Вища рада правосуддя, розглянувши заяву та додані до неї документи про звільнення Федотова Ігоря В’ячеславовича з посади судді Шостого апеляційного адміністративного суду у відставку,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 26 липня 2023 року надійшли заява Федотова І.В. від 26 липня 2023 року та додані до неї матеріали про звільнення з посади судді Шостого апеляційного адміністративного суду у відставку.
Федотов Ігор В’ячеславович, ____ року народження. З 9 вересня 2002 року по 4 серпня 2003 року обіймав посаду судді військового місцевого суду Черкаського гарнізону. Указом Президента України від 4 серпня 2003 року № 802/2003 призначений на посаду судді військового місцевого суду Черкаського гарнізону строком на п’ять років, Постановою Верховної Ради України від 15 січня 2009 року № 887-VІ обраний на посаду судді цього суду безстроково, Указом Президента України від 13 травня 2009 року № 314/2009 переведений на посаду судді військового місцевого суду Київського гарнізону, Постановою Верховної Ради України від 2 грудня 2010 року № 2757-VІ обраний на посаду судді Київського апеляційного адміністративного суду, Указом Президента України від 28 вересня 2018 року № 296/2018 переведений на посаду судді Шостого апеляційного адміністративного суду.
Статтею 116 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII) встановлено, що суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Із матеріалів, доданих до заяви про відставку, встановлено, що стаж роботи судді Федотова І.В. безпосередньо на посаді судді становить 21 рік 24 дні.
Згідно з вимогами частини першої статті 137 Закону № 1402-VIII до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Абзацом четвертим пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII (зі змінами, внесеними Законом України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя») встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
На час призначення Федотова І.В. на посаду судді військового місцевого суду Черкаського гарнізону питання визначення стажу, який давав право на відставку судді, регулювалося статтею 43 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів» (далі – Закон № 2862-ХІІ), частиною першою якої встановлювалося, зокрема, що кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку.
При цьому на час обрання Федотова І.В. на посаду судді був чинним також Указ Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів», абзацом другим статті 1 якого встановлено, зокрема, що до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Із копії послужного списку вбачається, що із 4 серпня 1984 року по 24 червня 1989 року Федотов І.В. був курсантом Харківського вищого військового авіаційного інженерного Червонопрапорного училища.
Частиною другою статті 11 Закону СРСР від 12 жовтня 1967 року «Про загальний військовий обов’язок», чинної на час навчання Федотова І.В. у Харківському вищому військовому авіаційному інженерному Червонопрапорному училищі, було встановлено, що громадяни, прийняті до військово-навчальних закладів, є такими, що перебувають на дійсній військовій службі і називаються курсантами. На них поширюються обов’язки, встановлені для військовослужбовців строкової служби. Вони та їхні сім’ї користувалися правами, пільгами та перевагами, встановленими чинним законодавством для військовослужбовців строкової служби та їхніх сімей.
Згідно з пунктом 1 статті 13 вказаного Закону СРСР для солдатів і сержантів Радянської Армії, берегових частин і авіації Військово-Морського Флоту був установлений дворічний строк дійсної військової служби.
Частиною першою статті 25 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов’язок і військову службу» на момент навчання Федотова І.В. у військовому училищі передбачалось, що навчання у військово-навчальних закладах зараховується курсантам як строкова військова служба.
Таким чином, як законодавство колишнього СРСР, так і законодавство України прирівнювало до проходження дійсної (строкової) військової служби період навчання у військово-навчальних закладах.
Отже, до стажу роботи Федотова І.В. на посаді судді, що дає право на відставку, підлягають зарахуванню два роки навчання у Харківському вищому військовому авіаційному інженерному Червонопрапорному училищі як період проходження строкової військової служби.
Крім того, копія диплома (серія ___ № ____ від 21 червня 1999 року) свідчить, що після закінчення навчання у Харківському вищому військовому авіаційному інженерному Червонопрапорному училищі Федотов І.В. із 1996 року перебував на денній формі навчання у Військовому університеті (місто Москва), який закінчив у 1999 році, отримавши повну вищу юридичну освіту за спеціальністю «Юриспруденція».
Отже, до стажу роботи на посаді судді підлягає зарахуванню половина строку навчання Федотова І.В. (з 1 вересня 1996 року по 21 червня 1999 року) у Військовому університеті.
Частиною другою статті 137 Закону № 1402-VIII (у чинній редакції) встановлено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Системний аналіз вказаної норми в її взаємозв’язку з абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII дає підстави для висновку, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», яким внесено зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Саме така правова позиція покладена в основу рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2019 року у справі № 9901/805/18.
Зокрема, Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновками колегії суддів Касаційного адміністративного суду та зазначила, що частину другу статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагається законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 2862-XII (у редакції, чинній на дату призначення Федотова І.В. на посаду судді) право на зайняття посади судді мав громадянин України, не молодший двадцяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.
З доданих до заяви судді документів, зокрема копії послужного списку, убачається, що Федотов І.В. здобув вищу юридичну освіту 22 червня 1999 року, після чого з 12 липня 1999 року по 13 серпня 2002 року обіймав посаду члена військового суду Білогірського гарнізону Далекосхідного військового округу.
Ураховуючи викладене, суддя Федотов І.В. має право на зарахування до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, додатково трьох років роботи в галузі права.
Пунктом 15.3 Регламенту Вищої ради правосуддя, зі змінами, внесеними рішенням Вищої ради правосуддя від 9 лютого 2023 року № 36/0/15-23 встановлено, зокрема, що при вирішенні питання про звільнення судді з посади у зв’язку з поданням заяви про відставку стаж роботи судді обраховується з дати призначення (обрання) судді на посаду по дату ухвалення Радою відповідного рішення.
Отже, загальний стаж роботи судді Федотова І.В., який дає йому право на відставку, становить 27 років 5 місяців 19 днів.
Додані до заяви документи свідчать, що суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Федотов І.В. має достатній для звільнення у відставку стаж роботи, визначений на підставі статей 116, 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», абзацу четвертого пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону в редакції Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Вища рада правосуддя, керуючись пунктом 4 частини шостої статті 126, статтею 131 Конституції України, статтями 3, 30, 34, 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
вирішила:
звільнити Федотова Ігоря В’ячеславовича з посади судді Шостого апеляційного адміністративного суду у зв’язку з поданням заяви про відставку.
Голова Вищої ради правосуддя Григорій УСИК
