Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – Реєстр).
Згідно з пунктом 13 частини першої статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Порядок ведення Єдиного державного реєстру судових рішень затверджує Вища рада правосуддя.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 19 квітня 2018 року № 1200/0/15-18 затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – Порядок), до якого в подальшому вносилися зміни.
Відповідно до частини шостої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» право на доступ до інформаційних ресурсів Реєстру мають посадові чи службові особи, визначені порядком ведення Реєстру.
До Вищої ради правосуддя 5 вересня 2023 року надійшло звернення Служби зовнішньої розвідки України (далі також – СЗР України) від 1 вересня 2023 року № 15/4346-ВС/К щодо внесення змін до розділу ІХ Порядку в частині надання СЗР України повного доступу до інформаційних ресурсів Реєстру з метою забезпечення виконання завдань та повноважень, визначених законодавством України.
Частиною першою статті 1 Закону України «Про Службу зовнішньої розвідки України» встановлено, що Служба зовнішньої розвідки України є розвідувальним органом України, який функціонує як окремий державний орган, не належить до системи органів виконавчої влади та здійснює свою діяльність під загальним керівництвом Президента України та демократичним цивільним контролем відповідно до Закону України «Про розвідку».
Керівництво СЗР України згідно із частиною першою статті 2 Закону України «Про Службу зовнішньої розвідки України» здійснює Голова Служби зовнішньої розвідки України, який призначається на посаду і звільняється з посади Президентом України.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про розвідку» визначено, що СЗР України здійснює розвідувальну діяльність у зовнішньополітичній, економічній, військово-технічній, науково-технічній, інформаційній, екологічній сферах, сфері кібербезпеки.
Основні функції розвідувальних органів передбачені статтею 6 Закону України «Про розвідку», згідно з якою розвідувальні органи, з-поміж іншого, здійснюють добування, аналітичне опрацювання, оброблення і надання розвідувальної інформації її споживачам у встановленому цим Законом порядку, проводять заходи з метою сприяння реалізації національних інтересів України, забезпечення безпеки та участі у формуванні і реалізації державної політики у визначених законом сферах, посилення обороноздатності держави, економічного та науково-технічного розвитку тощо.
Статтею 17 Закону України «Про розвідку» визначено функції, для здійснення яких розвідувальні органи можуть проводити оперативно-розшукові та контррозвідувальні заходи.
Згідно зі статтею 5 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» оперативно-розшукова діяльність здійснюється, зокрема, оперативними підрозділами СЗР України – агентурної розвідки, оперативно-технічними, власної безпеки.
Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» встановлено, що підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, зобов’язані у межах своїх повноважень відповідно до законів, що становлять правову основу оперативно-розшукової діяльності, вживати необхідних оперативно-розшукових заходів щодо попередження, своєчасного виявлення і припинення кримінальних правопорушень та викриття причин і умов, які сприяють вчиненню кримінальних правопорушень, здійснювати профілактику правопорушень.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про розвідку» розвідувальні органи для здійснення визначених цим Законом функцій можуть, зокрема:
здійснювати спеціальне оброблення інформації з відкритих джерел, інформаційних систем, обліків, реєстрів, баз даних;
створювати і використовувати інформаційні, інформаційно-телекомунікаційні системи та оперативні обліки для забезпечення розвідувальної діяльності;
отримувати у встановленому законодавством порядку інформацію від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій будь-якої форми власності, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до їх інформаційних, довідкових систем, обліків, реєстрів, банків або баз даних тощо.
Згідно із частиною першою статті 23 Закону України «Про розвідку» за зверненням розвідувальних органів державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації будь-якої форми власності сприяють розвідувальним органам у виконанні покладених на них завдань та здійсненні функцій, передбачених цим Законом, у тому числі на підставі угод, укладених з дотриманням вимог законодавства.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 3, 30, 34 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», нормами законів України «Про доступ до судових рішень», «Про Службу зовнішньої розвідки України», «Про розвідку» та «Про оперативно-розшукову діяльність», Вища рада правосуддя
вирішила:
1. Затвердити Зміни до Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, що додаються.
2. Копію цього рішення надіслати Службі зовнішньої розвідки України, Державній судовій адміністрації України, Державному підприємству «Інформаційні судові системи».
Голова Вищої ради правосуддя Григорій УСИК
ЗАТВЕРДЖЕНО
Рішення Вищої ради правосуддя
17 жовтня 2023 року № 983/0/15-23
Зміни до Порядку
ведення Єдиного державного реєстру судових рішень
У розділі IX:
1) пункт 2 викласти в такій редакції:
«2. Дозвіл на повний доступ до інформаційних ресурсів Реєстру надається суддям, працівникам апаратів судів, зокрема для забезпечення видачі копій судових рішень із Реєстру згідно з вимогами цього Порядку, членам Вищої ради правосуддя та уповноваженим працівникам секретаріату Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, уповноваженим особам Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Державного бюро розслідувань, Служби безпеки України, Національної поліції України, Державної прикордонної служби України, Офісу Президента України, що здійснюють підготовку матеріалів до розгляду Комісією при Президентові України у питаннях помилування, Офісу Генерального прокурора, Міністерства оборони України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Служби зовнішньої розвідки України, Бюро економічної безпеки України, ДСА України та її територіальних органів, працівникам адміністратора.»;
2) пункти 4, 5 викласти в такій редакції:
«4. Уповноваженим особам Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Державного бюро розслідувань, Служби безпеки України, Національної поліції України, Державної прикордонної служби України, Офісу Президента України, що здійснюють підготовку матеріалів до розгляду Комісією при Президентові України у питаннях помилування, Офісу Генерального прокурора, Міністерства оборони України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Служби зовнішньої розвідки України, Бюро економічної безпеки України, ДСА України та її територіальних органів, працівникам адміністратора надається дозвіл на повний доступ до інформаційних ресурсів Реєстру до дня його анулювання, але не довше ніж до дня звільнення такого працівника.
5. Дозвіл на повний доступ до електронних примірників судових рішень надається та анулюється:
1) працівникам апарату суду – головою суду;
2) працівникам секретаріату Вищої ради правосуддя – її Головою;
3) працівникам секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України – її Головою;
4) уповноваженим особам ДСА України – її Головою, уповноваженим особам територіальних управлінь ДСА України – начальниками управлінь;
5) працівникам адміністратора – його керівником;
6) уповноваженим особам Національного антикорупційного бюро України – його Директором;
7) уповноваженим особам Національного агентства з питань запобігання корупції – його Головою;
8) уповноваженим особам Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, – його Головою;
9) уповноваженим особам Державного бюро розслідувань – його Директором;
10) уповноваженим особам Служби безпеки України – її Головою;
11) уповноваженим особам Національної поліції України – її Головою;
12) уповноваженим особам Державної прикордонної служби України – її Головою;
13) уповноваженим особам Офісу Президента України, що здійснюють підготовку матеріалів до розгляду Комісією при Президентові України у питаннях помилування, – Керівником Офісу Президента України;
14) уповноваженим особам Офісу Генерального прокурора – Генеральним прокурором;
15) уповноваженим особам Міністерства оборони України – Міністром оборони України;
16) уповноваженим особам Головного управління розвідки Міністерства оборони України – його керівником;
17) уповноваженим особам Служби зовнішньої розвідки України – її Головою;
18) уповноваженим особам Бюро економічної безпеки України – його Директором.».
