.С. зазначила, що 9 травня 2023 року надіслала на адресу Вищої ради правосуддя та Генеральному прокурору повідомлення про втручання в її діяльність як судді з боку громадянина ОСОБА1 щодо подій, які відбувалися 8 травня 2023 року. Зазначила, що 11 травня 2023 року з канцелярії Солом’янського районного суду міста Києва їй було передано заяву ОСОБА1, датовану 9 травня 2023 року, з якої вбачаються ознаки неповаги до судді, зневаги до суду як інституції. Копію заяви ОСОБА1 додано до повідомлення.
З огляду на викладене суддя просить вжити відповідних заходів реагування, передбачених законодавством.
Під час перевірки повідомлень судді Солом’янського районного суду міста Києва Застрожнікової К.С. про втручання в її діяльність щодо здійснення правосуддя 15 травня 2023 року Вища рада правосуддя надіслала до Офісу Генерального прокурора та т. в. о. Голови Служби судової охорони запити щодо надання інформації про вжиті заходи реагування на вказані у повідомленнях обставини; до Солом’янського районного суду міста Києва – щодо надання належним чином завіреної копії журналу реєстрації відвідувачів суду від 8 травня 2023 року та копії відеозаписів з камер відеоспостереження за цей день (за наявності). Крім того, судді Солом’янського районного суду міста Києва Застрожніковій К.С. було запропоновано надати підтвердні документи щодо зазначених обставин (за наявності).
Листом Офісу Генерального прокурора від 17 травня 2023 року Вищу раду правосуддя поінформовано, що повідомлення судді Солом’янського районного суду міста Києва Застрожнікової К.С. направлено до Київської міської прокуратури для організації розгляду відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства.
Листом т. в. о. Голови Служби судової охорони (надійшов на електронну пошту Вищої ради правосуддя 19 травня 2023 року) Вищу раду правосуддя поінформовано, що 12 травня 2023 року за участю представника Територіального управління Служби судової охорони у місті Києві та Київській області (далі – ТУ Служби) відбулася зустріч із суддею Застрожніковою К.С., під час якої суддя повідомила про відсутність потреби у застосуванні щодо неї спеціальних заходів безпеки. Станом на 17 травня 2023 року до ТУ Служби не надходило матеріалів щодо вжиття необхідних заходів забезпечення безпеки судді.
Листом голови Солом’янського районного суду міста Києва (надійшов на електронну пошту Вищої ради правосуддя 22 травня 2023 року) Вищу раду правосуддя поінформовано, що надання копії відеозапису за 8 травня 2023 року з камер відеоспостереження, встановлених у приміщенні суду, не вбачається можливим, оскільки відповідно до технічних можливостей відеозаписувальних пристроїв такий запис зберігається лише 7 днів. У додатку до листа надіслано копії сторінок 247, 248 журналу обліку відвідувачів за 8 травня 2023 року, згідно із записами в якому громадянин ОСОБА1 8 травня 2023 року відвідував приміщення суду.
23 травня 2023 року Вища рада правосуддя надіслала до Київської міської прокуратури запит щодо надання інформації про результати розгляду повідомлень судді Солом’янського районного суду міста Києва Застрожнікової К.С. про втручання в її діяльність щодо здійснення правосуддя.
30 травня 2023 року на електронну пошту Вищої ради правосуддя надійшли додаткові пояснення судді з уточненням, що 8 травня 2023 року вона не викликала поліцію на місце подій з власного номера мобільного телефону. Суддя зауважила, що працівники поліції прибули до суду після того, як працівник охорони суду силоміць вивів ОСОБА1 з її службового кабінету. Зазначила, що під час прояву агресії ОСОБА1 в її службовому кабінеті вона встигла зателефонувати із власного мобільного телефона на пост судової охорони для виклику працівника охорони до кабінету (тривожна кнопка у кабінеті № 15 відсутня). Водночас зауважила, що їй не відомо, хто із працівників апарату суду, охорони чи присутніх у коридорі суду викликав поліцію. Крім того, суддя додала до своїх пояснень копію листа заступника начальника управління – начальника слідчого відділу Солом’янського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві (далі – Солом’янське УП ГУ НП у місті Києві) від 29 травня 2023 року № 3-2086/вс/55-2023, яким надано відповідь на заяву судді Застрожнікової К.С. щодо надання інформації стосовно обставин виклику наряду поліції 8 травня 2023 року за адресою розташування Солом’янського районного суду міста Києва з приводу дій ОСОБА1.
Відповідно до інформації, зазначеної у листі, 8 травня 2023 року у Солом’янському УП ГУ НП у місті Києві зафіксовано виклик о 10 годині 14 хвилин щодо конфліктної ситуації. Відомості про подію 8 травня 2023 року внесено до Єдиного обліку Солом’янського УП ГУ НП у місті Києві за № 17788, після чого на місце події скеровано слідчо-оперативну групу. Працівники поліції опитали ОСОБА2, яка пояснила, що 8 травня 2023 року приблизно о 9 годині 50 хвилин, до службового кабінету № 15 увірвався громадянин ОСОБА1, який, здійснюючи відеозйомку на свій мобільний телефон, вимагав надати йому для ознайомлення справу та видати ухвалу суду. Йому повідомили про неможливість виконати його вимогу, оскільки вказана справа розглядалась у закритому судовому засіданні, тому не може бути надана для ознайомлення. Крім того, ОСОБА2 повідомила, що ОСОБА1 грубо спілкувався, поводився зухвало. На місці події також перебував ОСОБА1, який від написання заяви та надання пояснень відмовився, про що оперативним працівником складено відповідний рапорт.
23 червня 2023 року та 4 липня 2023 року Київська міська прокуратура листами повідомила Вищу раду правосуддя, що за вказаними обставинами Солом’янською окружною прокуратурою міста Києва 25 травня 2023 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ІНФОРМАЦІЯ3 за фактом втручання в діяльність судді Солом’янського районного суду міста Києва щодо здійснення правосуддя за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 376 КК України, про що суддю поінформовано листами від 30 травня 2023 року № 09/2-5207вих-23 та від 5 червня 2023 року № 09/2-5446вих-23. Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні проводиться слідчим відділом Солом’янського УП ГУ НП у місті Києві. На цей час досудове розслідування триває.
За результатами перевірки також встановлено, що ухвалою слідчого судді Солом’янського районного суду міста Києва Застрожнікової К.С. від 28 квітня 2023 року у справі № 760/9376/23 клопотання слідчого слідчого управління Головного управління СБУ у місті Києві та Київській області Воюцького Д.С. про дозвіл на проведення обшуку у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ІНФОРМАЦІЯ1 від 5 квітня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 109 Кримінального кодексу України, задоволено частково, надано дозвіл слідчим слідчої групи та прокурорам групи прокурорів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ІНФОРМАЦІЯ1 від 5 квітня 2023 року, на проведення обшуку будинку (житлового приміщення) за адресою: ІНФОРМАЦІЯ2, який на праві власності належить громадянам ОСОБА3 (1/4 частка), ОСОБА4 (1/4 частка), ОСОБА5 (1/2 частка), в якому фактично проживає громадянин України ОСОБА1, ________ року народження, з метою відшукання речей і документів, які містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та відшукання знарядь кримінального правопорушення, а саме: персональних електронно-обчислювальних машин (комп’ютерної техніки), носіїв інформації (ПЕОМ, ноутбуків, планшетів, флешносіїв, жорстких дисків та магнітних носіїв інформації), мобільних телефонів, фотоапаратів та відеокамер, які можуть містити інформацію щодо вчинення розслідуваного кримінального правопорушення, предметів та документів, у тому числі в електронному вигляді, записників (блокнотів), роздруківок, зошитів, чернеток з інформацією щодо насильницької зміни державної влади, а також матеріалів щодо заперечення розпочатої у 2014 році збройної агресії російської федерації проти України як неспровокованого збройного нападу.
Цією ухвалою відмовлено в задоволенні іншої частини клопотання слідчого слідчого управління Головного управління СБУ у місті Києві та Київській області Воюцького Д.С. про надання дозволу на проведення обшуку у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ІНФОРМАЦІЯ1 від 5 квітня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 109 Кримінального кодексу України.
Оцінюючи відомості, викладені в повідомленнях судді Солом’янського районного суду міста Києва Застрожнікової К.С. про втручання в діяльність щодо здійснення правосуддя, а також встановлену під час перевірки інформацію, необхідно зазначити таке.
Пунктами 1, 2 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32, 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, передбачено, що незалежність судових органів гарантується державою і закріплюється в конституції або законах країни. Судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів та відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонукання, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких би то не було причин.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод метою забезпечення незалежності судової влади є гарантування кожній особі основоположного права на розгляд справи справедливим судом тільки на законній підставі та без будь-якого стороннього впливу.
Незалежність судової влади є головною умовою забезпечення верховенства права, ефективного захисту прав і свобод людини та громадянина, юридичних осіб, інтересів суспільства й держави.
Згідно зі статтею 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Незалежність судді забезпечується, в тому числі, особливим порядком його призначення, притягнення до відповідальності, звільнення та припинення повноважень; недоторканністю та імунітетом судді; незмінюваністю судді; порядком здійснення правосуддя, визначеним процесуальним законом, таємницею ухвалення судового рішення; забороною втручання у здійснення правосуддя; відповідальністю за неповагу до суду чи судді.
Реалізація зазначених гарантій здійснення правосуддя є необхідною передумовою належного виконання судом своїх конституційних функцій щодо забезпечення дії принципу верховенства права, захисту прав і свобод людини та громадянина, утвердження й забезпечення яких є головним обов’язком держави (статті 3, 8, 55 Конституції України).
Як зазначив Конституційний Суд України в Рішенні від 23 травня 2001 року № 6-рп/2001, виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття по них судових рішень належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
Незалежність суддів гарантується статтями 126, 129 Конституції України, якими встановлено, що судді, здійснюючи правосуддя, є незалежними та керуються верховенством права.
У справі за конституційним поданням Верховного Суду України про офіційне тлумачення положень частин першої, другої статті 126 Конституції України та частини другої статті 13 Закону України «Про статус суддів» (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу) від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004 Конституційний Суд України визначив, що недоторканність суддів – один з елементів їхнього статусу. Вона не є особистим привілеєм, а має публічно-правове призначення – забезпечити здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.
Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, висловленої в рішеннях від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004 та від 12 липня 2011 року № 8-рп/2011, конституційну гарантію суддівської незалежності щодо заборони впливу на суддів у будь-який спосіб треба розуміти як заборону щодо суддів будь-яких дій незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, установ та організацій, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, фізичних та юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов’язків або схилити їх до винесення неправосудного рішення тощо.
Як роз’яснено в пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади», втручанням у діяльність судових органів слід розуміти вплив на суддю у будь-якій формі (прохання, вимога, вказівка, погроза, підкуп, насильство, критика судді в засобах масової інформації до вирішення справи у зв’язку з її розглядом тощо) з боку будь-якої особи з метою схилити його до вчинення чи невчинення певних процесуальних дій або ухвалення певного судового рішення.
Слід звернути увагу, що відповідно до статей 1, 2, 6 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року, суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має уникати будь-якого незаконного впливу на його діяльність, пов’язану зі здійсненням правосуддя.
Суддя зобов’язаний протистояти спробам непроцесуального впливу на його діяльність зі здійснення правосуддя та діяти у відповідності з присягою – здійснювати правосуддя об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано, керуючись принципом верховенства права та підкоряючись лише закону.
Як зазначено у пункті 1 Висновку Консультативної ради європейських суддів № 10 (2007), судова влада відіграє істотну роль як третя гілка влади у демократичній державі, що керується принципом верховенства права. Для того щоб виконувати свою роль у сучасній державі й у дедалі більш взаємопов’язаній Європі, судова влада мусить бути організованою у спосіб, що забезпечує кожному із суддів свободу вирішувати справи цілком незалежно, керуючись лише правом. Аби суспільство могло вірити, що судові рішення ухвалюються з такою незалежністю, слід уникати навіть зовнішніх ознак стороннього впливу і тиску.
У пунктах 13, 14 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки від 17 листопада 2010 року вказано, що потрібно вжити всіх необхідних заходів для забезпечення поваги, захисту і сприяння незалежності та неупередженості суддів. Закон повинен передбачати санкції проти осіб, які намагаються певним чином впливати на суддів.
Як зазначається у висновку Групи держав по боротьбі з корупцією (GRECO) від 23 червня 2017 року, необхідно належним чином захистити таких суддів від неналежного зовнішнього (наприклад, політичного) впливу та від можливих зазіхань на їхню незалежність і безпеку.
Відповідно до пункту 22 розділу IV Висновку Консультативної ради європейських суддів № 24 (2021) Рада має рішуче протидіяти будь-яким спробам втручання або тиску на окремих суддів або судову владу загалом.
До повноважень Вищої ради правосуддя статтею 131 Конституції України та статтею 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» віднесено вжиття заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя та незалежності суддів.
Частиною першою статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» визначено заходи, які Вища рада правосуддя може вживати з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.
Вища рада правосуддя вживає заходів, наведених у частині першій цієї статті, із власної ініціативи, за зверненням судді, судів, органів та установ системи правосуддя (частина друга статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
Поняття «втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя» для цілей застосування положень статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» є оціночним. У кожному конкретному випадку за результатами розгляду повідомлення судді Вища рада правосуддя пленарним складом приймає рішення про наявність чи відсутність ознак втручання.
Рада визначає наявність або відсутність ознак втручання в діяльність судді в аспекті необхідності вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, визначених Законом України «Про Вищу раду правосуддя».
Під час перевірки зазначених звернень Вища рада правосуддя аналізує, чи створюють повідомлені суддею факти реальні ризики для незалежності судді під час здійснення правосуддя, чи може суддя за їх наявності залишатися неупередженим, чи існує дійсна загроза ухваленню суддею справедливого та безстороннього рішення.
Разом з тим Вища рада правосуддя не має повноважень здійснювати кримінально-правову кваліфікацію протиправних дій, які порушують конституційний принцип незалежності суддів, та визначати міру відповідальності за них. Кваліфікація дій, що містять ознаки кримінального правопорушення, здійснюється правоохоронними органами, які є суб’єктами безпосереднього реагування на протиправні дії, які вчиняються щодо суддів.
Суддя Застрожнікова К.С., як зазначалось вище, розцінює неналежну поведінку громадянина ОСОБА1, а саме висловлення їй погроз як судді у зв’язку з прийняттям конкретного рішення у справі, як втручання в діяльність судді під час здійснення правосуддя.
Відповідно до пункту 11 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, термін повноважень суддів, їхні незалежність, безпека, відповідна винагорода, умови служби, пенсії і вік виходу на пенсію повинні належним чином гарантуватися законом.
Для гарантії безпеки суддів мають бути вжиті всі належні заходи. Зокрема, у приміщенні суду має бути присутня охорона або правоохоронні органи мають охороняти суддів, яким можуть серйозно погрожувати або вже погрожують (Рекомендація № R (1994) 12 «Незалежність, дієвість та роль суддів», схвалена Комітетом Міністрів Ради Європи 13 жовтня 1994 року).
Необхідно вжити всіх необхідних заходів для гарантування безпеки суддів. До цих заходів належить захист судів і суддів, які можуть стати чи вже стали жертвами погроз або актів насильства (пункт 38 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки від 17 листопада 2010 року).
У пункті 19 Монреальської універсальної декларації щодо незалежності правосуддя (Перша світова конференція щодо незалежності правосуддя, Монреаль, 1983 рік) зазначено, що виконавчі органи повинні гарантувати охорону і фізичний захист суддів та членів їхніх сімей.
Відповідно до пункту 10 частини п’ятої статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» незалежність судді забезпечується визначеними законом засобами забезпечення особистої безпеки судді, членів його сім’ї, майна, а також іншими засобами їх правового захисту.
Статтею 140 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судді, члени їхніх сімей та їхнє майно перебувають під особливим захистом держави. Служба судової охорони, органи правопорядку зобов’язані вживати необхідних заходів для забезпечення безпеки судді, членів його сім’ї, збереження їхнього майна, якщо від судді надійде відповідна заява.
Вчинені у зв’язку зі службовою діяльністю судді посягання на його життя і здоров’я, знищення чи пошкодження його майна, погроза вбивством, насильством чи пошкодженням майна судді, образа чи наклеп на нього, а також посягання на життя і здоров’я членів його сім’ї (батьків, дружини, чоловіка, дітей), погроза їм вбивством, пошкодженням майна мають наслідком відповідальність, установлену законом. Суддя має право на забезпечення засобами захисту, які йому надаються Службою судової охорони, утвореною відповідно до цього Закону.
Служба судової охорони здійснює підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей, працівників суду, забезпечення у суді безпеки учасників судового процесу (стаття 160 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Як зазначалося вище, на запит Вищої ради правосуддя Служба судової охорони листом від 19 травня 2023 року повідомила, що 12 травня 2023 року суддя повідомила представнику ТУ Служби про відсутність потреби у застосуванні щодо неї спеціальних заходів безпеки. Станом на 17 травня 2023 року до ТУ Служби не надходили матеріали щодо вжиття необхідних заходів забезпечення безпеки судді. Отже, як убачається із вказаного листа, Службою судової охорони вжито необхідних заходів для забезпечення безпеки судді.
Крім того, слід зазначити, що обставини, повідомлені суддею, можуть свідчити про порушення гарантій суддівської незалежності, зокрема щодо заборони втручання у здійснення правосуддя. Факти неналежної поведінки громадянина ОСОБА1, а саме висловлення ним погроз судді у зв’язку з прийняттям конкретного рішення у справі, можуть негативно вплинути на незалежність судової системи, тому повинні бути перевірені правоохоронними органами в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України.
Статтею 376 Кримінального кодексу України (далі – КК України) передбачено кримінальну відповідальність за втручання в будь-якій формі в діяльність судді з метою перешкодити виконанню ним службових обов’язків або добитися винесення неправосудного рішення.
Слід зауважити, що за погрозу насильством, про що зазначає суддя в повідомленнях про втручання в її діяльність, нормами статті 377 КК України передбачено кримінальну відповідальність.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває. Остаточне рішення буде прийнято за результатами проведення слідчих дій та вивчення здобутих доказів відповідно до вимог чинного законодавства України.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя звертається до прокуратури та органів правопорядку щодо надання інформації про розкриття та розслідування злочинів, вчинених щодо суду, суддів, членів їх сімей, працівників апаратів судів, злочинів щодо правосуддя, вчинених суддями, працівниками апарату суду.
Беручи до уваги обставини, про які зазначено в повідомленнях судді Солом’янського районного суду міста Києва Застрожнікової К.С., та наведені висновки, враховуючи, що перевірку повідомлених обставин здійснюють правоохоронні органи в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, Вища рада правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, визначених статтею 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Ураховуючи зазначене, Вища рада правосуддя, керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
вирішила:
звернутися до Офісу Генерального прокурора щодо надання інформації про розкриття та розслідування злочину у кримінальному провадженні № ІНФОРМАЦІЯ3, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 травня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення за фактом втручання в діяльність судді за обставинами, зазначеними у повідомленнях судді Солом’янського районного суду міста Києва Застрожнікової Катерини Сергіївни.
Голова Вищої ради правосуддя Григорій УСИК
