Акт ВРП

Вища рада правосуддя, розглянувши подання заступника Генерального прокурора Мустеци Ігоря Васильовича про надання згоди на утримання під вартою судді Чуднівського районного суду Житомирської області Леська Максима Олександровича,

встановила:

11 жовтня 2023 року до Вищої ради правосуддя за вхідним № 5647/0/8-23 надійшло подання заступника Генерального прокурора Мустеци І.В. від 10 жовтня 2023 року про надання згоди на утримання під вартою судді Чуднівського районного суду Житомирської області Леська М.О., підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п’ятою статті 27, частиною четвертою статті 190, частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України (далі – КК України). До подання долучено копії матеріалів, якими обґрунтовано його доводи, а також розписку судді Леська М.О. та його представника – адвоката Шмарова О.В. від 10 жовтня 2023 року про отримання примірників цього подання та копій матеріалів, що його обґрунтовують.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 11 жовтня 2023 року вказане подання та додані до нього матеріали передані для перевірки члену Вищої ради правосуддя Кандзюбі О.В.

Заступник Генерального прокурора Мустеца І.В., суддя Лесько М.О., його представник – адвокат Шмаров О.В. невідкладно після отримання Вищою радою правосуддя подання про надання згоди на утримання судді під вартою повідомлені про дату, час і місце його розгляду.

У засідання Вищої ради правосуддя прибув представник Офісу Генерального прокурора – прокурор відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Житомирської обласної прокуратури Поплавська А.В.

У засіданні Вищої ради правосуддя також взяв участь представник судді Леська М.О. – адвокат Шмаров О.В.

Вищою радою правосуддя ухвалено рішення про відмову у задоволенні клопотання судді Леська М.О. та його представника про відкладення розгляду подання про надання згоди на утримання під вартою судді Чуднівського районного суду Житомирської області Леська М.О.

Представник Офісу Генерального прокурора Поплавська А.В. просила задовольнити подання з викладених у ньому підстав, зазначала про наявність обґрунтованої підозри судді Леська М.О. у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п’ятою статті 27, частиною четвертою статті 190, частиною першою статті 366 КК України, та існування ризиків, визначених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України).

Представник судді Леська М.О. – адвокат Шмаров О.В. заперечував проти задоволення подання через його необґрунтованість, недоведеність необхідності обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою як найсуворішого виду запобіжного заходу, а також зазначив про необґрунтованість повідомлення Леську М.О. про підозру у вчиненні злочинів.

Вища рада правосуддя, дослідивши подання та долучені до нього копії матеріалів, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Кандзюбу О.В., представника Офісу Генерального прокурора – прокурора Поплавську А.В., представника судді Леська М.О. – адвоката Шмарова О.В., дійшла висновку, що подання заступника Генерального прокурора Мустеци І.В. про надання згоди на утримання під вартою судді Чуднівського районного суду Житомирської області Леська М.О. підлягає задоволенню з огляду на таке.

Лесько Максим Олександрович, ____ року народження, Указом Президента України від 23 серпня 2012 року № 484/12 призначений на посаду судді Романівського районного суду Житомирської області строком на п’ять років. Указом Президента України від 26 вересня 2015 року № 564/2015 у межах п’ятирічного строку переведений на посаду судді Чуднівського районного суду Житомирської області. Указом Президента України від 14 січня 2020 року № 7/2020 призначений на посаду судді Чуднівського районного суду Житомирської області.

17 лютого 2020 року зборами суддів Чуднівського районного суду Житомирської області суддю Леська М.О. обрано на посаду голови Чуднівського районного суду Житомирської області.

Статтею 482 КПК України встановлено, що затримання судді чи утримання його під вартою чи арештом здійснюється за згодою Вищої ради правосуддя. Без згоди Вищої ради правосуддя суддю не може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом, за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Відповідно до частини другої статті 58 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» подання про надання згоди на затримання судді, утримання його під вартою чи арештом вноситься на розгляд Вищої ради правосуддя Генеральним прокурором або його заступником, а стосовно судді Вищого антикорупційного суду таке подання вноситься Генеральним прокурором (виконувачем обов’язків Генерального прокурора).

Згідно зі статтею 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, до яких належать запобіжні заходи, в тому числі тримання під вартою, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Відповідно до частини третьої статті 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Із матеріалів, доданих до подання про надання згоди на утримання судді під вартою, вбачається, що Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Житомирі) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Хмельницькому, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 25 листопада 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 190, частиною першою статті 263, частиною першою статті 366 КК України.

У межах зазначеного кримінального провадження заступник Генерального прокурора Мустеца І.В. 11 серпня 2023 року склав повідомлення про підозру судді Чуднівського районного суду Житомирської області Леська М.О. у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п’ятою статті 27, частиною четвертою статті 190, частиною першою статті 366 КК України, яке того самого дня вручено Леську М.О.

Ухвалою слідчого судді Богунського районного суду міста Житомира від 16 серпня 2023 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного суду від 11 вересня 2023 року, до підозрюваного ОСОБА1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 671 000,00 грн, із покладенням обов’язків строком до 11 жовтня 2023 року.

У подальшому ухвалою слідчого судді від 10 жовтня 2023 року продовжено до 10 грудня 2023 року строк дії покладених вище обов’язків.

Ухвалою слідчого судді Богунського районного суду міста Житомира від 8 вересня 2023 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 25 листопада 2022 року за підозрою ОСОБА2, ОСОБА3, ОСОБА4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України, та за підозрою ОСОБА1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п’ятою статті 27, частиною четвертою статті 190, частиною першою статті 366 КК України, продовжено до шести місяців, тобто до 13 січня 2024 року.

18 вересня 2023 року заступник Генерального прокурора Мустеца І.В. звернувся до Вищої ради правосуддя з клопотанням про тимчасове відсторонення судді Чуднівського районного суду Житомирської області Леська М.О. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною п’ятою статті 27, частиною четвертою статті 190, частиною першою статті 366 КК України, строком на два місяці.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 25 вересня 2023 року № 907/0/15-23 клопотання заступника Генерального прокурора Мустеци І.В. задоволено. Тимчасово, до 25 листопада 2023 року, відсторонено суддю Чуднівського районного суду Житомирської області Леська М.О. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.

29 вересня 2023 року представник Леська М.О. – адвокат Шмаров О.В. звернувся до слідчого судді Богунського районного суду міста Житомира з клопотанням про зміну запобіжного заходу.

Ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 6 жовтня 2023 року у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу відмовлено.

З обставин, викладених у клопотанні та встановлених під час досудового розслідування кримінального провадження, вбачається таке.

ОСОБА4, обіймаючи посаду юриста у Товаристві з обмеженою відповідальністю «ОСОБА3» (далі – ТОВ «ОСОБА3»), зважаючи на встановлений мораторій на безоплатну приватизацію земельних ділянок на час воєнного стану в Україні, за вказівкою директора цього товариства ОСОБА3 у ІІ кварталі 2022 року, але не пізніше 26 травня 2022 року, звернулась до ОСОБА2 щодо вирішення питання отримання у власність земельних ділянок (невитребуваних паїв) на території Чуднівської міської та Вільшанської об’єднаної територіальних громад Житомирської області, у тому числі в обхід мораторію, та подальшого їх передання у власність або оренду ТОВ «ОСОБА3».

У свою чергу, у ОСОБА2, який усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав їх суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання, виник умисел на створення стійкої групи осіб для спільного здійснення злочинної діяльності, пов’язаної із шахрайським заволодінням земельними ділянками.

Злочинний план та його деталі ОСОБА2 довів до відома раніше знайомих йому ОСОБА4, ОСОБА3, а також судді Чуднівського районного суду Житомирської області ОСОБА1.

ОСОБА4, ОСОБА3 та ОСОБА1, бажаючи отримувати власну матеріальну вигоду, керуючись корисливим мотивом, прийняли пропозицію ОСОБА2 та надали добровільну згоду на участь в організованій групі.

Усі зазначені особи добровільно та свідомо організувались у стійке об’єднання для вчинення особливо тяжких злочинів, пов’язаних із шахрайським заволодінням земельними ділянками з метою досягнення єдиної мети – незаконного отримання прибутку, об’єднані єдиним планом із розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.

Відповідно до розробленого ОСОБА2 злочинного плану організована група готувала та подавала до Чуднівського районного суду Житомирської області позовні заяви про визнання права власності на земельні ділянки за довіреними особами, які, будучи введеними в оману учасниками групи, надавали їм відповідні документи. Позовні заяви подавались за двома попередньо розробленими схемами. У першому випадку у позовні заяви вносилась завідомо недостовірна інформація, що позивачі успадкували вказані земельні ділянки від померлих осіб за заповітами і просять визнати за ними право власності. У другому – позивачі в позовних заявах зазначали, що вони, їхні померлі батьки працювали в соціальній сфері в селі, у зв’язку із чим мають право на земельну частку (пай), і просили визнати за ними право власності на конкретну земельну ділянку, яка перебувала у віданні територіальної громади. Підписані позовні заяви подавались до Чуднівського районного суду Житомирської області для ухвалення рішень про визнання права власності на земельні ділянки. На виконання спільного злочинного плану суддя Чуднівського районного суду Житомирської області ухвалював рішення про задоволення позовів. На підставі вказаних рішень, які набували законної сили, реєструвалось право власності на земельні ділянки за підконтрольними злочинній групі підставними особами. Кінцевим результатом вчинених групою злочинів було незаконне отримання права власності на земельні ділянки, які надалі передавалися за винагороду у власність ОСОБА3 та його близьким родичам або залишались у власності підставних осіб, які отримували прибуток за рахунок передачі земельних ділянок ТОВ «ОСОБА3» в оренду для вирощування сільськогосподарської продукції.

ОСОБА2 детально розподілив ролі всіх учасників цієї групи, визначивши час і способи їх виконання, забезпечив взаємозв’язок між співучасниками злочинної діяльності для злагодженого досягнення запланованого злочинного результату.

ОСОБА1 як учасник створеної ОСОБА2 організованої групи виконував такі функції: за результатами розгляду позовних заяв ухвалював рішення суду про визнання права власності на земельні ділянки за підставними особами, підписував їх, заносив до системи Єдиного державного реєстру судових рішень; реєстрував зазначені рішення та забезпечував їх направлення учасникам злочинної групи для подальшої реєстрації права власності на земельні ділянки на підставних осіб.

Група мала стійкий характер, довготривалий період існування, високий ступінь організованості, вирізнялась чітким плануванням, підготовкою до вчинення злочинів, стабільністю складу, розподілом ролей і функцій, а також наявністю чіткої ієрархії між її учасниками.

У період із травня 2022 року по березень 2023 року злочинна група під керівництвом ОСОБА2 за участю ОСОБА4, ОСОБА3 та за пособництва ОСОБА1, який шляхом ухвалення рішень Чуднівського районного суду Житомирської області сприяв вчиненню кримінального правопорушення іншими співучасниками, шахрайським шляхом заволоділа 32 земельними ділянками площею 93,87 га, якими розпорядилась на власний розсуд, завдавши територіальним громадам збитків на загальну суму близько 2,018 млн грн, що є особливо великим розміром.

Крім того, будучи обізнаним із вимогами чинного законодавства, діючи умисно з метою надання можливості злочинній групі шахрайським шляхом заволодіти земельними ділянками, ОСОБА1 у період із 28 листопада 2022 року, але не пізніше 5 грудня 2022 року, перебуваючи у приміщенні Чуднівського районного суду Житомирської області за адресою: АДРЕСА1, усвідомлюючи, що:

ОСОБА5 не міг у 2017 році успадкувати земельну ділянку від ОСОБА6, оскільки у 2000 році помер, вніс у рішення Чуднівського районного суду Житомирської області від 5 грудня 2022 року у справі № 294/1671/22 завідомо недостовірні відомості, що після смерті спадкодавця ОСОБА6 його майно успадкував ОСОБА5, та визнав за ОСОБА3 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером ІНФОРМАЦІЯ1 площею 3,5348 га в порядку спадкування після смерті його батька ОСОБА5;

ОСОБА7 не могла у 2018 році успадкувати земельну ділянку від ОСОБА8, оскільки у 2008 році померла, вніс до рішення Чуднівського районного суду Житомирської області від 5 грудня 2022 року у справі № 294/1727/22 завідомо недостовірні відомості, що після смерті спадкодавця ОСОБА8 його майно успадкувала ОСОБА7, та визнав за ОСОБА9 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером ІНФОРМАЦІЯ2 площею 6,5 га в порядку спадкування після смерті його баби ОСОБА7;

ОСОБА10 не міг у 2012 році успадкувати земельну ділянку від ОСОБА11, оскільки у 2009 році помер, вніс до рішення Чуднівського районного суду Житомирської області від 5 грудня 2022 року у справі № 294/1674/22 завідомо недостовірні відомості, що після смерті спадкодавця ОСОБА11 його майно успадкував ОСОБА10, та визнав за ОСОБА12 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером ІНФОРМАЦІЯ3 площею 6,5162 га в порядку спадкування після смерті її діда ОСОБА10.

Після цього зазначені судові рішення ОСОБА1 роздрукував, підписав та вніс до Єдиного державного реєстру судових рішень, надавши цим документам статусу офіційних.

Згодом на підставі рішень Чуднівського районного суду Житомирської області:

від 5 грудня 2022 року у справі № 294/1671/22 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28 січня 2023 року за ОСОБА3 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 3,5348 га, кадастровий номер ІНФОРМАЦІЯ1;

від 5 грудня 2022 року у справі № 294/1727/22 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16 січня 2023 року за ОСОБА9 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 6,5 га, кадастровий номер ІНФОРМАЦІЯ2;

від 5 грудня 2022 року у справі № 294/1674/22 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22 січня 2023 року за ОСОБА12 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 6,5162 га, кадастровий номер ІНФОРМАЦІЯ3.

Таким чином, Лесько М.О. підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п’ятою статті 27, частиною четвертою статті 190, частиною першою статті 366 КК України, а саме: пособництві у придбанні права на майно шляхом обману (шахрайстві), вчиненому організованою групою в особливо великому розмірі; складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Обґрунтованість підозри Леська М.О. у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п’ятою статті 27, частиною четвертою статті 190, частиною першою статті 366 КК України, як зазначено в поданні заступника Генерального прокурора Мустеци І.В., підтверджується: заявою Чуднівської міської ради Житомирського району Житомирської області про виведення земельних ділянок (паїв) із володіння Чуднівської міської ради без відповідного рішення органу місцевого самоврядування; витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на 32 земельні ділянки, які підтверджують факт реєстрації права власності на земельні ділянки на підставі рішень Чуднівського районного суду Житомирської області, а також подальше їх передання у власність ОСОБА13, ОСОБА3 та в оренду ТОВ «ОСОБА3»; інформаційними довідками зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину, заповіти, спадкові договори), які підтверджують відсутність спадкових справ у реєстрах та реєстрації заповітів померлих власників земельних ділянок (паїв), на які посилався суддя при ухваленні рішення про визнання права власності на земельні частки (паї) за підставними особами; інформацією старостинських округів Чуднівської міської територіальної громади Житомирського району Житомирської області, відповідно до якої заповіти, на які посилались позивачі у позовних заявах та суддя у рішеннях суду, у сільських радах не реєструвались та не видавались; копією свідоцтва про право на спадщину за законом, згідно з яким спадкоємцем майна ОСОБА14 є ОСОБА15, а не ОСОБА16, як зазначено в рішенні Чуднівського районного суду Житомирської області від 27 січня 2023 року у справі № 294/125/23; показаннями свідків ОСОБА15, ОСОБА17, ОСОБА18, ОСОБА19, ОСОБА20, ОСОБА21, ОСОБА9, ОСОБА22, ОСОБА23; матеріалами 27 судових справ Чуднівського районного суду Житомирської області, в яких ухвалені суддею Леськом М.О. рішення із червня 2022 року по січень 2023 року про визнання права власності на земельні ділянки за особами у порядку спадкування, а також у зв’язку з їхньою роботою в соціальній сфері у селі; протоколами про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії – зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 17 лютого 2023 року, від 14 лютого 2023 року, від 16 березня 2023 року, від 11 травня 2023 року, від 9 травня 2023 року, від 19 червня 2023 року, іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Крім того, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя (із чим також погодився суд апеляційної інстанції) встановив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні Леськом М.О. кримінального правопорушення, що ґрунтувалось на доданих до клопотання матеріалах, оцінку яким надано слідчим суддею як окремо, так і в їх взаємозв’язку, з точки зору їх належності та достатності.

На обґрунтування подання про надання згоди на утримання судді Леська М.О. під вартою як докази надано копії таких документів: протоколів від 17 лютого 2023 року, від 16 березня 2023 року, від 8 травня 2023 року, від 11 травня 2023 року про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії – зняття інформації з електронних комунікаційних мереж; протоколу допиту свідка ОСОБА17 від 7 липня 2023 року; протоколу допиту свідка ОСОБА19 від 5 липня 2023 року; протоколу допиту свідка ОСОБА20 від 7 липня 2023 року; протоколу допиту свідка ОСОБА18 від 4 липня 2023 року; листа Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 10 серпня 2023 року № 10-6-0.9-2812/2-23; листа Державного підприємства «Інформаційні судові системи» від 7 серпня 2023 року № 2529/4/09-30-23; протоколу огляду файлу від 15 серпня 2023 року; протоколу огляду вилучених під час обшуку за місцем проживання ОСОБА2 речей та предметів, який проводився 22–26 серпня 2023 року; копій матеріалів цивільної справи № 294/1674/22.

Згідно з наданими Вищій раді правосуддя матеріалами суддя Лесько М.О. підозрюється в пособництві у придбанні права на майно шляхом обману (шахрайстві), вчиненому організованою групою в особливо великому розмірі; складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Отже, Лесько М.О. підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину та особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, § 175; «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, § 32).

Крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об’єктивно пов’язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об’єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (частина друга статті 177 КПК України).

При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, становить суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Разом із тим суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

У пункті 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» від 13 листопада 2007 року Європейський суд з прав людини зазначив: «Суд повторює, що метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Як вже було зазначено, ухвалою слідчого судді Богунського районного суду міста Житомира від 16 серпня 2023 року до підозрюваного ОСОБА1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому виразі становить 671 000 гривень.

Відповідно до частини шостої статті 182 КПК України підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п’яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов’язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

Згідно зі статтею 205 КПК України ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню.

Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області листом від 5 жовтня 2023 року № 1746/23-вих (на запит Житомирської обласної прокуратури) повідомило, що станом на 5 жовтня 2023 року визначена ухвалою Богунського районного суду Житомирської області від 16 серпня 2023 року застава за ОСОБА1 у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області не внесена.

Пунктом 1 частини другої статті 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, – виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов’язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує.

Відповідно до статті 200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов’язків, передбачених частиною п’ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.

У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов’язково зазначаються обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.

Як зазначено в поданні заступника Генерального прокурора Мустеци І.В., з огляду на невиконання підозрюваним ОСОБА1 у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави, визначеної ухвалою слідчого судді Богунського районного суду міста Житомира від 16 вересня 2023 року, виникла необхідність у зміні запобіжного заходу стосовно ОСОБА1 на тримання під вартою.

Крім цього, мотивуючи необхідність надання згоди на утримання під вартою судді Леська М.О., заступник Генерального прокурора Мустеца І.В. зазначає про наявність обставин, які дають підстави вважати, що Лесько М.О., продовжуючи перебувати на посаді судді Чуднівського районного суду Житомирської області, може, зокрема: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Встановлені стороною обвинувачення ризики обґрунтовуються таким:

Лесько М.О. як суддя та голова Чуднівського районного суду Житомирської області набув широке коло знайомств і зв’язків серед службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, які він може використати з метою переховування від органів досудового розслідування та/або суду, у тому числі шляхом залишення території України;

усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення злочину, Лесько М.О. може планувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування;

на сьогодні у кримінальному провадженні всі докази, у тому числі речові, ще не встановлені (відшукані) і відповідно не досліджені, тому в разі застосування більш м’якого запобіжного заходу підозрюваний Лесько М.О., будучи обізнаним про обставини кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються, матиме реальну можливість вчиняти дії, спрямовані на знищення, приховання або спотворення речей чи документів, що мають важливе значення для досудового розслідування, та відомості, які у них містяться, можуть бути доказами під час судового розгляду;

з метою уникнення кримінальної відповідальності Лесько М.О. може впливати на представників судової гілки влади, координувати з ними свою процесуальну поведінку, узгоджувати тактику і стратегію захисту, створювати альтернативну версію подій тощо;

може чинити тиск на працівників правоохоронних органів, експертів тощо;

може здійснювати вплив на інших підозрюваних у кримінальному провадженні – ОСОБА2, ОСОБА4, ОСОБА3, а також знайомих йому свідків у цьому провадженні – ОСОБА24, ОСОБА25, ОСОБА26, ОСОБА27, ОСОБА28, щоб вони не надавали викривальні показання або надавали недостовірні показання з метою уникнення Леськом М.О. кримінальної відповідальності та покарання за вчинене.

Заступник Генерального прокурора у поданні також зауважив, що наявність кримінального провадження за підозрою судді у вчиненні кримінального правопорушення, обставини та події кримінального правопорушення не узгоджуються із встановленими Кодексом суддівської етики морально-етичними принципами, згідно з якими суддя повинен бути прикладом неухильного дотримання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

Встановлені під час досудового розслідування та відображені в поданні обставини вчинення кримінального правопорушення, ступінь його тяжкості, обґрунтування та ступінь вираження наведених ризиків, а також наявність ризиків можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, знищення, переховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків, іншого підозрюваного, експерта в цьому кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення інших кримінальних правопорушень дають обґрунтовані підстави вважати, що жодні інші, більш м’які запобіжні заходи, окрім тримання під вартою, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування до Леська М.О.

Заступник Генерального прокурора в поданні наголосив, що більш м’який запобіжний захід у вигляді застави, обраний стосовноОСОБА1 ухвалою слідчого судді Богунського районного суду міста Житомира 16 вересня 2023 року, не може запобігти наявним ризикам, оскільки підозрюваний не виконав вимоги цієї ухвали щодо внесення коштів. У зв’язку із зазначеним виникла необхідність у зверненні до суду із клопотанням про заміну стосовно Леська М.О. запобіжного заходу у вигляді застави на тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України.

Відповідно до статті 126 Конституції України без згоди Вищої ради правосуддя суддю не може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом, за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Частиною першою статті 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суддя є недоторканним. Без згоди Вищої ради правосуддя суддю не може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку суду, за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Згідно із частинами другою, третьою статті 58 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» подання про надання згоди на затримання, утримання під вартою чи арешт судді повинно відповідати вимогам, встановленим КПК України, при цьому щодо кожного виду запобіжного заходу подається окреме подання. Подання повинно бути вмотивованим, містити конкретні факти і докази, що підтверджують вчинення суддею суспільно небезпечного діяння, визначеного Кримінальним кодексом України, обґрунтування необхідності такого затримання (утримання).

Частиною першою статті 184 КПК України передбачено, що клопотання про застосування запобіжного заходу повинно містити: 1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа; 2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; 5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів; 7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов’язків, передбачених частиною п’ятою статті 194 цього Кодексу.

Згідно із частиною третьою статті 184 КПК України до клопотання додаються, з-поміж іншого, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

На думку Вищої ради правосуддя, подання заступника Генерального прокурора Мустеци І.В. про надання згоди на утримання під вартою судді Чуднівського районного суду Житомирської області Леська М.О. відповідає вказаним вище вимогам закону. Мотиви, наведені в поданні, є обґрунтованими, підтверджуються наданими Вищій раді правосуддя матеріалами, які містять конкретні факти та докази, що можуть свідчити про вчинення суддею суспільно небезпечного діяння, визначеного КК України. Подання містить обґрунтування необхідності утримання судді Леська М.О. під вартою як запобіжного заходу у кримінальному провадженні.

Доводи представника судді Леська М.О. — адвоката Шмарова О.В. зазначених висновків не спростовують.

Слід також зауважити, що розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу, зокрема у вигляді тримання під вартою, здійснюється слідчим суддею, судом, який відповідно до вимог статті 194 КПК України зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Згідно із частиною другою статті 194 КПК України слідчий суддя, суд зобов’язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність усіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Ураховуючи зазначене, Вища рада правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для задоволення подання заступника Генерального прокурора Мустеци І.В. про надання згоди на утримання під вартою судді Чуднівського районного суду Житомирської області Леська М.О.

Керуючись статтями 126, 131 Конституції України, статтею 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 3, 30, 34, 58–60 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 18.6–18.12 Регламенту Вищої ради правосуддя, Вища рада правосуддя

вирішила:

1. Подання заступника Генерального прокурора Мустеци Ігоря Васильовича про надання згоди на утримання під вартою судді Чуднівського районного суду Житомирської області Леська Максима Олександровича задовольнити.

2. Надати згоду на утримання під вартою судді Чуднівського районного суду Житомирської області Леська Максима Олександровича.

Голова Вищої ради правосуддя                        Григорій УСИК