Вища рада правосуддя, розглянувши висновок члена Вищої ради правосуддя Бурлакова С.Ю. за результатами перевірки повідомлення судді Вищого антикорупційного суду Ткаченка Олега Володимировича про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 18 вересня 2023 року за вхідним № 634/0/6-23 надійшло повідомлення судді Вищого антикорупційного суду Ткаченка О.В. про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя.
Протоколом автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя вказане повідомлення передано на розгляд члену Вищої ради правосуддя Бурлакову С.Ю.
Дослідивши матеріали перевірки та заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Бурлакова С.Ю., Вища рада правосуддя встановила таке.
8 вересня 2023 року до провадження судді Ткаченка О.В. як слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Крютченка В.О., погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Василенковим Б.М., про застосування до підозрюваного ОСОБА1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні від 6 березня 2017 року № ____ (справа № 991/7915/23, провадження № 1-кс/991/7953/23) та клопотання захисника підозрюваного про перевірку обґрунтованості його затримання у порядку статті 206 Кримінального процесуального кодексу України (далі ‒ КПК України) (справа № 991/7921/23, провадження № 1-кс/991/7959/23), які ухвалою слідчого судді від 8 вересня 2023 року були об’єднані в одне судове провадження з присвоєнням єдиного унікального номера судової справи № 991/7915/23 (провадження № 1- кс/991/7953/23).
Суддя зазначив, що 9 вересня 2023 року він як слідчий суддя постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину про закриття за клопотанням детектива провадження про застосування щодо підозрюваного ОСОБА1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні від 6 березня 2023 року № ____; звільнення ОСОБА1 як особи, затриманої на підставі протоколу про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, а також про закриття провадження щодо решти клопотання захисника. Повний текст зазначеної ухвали мав бути проголошений суддею Ткаченком О.В. 14 вересня 2023 року.
11 вересня 2023 року судді Ткаченку О.В. стало відомо, що 10 вересня 2023 року у телеграм-каналах «Центр протидії корупції» та «ОСОБА2» було оприлюднено повідомлення із фото судді Ткаченка О.В. такого змісту: «На фото ‒ суддя ВАКС Олег Ткаченко, який вчора звільнив затриманого у справі щодо ОСОБА3 фігуранта ОСОБА1. Фігуранта, який підозрюється у справі про розкрадання 9,2 мільярдів гривень.
Мотиви не відомі, суддя їх не оголосив і повного тексту рішення теж ще не склав.
Ми в ЦПК з нетерпінням чекаємо мотивів судді. Але якщо ці мотиви будуть надумані чи висмоктані з пальця в традиціях Печерського суду, то це означає лише одне ‒ таким суддям не місце в ВАКС. Цей же суддя розглядатиме клопотання НАБУ і САП про арешт активів олігарха. Підозрюємо, що це рішення ‒ тактична підготовка для майбутньої відмови в арештах майна ОСОБА3. В п’ятницю НАБУ і САП наклали тимчасовий арешт на ряд активів олігарха. Далі арешт має накласти суд і зробити це треба швидко. Мова йде про частки в статутному капіталі юросіб, що прямо чи опосередковано належні ОСОБА3. Це 307 юридичних осіб, в тому числі акціонерних товариств, розрахунковою вартістю понад 3 млрд грн, а також на майже 1 тис. об’єктів нерухомого майна та понад 1,6 тис. транспортних засобів та суден. Ціна питання висока, і вже очевидно, що на четвертому році діяльності, окремі судді ВАКС виявляють явну неспроможність виконувати свою роботу».
Крім того, суддя Ткаченко О.В. зазначив, що 8 вересня 2023 року до його провадження як слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло шість клопотань детективів про накладання арештів на майно у цьому кримінальному провадженні, зокрема клопотання про накладання арешту на майно підозрюваного ОСОБА3 (справа № 991/7961 /23, провадження № 1-кс/991/8000/23).
Суддя Ткаченко О.В. вважає, що зазначена інформація (публікація) є втручанням у його діяльність як судді Вищого антикорупційного суду, відвертим публічним морально-психологічним тиском з метою отримання наперед визначеного вказаними телеграм-каналами рішення, яке полягає у швидкому накладанні арешту на майно ОСОБА3: «Підозрюємо, що це рішення ‒ тактична підготовка для майбутньої відмови в арештах майна ОСОБА3. В п’ятницю НАБУ і САП наклали тимчасовий арешт на ряд активів олігарха. Далі арешт має накласти суд і зробити це швидко».
На виконання статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя надіслав до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора повідомлення про втручання у його діяльність щодо здійснення правосуддя із проханням вжити відповідних заходів реагування, передбачених чинним законодавством.
Під час перевірки повідомлення судді Вищого антикорупційного суду Ткаченка О.В. про втручання в його діяльність щодо здійснення правосуддя 19 вересня 2023 року член Вищої ради правосуддя надіслав до Офісу Генерального прокурора запит із проханням поінформувати Вищу раду правосуддя щодо дій, вчинених за результатами розгляду вказаного повідомлення.
На запит члена Вищої ради правосуддя Офіс Генерального прокурора листами від 20 вересня 2023 року № 09/1/1-78467-23 (вх. № 5270/0/8-23) та від 27 вересня 2023 року № 09/1/1-80252-23 (вх. № 5398/0/8-23) поінформував, що повідомлення судді Вищого антикорупційного суду Ткаченка О.В. про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя відповідно до територіальної юрисдикції направлено для розгляду до Київської міської прокуратури, якій доручено організувати перевірку згідно з вимогами чинного законодавства.
Київська міська прокуратура листом (вх. № 5615/0/8-23) повідомила, що 28 вересня 2023 року за повідомленням судді Вищого антикорупційного суду Ткаченка О.В. Шевченківською окружною прокуратурою міста Києва розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № ____ за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 376 Кримінального кодексу України, здійснення якого доручено Шевченківському УП ГУ НП у місті Києві.
Таким чином, повідомлення судді Ткаченка О.В. про втручання в його діяльність щодо здійснення правосуддя перевіряється уповноваженими правоохоронними органами в порядку та у спосіб, що передбачені КПК України.
Незалежність і недоторканність суддів гарантуються статтями 126 та 129 Конституції України, якими встановлено, що судді під час здійснення правосуддя незалежні й керуються верховенством права.
Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
Конституційну гарантію суддівської незалежності щодо заборони впливу на суддів у будь-який спосіб треба розуміти як заборону щодо суддів будь-яких дій незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, установ та організацій, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, фізичних та юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов’язків або схилити їх до винесення неправосудного рішення тощо (рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004 та від 12 липня 2011 року № 8-рп/2011).
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Подібна норма закріплена у статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Незалежність судової влади є однією з необхідних передумов належного виконання суддями своїх конституційних функцій із забезпечення дії принципу верховенства права, захисту прав і свобод людини та громадянина, утвердження і забезпечення яких є головним обов’язком держави. Гарантії незалежності та недоторканності суддів, закріплені у Конституції та законах України, є запорукою справедливого, об’єктивного та неупередженого вирішення судових спорів та ухвалення судових рішень відповідно до визначених засад і правил судочинства та норм права без будь-якого стороннього впливу на підставі власної оцінки фактів і доказів згідно із внутрішнім переконанням судді (суддів).
У статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що суди здійснюють правосуддя на основі Конституції та законів України і на засадах верховенства права, є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
Згідно зі статтею 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Суддя Ткаченко О.В. пов’язує втручання в його діяльність щодо здійснення правосуддя в конкретній справі із фактом розміщення публікації в телеграм-каналах «Центр протидії корупції» та «ОСОБА2».
Під час перевірки повідомлення судді встановлено, що в зазначених суддею телеграм-каналах «Центр протидії корупції» та «ОСОБА2» дійсно оприлюднена вказана суддею Ткаченком О.В. інформація наведеного вище змісту.
Телеграм-канал – це інструмент месенджера «Телеграм», який дає змогу доставляти інформацію абонентам. Телеграм-канали працюють за абонентською моделлю. Це стрічка новин з елементами блогу. Користувач робить підписку на канал, щоб регулярно отримувати інформацію. Повідомлення, яке надсилається до каналу, надходить абонентам не від імені автора, а від імені каналу. Адмініструвати канал можуть кілька людей, у тому числі й анонімно. Телеграм-канал є новою формою блогів як різновиду інтернет-журналістики, більш персоналізованою внаслідок способу доставки постів – користувачу не потрібно заходити і гортати стрічку, він отримує пост як повідомлення. Особа, яка публікує пости у телеграм-каналі, є громадським журналістом, яка через факт систематичної журналістської діяльності набуває прав та обов’язків журналіста.
Телеграм-канал «Центр протидії корупції» (засіб ідентифікації @fuckcorruption) станом на 10 вересня 2023 року мав 13 400 підписників, а телеграм-канал «ОСОБА2» (засіб ідентифікації @ІНФОРМАЦІЯ1) станом на 10 вересня 2023 року мав 16 100 підписників.
Відповідно до Мюнхенської декларації прав і обов’язків журналістів від 24 листопада 1971 року журналіст зобов’язаний: публікувати лише інформацію, походження якої відомо, або супроводжувати її, якщо необхідно, з необхідними застереженнями; не видаляти важливу інформацію та не змінювати тексти та документи (стаття 3); утримуватися від плагіату, наклепів, дифамації, необґрунтованих звинувачень, а також отримання будь-якої вигоди від публікації або видалення інформації (стаття 8).
Частиною другою статті 30 Закону України «Про інформацію» встановлено, що оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири).
Оціночні судження не підлягають спростуванню, їх правдивість не доводиться.
Особа, яка висловлює не факти, а власні погляди, критичні висловлювання, припущення, не може бути зобов’язана доводити їх правдивість, оскільки це є порушенням свободи на власну точку зору, що визнається фундаментальною частиною права, захист якого передбачено статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Існує межа між свободою вираження думок і законною критикою, з одного боку, та неповагою й неправомірним тиском на судову владу – з іншого. Судді є публічними особами і при виконанні своїх обов’язків повинні враховувати інтерес до них з боку суспільства та право інших осіб висловлювати свої оціночні судження стосовно здійснення правосуддя, а також розрізняти спроби втручання в їхню діяльність щодо здійснення правосуддя та вираження іншими особами своїх думок, припущень, критики на адресу суддів.
Згідно зі статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов’язане з обов’язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров’я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.
Слід розрізняти фактичні повідомлення та оціночні судження. Реальність фактів можна продемонструвати, достовірність оціночних суджень неможливо довести.
Аналізуючи зазначену суддею Ткаченком О.В. інформацію, зокрема такі повідомлення: «Мотиви не відомі, суддя їх не оголосив і повного тексту рішення теж ще не склав. Ми в ЦПК з нетерпінням чекаємо мотивів судді. Але якщо ці мотиви будуть надумані чи висмоктані з пальця в традиціях Печерського суду, то це означає лише одне ‒ таким суддям не місце в ВАКС» та «Підозрюємо, що це рішення ‒ тактична підготовка для майбутньої відмови в арештах майна ОСОБА3. В п’ятницю НАБУ і САП наклали тимчасовий арешт на ряд активів олігарха. Далі арешт має накласти суд і зробити це швидко», слід зазначити, що опублікована інформація не є оціночним судженням, оскільки містить конкретні твердження про факт ухвалення суддею конкретного рішення у конкретній справі, який можна буде перевірити, також містить вимогу щодо мотивування судового рішення певними доводами, що мають задовольнити автора публікації.
Завдяки абонентській моделі 10 вересня 2023 року 13 400 підписників телеграм-каналу «Центр протидії корупції» (засіб ідентифікації @fuckcorruption) та цього самого дня 16 100 підписників телеграм-каналу «ОСОБА2» (засіб ідентифікації @ІНФОРМАЦІЯ1) отримали повідомлення щодо судді Ткаченка О.В., зміст яких наведено вище. Аудиторію в кількості 29 500 абонентів можна вважати достатньо великою, щоб завдати шкоди авторитету правосуддя.
Відповідно до пункту 46, розділу 3 Висновку № 24 (2021) Консультативної ради європейських судів «Еволюція судових рад і їхня роль у незалежних і безсторонніх судових системах» важлива частина будь-яких контактів із засобами масової інформації, громадськістю та іншими гілками влади має включати пояснення, що рада та окремі судді є незалежними під час здійснення ними правосуддя. Рада має рішуче протидіяти будь-яким спробам втручання або тиску на окремих суддів або судову владу загалом. Для зміцнення адекватних відносин між органами судової влади та засобами масової інформації судова рада має або стати посередником між органами судової влади та ЗМІ або забезпечити наявність інших ефективних механізмів для виконання цієї ролі.
Відповідно до пункту 42 Висновку Консультативної ради європейських судів № 25 (2022) «Про свободу вираження поглядів суддів» судді повинні утримуватися від використання ЗМІ щодо власних справ, навіть якщо їх на це провокують. Якщо ЗМІ або зацікавлені представники громадськості критикують рішення, суддя повинен уникати відповідей на таку критику, пишучи пресі або відповідаючи на запитання журналістів. Суддя має відповідати на законні очікування громадян чітко вмотивованими рішеннями. Однак, коли судді або їхні рішення піддаються несправедливій критиці, асоціації суддів, судова рада та / або голова суду мають інституційний обов’язок роз’яснити факти, щоб зберегти імідж авторитетної та незалежної судової влади, в тому числі й у публічних дебатах. Крім того, у виняткових випадках, коли суддя зазнає наклепу або образ, він / вона повинен / повинна мати право захищати себе та свою честь, як і будь-який інший громадянин. У цьому судді повинні отримати інституційну підтримку. За жодних обставин судді не можуть бути примушені публічно пояснювати мотиви винесених ними рішень (пункт 44 зазначеного Висновку).
Отже, у повідомленні судді Вищого антикорупційного суду Ткаченка О.В. зазначено про обставини, які можуть нести загрозу незалежності суддів та авторитету правосуддя.
У такий спосіб здійснюється тиск на суддю, що може вплинути на його подальшу діяльність, зокрема на прийняття певного судового рішення у конкретній справі. Вказаним діям має надаватися кримінально-правова кваліфікація правоохоронними органами у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України.
Статтею 376 Кримінального кодексу України передбачено кримінальну відповідальність за втручання в будь-якій формі в діяльність судді з метою перешкодити виконанню ним службових обов’язків або добитися винесення неправосудного рішення.
Разом із тим Вища рада правосуддя не має повноважень здійснювати кримінально-правову кваліфікацію протиправних дій, які порушують конституційний принцип незалежності суддів, та визначати міру відповідальності за них. Кваліфікація дій, які містять ознаки кримінального правопорушення, здійснюється правоохоронними органами, які є суб’єктами безпосереднього реагування на протиправні дії, які вчиняються щодо суддів.
Таким чином, повідомлення судді про втручання в його діяльність щодо здійснення правосуддя, надіслане Генеральному прокурору на виконання зазначених вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів», є повідомленням про вчинення стосовно судді злочину, передбаченого статтею 376 Кримінального кодексу України.
Такі обставини можуть мати наслідком порушення основних засад судочинства та завдань суду, встановлених Конституцією України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів», і нести загрозу авторитету правосуддя, тому наявні підстави для вжиття заходів, визначених статтею 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», з метою забезпечення авторитету правосуддя.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя звертається до прокуратури та органів правопорядку щодо надання інформації про розкриття та розслідування злочинів, вчинених щодо суду, суддів, членів їх сімей, працівників апаратів судів, злочинів проти правосуддя, вчинених суддями, працівниками апарату суду.
Беручи до уваги обставини, про які зазначено в повідомленні судді Вищого антикорупційного суду Ткаченка О.В., Вища рада правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, передбачених статтею 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя
вирішила:
звернутися до Офісу Генерального прокурора щодо надання інформації про розкриття та розслідування злочину у кримінальному провадженні, внесеному 28 вересня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ____ за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 376 Кримінального кодексу України, за фактами, повідомленими суддею Вищого антикорупційного суду Ткаченком Олегом Володимировичем.
Голова Вищої ради правосуддя Григорій УСИК
