Вища рада правосуддя, розглянувши заяву та додані до неї документи про звільнення Кондора Романа Юлійовича з посади судді Закарпатського апеляційного суду у відставку,
встановила:
До Вищої ради правосуддя 11 грудня 2023 року за вхідним номером 1336/0/6-23 надійшла заява судді Кондора Р.Ю. про звільнення його з посади судді Закарпатського апеляційного суду у відставку.
За результатами розгляду заяви та доданих до неї матеріалів встановлено таке.
Кондор Роман Юлійович, _____ року народження, Указом Президента України від 14 жовтня 2002 року № 926/2002 призначений строком на п’ять років на посаду судді Мукачівського районного суду Закарпатської області. Указом Президента України від 6 березня 2006 року № 199/2006 у межах п’ятирічного строку призначений суддею Апеляційного суду Закарпатської області. Постановою Верховної Ради України від 18 вересня 2008 року № 524-VI обраний на посаду судді Апеляційного суду Закарпатської області безстроково. Згідно з рішенням Вищої ради правосуддя від 28 грудня 2018 року № 4078/0/15-18 Кондор Р.Ю. переведений на посаду судді Закарпатського апеляційного суду.
Пунктом 4 частини шостої статті 126, статтею 131 Конституції України встановлено, що в Україні діє Вища рада правосуддя, яка, зокрема, ухвалює рішення про звільнення судді з посади у зв’язку з поданням заяви про відставку або за власним бажанням.
Відповідно до пункту 1 частини п’ятої статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» незалежність судді забезпечується, з-поміж іншого, особливим порядком його призначення, притягнення до відповідальності, звільнення та припинення повноважень.
Конституційний Суд України в Рішенні від 19 листопада 2013 року № 10-рп/2013 зазначив, що відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді. Наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуттям прав на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання. Аналогічних висновків Конституційний Суд України дійшов у Рішенні від 15 квітня 2020 року № 2-п(ІІ)/2020.
У Рішенні від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 Конституційний Суд України звернув увагу, що право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів, що передбачено пунктом 4 частини шостої статті 126 Конституції України.
Відповідно до частини першої статті 116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Згідно із частиною першою статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
За результатами вивчення доданих до заяви Кондора Р.Ю. про відставку документів, а саме: актів про призначення, обрання на посаду судді, трудової книжки, встановлено, що його стаж на посаді судді становить 21 рік 2 місяці 25 днів (за період роботи із 14 жовтня 2002 року до дня ухвалення цього рішення – 9 січня 2024 року).
Частиною другою статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) встановлено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Згідно з абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
На час призначення Кондора Р.Ю. на посаду судді у жовтні 2002 року визначення стажу, який давав право на призначення на посаду судді, регулювалося Законом України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів».
Відповідно до частини першої статті 7 вказаного Закону на посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.
Як убачається з трудової книжки Кондора Р.Ю., в період з липня 1995 року по липень 1996 року він працював юрисконсультом, із серпня 1996 року по червень 1999 року – заступником директора з юридичних питань, із червня 1999 року по серпень 2000 року – юрисконсультом. Отже, стаж роботи в галузі права Кондора Р.Ю. становить понад 5 років.
Наведене свідчить, що Кондор Р.Ю. має право на зарахування до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, трьох років роботи в галузі права відповідно до наведених вище норм закону.
Станом на 9 січня 2024 року загальний стаж роботи судді Кондора Р.Ю., що дає йому право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, становить 24 роки 4 місяці 25 днів.
Додані до заяви документи свідчать, що суддя Закарпатського апеляційного суду Кондор Р.Ю. має стаж роботи на посаді судді понад двадцять років, достатній для звільнення у відставку відповідно до вимог статей 116, 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також абзацу четвертого пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.
Вища рада правосуддя, керуючись пунктом 4 частини шостої статті 126, статтею 131 Конституції України, статтями 3, 30, 34, 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
вирішила:
звільнити Кондора Романа Юлійовича з посади судді Закарпатського апеляційного суду у зв’язку з поданням заяви про відставку.
Голова Вищої ради правосуддя
