Вища рада правосуддя, розглянувши заяву та додані до неї документи про звільнення Кіндяка Ігоря Степановича з посади судді Полтавського районного суду Полтавської області у відставку,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 6 вересня 2023 року надійшли заява Кіндяка І.С. від 5 вересня 2023 року та матеріали про звільнення з посади судді Полтавського районного суду Полтавської області у відставку на підставі пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України.
За результатами розгляду заяви судді Кіндяка І.С. встановлено таке.
Кіндяк Ігор Степанович, ____ року народження, Указом Президента України від 22 вересня 2005 року № 1308/2005 призначений на посаду судді Полтавського районного суду Полтавської області строком на п’ять років, Постановою Верховної Ради України від 7 жовтня 2010 року № 2594-VІ обраний на посаду судді Полтавського районного суду Полтавської області безстроково.
Статтею 131 Конституції України визначено, що в Україні діє Вища рада правосуддя, яка, зокрема, ухвалює рішення про звільнення судді з посади.
Згідно зі статтею 112 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII) суддя може бути звільнений з посади виключно з підстав, визначених частиною шостою статті 126 Конституції України. Рішення про звільнення судді з посади ухвалює Вища рада правосуддя у порядку, встановленому Законом України «Про Вищу раду правосуддя».
Відповідно до частини першої статті 116 Закону № 1402-VIII суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Згідно із частиною першою статті 137 Закону № 1402-VIII до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Відповідно до пункту 15.3 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (зі змінами), при вирішенні питання про звільнення судді з посади у зв’язку з поданням заяви про відставку стаж роботи на посаді судді обраховується з дати призначення (обрання) судді на посаду по дату ухвалення Радою відповідного рішення або по дату припинення повноважень судді у зв’язку з досягненням суддею шістдесяти п’яти років.
Із матеріалів, доданих до заяви про відставку, встановлено, що стаж роботи Кіндяка І.С. на посаді судді на дату ухвалення Вищою радою правосуддя рішення становить 18 років 11 днів.
Абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
На час призначення Кіндяка І.С. на посаду судді питання визначення стажу, який давав право на відставку судді, регулювалося частиною четвертою статті 43 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів» (далі – Закон № 2862-XII), у редакції, чинній на дату призначення Кіндяка І.С. на посаду судді, та постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів».
Відповідно до частини четвертої статті 43 Закону № 2862-XII, зі змінами, внесеними Законом України від 24 лютого 1994 року № 4015-XII «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус суддів», до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов’язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Статтею 56 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1789-XII «Про прокуратуру» (далі – Закон № 1789-XII) визначено, що під поняттям «прокурор» слід розуміти: Генеральний прокурор України та його заступники, підпорядковані прокурори та їх заступники, старші помічники і помічники прокурора, начальники управлінь і відділів, їх заступники, старші прокурори і прокурори управлінь і відділів, які діють у межах своєї компетенції.
Таким чином, виходячи із зазначеної норми Закону № 1789-XII та абзацу другого частини четвертої статті 43 Закону № 2862-ХІІ, підлягають зарахуванню періоди роботи на посадах помічника прокурора Полтавського району (10 місяців 1 день) та старшого слідчого прокуратури Полтавського району (10 місяців 29 днів) – 1 рік 9 місяців.
Згідно із частиною другою статті 137 Закону № 1402-VIII до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді (статтю 137 доповнено частиною другою згідно із Законом України від 12 липня 2018 року № 2509-VІІІ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд»).
Системний аналіз вказаної норми в її взаємозв’язку з абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII дає підстави для висновку, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», яким внесено зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України в редакції, чинній на час призначення Кіндяка І.С. на посаду судді, на посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, який, з-поміж іншого, має стаж роботи у галузі права не менш як три роки.
Встановлено, що Кіндяк І.С. після здобуття вищої юридичної освіти працював на посадах стажиста помічника прокурора Полтавського району (з 1 жовтня 1998 року по 16 серпня 1999 року), помічника адвоката (із 30 травня 2001 року по 31 серпня 2001 року, з 1 липня 2002 року по 30 листопада 2002 року), юрисконсульта Громадської організації «Незалежний центр економічних досліджень» (з 1 грудня 2002 року по 30 квітня 2004 року). Стаж роботи на цих посадах становить 2 роки 7 місяців 4 дні та підлягає зарахуванню окремо як такий, вимога щодо наявності якого встановлена частиною другою статті 137 Закону № 1402-VIII та надає право для призначення на посаду судді, і не охоплюється стажем роботи на інших прокурорських посадах.
Абзацом другим пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» встановлено, що до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
З копій військового квитка та послужного списку Кіндяка І.С. вбачається, що в період з 5 серпня 1982 року по 27 липня 1986 року він був курсантом Ленінградського вищого загальновійськового командного училища.
Частиною другою статті 11 Закону СРСР від 12 жовтня 1967 року № 1950-VІІ «Про загальний військовий обов’язок», чинною на час навчання Кіндяка І.С. у Ленінградському вищому загальновійськовому командному училищі, було встановлено, що громадяни, прийняті до військово-навчальних закладів, є такими, що перебувають на дійсній військовій службі і називаються курсантами. На них поширюються обов’язки, встановлені для військовослужбовців строкової служби. Вони та їхні сім’ї користувалися правами, пільгами та перевагами, встановленими чинним законодавством для військовослужбовців строкової служби та їхніх сімей.
Згідно з пунктом 1 статті 13 вказаного Закону СРСР для солдатів і сержантів Радянської Армії, берегових частин і авіації Військово-Морського Флоту був установлений дворічний строк дійсної військової служби.
Таким чином, законодавство колишнього СРСР прирівнювало до проходження дійсної (строкової) військової служби період навчання у військово-навчальних закладах.
Виходячи з аналізу Закону СРСР від 12 жовтня 1967 року № 1950-VІІ «Про загальний військовий обов’язок», Кіндяк І.С., будучи курсантом військового навчального закладу, набув статусу військовослужбовця строкової військової служби.
Отже, до стажу роботи Кіндяка І.С. на посаді судді, що дає право на відставку, підлягають зарахуванню два роки навчання в Ленінградському вищому загальновійськовому командному училищі як період проходження строкової військової служби.
Ураховуючи викладене, відсутні підстави для зарахування до стажу роботи Кіндяка І.С., який дає право на відставку, періодів служби з липня 1986 року по грудень 1992 року у Збройних Силах СРСР та із грудня 1992 року по січень 1994 року в органах МВС України.
Відповідно до копії диплома та архівної довідки Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого від 19 вересня 2023 року № 125-01-1112/366 Кіндяк І.С. здобув вищу юридичну освіту 10 лютого 1999 року, навчаючись за заочною формою з вересня 1990 року по лютий 1999 року.
Однак до стажу роботи на посаді судді підлягає зарахуванню половина строку навчання лише за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів.
Саме така правова позиція покладена в основу рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 3 вересня 2020 року у справі № 9901/521/19.
Крім цього, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що заочна та вечірня форми навчання у вищому юридичному навчальному закладі не зараховуються до стажу роботи на посаді судді, який дає право на відставку.
Отже, до стажу роботи Кіндяка І.С. на посаді судді, що дає право на відставку, не підлягає зарахуванню половина строку навчання за заочною формою.
З 1 вересня 2001 року по 27 червня 2002 року Кіндяк І.С. навчався з відривом від виробництва в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого на факультеті підготовки професійних суддів за спеціальністю «Правознавство», отримав кваліфікацію юриста за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра.
Проте половина цього строку навчання не може бути зарахована до стажу роботи, що дає судді право на звільнення у відставку, оскільки наявність чи відсутність у Кіндяка І.С. освітньо-кваліфікаційного рівня магістра не впливала на можливість призначення його на посаду судді.
Саме така правова позиція покладена в основу постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 квітня 2019 року у справі № 9901/778/18.
За результатами вивчення доданих до заяви документів щодо визначення відповідного стажу для звільнення судді Кіндяка І.С. у відставку, а саме: актів про призначення, обрання на посаду судді, копій трудової книжки, військового квитка, послужного списку, диплома, архівної довідки щодо здобуття вищої юридичної освіти, довідки про роботу на посаді судді, встановлено, що до стажу роботи Кіндяка І.С. на посаді судді, що дає йому право на відставку, підлягають зарахуванню:
стаж роботи на посаді судді – 18 років 11 днів;
строк навчання в Ленінградському вищому загальновійськовому командному училищі як період проходження строкової військової служби – 2 роки;
періоди роботи на прокурорських посадах – 1 рік 9 місяців;
стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, який не охоплюється стажем роботи на прокурорських посадах, – 2 роки 7 місяців 4 дні.
Станом на дату ухвалення цього рішення загальний стаж роботи судді Кіндяка І.С., який дає йому право на відставку, становить 24 роки 5 місяців 15 днів.
Таким чином, суддя Кіндяк І.С. має достатній для звільнення у відставку стаж роботи, визначений на підставі статей 116, 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також абзацу четвертого пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону в редакції Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Вища рада правосуддя, керуючись пунктом 4 частини шостої статті 126, статтею 131 Конституції України, статтями 3, 30, 34, 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
вирішила:
звільнити Кіндяка Ігоря Степановича з посади судді Полтавського районного суду Полтавської області у зв’язку з поданням заяви про відставку.
Голова Вищої ради правосуддя Григорій УСИК
