Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Прудивуса О.В., члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Блажівської О.Є. та залученого з Першої Дисциплінарної палати члена Вищої ради правосуддя Шапрана В.В., заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худика М.П., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за скаргою Ховряка Івана Миколайовича стосовно судді Яворівського районного суду Львівської області Швед Наталії Петрівни,
встановила:
17 вересня 2019 року до Вищої ради правосуддя надійшла скарга Ховряка І.М. від 12 вересня 2019 року на поведінку судді Яворівського районного суду Львівської області Швед Н.П. під час розгляду справи № 460/4944/15-ц.
У скарзі ОСОБА_1 зазначав, що у грудні 2015 року звернувся до Яворівського районного суду Львівської області з позовною заявою до Нагачівської сільської ради Яворівського району Львівської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа – Яворівська державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним. У вказаній справі 16 грудня 2015 року суддя Швед Н.П. відкрила провадження, проте судові засідання без поважних причин неодноразово відкладала, що призвело до безпідставного затягування розгляду справи. При цьому скаржник вказав, що неодноразово доставляв свідків на судові засідання, які не відбулись, а також звернув увагу на те, що судом задоволено клопотання про виклик свідка – секретаря Нагачівської сільської ради Яворівського району Львівської області ОСОБА_6, яка посвідчувала заповіт, проте під час перебування справи у провадженні судді Швед Н.П. її допитано не було, а в РІК_1 році ОСОБА_6 померла. Окрім цього, скаржник зазначав, що ДАТА_1 помер відповідач ОСОБА_2, «під час виклику та прибуття до суду на 20 березня 2017 року суддя Швед Н.П. продиктувала йому заяву про залишення позову без розгляду, яку сказала зареєструвати в канцелярії суду». Водночас у скарзі зазначено, що суддя Швед Н.П. неодноразово зверхньо та упереджено ставилась до скаржника (позивача у справі) та підвищувала на нього голос (без конкретизації дати, часу, можливих неетичних висловів судді тощо).
У зв’язку із цим ОСОБА_1 просив притягнути суддю Швед Н.П. до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 17 вересня 2019 року вказану скаргу передано члену Вищої ради правосуддя Худику М.П. для проведення попередньої перевірки (єдиний унікальний номер справи Х-5226/0/7-19).
Ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 23 листопада 2020 року № 3214/2дп/15-20 стосовно судді Швед Н.П. відкрито дисциплінарну справу у зв’язку з наявністю в її поведінці ознак дисциплінарних проступків, передбачених пунктом 2 частини першої статті 92 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд» (безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом), що відповідає пункту 2 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом).
При цьому Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не вбачала підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Швед Н.П. в частині доводів скарги про допущення неетичної поведінки, оскільки у скарзі не зазначені дата, час і місце, коли суддя Швед Н.П. допустила можливі неетичні висловлювання на адресу скаржника та/або інших учасників судового процесу. З отриманих під час проведення попередньої перевірки копій технічних записів судових засідань від 26 лютого, 18 квітня, 7 червня 2016 року, 25 жовтня 2017 року, 23 липня 2018 року не встановлено такої поведінки головуючого у судових засіданнях, яка могла б свідчити про недотримання норм суддівської етики.
ОСОБА_1 у скарзі також зазначав, що суддя Швед Н.П. 20 березня 2017 року пропонувала йому після смерті відповідача подати до суду заяву про залишення позову без розгляду, однак вказані доводи не містили посилань на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджували викладені у скарзі відомості, а з копій технічних записів судових засідань це не встановлено, як і не встановлено, що судом розгляд справи призначався на 20 березня 2017 року.
Щодо доводів ОСОБА_1 про упередженість судді Швед Н.П. Друга Дисциплінарна палата зазначила, що у разі, якщо поведінка судді викликає сумнів у її неупередженості, скаржник відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) має право заявити відвід судді. Проте зі скарги, матеріалів судової справи та відтворених копій технічних записів судових засідань не вбачається, що ОСОБА_1 цим правом скористався.
З огляду на зазначене доводи ОСОБА_1 в частині можливої неетичної чи упередженої поведінки судді не містили відомостей про наявність у поведінці судді Швед Н.П. ознак дисциплінарного проступку, у зв’язку із чим відповідно до частини шостої статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» підстави для порушення дисциплінарної справи в цій частині були відсутні.
Не вбачалися ознаки дисциплінарного проступку судді і в частині доводів про зволікання судді з викликом та допитом свідка – секретаря Нагачівської сільської ради Яворівського району Львівської області ОСОБА_6, оскільки під час попередньої перевірки встановлено, що прохальна частина поданого представником ОСОБА_1 клопотання, яке 26 лютого 2016 року було розглянуто судом за участю ОСОБА_1, не містила вимог про виклик вказаного свідка.
У поясненнях суддя Швед Н.П. зазначила, що неодноразово відкладала розгляд справи у зв’язку із задоволенням клопотань позивача або його представників, а для встановлення істини у справі судом неодноразово надсилались запити щодо витребування документів у зв’язку із задоволенням відповідних клопотань позивача. Суддя вважає скаргу надуманою та безпідставною, оскільки позовну заяву було прийнято до розгляду в строк, передбачений законом, та призначено судове засідання з урахуванням навантаження та першочерговості розгляду справ.
Суддя Швед Н.П. також просила врахувати, що в Яворівському районному суді Львівської області передбачено сім посад суддів, працюють лише три судді, оскільки чотири судді звільнені із займаних посад у зв’язку із поданням заяв про відставку та їхні справи передані на повторний автоматизований розподіл. Більшість із переданих справ тривалий час перебувала у провадженні звільнених суддів, тому такі справи призначались першочергово. Суддя вказала, що із 16 грудня 2015 року до 17 січня 2019 року (період перебування справи № 460/4944/15-ц в її провадженні) в її провадженні перебувало 4740 справ, з яких розглянуто 4524.
Стосовно відсутності в ухвалі від 6 листопада 2018 року дати наступного судового засідання суддя зазначила, що це судове засідання відкладалось за заявами представників позивача та відповідача з метою зміни сторони відповідача та уточнення позовних вимог, які позивачу слід було скерувати до суду та учасникам судового розгляду для можливості подання заперечень, тобто розгляд справи фактично слід було розпочати заново. Водночас суддя зауважила, що через два місяці в неї закінчувався строк повноважень та, окрім призначених завчасно справ, призначалися судові засідання з розгляду кримінальних проваджень, першочергових справ та клопотань слідчого і прокурора, які підлягають розгляду негайно або в короткий строк, по мірі їх надходження.
Суддя Швед Н.П. також просила врахувати, що є слідчим суддею та суддею з розгляду кримінальних проваджень стосовно неповнолітніх, які підлягають негайному та першочерговому розгляду; із 17 жовтня 2017 року по 9 липня 2018 року виконувала обов’язки голови Яворівського районного суду Львівської області.
20 січня 2021 року суддя Швед Н.П. надіслала до Вищої ради правосуддя список судових справ, які передані до її провадження у 2016–2018 роках (у зв’язку зі звільненням суддів, закінченням терміну повноважень), який просила долучити до матеріалів дисциплінарної справи.
Суддя Швед Н.П. та скаржник про засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, призначене на 25 січня 2021 року, повідомлені своєчасно та належним чином шляхом надіслання їм письмових повідомлень та розміщення відповідної інформації на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя. Роз’яснено учасникам можливість проведення засідання Дисциплінарної палати в режимі відеоконференції із застосуванням власних технічних засобів та з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, запропоновано подати відповідні клопотання.
Ховряк І.М. на засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 25 січня 2021 року не прибув, клопотання про його проведення в режимі відеоконференції не надіслав, проте неявка скаржника не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи (частина п’ята статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
Враховуючи зазначене, Друга Дисциплінарна палата дійшла висновку про можливість здійснення розгляду дисциплінарної справи за відсутності скаржника.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши доповідача, суддю Швед Н.П., дослідивши матеріали дисциплінарної справи і письмові пояснення судді, дійшла висновку про наявність підстав для притягнення судді Швед Н.П. до дисциплінарної відповідальності з огляду на таке.
Швед Наталія Петрівна Указом Президента України від 17 січня 2014 року № 13/2014 призначена строком на п’ять років на посаду судді Яворівського районного суду Львівської області, Указом Президента України від 7 жовтня 2019 року № 735/19 призначена суддею цього суду.
16 грудня 2015 року до Яворівського районного суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Нагачівської сільської ради Яворівського району Львівської області, ОСОБА_2, третя особа –Яворівська державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним. Вказану позовну заяву автоматизованою системою документообігу суду розподілено судді Швед Н.П. (справа № 460/4944/15-ц).
За приписами частини першої статті 157 ЦПК України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) суд розглядає справу протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі.
Ухвалою судді Швед Н.П. від 16 грудня 2015 року відкрито провадження у справі, призначено судовий розгляд на 26 лютого 2016 року.
Отже, відкривши провадження у справі 16 грудня 2015 року, суддя Швед Н.П. вперше призначила її розгляд лише на 26 лютого 2016 року, тобто поза межами строку, визначеного ЦПК України для розгляду судової справи (60 днів), що свідчить про невжиття суддею заходів щодо розгляду справи у строк, встановлений законом. При цьому слід зазначити, що навантаження судді у 2015 році не було надмірним, отже, призначення першого судового засідання у справі у строк, який перевищує строк розгляду справи, відбулось за відсутності об’єктивних причин.
У судовому засіданні 26 лютого 2016 року розглянуто клопотання учасників про виклик для допиту свідків, витребування спадкової справи, медичної картки, долучення до справи фотознімків. Відповідно до копії технічного запису судового засідання від 26 лютого 2016 року після розгляду клопотань учасників судом на обговорення поставлено питання щодо можливості проведення розгляду справи за відсутності представника Нагачівської сільської ради Яворівського району Львівської області, проти чого заперечував представник позивача, думку якого підтримав позивач, представник відповідача також вважав за необхідне відкласти розгляд справи для повторного виклику відповідача – Нагачівської сільської ради Яворівського району Львівської області.
Ні з копій матеріалів справи, ні з копії технічного запису судового засідання від 26 лютого 2016 року не вбачається, щоб представник позивача звертався до суду з клопотанням про перенесення розгляду справи у зв’язку з неявкою до суду представника третьої особи, як стверджувала суддя Швед Н.П. в письмових поясненнях. З копії технічного запису судового засідання від 26 лютого 2016 року не вбачається, щоб судом з’ясовувалась можливість / неможливість розгляду справи за відсутності третьої особи (її представника). При цьому слід зазначити, що 11 січня 2016 року до суду надійшло клопотання державного нотаріуса Яворівської державної нотаріальної контори Вахули О.В. про розгляд справи за його відсутності.
Згідно з наявними у справі доказами вручення поштового відправлення Нагачівська сільська рада ще у січні 2016 року отримала копію ухвали про відкриття провадження у справі, в якій було зазначено дату і час розгляду справи. Проте у матеріалах справи відсутні докази з’ясування суддею Швед Н.П. обставин неявки представника Нагачівської сільської ради до суду 26 лютого 2016 року.
Розгляд справи відкладено на 18 квітня 2016 року для витребування доказів та повторного виклику до суду відповідача – Нагачівської сільської ради Яворівського району Львівської області. З копії технічного запису судового засідання також вбачається, що судом під час перенесення розгляду справи оголошено, що таке перенесення відбувається, в тому числі, для повторного виклику усіх учасників процесу.
Ухвалою судді Швед Н.П. від 18 квітня 2016 року задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову, заборонено позивачу вчиняти будь-які дії на двох земельних ділянках, розташованих в селі Липині Яворівського району Львівської області. Розгляд справи відкладено на 7 червня 2016 року. Як зазначила суддя в поясненнях, 18 квітня 2016 року розгляд справи відкладено у зв’язку із задоволенням клопотання позивача про таке відкладення через неможливість прибуття до суду в цей день його представника, який потрапив у дорожньо-транспортну пригоду.
Під час наступного судового засідання 7 червня 2016 року представник позивача висловив прохання до суду надати час для добровільного вирішення спору, розгляд справи перенесено на 16 червня 2016 року, проте він не відбувся у зв’язку із перебуванням судді у відпустці (16 та 17 червня 2016 року судді надано дні відпочинку за раніше відпрацьований час).
Наступне судове засідання, призначене на 1 вересня 2016 року, також не відбулось та було відкладено на 2 листопада 2016 року у зв’язку з надходженням до суду 26 серпня 2016 року клопотання позивача про відкладення розгляду справи для залучення іншого представника та неявкою в судове засідання інших учасників процесу.
2 листопада 2016 року розгляд справи відкладено на 2 березня 2017 року у зв’язку із неявкою до суду учасників судового процесу та надходженням клопотань представників позивача та відповідача про відкладення розгляду справи. Клопотання представника позивача подано з підстав неможливості прибуття до суду на 12:00 2 листопада 2016 року у зв’язку із викликом в цей день на 11:30 до Військової прокуратури Львівської області для проведення слідчих дій у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_5, а також участі у розгляді клопотання про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. У клопотанні представника відповідача зазначено про неможливість прибуття ОСОБА_2 за сімейними обставинами та висловлено прохання відкласти розгляд на іншу дату.
2 березня 2017 року судове засідання не відбулось у зв’язку із перебуванням судді в нарадчій кімнаті з розгляду іншої справи.
Наступне судове засідання було призначено на 22 травня 2017 року. Того самого дня до суду надійшло клопотання позивача, в якому повідомлялось про можливу смерть відповідача ОСОБА_2 та висловлено прохання витребувати актовий запис про смерть. Розгляд справи відкладено на 25 жовтня 2017 року у зв’язку з неявкою до суду учасників судового процесу. Отже, розгляд справи було відкладено на строк, який більше ніж вдвічі перевищував строк розгляду справи в суді.
Під час наступного судового засідання 25 жовтня 2017 року судом задоволено клопотання про витребування спадкової справи, сформованої після смерті відповідача ОСОБА_2, розгляд справи перенесено на 11 квітня 2018 року, проте він не відбувся у зв’язку з неявкою до суду учасників судового процесу.
Слід зазначити, що у судовому засіданні 25 жовтня 2017 року брали участь лише позивач та його представник, отже, про час та місце наступного запланованого судового засідання з розгляду справи суд зобов’язаний був повідомити учасників справи шляхом надсилання / вручення судової повістки. Разом із тим доказів надсилання, отримання (неотримання) Яворівською державною нотаріальною конторою судової повістки про виклик до суду на 11 квітня 2018 року матеріали справи не містять. При цьому слід зазначити, що із врахуванням строків поштового обігу у період між судовими засіданнями (з 25 жовтня 2017 року до 11 квітня 2018 року) судові повістки учасникам судового процесу могли бути надіслані судом неодноразово.
Під час розгляду справи судом змінилось правове регулювання.
Так, 15 грудня 2017 року набрав чинності ЦПК України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».
При цьому у пункті 9 частини першої розділу XIІІ «Перехідні положення» ЦПК України встановлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей, зокрема справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої статті 210 ЦПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження – не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Проте необхідних та належних заходів щодо розгляду справи у строк, встановлений законом, суддею Швед Н.П. не вчинялось і справа (після 15 грудня 2017 року) перебувала в провадженні судді ще більше одного року.
Як встановлено під час розгляду дисциплінарної справи, суддя відклала розгляд справи з 25 жовтня 2017 року на 11 квітня 2018 року. Таким чином, інтервал між судовими засіданнями у справі становив майже шість місяців, при цьому справа у провадженні судді перебувала майже два роки, що в рази перевищує визначену законом тривалість судового провадження.
У матеріалах справи також відсутні докази з’ясування суддею Швед Н.П. обставин неявки до суду 11 квітня 2018 року усіх учасників судового процесу. Не з’ясовувалось це суддею і під час наступного судового засідання (23 липня 2018 року), в якому брав участь представник позивача.
Разом із тим слід зазначити, що з метою виконання покладеного на суд обов’язку щодо розгляду справи у строк, встановлений законом, суд наділений відповідними процесуальними повноваженнями, проте, як вбачається з матеріалів справи, суддею Швед Н.П. не вчинялось жодних заходів щодо з’ясування причин неодноразової неявки до суду повідомлених належним чином учасників справи, оскільки таких відомостей матеріали справи не містять.
23 липня 2018 року розгляд справи перенесено на 6 листопада 2018 року. Як вбачається із журналу судового засідання та відтворених копій технічних записів судових засідань від 23 липня 2018 року, до суду не з’явились відповідачі, а представник позивача у судовому засіданні просив відкласти розгляд справи для виклику до суду правонаступників відповідача ОСОБА2, який під час розгляду справи помер.
5, 6 листопада 2018 року до суду надійшли клопотання представника відповідача про відкладення розгляду у зв’язку з неможливістю прибути у судове засідання, призначене на 6 листопада 2018 року, та представника позивача про відкладення розгляду справи для надання часу для підготовки клопотання про заміну відповідача та уточнення позовних вимог.
Ухвалою судді Швед Н.П. від 6 листопада 2018 року розгляд справи відкладено на іншу дату у зв’язку з неявкою до суду учасників судового процесу. При цьому в ухвалі від 6 листопада 2018 року не зазначено, на яку саме дату судом відкладається розгляд справи; неможливо встановити це і з матеріалів судової справи.
Разом із тим слід зауважити, що, враховуючи визначений законом строк розгляду справи, неприйнятними є пояснення судді про невчинення нею дій щодо призначення дати наступного судового засідання для вирішення справи у визначений для цього строк після її відкладення у зв’язку із повідомленням представником позивача про намір змінити відповідача та уточнити позовні вимоги та до отримання відповідної зміненої позовної заяви. Невизначення судом дати наступного судового засідання можливо лише у разі зупинення провадження у справі.
Зазначене свідчить про невжиття судом необхідних заходів для розгляду справи у строк, встановлений законом, враховуючи, що строк повноважень судді закінчувався 17 січня 2019 року та відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду за два місяці до закінчення повноважень судді судові справи, що надходять до суду, не розподіляються такому судді.
На підставі розпорядження керівника апарату Яворівського районного суду Львівської області від 28 лютого 2019 року у справі призначено повторний автоматизований розподіл у зв’язку із закінченням 17 січня 2019 року п’ятирічного строку повноважень судді Швед Н.П.
Згідно з пунктом 7 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є розумні строки розгляду справи судом.
Під час розгляду дисциплінарної справи встановлено, що справа № 460/4944/15-ц перебувала у провадженні судді Швед Н.П. 37 місяців (більше трьох років) та не була вирішена вказаною суддею.
Також слід зазначити, що переважна більшість судових засідань у справі призначалася зі значними інтервалами – від двох до шести місяців, що свідчить про невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом, та безпідставне затягування її розгляду. Слід звернути увагу, що у 2017 та 2018 роках суддею було призначено у справі лише по три судові засідання на рік.
З отриманої від Яворівського районного суду Львівської області інформації про роботу суддів встановлено відомості про кількість розглянутих суддею Швед Н.П. справ у 2015 – 2018 роках у розрізі судочинства, зокрема такі.
У 2015 році суддею розглянуто 600 справ (матеріалів) усіх категорій, з яких більшість – 444 (74 %) належать до справ, які мали незначний коефіцієнт складності та не потребували значного часу для їх розгляду, а саме 289 справ про адміністративні правопорушення, 87 (клопотання, скарги, заяви під час досудового розслідування) у порядку Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), 68 – інші справи (подання у цивільних справах, непозовного провадження) у порядку Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України).
У 2016 році суддею розглянуто 1309 справ (матеріалів) усіх категорій, з яких більшість – 766 (59 %) належать до справ, які мали незначний коефіцієнт складності та не потребували значного часу для їх розгляду, а саме 517 справ про адміністративні правопорушення, 196 справ (клопотання, скарги, заяви під час досудового розслідування) у порядку КПК України, 53 (подання у цивільних справах, непозовного провадження) у порядку ЦПК України.
У 2017 році суддею у розглянуто 1440 справ (матеріалів) усіх категорій, з яких більшість – 1072 (74 %) належать до справ, які мали незначний коефіцієнт складності та не потребували значного часу для їх розгляду, а саме 661 справа про адміністративні правопорушення, 296 справ (клопотання, скарги, заяви під час досудового розслідування) у порядку КПК України, 115 (подання у цивільних справах, непозовного провадження) у порядку ЦПК України.
У 2018 році суддею розглянуто 1656 справ (матеріалів) усіх категорій, з яких більшість – 1094 (66 %) належать до справ, які мали незначний коефіцієнт складності та не потребували значного часу для їх розгляду, а саме 633 справи про адміністративні правопорушення, 378 справ (клопотання, скарги, заяви під час досудового розслідування) у порядку КПК України, 83 (подання у цивільних справах, непозовного провадження) у порядку ЦПК України.
Проте такий рівень навантаження судді Швед Н.П. не може бути об’єктивною причиною призначення судових засідань із великими інтервалами. Слід зазначити, що згідно з наданою судом статистичною інформацією навантаження вказаної судді не було вищим, ніж середнє навантаження по регіонах Україні.
Отже, під час розгляду дисциплінарної справи не встановлено, а суддею не наведено обставин, що вказують на наявність об’єктивних та непереборних обставин, що унеможливлювали проведення розгляду справи суддею у більш стислий строк.
На думку Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, суддя Швед Н.П. мала можливість планувати судові засідання у справі у набагато стисліші строки, проте неодноразово призначала судові засідання з надмірними інтервалами, які навіть перевищували граничний строк розгляду справи судом (із 16 червня 2016 року до 1 вересня 2016 року, з 2 листопада 2016 року до 2 березня 2017 року, з 22 травня 2017 року до 25 жовтня 2017 року, з 25 жовтня 2017 року до 11 квітня 2018 року, з 11 квітня 2018 року до 23 липня 2018 року, з 23 липня 2018 року до 6 листопада 2018 року). При цьому слід зазначити, що у 2017 та 2018 роках суддею було призначено у справі лише по три судові засідання на рік.
У засіданні 25 січня 2021 року суддя Швед Н.П. підтримала раніше надані нею письмові пояснення та додатково зазначила, що у зв’язку з неодноразовим заявленням (надходженням до суду) клопотань учасників про відкладення розгляду справи для надання часу для добровільного вирішення спору вона відкладала судові засідання.
Проте вказані пояснення критично оцінюються дисциплінарним органом, оскільки, як зазначалося вище та вбачається з матеріалів судової справи, відкладення із цієї підстави (надання часу для добровільного вирішення спору) відбулося лише один раз (клопотання представника позивача заявлене під час судового засідання 7 червня 2016 року). У подальшому клопотань про відкладення розгляду справи для добровільного вирішення спору до суду не надходило, що підтверджується матеріалами судової справи, а судові засідання відкладалися з інших підстав. Не вбачається заявлення та винесення таких клопотань на розгляд та обговорення учасників судового процесу і під час судових засідань, перебіг яких фіксувався технічними засобами (25 жовтня 2017 року, 23 липня 2018 року). Усі без винятку судові засідання (як до, так і після 7 червня 2016 року) не відбулися та відкладені з інших підстав, про які детально зазначено вище. При цьому посилання судді Швед Н.П. на повідомлення учасниками обставин щодо врегулювання спору поза межами судового засідання не спростовують встановлених обставин, зокрема відкладення розгляду справи з інших підстав, аніж надання часу для добровільного вирішення спору.
Водночас слід нагадати, що, відкладаючи розгляд справи у зв’язку з неявкою до суду учасників судового процесу та/або у зв’язку із задоволенням клопотань учасників про відкладення розгляду справи з різних підстав, переважну більшість судових засідань у справі суддя призначала зі значними інтервалами.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя бере до уваги навантаження судді Швед Н.П., здійснення судочинства як слідчим суддею, розгляд нею кримінальних проваджень стосовно неповнолітніх, кількість справ, переданих судді для розгляду після проведення повторного автоматизованого розподілу, а також виконання нею із 17 жовтня 2017 року по 9 липня 2018 року повноважень голови Яворівського районного суду Львівської області, що також потребує витрат робочого часу, однак зазначає, що таке навантаження не може бути достатнім виправданням призначення судових засідань з великими часовими інтервалами. Плануючи графіки розгляду судових справ, визначаючи дати судових засідань та відпусток, суддя, з-поміж іншого, мала врахувати, що першочерговому розгляду підлягає і ця судова справа, яка перебувала у її провадженні ще з 2015 року і не була вирішена, проте, як встановлено під час розгляду дисциплінарної справи, необхідних та належних заходів щодо її розгляду у строк, встановлений законом, суддею не вчинялось і рівень навантаження судді не був основною причиною цього.
Враховуючи наведене, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що строк розгляду справи є вочевидь та безпідставно надмірним.
Пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.
Частиною сьомою статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (рішення у справах «Федіна проти України» від 2 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 8 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 2 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 5 лютого 2004 року тощо).
Строки розгляду справи не можуть вважатися розумними, якщо їх порушено через зайнятість судді в іншому процесі, призначення судових засідань із великими інтервалами, затягування з передачею справи з одного суду до іншого у встановлених законом випадках, безпідставне задоволення необґрунтованих клопотань учасників процесу, що спричинило відкладення розгляду справи на тривалий час, відкладення справи через її неналежну підготовку до судового розгляду, оскільки наведені причини свідчать про низький рівень організації судочинства та безвідповідальне ставлення судді до виконання обов’язків.
Аналізуючи зібрані матеріали дисциплінарної справи, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя доходить висновку, що суддею Швед Н.П. внаслідок недбалості у зв’язку з неналежним ставленням до службових обов’язків та за відсутності об’єктивних причин не було вжито заходів щодо своєчасного розгляду справи та безпідставно істотно затягнуто її розгляд понад строк, встановлений законом.
Отже, у поведінці судді Швед Н.П. наявний склад дисциплінарних проступків, передбачених пунктом 2 частини першої статті 92 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд» (безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом), що відповідає пункту 2 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом).
Частиною другою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частиною п’ятою статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.
Під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду отримано характеристику судді Швед Н.П., надану головою Яворівського районного суду Львівської області Кондратьєвою Н.А., відповідно до якої суддя зарекомендувала себе позитивно.
Під час підготовки до розгляду дисциплінарної справи з особової справи (досьє) судді встановлено, що Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя рішенням від 15 червня 2018 року № 1859/1дп/15-18 суддю Швед Н.П. притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї стягнення у виді попередження. Вказане стягнення відповідно до пункту 1 частини першої статті 110 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є погашеним.
Відповідно до частини одинадцятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження.
Визначаючи вид стягнення, що має бути застосоване до судді Швед Н.П., Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя враховує позитивну характеристику судді, відсутність непогашених дисциплінарних стягнень, допущення нею проступків внаслідок недбалості та вважає пропорційним і достатнім застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді попередження.
Керуючись статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
вирішила:
притягнути до дисциплінарної відповідальності суддю Яворівського районного суду Львівської області Швед Наталію Петрівну та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у виді попередження.
Рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, що встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя О.В. Прудивус
Член Другої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя О.Є. Блажівська
Член Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя В.В. Шапран
